Постанова

від 04.06.2024 по справі 755/3919/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

04 червня 2024 року

м. Київ

провадження № 22-ц/824/12103/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Мазурик О. Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Желепи О. В., Немировської О. В.,

за участю секретаря Марченка М. С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва

від 11 березня 2024 року про залишення без розгляду скарги на дії державного виконавця

у складі судді Коваленко І. В.

у цивільній справі №755/3919/24/23 Дніпровського районного суду м. Києва

за скаргою ОСОБА_1

на дії старшого державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дєдової-Осипенко Валерії Юріївни,

боржник - ОСОБА_2 ,

У С Т А Н О В И В:

04 березня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва із скаргою про визнання неправомірними дій старшого державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Дніпровського ВДВС ЦМУ МЮ (м. Київ), ОСОБА_3 щодо здійснення розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 01 грудня 2023 року в межах виконавчого провадження НОМЕР_1 та зобов'язання державного виконавця здійснити повторний розрахунок заборгованості аліментів у виконавчому провадженні НОМЕР_1.

Разом зі скаргою ОСОБА_1 подала клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку. В обґрунтування клопотання посилалася на те, що розрахунок заборгованості був надісланий Дніпровським ВДВС ЦМУ МЮ (м. Київ) на її адресу 07.12.2023, що підтверджується копією конверту та вручено їй 28.12.2023, що підтверджується довідкою від 28.12.2023, яка засвідчена підписом уповноваженої посадової особи відділення поштового зв'язку та підтверджується службовим чеком (накладною) АТ "Укрпошта", де зазначено дату вручення листа 28.12.2023. Через засоби поштового зв'язку 07.01.2024 вона подала до суду скаргу на дії державного виконавця, яка надійшла до суду 10.01.2024 та ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 23.02.2024 залишена без розгляду через пропуск строку звернення.

Вважала, що вказані обставини є поважними причинами пропуску строку на звернення до суду із скаргою і за таких обставин вона реалізує своє право на повторне звернення до суду із скаргою.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 11 березня 2024 року скаргу ОСОБА_1 залишено без розгляду та повернуто заявниці.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій посилалась на те, що суд дійшов помилкового висновку про залишення скарги без розгляду.

Вказувала, що висновки суду про залишення скарги без розгляду з підстав пропуску строку на звернення спростовуються листом директора клієнтської підтримки АТ "Укрпошта" від 28.03.2024 №1853-ІІ-2024032610141, в якому зазначено, що поштове відправлення ОСОБА_1 надійшло до відділення 10.12.2023 та було вручено адресату 28.12.2023. У листі зазначено, що у системі трекінгу Укрпошти помилково фігурує подія "відправлення вручено: особисто 11.12.2023".

Також в обґрунтування апеляційної скарги вказувала, що залишаючи скаргу без розгляду, суд першої інстанції спричинив перешкоду в реалізації її права на судовий захист та не врахував, що законодавець не передбачив можливості прийняття такого процесуального рішення у справі за скаргою на дії державного виконавця.

За наведених обставин просила скасувати ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 11 березня 2024 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

ОСОБА_1 у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала та просила задовольнити з підстав, викладених в ній.

Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) належним чином повідомлений, про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання свого представника не направив.

Боржник - ОСОБА_2 , належним чином повідомлений, про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився та свого представника не направив.

Беручи до уваги викладене та зважаючи на положення ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності боржника та за відсутності представника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_1 , перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, та вимог, що заявлялися в суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Залишаючи скаргу без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що заявником при зверненні зі скаргою до суду пропущено встановлений ч. 1 ст. 449 ЦПК України десятиденний строк для її подання.

Колегія суддів погоджується з доводами скаржника, що до такого висновку суд першої інстанції дійшов без повного з`ясування обставин справи та з порушенням норм процесуального права, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 449 ЦПК України встановлено, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Відповідно до статті 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою статті 127 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Системний аналіз вказаних процесуальних норм разом із положеннями пункту «а» частини першої статті 449 ЦПК України, статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про те, що перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після настання події, з якою пов`язано його початок, тобто після фактичної або можливої обізнаності особи саме про порушення її прав і свобод.

З матеріалів справи вбачається, що 01 грудня 2023 року старшим державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дєдовою-Осипенко В. Ю. в межах виконавчого провадження №466553299 складено розрахунок заборгованості по аліментам.

В скарзі на дії та старшого державного виконавця Полігушко О. П. зазначила, що розрахунок заборгованості зі сплати аліментів надійшов на її адресу 28 грудня 2023 року і не погодившись з таким розрахунком вона протягом десяти днів подала скаргу на дії державного виконавця.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 23 лютого 2024 року у справі №755/524/24 вперше подана ОСОБА_1 скарга на дії державного виконавця залишена без розгляду, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Після отримання ухвали суду від 23.02.2024 ОСОБА_1 повторно, а саме 04 березня 2024 року звернулася до суду із скаргою на дії державного виконавця разом з клопотанням про поновлення строку звернення до суду.

До скарги ОСОБА_1 долучила копію конверта, в якому отримала від Дніпровського ВДВС оспорюваний розрахунок заборгованості за аліментами від 01.12.2023 (а. с. 23). З даної копії конверта, на якому зазначено номер поштового відправлення: 0600067173896 вбачається, що поштове відправлення Дніпровським ВДВС здано на пошту 07 грудня 2023 року.

Також до скарги ОСОБА_1 долучила копію службового чеку, з якого вбачається, що поштове відправлення 0600067173896 від Дніпровського ВДВС вручено ОСОБА_1 28 грудня 2023 року (а. с. 25).

В статті 1 Закону України "Про поштовий зв'язок" міститься визначення, що касовий чек, розрахункова квитанція тощо підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

Проте, постановляючи ухвалу, суд першої інстанції вищевказаного не врахував та неповно з'ясував обставини справи, зокрема не дослідив та не надав правової оцінки службовому чеку, надавши перевагу інформації з сайту "Укрпошта" щодо отримання стягувачем поштового відправлення від ВДВС.

Також суд першої інстанції не врахував тієї обставини, що після залишення скарги без розгляду вперше ОСОБА_1 , отримавши новий доказ, без зайвих зволікань подала скаргу на дії державного виконавця разом з клопотанням про поновлення строку на звернення до суду.

За наведених обставин колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції про пропуск ОСОБА_1 строку на оскарження, не подання клопотання про поновлення такого строку із зазначенням поважних причин його пропуску та відповідно залишення скарги без розгляду.

Зважаючи на викладене та враховуючи те, що згідно з ч. 1 ст. 448 ЦПК України, скарга по суті розглядається судом, який розглянув справу як суд першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що в силу вимог ст. 379 ЦПК України ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції

На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 379, 383, 384, 389 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 11 березня 2024 року - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Повний текст постанови складено 10 червня 2024 року.

Головуючий О. Ф. Мазурик

Судді О. В. Желепа

О. В. Немировська