Постанова

від 23.05.2024 по справі 307/1372/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 307/1372/23

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23 травня 2024 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.

суддів: Фазикош Г.В., Кожух О.А.

з участю секретаря судового засідання: Сливки С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 24 листопада 2023 року, ухвалене головуючим суддею Бряник М.М. у справі за позовом ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 в інтересах якої також діє ОСОБА_1 та орган опіки і піклування Тячівської районної військової адміністрації до ОСОБА_4 , Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про скасування права власності на земельну ділянку, скасування запису про проведену державну реєстрацію земельної ділянки та видалення відомостей щодо земельної ділянки із публічної кадастрової карти

встановив:

У квітні 2023 року ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 в інтересах якої також діє ОСОБА_1 та орган опіки і піклування Тячівської районної військової адміністрації звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 , Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про скасування права власності на земельну ділянку та видалення відомостей щодо земельної ділянки із публічної кадастрової карти.

В обґрунтування позову вказувала, що договором дарування від 01.07.1992 року, ОСОБА_1 подарував позивачу ОСОБА_2 житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , який розміщено на земельній ділянці площею 0,21 га. Зазначає, що згідно положення ст. 30 діючого на момент укладення договору дарування Земельного кодексу України, після отримання у дар житлового будинку до позивача перейшло право користування земельною ділянкою площею 0.21 га. на умовах на яких, вона належала попередньому власнику будинку, ОСОБА_1 .

Вказує, що між позивачем та відповідачем досить довгий період часу існує межовий спір. У 2015 році відповідач - суміжний землекористувач ОСОБА_4 розпочав виготовлення технічної документації для оформлення права власності на земельну ділянку. Приватним підприємцем ОСОБА_5 , ОСОБА_4 було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки на місцевості, на земельну ділянку площею 0,2136 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану на АДРЕСА_1 без погодження меж із позивачкою - суміжним землекористувачем. Відомості про земельну ділянку до Державного земельного кадастру внесені 27.07.2016 року та присвоєно земельній ділянці площею 0,2136 га кадастровий нoмep 2124482400:04:004:0070 та зареєстровано право власності за ОСОБА_4 .

У квітні 2018 року ОСОБА_2 звернулась до Тячівського районного суду із позовною заявою до Нижньоапшанської сільської ради Тячівського району Закарпатської області та ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення огорожі, визнання недійсними та скасування рішення органу місцевого самоврядування та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Рішенням Тячівського районного суду від 13.11.2018 відмовлено у позові та вказане рішення залишено без змін рішенням суду апеляційної інстанції. Питання дотримання вимог земельного законодавства при виготовленні та оформленні технічної документації відповідачем ОСОБА_4 на момент розгляду справи не було предметом спору та судом не вирішувалось.

Відповідно до Наказу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 06.10.2021 № 827-ДК «Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності» Управлінням з контролю та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області проведено позапланову перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства при набутті у власність земельної ділянки за кадастровим номером 2124482400:04:004:0070, як об`єкта перевірки, розташованої на АДРЕСА_1 . За результатами перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкта - земельної ділянки від 13.11.2021 № 827-ДК/824/АП/09/01/-21 та виявлено, що рішенням 41 сесії 6 скликання Нижньоапшанської сільської ради Тячівського району від 08.10.2015 №12 « Про надання дозволу на виготовлення технічних документів із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості гр. ОСОБА_4 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), площею 0,2136 га. по АДРЕСА_2 , призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. На підставі рішення ПП Бокоч розроблено ОСОБА_4 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки (на місцевості) на земельну ділянку площею 0,2136 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану на АДРЕСА_1 . Відомості про земельну ділянку до Державного земельного кадастру внесені 27.07.2016 року та присвоєно земельній ділянці площею 0,2136 га кадастровий номер 2124482400:04:004:0070. Право власності ОСОБА_4 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав від 28.08.2017 № 22151572.

Вказує, що відповідно до акту встановлення та погодження меж земельної ділянки із суміжними землевласниками та землекористувачами від 10.06.2016, що є складовою технічної документації, суміжним землекористувачем ОСОБА_6 не погоджено межі земельної ділянки, їх погоджено Нижньоапшанською сільською радою Тячівського району на підставі рішення 7 сесії 7 скликання від 06.07.2016 р. №9 «Про затвердження протоколу узгоджувальної комісії Нижньоапшанської сільської ради від 04.04.2016 р. стосовно меж між земельними ділянками по АДРЕСА_2 (користувач ОСОБА_4 ) та по АДРЕСА_1 (власник ОСОБА_1 ). Згідно з протоколом узгоджувальної комісії від 04.07.2016 року комісією встановлено, що межі між вказаними земельними ділянками проходять відповідно до абрису земельних ділянок по даним розмірам. Однак, згідно із державним актом на право приватної власності серії II-3К № 023362 від 11.11.2002 № 879, власником земельної ділянки по АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 . Вказує, що в акті встановлення та відновлення меж земельної ділянки із суміжним землекористувачем від 10.06.2016 невірно зазначено суміжного землевласника, що дає підстави вважати, що суміжний землевласник гр. ОСОБА_2 не була належним чином повідомлена та присутня при встановленні земельної ділянки за кадастровим номером 2124482400:04:004:0070 та відсутня її вмотивована відмова у погодженні меж земельної ділянки за кадастровим номером 2124482400:04:004:0070.

Окрім цього стверджує, що у технічній документації відсутні документи, які б підтверджували право користування земельною ділянкою ОСОБА_4 площею 0,2136 га. Враховуючи наведене, вважає, що земельну ділянку площею 0,2136 га кадастровий номер 2124482400:04:004:0070 гр. ОСОБА_4 набуто у власність з недотриманням вимог ч. 1 ст. 118 ЗК України, а технічну документацію розроблено з порушенням ст. 28 та ст. 25 Закону України «Про землеустрій», в частині відсутності в технічній документації документів, які б підтверджували право користування земельною ділянкою ОСОБА_4 площею 0,2136 га. Звертає увагу, що при проведенні геодезичної зйомки земельної ділянки позивача встановлено, що частина земельної ділянки відповідача накладається на земельну ділянку та житловий будинок позивача.

З метою захисту та відновлення законних прав просила суд: скасувати право власності на земельну ділянку кадастровий номер 2124482400:04:004:0070, площею 0,2136 га, за адресою: АДРЕСА_1 ; скасувати запис про проведену державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 2124482400:04:004:0070, площею 0,2136 га, АДРЕСА_1 ; видалити відомості щодо земельної ділянки кадастровий номер 2124482400:04:004:0070, площею 0,2136 га, АДРЕСА_1 із публічної кадастрової карти.

Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 24 листопада 2023 року у задоволенну позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду в частині вимог стягнення правничої допомогри у сумі 20 000 грн скасувати. Дане рішення суду винесено з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з грубим зловживанням стороною процесуальних прав, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими та з порушення норм матерівального права.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно договору про надання правової допомоги №08 від 10.05.2023 року, укладеного між адвокатом Розман С.Ю. та відповідачем ОСОБА_4 адвокат зобовязався у встановленому законом порядку здійснювати захист прав та інтересів клієнта.

Факт надання адвокатом позивачу професійної правничої допомоги у цивільній справі підтверджується наведеним договором про надання правової допомоги №08 від 10.05.2023 року, описом робіт виконаних адвокатом від 10.05.2023 року та ордером серії АО №1088976 від 15.05.2023 року.

Документом, що підтверджує факт реальної оплати послуг адвоката є квитаниія щодо перерахунку коштів по рахунку фізичної особи-підприємия від 12.05.2023 відповідно до якої було проведено оплату правничої допомоги за договором №8 від 10.05.2023 та сплачено 20000 гривень.

Адвокат Розман С.Ю. не був присутній на судових засіданнях, не надав обґрунтованого розрахунку судових витрат, не повідомляв про заплановані судові витрати на правничу допомогу. Таким чином суд першої інстанції необгрунтовано задоволивення стягнення витрат на правничу допомогу надмірно, тобто в розмірі 20000 грн.

Крім того, відповідно до п.9 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю І та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави апеляційної скарги в оскарженій частині рішення суду, колегія суддів вважає що така підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Зі змісту поданої ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , апеляційної скарги на рішення суду вбачається, що така подана тільки в частині стягнення правничої допомогри у сумі 20 000 грн., відтак, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в іншій частині відхилених позовних вимог про скасування права власності на земельну ділянку, скасування запису про проведену державну реєстрацію земельної ділянки та видалення відомостей щодо земельної ділянки із публічної кадастрової карти не перевіряється апеляційним судом.

В частині 1 статті 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За результатами розгляду даної справи суд першої інстанції здійснив розподіл витрат на правничу допомогу адвоката та стягнув такі з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 в сумі 20 000,00 гривень.

Апеляційний суд, вважає, що зазначений розмір витрат на правничу допомогу адвоката, який стягнуто судом першої інстанції є надмірним з огляду на наступні мотиви.

У ході апеляційного розгляду, колегією суддів встановлено, що 11.04.2023 року ОСОБА_3 в інтересах якої діє ОСОБА_2 звернулась у суд з позовом до ОСОБА_4 , Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про скасування права власності на земельну ділянку, скасування запису про проведену державну реєстрацію земельної ділянки та видалення відомостей щодо земельної ділянки із публічної кадастрової карти.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 17 квітня 2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 в інтересах якої діє ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про скасування права власності на земельну ділянку, скасування запису про проведену державну реєстрацію земельної ділянки та видалення відомостей щодо земельної ділянки із публічної кадастрової карти.

На зазначену позовну заяву 18.05.2023 року ОСОБА_4 в інтересах якого діє адвокат розман С.Ю. подав відзив у якому просив відмовити у задоволенні позову та стягнути витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 20 000,00 гривень.

10.05.2023 року між адвокатом Розман Сергієм Юрійовичем та ОСОБА_4 укладено Договір за № 08 про надання правничої допомоги. Пунктом 2.1 цього договору сторони передбачили, що вартість правничої допомоги становить 20 000,00 грн. згідно з обсягом виконаної роботи та розрахунку її вартості, зазначених в акті-описі наданих Адвокатом послуг.

На підтвердження повноважень адвоката Розмана С.Ю. як представника, останнім надано суду Ордер серії АО №1088976 від 15.05.2023 року на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_4 .

Згідно Свідоцтва серія ЗР №021/946 від 14.03.2014 року - ОСОБА_7 має право на заняття адвокатською діяльністю.

В акті-описі від 10.05.2023 року до Договору від 10.05.2023 року за № 08 зазначено перелік і вид робіт на суму 20 000,00 гривень.

Згідно виписки з АТ «Універсал Банк» по рахунку фізичної особи-підприємця від 12.05.2023 р. ОСОБА_7 , було здійснено ОСОБА_8 оплату правничої допомоги за Договором №08 від 10.05.2023 року в сумі 20 000,00 грн.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскарженій частині, колегія суддів виходить з наступних мотивів.

Згідно ч.1 ст.59 ЦПК України, права, свободи та інтереси недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

За загальним правилом частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу.

Відповідно до ч. 5 ст. 135 ЦПК України, сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У відповідності до ст.141 ЦПК України , інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо не співмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що представник відповідача ОСОБА_7 у відзиві на позовну заяву заявив вимогу про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката у сумі 20 000,00 грн. у відповідності ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

На підтвердження вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем ОСОБА_4 , надано: Договір №08 від 10 травня 2023 року про надання правничої допомоги, укладеного між адвокатом Розман С.Ю. та ОСОБА_4 з визначенням вартості наданої допомоги у сумі 20 000,00 грн.

З акту-опису наданих адвокатом послуг згідно з договором №08 від 10.05.2023 року щодо надання правничої допомоги ОСОБА_4 від 10 травня 2023 року вбачається, що переліку виду робіт наданих адвокатом Розман С.Ю. відповідачу ОСОБА_4 , входять такі види послуг як : Вивчення наданих клієнтом документів, протягом 1,5 год., вартість 1 год. 1 500,00 грн. на суму 2 250,00 грн.; Перегляд законодавчої бази, пошук і вивчення судової практики, протягом 2,5 год., вартість 1 год. 1 500,00 грн. на суму 3 750,00 грн.; Надання консультації клієнту, протягом 2 год., вартість 1 год. 1 500,00 грн. на суму 3 000,00 грн.; Підготовка і подання до суду відзиву на позовну заяву, протягом 4 год., вартість 1 год. 2 500,00 грн. на суму 10 000,00 грн.; Підготовка і подання до суду заяв з процесуальних питань, протягом 1 год., вартість 1 год. 1 000,00 грн. на суму 1 000,00 грн.

А всього за 11 год. наданих адвокатських послуг, вартість таких становить за розрахунком адвоката у розмірі 20 000,00 гривень.

Оплату зазначеної суми було здійснено представником ОСОБА_4 на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_7 в АТ «Універсал Банк» 12.05.2023 р. у сумі 20 000,00 гривень.

У постанові Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі № 534/14/20 (провадження № 61-6638св22) було надано аналіз реальності (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану стороні під час розгляду справи у суді першої інстанції, враховано, що адвокат є кваліфікованим юристом з повною вищою юридичною освітою, який має стаж роботи в галузі права не менше двох років, тому надані адвокатом своїй клієнтці такі послуги, як: опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, вивчення відповідної судової практики, визначення правової позиції у справі; складання клопотань про долучення до матеріалів справи письмових доказів; складання вступного слова не є тими послугами, які є необхідними, а тому такі послуги не можуть бути враховані при розподілі судових витрат, понесених стороною.

Застосовуючи наведений правовий висновок, а також зважуючи на доводи апеляційної скарги стосовно того, що такі адвокатські послуги є значно завищеними у порівнянні з реально необхідними послугами, які слідувало надати стороні, колегія суддів вирішуючи питання про розподіл витрат, понесених ОСОБА_4 на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку, що визначений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої інстанції у сумі 20 000,00 грн є завищеним, витрати у зазначеній сумі не можна визнати належно обґрунтованими, співмірними та необхідними в контексті обставин цієї справи.

Колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що позивачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являється інвалідом ІІ групи з дитинства та рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 16.02.2022 року визнана недієздатною строком на два роки з встановленням над нею опіки та призначенням їй опікуна ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Протягом судового розгляду представник ОСОБА_2 в особі ОСОБА_1 повідомляв суд, що позивачка звільнена від сплати судових витрат.

Та разом з цим, колегія суддів зазначає, що у відповідності до приписів пункту 9 частини 1 статті 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки до положень пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, тому позивачка ОСОБА_2 не звільняється від розподілу судових витрат між сторонами пов`язаних з витратами понесених сторонами на професійну правничу допомогу.

Враховуючи складність справи, необхідність надання адвокатом відповідача послуг під час розгляду справи в суді першої інстанції та їх характер, а також з метою дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, пов`язаність цих витрат із розглядом справи, з огляду на матеріальний стан позивачки, яка є інвалідом з дитинства, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених у цій справі у суді першої інстанції, у сумі 5 000,00 гривень.

Визначаючи сукупний розмір сплачених відповідачем витрат на правничу допомогу, який підлягає йому відшкодуванню позивачем, апеляційний суд, застосовуючи наведену правову позицію у справі № 534/14/20 (провадження № 61-6638св22) щодо реальності (дійсності та необхідності) витрат на правничу допомогу, дійшов висновку, що компенсації підлягає лише сума 5 000,00 гривень, це підготовка і подання до суду відзиву на позовну заяву, протягом 2 год., вартість 1 год. 2 500,00 грн. на суму 5 000,00 грн., що і підлягає стягненню із позивача на користь відповідача.

Так само не підлягають компенсації відповідачеві витрати, понесені у зв`язку з вивчення наданих клієнтом документів, перегляд законодавчої бази, пошук і вивчення судової практики, надання консультації клієнту, підготовка і подання до суду відзиву на позовну заяву понад 2 год., та підготовка і подання до суду заяв з процесуальних питань, що узгоджується із згаданим правовим висновком Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі № 534/14/20 (провадження № 61-6638св22). Зазначені послуги не являються послугами з професійної правничої допомоги, а тому не підлягають відшкодуванню відповідачеві, позивачем.

А звідси, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та значимості таких дій у справі, а також матеріального стану позивачки, яка є інвалідом ІІ групи з дитинства, апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині судових витрат підлягає зміні з ухваленням судового рішення про часткове задоволення вимоги відповідача про відшкодування йому витрат на професійну правничу допомогу шляхом їх зменшення із суми 20 000,00 грн. до суми 5 000,00 грн.

Згідно вимог частини 4 статті 376 ЦПК україни, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку в частині того, що резолютивна частина рішення суду підлягає зміні стосовно розміру судових витрат на професійну правничу допомогу шляхом їх зменшення, у зв`язку з чим, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Виходячи з наведеного та керуючись приписами статей 137, 141, 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , задовольнити частково.

Рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 24 листопада 2023 року, змінити в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зменшивши такий розмір із суми 20 000,00 грн. на суму 5 000.00 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови суду складено 07 червня 2024 року.

Суддя-доповідач:

Судді: