Рішення

від 06.06.2024 по справі 494/441/24

БЕРЕЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Березівський районний суд Одеської області

06.06.2024

Справа № 494/441/24

Провадження № 2/494/253/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.06.2024 року Березівський районний суд Одеської області в складі:

головуючогосудді Панчишина А.Ю.

при секретаріТвердун Т.В.,

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши в судовому засіданні в м. Березівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договорами позики,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договорами позики в розмірі 12000 доларів США. В обгрунтування позову зазначає, що ОСОБА_3 позичила ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 12 000,00 доларів США, що підтверджується двома борговими розписками, від 22.02.2022 року та від 24.02.2023 року. Оригінали розписок знаходяться у позивача - ОСОБА_3 , що свідчить про те, що зобов`язання щодо повернення суми коштів відповідачем ОСОБА_4 не виконано.

Представник позивача зазначає, що неодноразово здійснювалися заходи досудового врегулювання спору - шляхом направлення на офіційну адресу реєстрації відповідача поштової кореспонденції - звернення з пропозицію мирного врегулювання спору, а також, шляхом переговорів у телефонному режимі, однак, відповідач категорично проти вирішувати спір в мирний спосіб.

Таким чином, на думку представника умови вказаного договору позики відповідач не виконала, та станом на день звернення позивача з позовом до суду, ОСОБА_4 отримані у борг кошти у сумі 12 000,00 доларів США, у строк передбачений розписками, не повернула. Сума прострочення повернення зазначеної суми станом на день подання позову до суду, становить: 12 000,00 доларів США.

Сплата відсотків за користування цими грошовими коштами - сплачувалася відповідачем щомісяця на регулярній основі, за виключенням останніх місяців. Розмір відсотків за користуванні грошовими коштами становив 10 відсотків від загальної суми боргу.

Враховуючи вищезазначене, позивач ОСОБА_3 змушена була звернутися за захистом своїх порушених прав та законних інтересів до Березівського районного суду Одеської області та просила стягнути з відповідача на її користь 12 доларів США та судовий збір за подання позовної заяви до суду.

Представник відповідача надала до суду пояснення на заявлений позов. У таких зазначає, що на регулярній основі ОСОБА_4 , сплачувались відсотки за користування грошовими коштами, однак позивачем не зазначено суму коштів, яку ОСОБА_4 було повернуто на виконання умов розписки, не зазначено, яка сума покрила відсотки, а яка тіло боргу. На виконання умов розписки від 22.02.2022 року ОСОБА_4 було сплачено на користь відповідача ОСОБА_3 суму коштів у розмірі 6000 доларів США. Таким чином, ОСОБА_4 було виплачено всю суму заборгованості. І тільки після повної оплати і відсутності претензій збоку позивача була написана ще одна розписка.

Також, представник відповідача акцентує увагу суду, що заборгованість згідно розписки від 22.02.2022 року відсутня і сума згідно домовленості з позивачкою була в повному обсязі виплачена. На виконання умов розписки від 24.02.2023 року на користь ОСОБА_3 було сплачено 6300 доларів США, залишилось сплатити лише останній платіж у розмірі 700 доларів США. Однак, докази щодо повернення грошових коштів позичальника позикодавцю відсутні, оскільки кошти сплачувались «на руки», без будь-якого письмового підтвердження.

Таким чином, сума заборгованості у розмірі 12 000 доларів не підлягає задоволенню. Тому, із зазначеними вимогами відповідач не погоджується.

Позивачка в судове засідання не з`явилась, про час та місце судового розгляду сповіщена належним чином, причини неявки суду не повідомила, її представник ОСОБА_1 надала пояснення на підтримку заявленого позову, просила такий задовольнити.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи була сповіщена належним чином, її представник - ОСОБА_2 надала обґрунтування на підтримку раніше поданих пояснень на заперечення заявлених позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України- кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1ст. 5 ЦПК України- здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3ст. 12 ЦПК України- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК Українивизначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.Ці дані встановлюються такими засобами:письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів;показаннями свідків.

За змістомст.627ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні його умов.

Відповідно дост. 526 ЦК Українизобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору або вимог закону.

Згідно з ч. 1ст. 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно дост. 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1ст. 611 цього ж Кодексуу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 1046 ЦК Українипередбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 2статтею 1047 ЦК Українипередбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника. При цьому, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Відповідно дост.1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (в т.ч. грошові кошти в такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.Статтею 1047ч.2ЦК Українипередбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника. При цьому, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

В судовому засіданні встановлено, що 22.02.2022 та 24.02.2023 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 були укладені договори позики грошових коштів у простій письмовій формі. Хоча в розписках і зазначено ініціали позикодавця ОСОБА_6 », однак факт отримання грошових коштів відповідачки у позивачки ОСОБА_3 не заперечила і представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні 06.06.2024 року .

Відповідно до розписки від 22.02.2022 року ОСОБА_4 паспорт НОМЕР_1 виданий Березівським РВ УМВС України в Одеській області 12 жовтня 2001 року взяла у борг у ОСОБА_7 5000 доларів США під місячних 10 відсотків на рік під заставу майна (земельний пай).

Відповідно до розписки від 24.02.2022 року ОСОБА_4 паспорт НОМЕР_1 виданий Березівським РВ УМВС України в Одеській області 12 жовтня 2001 року взяла у борг у ОСОБА_7 7000 доларів США під місячних 10 відсотків на рік під заставу майна (земельний пай).

Зазначені договори відповідають вимогамст.1047 ЦК України, оскільки укладені в письмовій формі.

Представником позивача вживались заходи для мирного врегулювання спору шляхом надсилання на адресу відповідача звернень щодо досудового врегулювання від 15.01.2024 року вих.№ 15/01/2024-2, про що подані належні докази, однак позитивного результату переговори не дали.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку щодо укладення відповідачем з позивачем договорів позики.

Ізст. 545 ЦК України, яка регулює підтвердження виконання зобов`язання, вбачається, що якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це в розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов`язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

З урахуванням наявності розписок про отримання позики, суд також приходить до висновку щодо невиконання зобов`язань за вказаними договорами позики.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Доводи представника позивача про те, що позивачем не зазначено, яку суму було сплачено по відсотках, а яку по тілу кредиту не заслуговують на увагу, так як представник позивача чітко зазначила, що відсотки по кредиту сплачувались щомісячно на регулярній основі, за виключенням останніх місяців, однак не сплачено саму суму по тілу кредиту. Стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами, отриманими в борг не є предметом позовних вимог.

Стосовно доводів представника відповідача про виконання боргових зобов`язань відповідачкою перед позивачкою в повному обсязі, за винятком останнього платежу в розмірі 700 доларів США, то такі не заслуговують на увагу, так як належних та допустимих доказів щодо повернення грошових коштів позичальника позикодавцю відсутні, про що зазначає і сама представник відповідача в поясненнях на позовну заяву та поясненнях наданих в судовому засіданні 06.06.2024 року.

Відповідно до вимог ст.ст.12,13,77,78,79,80,81,82 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або достовірності їх визнання.

За умовами договору, позику отримано в доларах США.

У відповідності дост. 99 Конституції Українигрошовою одиницею України є гривня.

Відповідно до вимогстатті 192 ЦК Українигривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

За змістомстатті 524 ЦК Українигрошовим визнається зобов`язання, виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Загальні положення виконання грошового зобов`язання закріплені устатті 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. Заборони на виконання грошового зобов`язання в іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить. Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року у справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18).

Таким чином, при визначенні зобов`язання в іноземній валюті суд не вправі змінювати грошовий еквівалент зобов`язання і в резолютивній частині рішення зазначає саме розмір іноземної валюти, що підлягає стягненню.

За таких обставин, оскільки відповідачка на день подання позову до суду зобов`язання не виконала, грошові кошти позивачці не повернула, суд приходить до висновку щодо задоволення вимог ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення суми грошових коштів за договорами позики від 22.02.2022 та від 24.02.2023 року у розмірі 12000 доларів США.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, позовні вимоги підлягають до задоволення, то з відповідача слід стягнути на користь позивача 4564,00 грн. витрат по оплаті судового збору.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст.526,527,533,1046,1048,1049 Цивільного Кодексу України, ст. ст.4,5,12,13,81,137,141 ЦПК України, керуючись ст. ст.258,259,263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договорами позики задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 , (РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт НОМЕР_4 ) суму боргу за договорами позики від 22.02.2022 року та від 24.02.2023 року у розмірі 12000 (дванадцяти тисяч) доларів США.

Стягнути з ОСОБА_4 , (РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 4564,80 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У зв`язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 11.06.2024 року.

Суддя Панчишин А.Ю.