Ухвала

від 20.05.2024 по справі 752/94/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2024 року місто Київ

єдиний унікальний номер справи: 752/94/22-ц

провадження номер: 22-з/824/435/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),

суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А.,

за участю секретаря - Мазурок О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_6 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , приватне підприємство «ЮС -ЦЕНТР», про стягнення коштів за неотримане речове майно та стягнення грошової компенсації за привласнене майно,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2021 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , приватне підприємство «ЮС-ЦЕНТР» (далі - ПП «ЮС -ЦЕНТР»), в якому просила стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 273 000 грн 00 коп. за проведений капітальний ремонт квартири АДРЕСА_1 .

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 20 червня 2023 року у задоволені позову ОСОБА_2 відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000 грн 00 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов ОСОБА_2 повністю, посилаючись на неповне з`ясування судом обставини, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Також в апеляційній скарзі ОСОБА_3 просив скасувати ухвалу суду першої інстанції про відмову у заміні позивачки ОСОБА_2 на її правонаступника - ОСОБА_3 , яка занесена до протоколу судового засідання 20 червня 2023 року, та постановити нову, якою замінити позивачку ОСОБА_2 на її правонаступника - ОСОБА_3 .

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_6 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_3 відмовити, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.

10 січня 2024 року через канцелярію Київського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_2 , в якій вона просить прийняти її відмову від позову до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ПП «ЮС-ЦЕНТР», про стягнення коштів за неотримане речове майно та стягнення грошової компенсації за привласнене майно, рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 20 червня 2023 року визнати нечинним та закрити провадження у даній справі. Заява ОСОБА_2 мотивована тим, що всі кошти, які вона просила стягнути з відповідача, їй були повернуті ОСОБА_3 , а тому просила її заяву задовольнити (а.с.199-200, т.2).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково.

Прийнято відмову ОСОБА_2 від позову до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , про стягнення коштів за неотримане речове майно та стягнення грошової компенсації за привласнене майно, рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 20 червня 2023 року визнано нечинним, а провадження у даній справі - закрито (а.с.217-219, т.2).

19 лютого 2024 року на адресу Київського апеляційного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_6 про ухвалення додаткового рішення (а.с. 231-240).

Заява мотивована тим, що у суді першої інстанції відповідачем ОСОБА_1 було понесено витрати на професійну правничу допомогу адвоката адвокатського бюро «Любаренко та партнери» (далі - АБ «Любаренко та партнери») - ОСОБА_6 у розмірі 25 000 грн 00 коп., що відповідає фактично виконаній по даній справі роботі адвоката за договором № 1010520 про надання правової допомоги від 05 березня 2020 року та додатковій угоді № 2 від 17 березня 2023 року. Факт надання правничої допомоги адвокатом ОСОБА_6 в рамках даної справи підтверджуються підписаним сторонами актом наданих послуг № 457 від 25 березня 2023 року на суму 25 000 грн 00 коп. та платіжним дорученням № 019315966574 від 26 березня 2023 року з призначенням платежу «за оплату послуг з правничої допомоги у цивільній справі № 752/94/22». Тому рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 20 червня 2023 року було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000 грн 00 коп.

Також вказує, що при подачі відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 було понесено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000 грн 00 коп., що відповідає фактично виконаній у даній справі роботі адвоката за договором № 1010520 про надання правової допомоги від 05 березня 2020 року та додатковій угоді № 2 від 17 березня 2023 року. Факт надання правничої допомоги адвокатом ОСОБА_6 підтверджуються підписаним сторонами актом наданих послуг № 631 від 09 жовтня 2023 року на суму 25 000 грн 00 коп. та платіжним дорученням № 021635929522 від 15 жовтня 2023 року з призначенням платежу «за оплату послуг з правничої допомоги по цивільній справі № 752/94/22».

Звертає увагу, що за змістом з ч.3 ст.142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача, а також за положеннями ч.9 ст.141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Наголошує, що на початку 2019 року ОСОБА_3 одружився із ОСОБА_2 і після цього він системно почав вимагати кошти та різне майно, для чого подавав різні позовні заяви із різними вимогами (всього 40 різних судових справ).

Указує, що незважаючи на переговори та майнові поступки з боку ОСОБА_1 , позивачка ОСОБА_2 та ОСОБА_3 жодних позовів не відізвали та продовжують вимагати кошти з ОСОБА_1 .

Також наголошує, що ОСОБА_3 своєю поведінкою та зафіксованими заявником розмовами демонструє неповагу до судової системи.

З урахуванням наведеного, адвокат ОСОБА_6 просить стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати понесені відповідачем під час розгляду справи суді в суді першої інстанції у розмірі 25 000 грн 00 коп. та судові витрати понесені відповідачем під час розгляду справи суді в суді апеляційної інстанції у розмірі 25 000 грн 00 коп.

03 травня 2024 року позивачка ОСОБА_2 через систему «Електронний суд», а 16 травня 2024 року через канцелярію Київського апеляційного суду, подала заперечення щодо ухвалення додаткового судового рішення, в яких зазначає, що вона дійсно 10 січня 2024 року подала до апеляційного суду заяву про відмову від позову та закриття провадження у даній справі. Вказує, що за своїм змістом ця заява була цілком обґрунтована, оскільки мотивована тим, що всі кошти, які вона просила стягнути з свого пасинка та відповідача у справі, адвоката ОСОБА_1, їй цілком були повернуті його батьком, з яким у неї зареєстровано шлюб. Також вказує, що адвокатом ОСОБА_1 взагалі не було понесено жодних витрат за надання правничої допомоги наданої йому АБ «Любаренко та партнери», оскільки як слідує з довідок про начебто проведення платіжних операцій оплати ОСОБА_1 коштів «за надання правничої допомоги», з особистого рахунку (НОМЕР_2) на рахунок адвокатського бюро було вірно внесена інформація щодо призначення платежу: «Правнича допомога супровід справи 752/94/22», але одночасно було також внесена і неправдива інформація, шляхом підміни рахунку юридичної особи АБ «Любаренко та партнери» на особистий картковий рахунок ОСОБА_6 ( НОМЕР_1 ). Тобто, в матеріалах справи відсутні будь які-докази (документи), що підтверджують наявність витрат у адвоката ОСОБА_1 за надання йому правничої допомоги АО «Любаренко та партнери». Крім того, за умовами договору № 1010520 про надання правової допомоги від 05 березня 2020 року та додаткової угоди № 2 від 17 березня 2023 року набувачем гонорару за надані юридичні послуги виступає АБ «Любаренко та партнери, а не адвокат ОСОБА_6 При цьому, з матеріалів справи вбачається, що розрахунки за договорами про надання правової допомоги ОСОБА_6 та ОСОБА_1 проводили на розрахункові розрахунки один одного, а не як передбачено умовами договору на користь АБ «Любаренко та партнери».

Окремо, зазначає що ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 є родичами ( ОСОБА_6 , та ОСОБА_1 приходяться пасинками ОСОБА_2 ), що свідчить про потенційний конфлікт інтересів між ними і фактично є підставою притягнення адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_6 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення, з огляду на встановлення в їх діях складу дисциплінарного порушення, яке полягає у недотриманні ст.21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст.20 Правил адвокатської етики. Наголошує, що всупереч доводів адвоката ОСОБА_6, звернення особи до суду з позовом є суб`єктивним правом, гарантованим ст.ст. 55, 124 Конституції України, та безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову та саме по собі не може свідчити про зловживання правом. Тому просить відмовити в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_6 про компенсацію здійснених витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Також 03 травня 2024 року третя особа ОСОБА_3 через систему «Електронний суд», а 16 травня 2024 року через канцелярію Київського апеляційного суду, подав заперечення щодо ухвалення додаткового судового рішення, в яких зазначає, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстровано офіційний шлюб, через що ОСОБА_1 , та ОСОБА_6 приходяться ОСОБА_3 рідними синами, а ОСОБА_2 пасинками. Нагаолошує, що між учасниками справи, зокрема, між ОСОБА_1 і його адвокатом ОСОБА_6 існує, конфлікт інтересів. Вказує, що укладення договору про правову допомогу в умовах конфлікту інтересів не відповідає чинному законодавству. Наголошує, що стале використання механізму укладення фіктивних договорів на надання правничої допомоги використовується ОСОБА_6 та ОСОБА_1 як спосіб маніпуляції та фінансового тиску на учасників судового процесу, щоб максимально ускладнити їм можливість самого звернення до суду за захистом своїх прав гарантованих Конституцією України. Тому просить відмовити в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_6 про компенсацію здійснених витрат, пов`язаних з розглядом справи.

08 травня 2024 року третя особа ОСОБА_3 через систему «Електронний суд», а 16 травня 2024 року через канцелярію Київського апеляційного суду, подав клопотання про визнання недопустимим/неналежним доказом у справі щодо ухвалення додаткового судового рішення, в якому просить виключити з числа доказів додаткову угоду №2 до договору № 1010520 від 05 березня 2020 року про надання правничої допомоги, укладеної між АБ «Любаренко та партнери», в особі його керівника адвоката ОСОБА_6, та партнера адвоката цього самого адвокатського бюро - ОСОБА_1, а також довідки про проведення платіжних операцій оплати ОСОБА_1 коштів «за надання правничої допомоги» з особистого рахунку (UА 3348 5100 0002 6202 1135 6231), призначення платежу: Правнича допомога супровід справи 752/94/22, на особистий картковий рахунок ОСОБА_6 ( НОМЕР_1 ). Клопотання мотивоване тим, що додаткова угода №2 до договору № 1010520 від 05 березня 2020 року укладена між близькими особами в умовах конфлікту інтересів, а довідки про проведення платіжних операцій щодо перерахування грошових коштів на рахунок АБ «Любаренко та партнери» насправді свідчать про перерахування коштів з особистого рахунку ОСОБА_1 на особистий картковий рахунок ОСОБА_6 , та не є доказом оплати саме витрат на професійну правничу допомогу у даній справі.

Крім того, 16 травня 2024 року ОСОБА_3 через канцелярію Київського апеляційного суду подав клопотання, в якому знову, посилаючись на існування конфлікту інтересів через родинні і близькі стосунки учасників справи, просить заборонити представництво відповідача адвоката ОСОБА_1 та третій особі у справі адвокату ОСОБА_6

Відповідно до ч.ч. 2,3 ст.246 ЦПК України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ч.ч.3,4 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та доводи заяви про ухвалення додаткового рішення, враховуючи доводи, наведені у запереченнях на цю заяву, колегія суддів вважає, що з заява представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_6 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат підлягає задоволенню частково, з таких підстав.

Згідно з п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.3 ст.142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Тобто, чинним процесуальним законодавством передбачено стягнення з позивача на користь відповідача судових у разі відмови позивача від позову.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч.3 ст.133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до п.п.1, 2 ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, а також у постановах Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19, від 12 січня 2022 року у справі № 750/10242/20.

У відповідності до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається з доданих ОСОБА_1 до відзиву на позов документів, 05 березня 2020 року між відповідачем ОСОБА_1 та АБ «Любаренко та партнери» в особі керуючого партнера ОСОБА_6 було укладено договір № 1010520 про надання правничої допомоги, за умовами якого адвокатське бюро на умовах платності зобов`язалось надавати ОСОБА_1 професійну правничу допомогу (а.с. 249а-250, т.1; а.с. 1-2, т.2).

Також 17 березня 2023 року між відповідачем ОСОБА_1 та АО «Любаренко та партнери» в особі керуючого партнера ОСОБА_6 було додаткову угоду №2 до договору № 1010520 про надання правничої допомоги., за умовами якої адвокатське бюро на умовах платності зобов`язалось надавати ОСОБА_1 професійну правничу допомогу у даній цивільні справі №752/94/22 (а.с.3, т.2).

У п.1.1 цієї додаткової угоди, сторони визначили, що за супровід даної справи №752/94/22 ОСОБА_1 сплачує на користь АО «Любаренко та партнери» гонорар у розмірі 25 000 грн 00 коп. (за кожну судову інстанцію).

Актом наданих послуг № 457 від 25 березня 2023 року ОСОБА_1 та АБ «Любаренко та партнери» підтвердили факт надання ОСОБА_1 правничої допомоги у Голосіївському районному суді міста Києва за супровід справи №752/94/22 на суму 25 000 грн 00 коп. (а.с.4, т.2).

За даними платіжного доручення № 019315966574 від 26 березня 2023 року ОСОБА_1 перерахував на рахунок адвоката ОСОБА_6 (керуючий партнер АБ «Любаренко та партнери») грошову суму у розмірі 25 000 грн 00 коп. з призначенням платежу - за оплату послуг з правничої допомоги по цивільній справі № 752/94/22 в Голосіївському районному суді міста Києва (а.с.5, т.2).

Отже, матеріалами справи документально підтверджується, що під час розгляду даної цивільної справи № 752/94/22 в Голосіївському районному суді міста Києва ОСОБА_1 поніс витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 25 000 грн 00 коп.

Також до відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на підтвердження своїх витрат на професійну правничу допомогу у даній цивільній справі №752/94/22 у Київському апеляційному суді надав акт наданих послуг №631 від 09 жовтня 2023 року, яким ОСОБА_1 та АБ «Любаренко та партнери» підтвердили факт надання ОСОБА_1 правничої допомоги у Київському апеляційному суді за супровід справи №752/94/22 на суму 25 000 грн 00 коп. (а.с.177, т.2). За даними платіжного доручення № 021635929522 від 15 жовтня 2023 року ОСОБА_1 перерахував на рахунок адвоката ОСОБА_6 (керуючий партнер АБ «Любаренко та партнери») грошову суму у розмірі 25 000 грн 00 коп. з призначенням платежу за оплату послуг з правничої допомоги по цивільній справі № 752/94/22 в Київському апеляційному суді (а.с.178, т.2).

Таким чином документально підтверджується, що під час розгляду даної цивільної справи № 752/94/22 в Київському апеляційному суді ОСОБА_1 також поніс витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 25 000 грн 00 коп.

Доводи позивачки ОСОБА_2 та третьої особи ОСОБА_3 про те, що укладений 05 березня 2020 року між ОСОБА_1 та АБ «Любаренко та партнери» в особі керуючого партнера ОСОБА_6 договір № 1010520 про надання правничої допомоги разом з додатковою угодою №2 від 17 березня 2023 року до цього договору № 1010520, є такими, що суперечать вимогам ст.21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ст.20 Правил адвокатської етики, оскільки між адвокатом, клієнтом та іншими учасниками справи існують близькі відносини та конфлікт інтересів, колегія суддів не приймає до уваги з таких підстав.

Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Матеріали справи не містять даних про те, що укладений 05 березня 2020 року між ОСОБА_1 та АБ «Любаренко та партнери» в особі керуючого партнера ОСОБА_6 договір № 1010520 про надання правничої допомоги разом з додатковою угодою №2 від 17 березня 2023 року до цього договору № 1010520, у встановленому законом порядку визнані недійсними або є нікчемним в силу закону і таких доказів суду не надано.

Тому цей договір разом з додатковою угодою до нього є правомірними в силу ст.204 ЦК України.

З цих же підстав колегія суддів відхиляє доводи ОСОБА_3 про те, що вказаний вище договір про правову допомогу є фіктивним.

Що стосується твердження ОСОБА_2 та третьої особи ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_1 взагалі не було понесено жодних витрат за надання правничої допомоги, наданої йому АБ «Любаренко та партнери», оскільки ОСОБА_1 перераховував кошти не на рахунок адвокатського бюро, а на особистий картковий рахунок ОСОБА_6 , то таке твердження ґрунтуються на невірному тлумаченні вимог чинного законодавства.

Так, відповідно до положень ст.14 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту. Найменування адвокатського бюро повинно включати прізвище адвоката, який його створив. Адвокатське бюро має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням. Стороною договору про надання правничої допомоги є адвокатське бюро.

Отже, відкриття адвокатським бюро рахунку у банках є правом, а не обов`язком такого адвокатським бюро і таке бюро по організаційній формі складається з одного адвоката.

Тому перерахування ОСОБА_1 коштів на рахунок керуючого партнера АБ «Любаренко та партнери» - ОСОБА_6 є достатнім доказом оплати послуг, наданих АБ «Любаренко та партнери».

Крім того, апеляційній суд враховує, що у пункті 6.5 постанови Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 зроблено висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Тобто, у даному випадку документальне підтвердження отримання АБ «Любаренко та партнери» фактичної оплати послуг з надання професійної правничої допомоги від ОСОБА_1 , не є визначальним для визначення вартості таких послуг й порядку їх розподілу між сторонами.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_2 заперечувала проти розміру заявлених до стягнення з неї на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу, посилаючись на неспівмірність цих сум наданим послугам.

Колегія суддів вважає, що враховуючи складність справи та обсяг виконаної адвокатом роботи, приймаючи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, а також з урахуванням заперечень позивачки щодо неспівмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу наданим послугам, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність зменшення їх розміру та стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн 00 коп.

Тому заява представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_6 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст.134, 137, 246, 270 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,

П О С Т А Н О В И В :

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_6 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн 00 коп.

У решті вимог заяви - відмовити.

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. У випадку проголошення лише вступної і резолютивної частини, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст додаткової постанови складений 03 червня 2024 року.

Головуючий

Судді: