Постанова

від 05.06.2024 по справі 610/22/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

05 червня 2024 року

м. Харків

справа № 610/22/23

провадження № 22-ц/818/1854/24

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого - Пилипчук Н.П.,

суддів колегії Маміної О.В. Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря - Носової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харків справу за позовом керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Управління житлово-комунального господарства, транспорту та благоустрою Балаклійської міської ради Харківської області до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 12 лютого 2024 року, ухвалене суддею Стригуненко В.М.,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2023 прокурор, посилаючись на ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», звернувся до суду в інтересах держави в особі позивача Управління житлово-комунального господарства, транспорту та благоустрою Балаклійської міської ради Харківської області з позовною заявою, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління житлово-комунального господарства, транспорту та благоустрою Балаклійської міської ради Харківської області збитки, завдані кримінальним правопорушенням, у розмірі 305582 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги вказує про те, що ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 30.01.2023, що набрала законної сили, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 367 КК України було закрито на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Однак це не є реабілітуючою підставою, тому збитки державі мають бути відшкодовані відповідачем, яка, будучі начальником Управління житлово-комунального господарства, будівництва та розвитку інфраструктури міста Балаклійської міської ради, будучи службовою особою, в період з 08.05.2015 по 25.09.2015, достовірно знаючи, що виконання робіт з поточного ремонту покрівель житлових будинків, розташованих в м. Балаклія Харківської області, здійснено не в повному обсязі, з метою розтрати бюджетних коштів, зловживаючи своїм службовим становищем, засвідчувала гербовою печаткою Управління акти приймання виконаних будівельних робіт, а також довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, на підставі яких та відповідно до платіжних доручень безпідставно було перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ «УНИКА-БУД» грошові кошти за проведення ремонтних робіт, які відповідно до висновків судових будівельно-технічних експертиз виконано лише частково. Тобто ОСОБА_1 необґрунтовано прийняла не виконані в повному обсязі роботи, на підставі чого було здійснено безпідставне перерахування коштів ТОВ «УНИКА-БУД», чим спричинено збитки Управлінню житлово-комунального господарства, транспорту та благоустрою Балаклійської міської ради Харківської області.

В зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 наданих їй повноважень державі в особі Управління житлово-комунального господарства, транспорту та благоустрою Балаклійської міської ради Харківської області завдано матеріальні збитки в розмірі 305582 грн, які відповідач повинна відшкодувати у порядку, встановленому законом, але останнє у добровільному порядку відмовилось подавати позов. Тому це зробив прокурор в інтересах держави (том 1 а.с. 1-29).

Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 12 лютого 2024 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Управління житлово-комунального господарства, транспорту та благоустрою Балаклійської міської ради Харківської області шкоду,завдану кримінальним правопорушенням, в сумі305582(триста п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят дві)гривні. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 4583,73 гривні судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції прийшов до хибного висновку про те, що закриття справи у зв`язку зі спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, не спростовує вини ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованих протиправних дій та не звільняє її від обов`язку відшкодувати в установленому законом порядку завдану нею матеріальну шкоду. Вказує, що матеріали кримінального провадження, які додані до позовної заяви у якості доказів, не є беззаперечними доказами факту заподіяння шкоди та її розміру та не доводять ані факту заподіяння шкоди ані її розміру. Зазначає, що суд не взяв до уваги доводи відповідача про те, що вона, в силу своїх можливостей, контролювала всі етапи виконання робіт з поточного ремонту дахів житлових будинків, але не мала права самостійно здійснювати технічний нагляд та не мала права найняти сертифікованого спеціаліста з технічного нагляду та оплачувати йому його роботу. Отже, наявність вини відповідача позивачем не доведено. Наголошує, що оскільки розмір шкоди позивач обґрунтовує тільки висновками будівельно-технічних експерти, які не можуть бути прийняті судом, то таким чином розмір шкоди не підтверджений доказами та є необґрунтованим. Суд проігнорував імперативну вимогу, що передбачена ч. 4 ст. 106 ЦПК України та ухвалив незаконне рішення.

Представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 надала до суду апеляційної інстанції заяву, в якій просила перенести розгляд справи на іншу дату у зв`язку із сімейними обставинами.

Представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 надала до суду апеляційної інстанції заяву, в якій просила перенести розгляд справи на іншу дату за станом здоров`я ОСОБА_1 .

Статтею 372 ЦПК Українипередбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Згідно із ч. 2ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

На підтвердження своїх доводів щодо відкладення розгляду справи ні ОСОБА_1 , ні її представником ОСОБА_2 доказів не надано.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що зазначені причини неявки відповідача та її представника не є поважними, а тому вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача - ОСОБА_1 , представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 .

У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідност.ст.12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, встановивши причинно-наслідковий зв`язок між неправомірними діями відповідача та настанням шкідливих наслідків для позивача, на підставі наявних у справі доказів вважає, що розмір майнової шкоди, який підлягає відшкодуванню, становить 305582 грн та підтверджується наданими позивачем письмовими доказами.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, 15 січня 2009 року).

Згідно п. 3 ч.1 ст. 131-1Конституції Українив Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, 06 грудня 2007 року).

Норма пункту 3 ч.1 ст. 131-1Конституції Україниз урахуванням практики Європейського суду з прав людини свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2ст. 129 Конституції України).

Зазначена правова норма відсилає до окремого закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді, тобто доЗакону України "Про прокуратуру".

У частині третійст. 23 Закону України "Про прокуратуру"передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Конструкція частини третьоїст. 23 Закону України "Про прокуратуру"наводить на висновок, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: (а) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; (б) у разі відсутності такого органу.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Згідно з ч.4ст. 23 Закону України "Про прокуратуру"прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Прокурором на виконання ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» 31.05.2023 було повідомлено Управління житлово-комунального господарства, транспорту та благоустрою Балаклійської міської ради Харківської області, тобто орган, який повинен представляє інтереси держави у даних правовідносинах, про те, що прокуратурою готується позовна заява до суду (том 2 а.с. 16-19). Управління не заперечувало проти звернення прокурора з цим позовом до суду, що свідчить про згоду на таке представництво.

При цьому Управління з моменту спричинення йому шкоди не звернулось до суду з цивільним позовом про відшкодування завданої шкоди відповідачем, що свідчить про його бездіяльність та не здійснення захисту економічних інтересів держави, що було підтверджено також заступником начальника Управління у відповіді від 25.05.2023, який вказав, що заходи реагування, спрямовані на відшкодування завданих ОСОБА_1 збитків, не вживались, оскільки Управління відновило роботу 03.10.2022, але з вагомих причин більш ніж половина посадових осіб Управління не змогли приступити до виконання своїх посадових обов`язків, що призвело до додаткового навантаження на працюючих співробітників, які також були залучені до обстеження пошкодженого та зруйнованого майна внаслідок бойових дій на території міста та громади, складання актів та внесення даних до Реєстру. Також зазначив, що про ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 30.01.2023 Управлінню було невідомо, на останнє засідання представник потерпілої сторони не мав змоги прибути, про що суду було повідомлено письмово. Вказав, що в Управлінні відсутні матеріали зазначеного кримінального провадження (том 2 а.с. 15).

Отже, у зв`язку із невиконанням відповідними органами місцевого самоврядування визначених законодавством обов`язків щодо захисту інтересів держави, прокурором наведено достатньо підстав для представництва держави в суді.

Порушення інтересів держави полягає в тому, що ОСОБА_1 необґрунтовано прийняла не виконані в повному обсязі роботи, на підставі чого було здійснено безпідставне перерахування коштів ТОВ «УНИКА-БУД», чим спричинено збитки Управлінню житлово-комунального господарства, транспорту та благоустрою Балаклійської міської ради Харківської області.

Судом встановлено, що відповідно до ухвали Зміївського районного суду Харківської області від 30 січня 2023 року, яка набрала законної сили 07 лютого 2023 року, ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження № 12016220190002060 закрито з підстав, передбачених п. 1 ч. 2ст. 284КПК України, у зв`язку зі звільненням обвинуваченої ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності.

Відповідно до вимог п. 1, п. 3 ч. 1ст. 49 КК Україниособа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення злочину і до набрання вироком законної сили минуло два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі та п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

Згідно із абз. 2 п. 1Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23 грудня 2005 рокузакриття кримінальної справи зі звільненням від кримінальної відповідальності можливе лише в разі вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченогоКК України.

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності згідно зістаттею 49 КК Українине свідчить про виправдання особи, про визнання її невинною у вчиненні злочину. У такому випадкуКК Українивиходить із встановлення факту вчинення особою кримінально-караного діяння, а тому вказані підстави звільнення від кримінальної відповідальності є нереабілітуючими (Постанова Верховного Суду від 14 лютого 2018 року № 398/571/15-ц).

Відповідно до змісту ч. 6ст. 82 ЦПК Україниухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, звільнення від кримінальної відповідальності на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України не свідчить про виправдання особи та визнання її невинною у вчиненні злочину, а тому вищевказані підстави звільнення від кримінальної відповідальності є нереабілітуючими.

Кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 було закрито не з причин відсутності події або складу злочину, а саме у зв`язку із закінченням строків давності, що є нереабілітуючими обставинами.

Доводи відповідача про те, що судом першої інстанції в ході розгляду даної справи не було встановлено, що ОСОБА_1 зловживаючи своїм службовим становищем, необґрунтовано прийняла не виконані в повному обсязі роботи, на підставі чого було здійснено безпідставне перерахування коштів ТОВ «УНИКА-БУД», колегія суддів відхиляє, оскільки вказані обставини встановлені під час розгляду кримінального провадження та не підлягають доказуванню згідно вимог ч. 6ст. 82 ЦПК України.

З ухвали Зміївського районного суду Харківської області від 30 січня 2023 року вбачається, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді начальника Управління житлово-комунального господарства, будівництва та розвитку інфраструктури міста Балаклійської міської ради, будучи службовою особою, недбало виконуючи свої службові обов`язки, передбачені посадовою інструкцією від 13.05.2013 та договором про повну матеріальну відповідальність від 03.01.2013 через несумлінне ставлення до них, при цьому, маючи реальну можливість їх виконувати належним чином, не вживши всіх можливих заходів передбачених чинним законодавством щодо перевірки обсягу виконаних ТОВ «Уника-буд» робіт з поточного ремонту покрівель житлових будинків за адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 (1 під`їзд) в м. Балаклія; АДРЕСА_3 (4 під`їзд); АДРЕСА_4 ( АДРЕСА_5 ; АДРЕСА_6 (7 під`їзд); АДРЕСА_7 (4 під`їзд); АДРЕСА_8 (4 під`їзд); АДРЕСА_3 (2 під`їзд); АДРЕСА_9 (4 під`їзд); АДРЕСА_10 (3 під`їзд частково, та 4 під`їзд частково); АДРЕСА_11 (1 під`їзд); АДРЕСА_12 (1 під`їзд), підписала та засвідчила гербовою печаткою Управління житлово-комунального господарства, будівництва та розвитку інфраструктури міста Балаклійської міської ради 12 актів приймання виконаних будівельних робіт форми «КБ-2в» (№ 1 за травень 2015 року, № 1/10 за липень 2015 року, № 1/2 за червень 2015 року, № 1/3 за червень 2015 року, № 1/8 за липень 2015 року, № 1/11 за серпень 2015 року, № 1/12 за серпень 2015 року, № 1/13 за серпень 2015 року, № 1/14 за серпень 2015 року, № 1/18 за вересень 2015 року, № 1/20 за вересень 2015 року, № 1/22 за вересень 2015 року), необгрунтовано прийнявши у вказаних актах роботи з поточного ремонту покрівель вищевказаних житлових будинків, та в подальшому начальник Управління житлово-комунального господарства, будівництва та розвитку інфраструктури міста Балаклійської міської ради Двойнікова В.М., перебуваючи у приміщенні свого службового кабінету, який знаходиться у приміщенні Балаклійської міської ради Харківської області, розташованої по вул. Центральна (колишня назва вулиці Куйбишева), буд. 16 в м. Балаклія, печаткою вказаного Управління засвідчила довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати на підставі яких, відповідно до платіжних доручень № 4 від 14.05.2016, № 14 від 15.07.2015, № 6 від 22.06.2015, № 7 від 24.06.2016, № 12 від 15.07.2015, № 15 від 06.08.2015, № 16 від 12.08.2016, № 17 від 14.08.2016, № 18 від 27.08.2015, № 23 від 15.09.2016, № 24 від 16.09.2016, № 27 від 28.09.2015, безпідставно перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ «Уника-буд» грошові кошти у загальній сумі 305 582 гривень, що завдало тяжкі наслідки охоронюваним законом громадським інтересам, а саме завдання матеріальної шкоди Управлінню житлово-комунального господарства будівництва та розвитку інфраструктури міста Балаклійської міської ради на вищезазначену суму»(том 1 а.с. 30-40, том 2 а.с. 193-205).

Відповідно дост.1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльність особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зст.77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету, а в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування - за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законом.

Спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Встановивши, що ОСОБА_1 перебуваючи на посаді начальника Управління житлово-комунального господарства, будівництва та розвитку інфраструктури міста Балаклійської міської ради, будучи службовою особою, не вживши всіх можливих заходів передбачених чинним законодавством щодо перевірки обсягу виконаних ТОВ «Уника-буд» робіт з поточного ремонту покрівель житлових будинків, у зв`язку з чим безпідставно перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ «Уника-буд» грошові кошти у загальній сумі 305 582 гривень, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову.

Посилання ОСОБА_1 на те, що матеріали кримінального провадження, які додані до позовної заяви у якості доказів, не є беззаперечними доказами факту заподіяння шкоди та її розміру та не доводять ані факту заподіяння шкоди ані її розміру

Між тим, надані висновки судових будівельно-технічних експертиз, які були проведені в рамках кримінального провадження, були предметом дослідження, при цьому не були визнані недопустимими доказами.

Доказів, на спростування вказаних висновків експерта матеріали справи не містять та відповідачем не надано.

З огляду на наведене вбачається, що судом з дотриманням вимог ст. ст.89, 263 ЦПК України дана належна оцінка доказам по справі, вірно встановлений характер спірних правовідносин і обґрунтовано зроблено висновок про відсутність правових підстав для задоволення позову.

На підставі вищенаведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст.374,375,381, ЦПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 12 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення виготовлено 11 червня 2024 року.

Головуючий Н.П. Пилипчук

Судді О.В. Маміна

О.Ю. Тичкова