Рішення

від 30.05.2024 по справі 120/1540/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

30 травня 2024 р. Справа № 120/1540/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни,

за участю секретаря судового засідання: Галюк Аліни Леонідівни,

представника позивача: Гордова М.М.,

представника відповідача: Мачківського І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Вінницької міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради (далі - відповідач, Департамент), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Вінницької міської ради (далі - третя особа) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач протиправно відмовив у видачі позивачу містобудівні умови та обмеження забудови для проектування об`єкта будівництва нове будівництво одноквартирного будинку підвищеної комфортності з вбудовано-прибудованими приміщеннями на АДРЕСА_1 . попри те, що нею надано всі необхідні документи. Вважаючи відмову та прийняті в зв`язку з цим рішення відповідача протиправними позивач за захистом своїх прав звернулась до суду з даним позовом.

Ухвалою від 15.02.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

15.02.2023 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зокрема, представник відповідача зазначив, що відповідно до частини 3 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.

Згідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, встановлено наявність об`єкта нерухомого майна, а саме житлового будинку з прибудовою, господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 63,5 кв. м, на земельній ділянці з кадастровим номером 0510136600:02:051:0036.

Виходячи з вище зазначеного, та даних зазначених у поданій заяві на видачу містобудівних умов та обмежень щодо на, зазначена інформація, а саме пунктів:

- Найменування об`єкта будівництва (Планом зонування не передбачено будівництво житлових будинків підвищеного комфорту);

- Вид будівництва (при наявності існуючого об`єкта архітектури (житлового будинку) можуть виконуватись роботи з його реконструкції, в іншому випадку будівництво другого житлового будинку суперечить ст. 381 Цивільного Кодексу України, а саме: садибою є земельна ділянка разом з розташованим на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними, підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями);

- Намір забудови (Назва будинку звучить як житловий, проте планувальні та конструктивні рішення, зокрема вирішення фасадів, будівлі є досить суперечливі. Зазначена будівля має ознаки громадської будівлі. В поданому містобудівному розрахунку (за ініціативи Замовника) не відображенні плани поверхів, які б могли дати реальне розуміння функціонального призначення будівлі), зазначена інформація є суперечливою та потребує актуалізації.

Також, представник відповідача звернула увагу на те, що у розділі «додатки» єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, під пунктами 3-7 «Топографо геодезичний план М 1:2000 з нанесенням контурів ділянки» надано різні матеріали, окрім фактичного топографо геодезичного плану М 1:2000 з нанесенням контурів ділянки.

Крім того, представник відповідача подала заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 05.03.2024 вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 19.03.2024.

08.03.2024 представник позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву, в якому заперечив щодо наведених стороною позивача аргументів. Також, в доповнення наведених в позовній заяві аргументів, з посиланням на висновки суду апеляційної інстанції сформовані під час розгляду адміністративної справи №120/7322/20-а, повідомив, що рішення Вінницької міської ради від 28.05.2021 №451 "Про затвердження "Проекту внесення змін до Плану зонування м. Вінниця" є неналежним доказом даній адміністративній справі. Представник позивача наголосив на тому, що наразі земельна ділянка на якій планується здійснення будівельних робіт знаходиться в зоні Ж-1, а не підзоні Ж-1-1.

Також у відповіді на відзив представник позивача критично оцінив посилання сторони відповідача на суперечливість та/або необхідність актуалізації наданої позивачем в заяві інформації, адже відповідна необхідність не може слугувати підставою для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень.

Ухвалою від 13.03.2024 вирішено допустити участь представника позивача, адвоката Гордова Миколу Миколайовича, під час розгляду адміністративної справи № 120/1540/24 в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

18.03.2024 від представника відповідача отримано заперечення на відповідь на відзив, в яких представник Департаменту зауважив, що рішення Вінницької міської ради №451 від 28.05.2021 «Проекту внесення змін до Плану зонування м. Вінниця» чинне та позивачем не оскаржувалось. ОСОБА_1 не подано визначеною ч.3 ст. 29 ЗУ «Про регулювання містобудівної документації» документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень, а саме невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Вказала, що згідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, встановлено наявність об`єкта нерухомого майна, а саме житлового будинку з прибудовою, господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 63,5 кв. м, на земельній ділянці з кадастровим номером 0510136600:02:051:0036.

Твердження позивача про не існування даного житлового будинку, на переконання сторони відповідача, не відповідає дійсності, а схематичний план земельної ділянки від 20.06.2018 року не є належним доказом.

18.03.2024 судове засідання не відбулось у зв`язку з виникненням технічної несправності (відсутністю інтернет постачання у приміщенні суду). Наступне судове засідання призначено на 28.03.2024.

Ухвалою від 28.03.2024 залучено до участі у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Вінницьку міську раду.

Також, в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 11.04.2024.

Ухвалою від 03.04.2024 вирішено допустити участь представника відповідача та третьої особи, адвоката Сторчак Тетяни Василівни, під час розгляду адміністративної справи № 120/1540/24 в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 11.04.2024, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, підготовче судове засідання відкладено до 18.04.2024.

18.04.2024 від представником позивача подано заяву про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів, а саме: висновок експертів №66/12-2023 від 10.04.2024 за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою від 18.04.2024, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, підготовче судове засідання відкладено до 01.05.2024.

Ухвалою від 01.05.2024, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та за згодою всіх учасників справи розгляд справи по суті розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Ухвалою від 01.05.2024, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, долучено до матеріалів справи наданий стороною позивача висновок експертів №66/12-2023 від 10.04.2024.

Також, ухвалою від 01.05.2024 відмовлено в задоволенні клопотання представника Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради про виклик свідків.

В подальшому, в судовому засіданні оголошено перерву до 30.05.2024.

В судовому засіданні 30.05.2024 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві, відповіді на відзив, а також усних пояснень наданих під час судового розгляду справи.

Представник відповідача та третьої особи 2 в судовому засіданні щодо заявлених позовних вимог заперечила, просила в задоволені позову відмовити покликаючись на мотиви наведені у відзиві на позовну заяву, запереченнях на відповідь на відзив, а також в усних поясненнях наданих по суті заявлених позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

З матеріалів справи слідує, що 12.10.2023 позивач через електронний кабінет ЄДЕССБ повторно звернулась до Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради із заявою про надання містобудівних умов та обтяжень щодо забудови земельної ділянки з кадастровим номером 0510136600:02:051:0036 по АДРЕСА_1 для проектування нового будівництва одноквартирного будинку підвищеної комфортності з вбудовано-прибудованими приміщеннями.

До заяви позивач надала копію документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію; викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.

За результатами розгляду поданої позивачем заяви, Департамент прийняв рішення №А3221239441204971316 (реєстраційний номер в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва MU01:1239-4412-1335-9926), яким відмовив у наданні містобудівних умов та обмежень забудови вищевказаної земельної ділянки.

Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обтяжень забудови земельної ділянки відповідач у рішенні від 25.10.2023 відповідач вказав: неподання визначених частиною третьою статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень, невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Також, 25.10.2023 директором Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради прийнято наказ від 25.10.2023 №299 «Про затвердження відмови у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва нове будівництво одноквартирного будинку підвищеної комфортності з вбудовано-прибудованими приміщеннями на АДРЕСА_1 », пунктом 1 якого затверджено відмову у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва: нове будівництво одноквартирного будинку підвищеної комфортності з вбудовано-прибудованими приміщеннями на АДРЕСА_1 .

Вважаючи прийняті відповідачем рішення від 25.10.2023 №А3221239441204971316 та п. 1 наказу від 25.10.2023 №299 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернулась з даним адміністративним позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Статтею 13 Закону України «Про архітектурну діяльність» передбачено, що до уповноважених органів містобудування та архітектури належать, зокрема, структурні підрозділи обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань архітектури.

Частинами другою, третьою статті 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Згідно з положеннями статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

У частині п`ятій цієї статті визначено, що проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Відповідно до частини першої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що містобудівні умови та обмеження є складовою вихідних даних, отримання яких є необхідною умовою для набуття власниками земельних ділянок або землекористувачами права на забудову земельної ділянки. Містобудівні умови та обмеження є видом містобудівної документації та визначають комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва, дотримання яких є обов`язковим для всіх суб`єктів містобудівної діяльності.

Частинами другою - третьою статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

4) витяг із Державного земельного кадастру.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).

Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Відповідно до частини четвертої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:

1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

Згідно з положеннями частини шостої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу.

Як вбачається з матеріалів справи, підставами для відмови в наданні містобудівних умов та обмежень Департаментом архітектури та містобудування Вінницької міської ради в оскаржуваному рішенні від 25.10.2023 зазначено неподання визначених частиною третьою статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень, невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

При цьому, під час розгляду даної адміністративної справи представник відповідача повідомила й інші підстави, які на її думку, не дають можливість надати позивачу містобудівні умови та обмеження. В якості таких підстав представник Департаменту зазначила наступне:

1) Планом зонування не передбачено будівництво житлових об`єктів підвищеного комфорту.

2) Наявність на земельній ділянці іншого житлового будинку.

3) Назва будинку звучить як житловий, проте планувальні та конструктивні рішення, зокрема вирішення фасадів, будівлі є досить суперечливі. Зазначена будівля має ознаки громадської будівлі.

Враховуючи наведені представником відповідача обставини, які на її думу є підставою для відмови позивачу у наданні містобудівних умов та обмежень, суд в першу чергу вважає за необхідне зазначити наступне.

Під час розгляду даної адміністративної справи, однією з підстав, за якої відповідач вважає за неможливе надати позивачу містобудівні умови та обмеження, представник відповідача вказала на те, що згідно "Проекту внесення змін до Плану зонування м. Вінниця" №451 від 28.05.2021 земельна ділянка розташована в зоні Ж-1-1, що регламентує забудову поверховістю до 2-х поверхів (2 житлових поверхи із горищем або 1 житловий та мансардний поверх), не вище 11,75 м до гребня даху з земельними ділянками, з мінімально дозволеним набором послуг місцевого значення.

Разом з тим, з наданих стороною позивача пояснень, які знайшли своє документальне підтвердження матеріалами справи та відомостями з комп`ютерної системи "Діловодство спеціалізованого суду", судом встановлено, що в провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №120/7322/20-а за позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міське комунальне підприємство "Вінницький муніципальний центр містобудування і архітектури" про визнання протиправним та скасування пункту рішення.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18.10.2022 у справі №120/7322/20-а, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2023, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано пункт 1 рішення Вінницької міської ради від 04.10.2019 № 1981 "Про розроблення "Проекту внесення змін до Плану зонування м. Вінниця" у частині земельної ділянки за адресою: вул. Блока, 24, м. Вінниця, Вінницька область, площею 0,0678 га, кадастровий номер 0510136600:02:051:0036. Визнано протиправним та скасовано пункт 1 рішення Вінницької міської ради від 28.02.2020 № 2199 "Про затвердження "Проекту внесення змін до Плану зонування м. Вінниця" у частині земельної ділянки за адресою: вул. Блока, 24, м. Вінниця, Вінницька область, площею 0,0678 га, кадастровий номер 0510136600:02:051:0036.

Зокрема, у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2023 в адміністративній справі №120/7322/20-а зазначено наступне: «Судом встановлено, що земельна ділянка, яка належить позивачці на праві приватної власності за адресою Блока 24, Вінниця, згідно рішення Вінницької міської ради від 04.07.2008 №2012, від 28.08.2015 №2258, від 25.05.2018 №1214, від 27.06.2019 №1857 належить до зони Ж-1 та в межах території реконструкції садибної житлової забудови. При цьому, згідно витягів з плану зонування відповідно до рішення Вінницької міської ради від 28.02.2020 №2199 та від 28.05.2021 №451 земельна ділянка за адресою Блока 24, Вінниця, відноситься до зони Ж-1-1 та знаходиться в межах території реконструкції садибної житлової забудови ....

Щодо доводів апеляційної скарги відповідача стосовно того, що прийняття Вінницькою міською радою рішення від 28.05.2021 №451 «Про затвердження «Проекту внесення змін до Плану зонування м. Вінниця» (який на даний час діє в м. Вінниця) призвело до втрати чинності рішення Вінницької міської ради від 04.10.2019 №1981 та від 28.02.2020 №2199, яким було затверджено «Проект внесення змін до Плану зонування м. Вінниця, колегія суддів зазначає, що на момент звернення позивача до суду спірні рішення Вінницької міської ради були чинними. ...

Судом встановлено, що під час розгляду справи як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, становище позивача в наслідок прийняття рішення Вінницької міської ради №451 від 28.05.2021, яким затверджено «Проект внесення змін до Плану зонування м. Вінниця», не змінилось.

Вказана обставина підтверджується протоколом громадських слухань щодо містобудівної документації «Проект внесення локальних змін до Плану зонування м. Вінниця», де зазначено перелік вулиць, на яких пропонується внести зміни функціональних зон та підзон, а також презентаційними матеріалами ..., які відображають зони, які підлягають зміні.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що зміни до плану зонування м. Вінниця, які внесені та затвердженні рішенням Вінницької міської ради №451 від 28.05.2021, не містять змін щодо зонування земельної ділянки, яка належить позивачу на праві власності, а тому доводи апелянта в цій частині є необґрунтованими.».

З наведеного вище можна зробити висновок про те, що у будь-яку випадку рішення Вінницької міської ради від 28.05.2021 №451 «Про затвердження «Проекту внесення змін до Плану зонування м. Вінниця» є неналежним доказом в даній адміністративній справі, оскільки останнє не містить змін щодо зонування земельної ділянки, яка належить позивачу.

При цьому попереднім рішенням Вінницької міської ради від 28.02.2020 №2199, а саме його п. 1, яким було затверджено «Проект внесення змін до Плану зонування м. Вінниця», у частині земельної ділянки за адресою: вул. Блока, 24, м. Вінниця, Вінницька область, площею 0,0678 га, кадастровий номер 0510136600:02:051:0036, визнано протиправним та скасовано рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18.10.2022 у справі 120/7322/20-а, яке набуло законної сили та є обов`язковим для врахування суб`єктом владних повноважень, зокрема й при прийнятті оскаржуваних в цій справі рішень.

Судом також враховано, що наразі прийняті в межах адміністративної справи №120/7322/20-а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.10.2022 та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2023 переглядаються в порядку касаційного провадження згідно ухвали Верховного Суду від 09.05.2023 про відкриття касаційного провадження.

Ухвалою Верховного Суду від 04.07.2023 відмовлено у задоволенні клопотання Вінницької міської ради про зупинення виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.10.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2023 у справі №120/7322/20-а.

Таким чином, як на час звернення позивача до Департаменту із заявою про надання містобудівних умов та обмежень так і на час розгляду даної справи рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.10.2022 прийняте у справі №120/7322/20-а є чинним та підлягає обов`язковому врахуванню відповідачем.

З огляду на встановлені обставини та прийняті судами в межах адміністративної справи №120/7322/20-а рішення, суд критично оцінює посилання представника відповідача щодо невідповідності намивів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Стосовно тверджень представника відповідача, що на належній позивачу земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0678 га, кадастровий номер 0510136600:02:051:0036 значиться житловий будинок з прибудовою, господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 63,5 кв.м, та, як наслідок, щодо невірного визначення позивачем виду будівництва, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 5 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" містобудівні умови та обмеження містять: назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта.

Статтею 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил та затверджується замовником.

Відповідно до пункту 1 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, що затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 16.05.2011 №45 (далі - Порядок №45), в редакції на час виникнення спірних правовідносин, будівництво - нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, реставрація та капітальний ремонт об`єктів будівництва; об`єкт будівництва - будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та/або частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Пунктом 8 Порядку №45 встановлено, що назва об`єкта будівництва за проектною документацією має відповідати завданню на проектування, не змінюватися на всіх стадіях проектування та відображати вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) та його місце розташування.

У відповідності до п. 3.2а ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», види будівництва - Нове будівництво, реконструкція та капітальний ремонт.

Нове будівництво, згідно з п. 3.11 ДБН А.2.2-3-2014 - Зведення будівель та споруд, їх комплексів, що здійснюється з метою створення об`єктів виробничого і невиробничого призначення.

Капітальний ремонт згідно з п. 3.7 ДБН А.2.2-3-2014 - Сукупність робіт на об`єкті, прийнятому в експлуатацію, без зміни його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, що передбачають: - втручання у несучі та/або огороджувальні конструкції, у інженерні системи загального користування у зв`язку з їх фізичною зношеністю, руйнуванням та/або з метою покращення їх експлуатаційних показників (за необхідності), у тому числі з метою термомодернізації; дооснащення, заміну виробничого устатковання та технічного обладнання, що є стаціонарно змонтованим та призначеним для застосування протягом тривалого часу у будівлях та спорудах (за умови зміни навантажень на існуючі несучі та/або огороджувальні конструкції та/або схем їх прикладання); благоустрій території, у тому числі щодо забезпечення доступності для маломобільних груп населення.

Реконструкція згідно з п. 3.21 ДБН А.22-3-2014 - Перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає міну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (загальне пітона, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його технічно-економічного рівня, доступність для маломобільних груп населення. Реконструкцій передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення під час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частини (за умови їх автономності).

Зі змісту поданої позивачем заяви від 12.10.2023 на видачу містобудівних умов та обмежень слідує, що в розділі під назвою "об`єкт" вказано:

- найменування об`єкта будівництва - "Будівництво одноквартирного будинку підвищеної комфортності з вбудовано-прибудованими приміщеннями на АДРЕСА_1 ";

- вид будівництва - "Нове будівництво";

- намір забудови - "Будівництво одноквартирного будинку підвищеної комфортності з вбудовано-прибудованими приміщеннями на АДРЕСА_1 ".

В розділах під назвою "Місце розташування об`єкта будівництва" та "Відомості про земельну ділянку" зазначено, що відповідний об`єкт позивач має намір збудувати за адресою на АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 0,0678 га, кадастровий номер 0510136600:02:051:0036.

Як зазначила представник відповідача у відзиві на позовну заяву згідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на земельній ділянці з кадастровим номером 0510136600:02:051:0036 встановлено наявність об`єкта нерухомого майна, а саме житлового будинку з прибудовою, господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 63,5 кв.м.

В той же час, представник позивача під час розгляду справи неодноразово наголошував на тому, що наявна в Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформація є неактуальною, адже зазначений в реєстрі об`єкт нерухомого майна був знесений ще в 2018 році.

На підтвердження таких тверджень представника позивача свідчить долучений до матеріалів позовної заяви схематичний план земельної ділянки садибного (індивідуального) житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , з інформацією станом на 20.06.20218 (том 1 а.с. 22).

Так, за даними вказаного схематичного плану, на вказаній земельній ділянці розташовані наступні об`єкти нерухомості: гараж, огорожа, хвіртка. Також, на схемі міститься примітка про те, що житловий будинок літ "А" загальною площею 63,4 кв.м., в тому числі житловою 43,9 кв.м. - знесена.

Отже, за сукупністю житловий будинок загальною площею 63,5 кв.м., у тому числі житловою 43,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 0510136600:02:051:0036, інформація про який міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (відомості про об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 891658705101) з 20.06.2018 фактично відсутній

Відповідні обставини також знайшли своє відображення у прийнятому судовим експертом ОСОБА_2 . Висновку експертів №66/12-2023 за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи від 10.04.2024 (том 2 а.с. 120-136).

З огляду на встановлені під час розгляду даної адміністративної справи фактичні обставини, зокрема відсутність на земельній ділянці з кадастровим номером 0510136600:02:051:0036 житлового будинку загальною площею 63,4 кв.м., суд дійшов до переконання щодо відсутності суперечностей між визначеною позивачем у заяві від 12.10.2023 назвою об`єкта будівництва "Будівництво одноквартирного будинку підвищеної комфортності з вбудовано-прибудованими приміщеннями на АДРЕСА_1 ", видом будівництва "Нове будівництво" та положеннями Порядку №45.

Також суд критично оцінює наведені у відзиві на позовну заяву посилання представника відповідача на те, що у розділі "додатки" єдиної державної електронної системи у сфері будівництв, під пунктами 3-7 "Топографо-геодизичний план М 1:2000 з нанесенням контурів ділянки" надано різні матеріали, окрім фактичного топографо-геодезичного плану М 1:2000 з нанесенням контурів ділянки, адже ч. 3 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено вичерпний перелік документів на підстав яких уповноваженими органами містобудування та архітектури приймається рішення про надання або відмову у наданні Містобудівних умов та обмежень. Відповідно, інші документи, які додаються заявником до заяви про надання містобудівних умов та обмежень уповноваженими органами містобудування та архітектури не повинні враховуватись при вирішенні такої заяви.

Також, надаючи оцінку спірному рішенню від 25.10.2023 про відмову наданні позивачу містобудівних умов та обмежень, суд відмічає, що останнє містить лише посилання на неподання позивачем документів передбачених ч. 3 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Разом з тим, не містить відомостей про те, яких саме документів передбачених вказаної правовою нормою не додано позивачем до заяви від 12.10.2023.

В судовому засіданні представники відповідача також не змогли повідомити суду яких саме документів не вистачило відповідачу для прийняття рішення про надання позивачу містобудівних умов та обмежень. Натомість, представники Департаменту навели низку інших підстав, наявність яких, на їх думку, не дає можливість для позитивного розгляду поданої позивачем заяви від 12.10.2023. Втім, під час розгляду справи, відповідні посилання представників відповідача були спростовані стороною позивача та не знайшли свого документального підтвердження матеріалами справи, в зв`язку з чим судом були оцінені критично.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про визнання протиправним рішення Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень від 25.10.2023 №А3221239441204971316 (реєстраційний номер в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва MU01:1239-4412-1335-9926) та задоволення позовних вимог в цій частині.

Також, як похідна підлягає до задоволення позовна вимога щодо визнання протиправним та скасування пункту першого наказу Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради від 25.10.2023 №299 «Про затвердження відмови у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва нове будівництво одноквартирного будинку підвищеної комфортності з вбудовано-прибудованими приміщеннями на АДРЕСА_1 ».

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача:

- прийняти рішення про надання ОСОБА_1 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки з кадастровим номером 0510136600:02:051:0036, зміст яких має відповідати ч. 5 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

- надати ОСОБА_1 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки з кадастровим номером 0510136600:02:051:0036, зміст яких має відповідати ч. 5 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», суд зазначає наступне.

Так, відповідачем у відзиві на позовну заяву зазначено, що вимога позивача про зобов`язання відповідача надати позивачу містобудівні умови та обмеження є втручанням у виключну компетенцію органу місцевого самоврядування, оскільки прийняття рішень є складовою частиною діяльності органу місцевого самоврядування.

Відповідно до частини першої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Як зазначено у пункті 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 за №15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Суд враховує позицію, яка висвітлена в пункті 9 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003, а саме: «Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13)».

Суд зазначає, що на законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими необхідно розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

З огляду на наведене, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що розглядається, повноваження щодо надання містобудівних умов та обмеження забудови чи надання мотивованої відмови у його наданні регламентовано положеннями Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» .

Як, зазначено судом вище, підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є: 1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; 3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень з обґрунтуванням підстав такої відмови надається у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання (абзац четвертий, п`ятий частини четвертої статті 29 Закону №3038-VІ).

Якщо такі підстави відсутні, орган повинен надати наданні містобудівні умови та обмеження забудови. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати містобудівні умови та обмеження забудови або не надати (відмовити). Згідно з законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Така правова позиція узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 22.12.2018 року у справі № 804/1469/17, від 14.08.2019 у справі №0640/4434/18, від 12.09.2019 у справі №0640/4248/18.

Щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини першої 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд».

З огляду на викладене, суд має право визнати дії суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язати вчинити певні дії. При цьому суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

В контексті обставин спору застосування такого способу захисту вимагає з`ясування судом чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.

Як встановлено судом, позивач під час звернення до відповідача надав всі необхідні документи, визначені чинним законодавством. Стороною відповідача іншого не доведено та не повідомлено.

Також відповідачем не спростовано належними доказами підстави для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень забудови, а відтак, враховуючи вищевикладене, зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання ОСОБА_1 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки з кадастровим номером 0510136600:02:051:0036, зміст яких має відповідати ч. 5 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та зобов`язння відповідача надати ОСОБА_1 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки з кадастровим номером 0510136600:02:051:0036, зміст яких має відповідати ч. 5 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є належним способом захисту, оскільки у відповідача відсутні альтернативні варіанти поведінки у межах спірних правовідносин.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи відсутність судових витрат у даній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень від 25.10.2023 №А3221239441204971316 (реєстраційний номер в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва MU01:1239-4412-1335-9926).

Визнати протиправним та скасувати п. 1 наказу Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради від 25.10.2023 №299 «Про затвердження відмови у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва нове будівництво одноквартирного будинку підвищеної комфортності з вбудовано-прибудованими приміщеннями на АДРЕСА_1 ».

Зобов`язати Департамент архітектури та містобудування Вінницької міської ради прийняти рішення про надання ОСОБА_1 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки з кадастровим номером 0510136600:02:051:0036, зміст яких має відповідати ч. 5 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Зобов`язати Департамент архітектури та містобудування Вінницької міської ради надати ОСОБА_1 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки з кадастровим номером 0510136600:02:051:0036, зміст яких має відповідати ч. 5 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1

Відповідач: Департамент архітектури та містобудування Вінницької міської ради вул. Григорія Сковороди, 38, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 3046317733

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна