СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 червня 2024 року Справа № 480/13463/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді - Бондаря С.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу №480/13463/23 за позовом Приватного виробничого підприємства "Вибір" до Волинської митниця про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,-
В С Т А Н О В И В:
Приватне виробниче підприємство "Вибір" (далі по тексту - ПВП "Вибір") звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Волинської митниці, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UА205140/2023/000659/1 від 02.11.2023;
- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 205140/2023/033219 від 02.11.2023.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 02.11.2023 ПВП "Вибір" подало до Волинської митниці митну декларацію з пакетом документів для митного оформлення товару, митна вартість якого була визначена позивачем за ціною договору. Після розгляду пакету документів, відповідач направив позивачу повідомлення від 02.11.2023 щодо надання додаткових документів для підтвердження вартості товару. Позивач повідомив митний орган про те, що усі документи вже були надані та немає можливості надати додаткові документи, після чого відповідачем було прийняте оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів. Згідно з вказаним рішенням основний метод визначення митної вартості товару не застосовується, а митна вартість ввезеного товару була визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Митного кодексу України. На думку позивача, оскаржуване рішення відповідача є протиправним, оскільки подані документи за своїм змістом не суперечили один одному, в повному обсязі свідчили про ціну товару, а тому таких документів було цілком достатньо для визначення митної вартості товарів за основним методом. Також позивач вказує, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, в т.ч. рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів. На підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару позивач надав до митного оформлення заявку-договір № 415 на перевезення вантажів від 25.10.2023, рахунок на оплату № 30/10 від 30.10.2023 із зазначенням ціни на транспортні послуги, довідку перевізника про транспортні витрати із зазначенням маршруту перевезення і його вартості. Вказані документи повністю підтверджують витрати на перевезення товару. Крім того, позивач зазначає, що митним органом необгрунтовано було застосовано резервний метод на підставі митних декларацій МД № UА209170/2023/051145 від 28.06.2023, за МД №UА500500/2023/016158 від 12.05.2023. Так, у рішенні зазначено лише номер та дату митних декларацій, які стали джерелами інформації для коригування митної вартості. Такий підхід для формування оскаржуваного рішення про коригування митної вартості прямо суперечить положенням законодавства, та може бути самостійною підставою для його скасування.
Ухвалою суду від 26.12.2023 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Волинська митниця направила до суду відзив на позов, у якому зазначає, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару за МД №23UA205140092109U9 від 02.11.2023 року прийнято рішення про коригування митної вартості за другорядним методом визначення митної вартості (резервний метод). Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості за вказаною МД встановлено, що вони не містили об`єктивних, достовірних відомостей для підтвердження числового значення заявленої митної вартості та містили розбіжності. Згідно з умовами поставки товару заявлено FCA-Alytus (Литва). Проте, надані декларантом документи на підтвердження транспортних витрат свідчать про ймовірне заниження транспортних витрат до кордону України та про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей щодо витрат на транспортування до місця ввезення на територію України як однієї зі складових митної вартості. Також у графі 44 МД №23иА205140092109и9 від 02.11.2023 року було зазначено прайс-лист товару б/н від 03.07.2023 року, однак до митного оформлення декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до положень ч.6 ст. 53 МК України його подано не було. Крім того, відповідно п. 4 доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 05.07.2023 № 33 продавець поставляє Товар у строк до 31.08.2023, однак пакувальний лист №1 датується 30.10.2023. Зазначені невідповідності документів не дали можливості перевірити правильність визначення митної вартості за основним методом, у зв`язку з чим, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товару.
Суд, дослідивши надані сторонами докази, встановив такі обставини.
Приватне виробниче підприємство "Вибір" уклало з "Кауно Грудай" (Литва) контракт від 05.03.2020 № 20436 на поставку товару, назва, кількість та вартість якого зазначається у Специфікаціях до контракту. 05 липня 2023 року сторони уклали Специфікацію № 33 до Контракту № 20436 від 05 березня 2020 року на поставку пальмаку 80-16 в кількості 22 МТ та вартістю 1 160,00 Євро за 1 (одну) тону товару. Загальна вартість товару за Специфікацією № 33 складає 25 520,00 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот двадцять) Євро та включає вартість упаковки (п. 5.1. Специфікації). Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом на умовах FCA - Литва, м. Алітус, вул. Прамонес, 25 (склад продавця) відповідно до Інкотермс-2010 (п. 3 Специфікації).
11 жовтня 2023 року позивач здійснив оплату за товар згідно Специфікації № 33 від 05.07.2023 у сумі 25 520,00 Євро, що підтверджується відповідним банківським платіжним документом від 11 жовтня 2023 року.
02 листопада 2023 року позивач шляхом електронного декларування подав до Волинської митниці митну декларацію №23UA205140092109U9 від 02.11.2023 та пакет документів для митного оформлення товару - пальмітинова кислота PALMAC 80-16 у формі порошку.
Митна вартість товару була визначена позивачем за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у відповідності до ст. 57 Митного кодексу України - виходячи із ціни контракту.
До пакету документів наданого відповідачу для митного оформлення товару входили: пакувальний лист №1 від 30.10.2023; рахунок-фактура (інвойс) №KGР0811492 від 30.10.2023; автотранспортна накладна б/н від 30.10.2023; декларація про походження товару № 1 від 30.10.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 11.10.2023; рахунок-фактура про надання транспортних-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 30/10 від 30.10.2023; довідка про транспортні витрати № б/н від 30.10.2023; документ, що підтверджує вартість страхування б/н від 30.10.2023; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 03.07.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №20436 від 05.03.2020; доповнення (специфікація) до зовнішньоекономічного договору (контракту) №33 від 05.07.2023; договір про надання послуг митного брокера; договір (контракт) про перевезення № 415 від 25.10.2023; Сертифікат аналізу № 40000402499 від 17.05.2023; Сертифікат аналізу № 40000401877 від 17.05.2023; Сертифікат здоров`я № FSQD 0820395 від 12.05.2023; копія митної декларації країни відправлення.
Після розгляду пакету документів, відповідач направив позивачу повідомлення від 02.11.2023 про те, що митна вартість не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, у зв`язку з чим просить надати згідно ст. 53 та 54 МК України додаткові документи.
02.11.2023 позивач повідомив митний орган, що усі документи вже були надані та немає можливості надати додаткові документи.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару за МД №23UA205140092109U9 від 02.11.2023 прийнято рішення про коригування митної вартості за другорядним методом визначення митної вартості (резервний метод) від № UА205140/2023/000659/1 від 02.11.2023.
Вважаючи таке рішення митного органу протиправним Приватне виробниче підприємство "Вибір" звернулося до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зміст та обсяг повноважень митниць на перевірку правильності визначення платниками податків митної вартості товару в операціях з імпорту до України, а також приводи, способи та порядок реалізації таких повноважень унормовані приписами Митного кодексу України (далі по тексту - МК України).
Так, згідно з ч. 8 ст. 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.
Відповідно до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За приписами ст.52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Статтею 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, орган доходів і зборів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені форми митного контролю (ч.5 ст.54 МК України).
Відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, орган доходів і зборів може виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу (пп.2, 3 ч.6 ст. 54 МК України).
Системний аналіз вказаних норм Митного кодексу України дає підстави для висновку, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами, зокрема, зовнішньоекономічним договором (контрактом) або рахунком-фактурою (інвойсом). При цьому, якщо рахунок сплачено, декларант зобов`язаний надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, наявності у них розбіжностей, ознак підробки, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.
Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеній в постанові від 30.10.2018 у справі №826/25605/15.
Відтак, рішення митного органу не може грунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки митного органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Як вбачається з оскаржуваного рішення, підставами коригування митної вартості слугувало наступне:
- відповідно п. 4 доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 05.07.2023 № 33 продавець поставляє Товар у строк до 31.08.2023, однак пакувальний лист №1 датується 30.10.2023;
- згідно документа, що підтверджує вартість перевезення товару від 30.10.2023 № б/н вартість транспортування по напрямку м. Алітус (Литва) до м/п Краківець-Корчова становить 43 000 грн., орієнтовна протяжність маршруту становить 775 км, що в перерахунку складає 55,49 грн/км. Згідно вищезазначеної довідки вартість транспортування маршруту Краківець - Київ (через м. Луцьк) становить орієнтовно 619 км, що становить 64,62 грн/км. Вказане свідчить про можливе заниження транспортних витрат до кордону України та про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості;
- прайс-лист від 03.07.2023 № б/н, зазначений в графі 44 МД не подано до митного оформлення.
Суд не погоджується з такими висновками митного органу з огляду на таке.
Як уже зазначалося судом, відповідно до п.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно з п.1.1. Контракту, Продавець зобов`язується на умовах цього Контракту передавати у власність Покупця товари (далі по тексту - Товар), а Покупець зобов`язується приймати і оплачувати Товари.
Відповідно до п.2.4. Контракту зобов`язання Покупця по здійсненню платежу вважаються виконаними з моменту надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.
Пунктом 3.3 Контракту встановлено, що моментом переходу права власності на Товар від Продавця до Покупця є дата передачі Товару відповідно до умов поставки, визначених в підписаних Сторонами Специфікаціях.
Специфікацією № 33 від 05.07.2023 встановлені умови оплати: 100% вартості Товару, що становить 25 520,00 Євро (п. 5.1. Специфікації), а також умови поставки товару: FCA- Литва, м. Алітус, вул. Прамонес, 25 (склад Продавця) (п. 3 Специфікації). Строк поставки встановлений п. 4 Специфікації, а саме до 31 серпня 2023 року.
Відповідно до п.7.2. Контракту № 20436 від 05.03.2020р., правом, що регулює цей контракт, є матеріальне право України.
Статтею 599 Цивільного кодексу України та частиною першою статті 202 Господарського кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Отже, виходячи з умов Контракту та Специфікації № 33 від 05.07.2023, сторони виконали зобов`язання із порушенням строків, встановлених зазначеною Специфікацією, однак в межах строку дії Контракту. Зокрема, оплата за товар за Специфікацією № 33 від 05.07.2023 була здійснена 11.10.2023, а поставка товару фактично була здійснена 30.10.2023р.
Жодна із сторін не мала претензій до іншої сторони щодо фактичних строків виконання договірних зобов`язань, а їх виконання було прийняте. Жодна із сторін не скористалась правом відмовитись від зобов`язання, виконаного з порушенням строку або притягнути іншу сторону до відповідальності за порушення строків виконання зобов`язань відповідно до умов Контракту.
На виконання умов Контракту позивач здійснив оплату за товар 11.10.2023 на суму 25520,00 Євро, що підтверджується наданим до митного оформлення банківським платіжним документом.
Банківський платіжний документ від 11.10.2023, наданий до митного оформлення, має посилання на Специфікацію № 33 від 05.07.2023 та Контракт № 20436 від 05.03.2020, а сума платежу відповідає загальній вартості товару, зазначеній у Специфікації та становить 25520,00 Євро.
На цю партію товару постачальник склав інвойс № KGР0811492 від 30.10.2023, пакувальний лист № 1 від 30.10.2023, що містить посилання на інвойс та інформацію про автомобіль, що здійснює перевезення товару, та надав товарно-транспортну накладну б/н від 30.10.2023, яка також містить посилання на інвойс. Ці документи були надані до митного оформлення та підтверджують виконання сторонами зобов`язань за Контрактом та специфікацією щодо поставки конкретної партії товару.
Крім того, інформація про ціну і загальну вартість товару, що поставляється відповідно до Специфікації № 33 від 05.07.2023, міститься як в самій специфікації, так і в платіжному банківському документі.
Тобто, документи, надані до митного оформлення не містять протиріч щодо ціни товару та складових митної вартості.
Варто також зауважити, що у процедурі контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Виконання сторонами контрактних зобов`язань з поставки товару з порушенням строку, встановленого специфікацією, не впливає на ціну товару та на складові митної вартості, які, в свою чергу, підтверджуються документами, наданими до митного оформлення. Тому розбіжність у строках поставки товару не може викликати сумнівів в достовірності задекларованої митної вартості.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, поставка товару після спливу строку поставки, вказаного у відповідній специфікації, але у межах строку дії контракту, не може вважатися розбіжністю та бути підставою для сумніву у заявленій декларантом митній вартості товарів.
Щодо вартості перевезення товару, як складової митної вартості, необхідно зазначити наступне.
Відповідно до Розділу ІІІ Наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (надалі Наказ), для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:
- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;
- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;
- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Позивач, на підтвердження витрат на транспортування надав митному органу наступні документи:
- заявку-договір № 415 на перевезення вантажів від 25.10.2023, в якій зазначається окрім іншого маршрут перевезення, пункт пропуску, вартість перевезення.
- рахунок на оплату № 30/10 від 30.10.2023 із зазначенням ціни на транспортні послуги до місця ввезення товару на митну територію України, по території України до місця доставки, та загальну вартість послуг.
- довідку про транспортні витрати, якою перевізник надає детальну інформацію про маршрут перевезення, вартість транспортних витрат по доставці вантажу до митного переходу та з митного переходу до місця доставки.
Отже, надані до митного оформлення документи щодо вартості транспортних витрат на перевезення товару містять повну, детальну та достовірну інформацію про загальну вартість транспортування товарів та маршрут перевезення, а також про вартість транспортних витрат до місця ввезення на митну територію України. Зазначені документи не містять ознаки підробки та протиріч. А наведена в них цінова інформація підлягає обчисленню.
Таким чином, сумнів митного органу щодо цієї складової митної вартості є безпідставним, необґрунтованим, таким, що не відповідає нормам митного законодавства та не може бути покладений в основу прийняття рішення про коригування митної вартості.
Наступною підставою коригування митної вартості товару в оскаржуваному рішенні відповідач зазначив, що прайс-лист від 03.07.2023 № б/н, зазначений в графі 44 не подано до митного оформлення.
Втім, разом з оскаржуваним рішенням контролюючий орган виніс Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205140/2023/033219, в якій наведено перелік документів, поданих 02.11.2023 декларантом, в якому серед поданих документів вказаний прейскурант (прайс-лист) б/н від 03.07.2023.
Тобто, цим документом відповідач фактично підтверджує, що прайс-лист був поданий разом з іншими документами під час митного оформлення.
Крім того, суд зазначає, що прайс-лист є документом, що носить лише додатковий інформативний характер та не міститься в переліку основних документів, що підтверджують митну вартість товарів відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України.
Тому наявність чи відсутність такого документу, як прайс лист, не можуть бути покладені в основу прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Щодо застосування митним органом резервного методу визначення митної вартості товару суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
При цьому суд зауважує, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може вважатися заниженням митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару та не може бути достатньою підставою для відмови в здійсненні митного оформлення товару.
Даний висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленій у постанові від 18.08.2021 по справі № 821/1050/17.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 21.08.2018 по справі №804/1755/17 зазначив, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Втім, в оскаржуваному рішенні, крім номерів та дати митних декларацій № UА209170/2023/051145 від 28.06.2023 та №UА500500/2023/016158 від 12.05.2023, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган не навів обгрунтованих пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначив докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UА205140/2023/000659/1 від 02.11.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 205140/2023/033219 від 02.11.2023 підлягають задоволенню.
Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, відповідно до ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму витрат зі сплати судового збору в розмірі 5368грн, сплачену позивачем при подачі позову до суду згідно платіжної інструкції від 07.12.2023 № 791946.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Приватного виробничого підприємства "Вибір" (вул. Ярослава Мудрого, 60/1, офіс, 6, м. Суми, Сумська область, і.к 30608151) до Волинської митниці (вул. Призалізнична, буд. 13, с. Римачі, Лобомльський район, Волинська область, і.к. 43958385) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів № UА205140/2023/000659/1 від 02.11.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 205140/2023/033219 від 02.11.2023.
Стягнути на користь Приватного виробничого підприємства "Вибір" витрати зі сплати судового збору в сумі 5368 грн за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.О. Бондар
Суд | Сумський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.06.2024 |
Оприлюднено | 12.06.2024 |
Номер документу | 119623822 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо |
Адміністративне
Сумський окружний адміністративний суд
С.О. Бондар
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні