Рішення

від 04.06.2024 по справі 369/2800/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/2800/23

Провадження № 2/369/902/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2024 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Фінагеєвої І. О.,

при секретарі Херенковій К.К.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 369/2800/23 за позовом ОСОБА_2 до Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання незаконним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом та просила:

визнати незаконним та скасувати наказ КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» «Про дисциплінарне стягнення лікаря з медицини невідкладних станів відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги (підстанції № 8) ОСОБА_2 » від 09 грудня 2022 року № 72-д;

визнати незаконним та скасувати наказ КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» «Про дисциплінарне стягнення лікаря з медицини невідкладних станів відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги (підстанції № 8) ОСОБА_2 » від 16 грудня 2022 року № 73-д;

визнати незаконним та скасувати наказ КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» «Про дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення лікаря з медицини невідкладних станів відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги (підстанції № 8) ОСОБА_2 » від 17 січня 2023 року № 04-д;

визнати незаконним та скасувати наказ КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» про припинення трудового договору (контракту) № 61/к від 19 січня 2023 року;

поновити ОСОБА_2 на посаді лікаря з медицини невідкладних станів відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги (підстанції № 8) КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)»;

стягнути з КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» на користь ОСОБА_2 суму вимушеного прогулу, з 19 січня 2023 року по день ухвалення судом рішення по справі, з розрахунку середньоденної заробітної плати у розмірі 1 258.8 грн., що на момент подачі позову складає 28 952.40 грн.;

стягнути з КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 5 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі наказу «Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 липня 2015 року № 579/к ОСОБА_2 була прийнята з 01 серпня 2015 року на посаду лікаря-інтерна за спеціальністю «медицина невідкладних станів» згідно наказу ДОЗ від 27 липня 2015 року № 947/к. За результатами проходження інтернатури позивачу було присвоєно кваліфікацію лікаря-спеціаліста за спеціальністю «Медицина невідкладних станів». Наказом «Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 03 березня 2017 року № 187/к ОСОБА_2 було переведено на посаду лікаря з медицини невідкладних станів з 23 лютого 2017 році на підстанції № 8.

Рішенням Київської міської ради від 24 жовтня 2019 року № 6/7579 «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» реорганізовано шляхом перетворення в КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (КНП «Центр ЕМД та МК»).

За період роботи, у 2021 році ОСОБА_2 була нагороджена почесною грамотою за багаторічну сумлінну працю. За останні декілька років між позивачем та завідуючою підстанцією № 8 КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Глазовою Г.М. склалися неприязні стосунки, часто виникали конфліктні ситуації, внаслідок чого до ОСОБА_2 було упереджене ставлення. Вранці 19 січня 2023 року позивач прийшла на свою зміну в підстанцію № 8. У диспетчерському пункті, зустрівшись із завідуючкою підстанції ОСОБА_3 , остання заборонила позивачу приймати зміну і покликала її до себе в кабінет. У кабінеті позивач була ознайомлена з наказом КНП «Центр ЕМД та МК» від 17 січня 2023 року № 04-д про застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.

ОСОБА_2 була приголомшена таким розвитком подій, адже, до цього моменту зауважень до роботи позивача не виникало. На прохання пояснити, що відбувається, завідуюча ОСОБА_3 лише вимагала, щоб позивач підписала наказ. Під психологічним тиском позивач була змушена написати, що вона «з наказом ознайомлена». Копію наказу ОСОБА_2 не видали, однак, попри заборону ОСОБА_3 позивач змогла його сфотографувати. Покинувши підстанцію ОСОБА_2 поїхала до КНП «Центр ЕМД та МК» для з`ясування обставин. У відділі кадрів їй також нічого не пояснили, а лише видали наказ (розпорядження) КНП «Центр ЕМД та МК» від 19 січня 2023 року № 61/к про припинення трудового договору (контракту), яким ОСОБА_2 було звільнено на підставі п. 3 статті 40 КЗпП України, та обхідний листок.

З наказу «Про дисциплінарне стягнення лікаря з медицини невідкладних станів відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги (підстанції № 8)» від 09 грудня 2022 року №72-д вбачається, що за результатами службового розгляду від 06 грудня 2022 року встановлено що позивач 02 грудня 2022 року нібито не виконувала свої посадові обов`язки, а саме: не долучалася до огляду та обстеження пацієнта, не надавала екстрену медичну допомогу (не призначила лікування), під час транспортування пацієнта в медичний заклад не перебувала в салоні санітарного автомобіля, до первинної медичної облікової документації «карта виїзду швидкої медичної допомоги» (ф. 110/о) внесла дані зі слів фельдшера з медицини невідкладних станів, що є порушенням пп. 3.1. 3.2. 3.19 «Правих внутрішнього трудового розпорядку для працівників Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» та своїх посадових обов`язків, а саме порушення пп. 1.7. 2.4. 2.15 Посадової інструкції лікаря з медицини невідкладних станів відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги», порушення вимог Порядку транспортування пацієнтів бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги у заклади охорони здоров`я. затвердженого наказом МОЗ України від 26.03.2021 року № 583.

Зазначено, що позивач свою провину визнає. Підставами для винесення такого наказу зазначено: довідка службового розгляду завідувача відділення, лікаря з медицини невідкладних станів відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги (підстанції № 8) від 06 грудня 2022 року; доповідна записка фельдшера з медицини невідкладних станів відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги (підстанції № 8) ОСОБА_4 ; пояснювальна записка лікаря з медицини невідкладних станів відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги (підстанції № 8) ОСОБА_2 від 06 грудня 2022 року.

Даний наказ є протиправним та таким, що винесений не у порядку передбаченому законом.

Так, роботодавець не ознайомив позивача із наказом «Про дисциплінарне стягнення лікаря з медицини невідкладних станів відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги (підстанції № 8)» від 09 грудня 2022 року № 72-д.

Роботодавець не зажадав письмові пояснення стосовно порушень, що стали підставою для оголошення їй догани, чим грубо порушив трудові права позивача. Роботодавець проігнорував необхідність встановити тяжкість проступку, взагалі його вчинення та заподіяння будь-якої шкоди. Роботодавець не ознайомлював позивача із документами, в порушенні норм яких звинувачує позивача.

Всупереч положень ст. 149 КЗпП України роботодавець не ознайомив позивача із наказом «Про дисциплінарне стягнення лікаря з медицини невідкладних станів відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги (підстанції № 8) від 16 грудня 2022 року № 73-д. Роботодавцем не встановлювались обставини, що зазначені у доповідних записках ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , а догана оголошена виключно на підставі слів зазначених працівників.

У наказі № 73-д від 16 грудня 2022 року зазначено, що позивач порушила пп. 3.1, 3.2, 3.19 «Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» та пп. 1.7, 2.4, 2.15 Посадової інструкції лікаря з медицини невідкладних станів відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги. Однак, із такими документами роботодавцем позивача не було ознайомлено.

Підставами для дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, зазначені: довідка службового розгляду завідувача відділення, лікаря з медицини невідкладних станів відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги (підстанції № 8) від 13 січня 2023 року; пояснювальна записка лікаря з медицини невідкладних станів ОСОБА_2 від 15 січня 2023 року; доповідна записка сестри медичної з інформування бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги про виклик екстреної медичної допомоги (підстанції № 8) ОСОБА_5 ; копія наказу КНП «Центру ЕМД та МК» від 09 грудня 2022 року № 72-д; копія наказу КНП «Центру ЕМД та МК» від 16 грудня 2022 року № 73-д.

Накази від 09 грудня 2022 року № 72-д та від16 грудня 2022 року № 73-д, якими оголошені догани ОСОБА_2 протиправні та підлягають скасуванню, а, відтак, скасування наказів, виключає систематичність. Не є зрозумілим, яким чином у довідці від 13 січня 2023 року завідуюча підстанцією ОСОБА_3 , зазначає про пояснювальну записку ОСОБА_2 , адже, остання надавалася позивачем аж 15 січня 2023 року. Довідка від 13 січня 2023 року містить неправдиві відомості, а тому не може бути належним доказом.

Під час застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення відбулося грубе порушення трудового законодавства та трудових прав позивача, а саме роботодавцем, всупереч статті 149 КЗпП України, не встановлювалося хто саме став причиною для затримки, чи дійсно це є затримкою та які настали наслідки або чи була спричинена шкода.

У наказі № 73-д від 16 грудня 2022 року зазначено, що ОСОБА_2 порушила пп. 3.1, 3.2, 3.20, 3.21 «Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» та пп. 1.7, 2.3., 2.4, 2.10, 2.12, 2.48 Посадової інструкції лікаря з медицини невідкладних станів відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги. Однак, із такими документами роботодавцем позивача не було ознайомлено.

Роботодавець не ознайомив позивача із наказом про її звільнення, не видав його на руки разом із трудовою книжкою в день такого звільнення, а також не здійснив необхідні розрахунки. Жодних фактів на підтвердження порушення позивачем своїх трудових обов`язків роботодавцем не зазначено у підставах наказів про винесення доган, та в подальшому, про звільнення. Як вже зазначалося рішення про притягнення ОСОБА_2 приймалося на підставі слів інших працівників, що йде у розріз із практикою Верховного Суду.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 березня 2023 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі.

У відзиві на позовну заяву КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» зазначає, що почесна грамота не є доказом сумлінного виконання позивачем своїх посадових обов`язків, а лише підтверджує її членство в профспілковій організації. Натомість, безпосередній керівник позивача - завідувачка відділення, лікар з медицини невідкладних станів відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги (підстанції №8) ОСОБА_3 (стаж роботи в закладі охорони здоров`я 39 років, вища кваліфікаційна категорія, загальний медичний стаж роботи 40 років), а також медичні працівники зазначеного структурного підрозділу, яким доводилося працювати з позивачем останні декілька років виявляли значне погіршення в якості її роботи щодо виконання посадових обов`язків, а також нестабільність її ментального стану, що в свою чергу призводило до погіршання у взаємодії з колегами. У 2021 році за неналежне виконання позивачем своїх посадових обов`язків (затримку виїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги на 11 хвилин) їй було оголошено догану наказом від 04 серпня 2021 року № 41-д «Про дисциплінарне стягнення лікаря з медицини невідкладних станів відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги (підстанції № 8) ОСОБА_2 ».

Твердження представника позивача про нібито упереджене ставлення до позивача її безпосереднього керівника не відповідають дійсності. Вимоги завідувачки відділення, лікаря з медицини невідкладних станів відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги (підстанції №8) ОСОБА_3 , щодо належного виконання ОСОБА_2 своїх трудових обов`язків, не можна вважати «неприязними стосунками» та «упередженим ставленням».

Наказом відповідача від 09 грудня 2022 року № 72-д «Про дисциплінарне стягнення лікаря з медицини невідкладних станів відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги (підстанції № 8) ОСОБА_2 » за грубе порушення пп. 3.1, 3.2, 3.19 «Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» та своїх посадових обов`язків позивачу було оголошено догану. ОСОБА_2 було ознайомлено з текстом наказу № 72-д під особистий підпис 12 грудня 2022 pоку. До застосування дисциплінарного стягнення позивачу було запропоновано надати письмові пояснення. ОСОБА_2 надала письмові пояснення у вигляді доповідної записки від 06 грудня 2022 року, в якій зазначає, що провину свою визнає, а також підтверджує факт її перебування під час транспортування пацієнта в медичний заклад в кабіні санітарного автомобіля.

Під час транспортування лікар повинен знаходитись в салоні санітарного

автомобіля разом з пацієнтом (постраждалим), спостерігати за його станом і, у разі необхідності, надавати йому медичну допомогу (п.п. 2.15. Посадової інструкції).

Екстрену медичну допомогу пацієнту надавав фельдшер з медицини невідкладних станів ОСОБА_4 , якого обурила така непрофесійна поведінка позивача, як лікаря. По закінченні виконання виклику фельдшер медицини невідкладних станів ОСОБА_4 змушений був звернутися до адміністрації закладу охорони здоров`я та подав на ім`я в.о. директора доповідну записку, в якій детально описав події, які відбувалися під час надання екстреної медичної допомоги пацієнту з ножовим пораненням та вказав на неналежне виконання ОСОБА_2 своїх посадових обов`язків. Отже, твердження представника позивача про відсутність ознайомлення позивача з посадовою інструкцією, з правилами внутрішнього трудового розпорядку, з наказом № 72-д, а також про відсутність письмових пояснень ОСОБА_2 не відповідають дійсності.

Дисциплінарне стягнення винесено відповідачем з дотриманням строків і порядку застосування дисциплінарних стягнень. Твердження представника позивача про відсутність ознайомлення її з Посадовою інструкцією, з правилами внутрішнього трудового розпорядку, з наказом № 73-д, а також про неправдивість відомостей у довідці службового розгляду від 14 грудня 2022 року не відповідають дійсності. Звільнення позивача з роботи відбулось в законний спосіб з дотриманням відповідачем процедури звільнення. Тому вимоги позивачки є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 листопада 2023 року закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи сповіщений належним чином.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, доводи сторін, викладені в заявах по суті спору, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов такого висновку.

Відповідно до вимог частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що згідно з наказом «Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 липня 2015 року № 579/к ОСОБА_2 була прийнята з 01 серпня 2015 року на посаду лікаря-інтерна за спеціальністю «медицина невідкладних станів» згідно наказу ДОЗ від 27 липня 2015 року № 947/к.

За результатами проходження інтернатури позивачу було присвоєно кваліфікацію лікаря-спеціаліста за спеціальністю «Медицина невідкладних станів».

Наказом «Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 03 березня 2017 року № 187/к ОСОБА_2 було переведено на посаду лікаря з медицини невідкладних станів з 23 лютого 2017 році на підстанції № 8.

Рішенням Київської міської ради від 24 жовтня 2019 року № 6/7579 «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» реорганізовано шляхом перетворення в КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (КНП «Центр ЕМД та МК»).

09 грудня 2022 року КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» видано наказ № 72-д «Про дисциплінарне стягнення лікаря з медицини невідкладних станів відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги (підстанції № 8) ОСОБА_2 », яким ОСОБА_2 оголошено догану.

У вказаному наказі зазначено, що за результатами службового розгляду від 06 грудня 2022 року встановлено, що ОСОБА_2 02 грудня 2022 року під час виконання виклику не виконувала свої посадові обов`язки, а саме: не долучалася до огляду та обстеження пацієнта, не надавала екстрену медичну допомогу (не призначила лікування), під час транспортування пацієнта в медичний заклад не перебувала в салоні санітарного автомобіля, до первинної медичної облікової документації «карта виїзду швидкої медичної допомоги» (ф. 110/о) внесла дані зі слів фельдшера з медицини невідкладних станів, що є порушенням пп. 3.1. 3.2. 3.19 «Правих внутрішнього трудового розпорядку для працівників Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» та своїх посадових обов`язків, а саме порушення пп. 1.7. 2.4. 2.15 Посадової інструкції лікаря з медицини невідкладних станів відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги», порушення вимог Порядку транспортування пацієнтів бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги у заклади охорони здоров`я, затвердженого наказом МОЗ України від 26.03.2021 року № 583.

16 грудня 2022 року КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» видано наказ № 73-д «Про дисциплінарне стягнення лікаря з медицини невідкладних станів відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги (підстанції № 8) ОСОБА_2 », яким ОСОБА_2 оголошено догану.

У вказаному наказі зазначено, що ОСОБА_2 06 грудня 2022 року під час виконання викликів не виконувала свої посадові обов`язки, а саме: не долучалася до огляду та обстеження пацієнта, не надавала екстрену медичну допомогу (не призначила лікування), під час транспортування пацієнта в медичний заклад не перебувала в салоні санітарного автомобіля, до первинної медичної облікової документації «карта виїзду швидкої медичної допомоги» (ф. 110/о) внесла неправдиві дані про реєстрацію ЕКГ пацієнта та передачу її в КТЦ (ЕКГ не було зареєстровано через збудження пацієнта).

17 січня 2023 року КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» видано наказ № 04-д «Про дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення лікаря з медицини невідкладних станів відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги (підстанції № 8) ОСОБА_2 » .

У вказаному наказі зазначено, що ОСОБА_2 11 січня 2023 року затримала виїзд на виклик на 9 хв. без об`єктивної причини. ОСОБА_2 звільнено з займаної посади з 19 січня 2023 року за систематичне невиконання нею без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП України.

19 січня 2023 року КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» видано наказ (розпорядження) № 61/к про припинення трудового договору (контракту). Причина звільнення - систематичне невиконання нею без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку, п. 3 ст. 40 КЗпП України, наказ КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» від 17 січня 2023 року № 04-д.

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Щодо наказів КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» від 09 грудня 2022 року № 72-д та від 16 грудня 2022 року № 73-д.

Згідно зістаттею 139 КЗпП Українипрацівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Згідно з частиною першоюстатті 147 КЗпП Україниза порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення, як догана.

Частиною першоюстатті 148 КЗпП Українивизначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

На роботодавця покладається обов`язок доказування фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена провина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

У статті 149 КЗпП України визначено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту його законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення.

Правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.

Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Оскаржуючи наказ відповідача № 72-д від 09 грудня 2022 року, ОСОБА_2 вказує на те, що роботодавець не ознайомив її з наказом та не зажадав від неї письмових пояснень.

Оспорюваний наказ про оголошення ОСОБА_2 догани був винесений по події, що мала місце під час виконання виклику 02 грудня 2022 року. 06 грудня 2022 року ОСОБА_2 надала пояснення у виді доповідної записки, в якій зазначає, що вона їхала в кабіні автомобіля 442, в салоні їхав пацієнт, батько й мати пацієнта, фельдшер на виклику, отриманому 02 грудня 2022 року о 21:14. Свою провину визнає.

У посадовій інструкції лікаря з медицини невідкладних станів відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги зазначено, що основними завданнями та обов`язками лікаря є, зокрема, належне та своєчасне виконання всіх розпорядчо-нормативних документів, які стосуються роботи лікаря та очолюваної ним бригади. Належне ведення затвердженої медичної статистичної облікової документації та своєчасне звітування про виконану роботу. На місці виклику лікар зобов`язаний провести обстеження пацієнта (постраждалого), встановити попередній діагноз і надати екстрену медичну допомогу відповідно до затверджених діагностично-лікувальних протоколів (стандартів), а також неухильно дотримуватись вимог Закону України «Про екстрену медичну допомогу». За необхідності екстреної госпіталізації, в т.ч. і через відділ обліку вільних ліжок та госпіталізацій (далі відділ госпіталізацій), лікар повинен організувати транспортування пацієнта (постраждалого) у відповідний заклад охорони здоров`я, своєчасно повідомивши про це фельдшера диспетчерської відділення. У разі необхідності, організувати перенесення пацієнта (постраждалого) на ношах членами Бригади та за допомогою оточуючих осіб. Під час транспортування лікар повинен знаходитись в салоні санітарного автомобіля разом з пацієнтом (постраждалим), спостерігати за його станом і, у разі необхідності, надавати йому медичну допомогу (а.с.157, Т.1).

З вказаною посадовою інструкцією позивач була ознайомлена, про що свідчать її підпис у списках працівників відділення № НОМЕР_1 , які ознайомлені з посадовими інструкціями (а.с.176-177, 180, Т.1).

ОСОБА_2 також була ознайомлена з правилами внутрішнього трудового розпорядку (а.с.178-179, 181, Т.1).

Наказом № 73-д від 16 грудня 2022 року ОСОБА_2 було оголошено догану по події, що мала місце під час виконання викликів 06 грудня 2022 року.

14 грудня 2022 року відповідачем був складений акт про відмову у написанні пояснень ОСОБА_2 , в якому зазначено, що остання відмовляється написати пояснювальну записку про невиконання нею своїх посадових обов`язків (а.с.49, 187, Т.1).

Вказані обставини спростовують твердження ОСОБА_2 про не відібрання у неї письмових пояснень перед оголошенням їй доган 09 грудня 2022 року та 16 грудня 2022 року.

Серед іншого, підставою для застосування до позивача догани згідно з наказом № 73-д від 16 грудня 2022 року стало внесення до первинної медичної облікової документації «карта виїзду швидкої медичної допомоги» (ф. 110/о) неправдивих даних про реєстрацію ЕКГ пацієнта та передачу її в КТЦ (ЕКГ не було зареєстровано через збудження пацієнта).

У п. 2.44 посадової інструкції зазначено, що на кожен виклик необхідно особисто заповнити Форму №110/0 «Карта виїзду швидкої медичної допомоги» згідно з затвердженою інструкцією щодо її заповнення, за необхідності написати копії цього документ.

Лікар зобов`язаний особливо уважно ставитись до оформлення медичної документації пацієнта (постраждалого), точно відображати усі відомості отримані в процесі надання екстреної медичної допомоги. Одразу після повернення бригади на місце дислокації, лікар повинен здати фельдшеру диспетчерської відділення належним чином оформлену Карту виїзду швидкої медичної допомоги (ф. № 110/0).

Позивач не спростувала обставин, які стали підставою для застосування до неї дисциплінарних стягнень у вигляді доган.

Щодо наказів КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» від 17 січня 2023 року № 04-д та № 61/к від 19 січня 2023 року.

Підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника передбачені у статтях 40, 41 КЗпП України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Звільнення працівника за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України є видом дисциплінарного стягнення.

Згідно зі ст. 149 КЗпП України за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. До таких видів стягнень згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України належать догана та звільнення.

У справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на них трудовим договором, судам потрібно з`ясувати, у чому конкретно проявилося порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло це бути підставою для розірвання трудового договору за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи не застосовувалося вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувалися при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України потрібна сукупність таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; до працівника раніше протягом року вже застосовувалися заходи дисциплінарного або громадського стягнення; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.

Отже, працівника може бути звільнено за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України лише в разі порушення трудової дисципліни чи невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, які були допущені працівником після того, як до нього було застосовано дисциплінарне чи громадське стягнення (яке не скасоване та не втратило юридичної сили за давністю). При звільненні за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП Українипотрібно встановити, чи передував безпосередньо звільненню дисциплінарний проступок; чи застосовувалися інші заходи дисциплінарного або громадського стягнення та чи можна вважати вчинення дисциплінарного проступку систематичним невиконанням працівником обов`язків без поважних причин.

Водночас систематичним невиконанням обов`язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.

Тому для звільнення працівника за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України потрібне існування факту не першого, а повторного (тобто вдруге чи більше разів) вчинення працівником винного невиконання чи неналежного виконання обов`язків після того, як до нього уже застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за вчинення таких дій раніше і на момент повторного невиконання ним без поважних причин трудових обов`язків їх не знято і не погашено.

Під час розгляду справи роботодавець зобов`язаний довести факт вчинення працівником нового порушення трудових обов`язків, яким він обґрунтовував наказ (розпорядження) про звільнення.

У постанові Верховного Суду від 22 липня 2019 року у справі № 363/4221/16-ц вказано, що «за передбаченими пунктом 3 статті 40 КЗпП Українипідставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково (стаття 151 КЗпП України). У справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, пункту 1 статті 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника. Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП Українинеобхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця».

Підставою для видачі наказу №04-д від 17 січня 2023 року про звільнення ОСОБА_2 з посади лікаря з медицини невідкладних станів відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги стало систематичне невиконання нею без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП України.

У вказаному наказі, зокрема, зазначено, що ОСОБА_2 11 січня 2023 року затримала виїзд на виклик на 9 хв. без об`єктивної причини.

В пояснювальній записці лікар з медицини невідкладних станів ОСОБА_2 свою провину не спростовує. Порушення трудової дисципліни лікар з медицини невідкладних станів відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги (підстанції № 8) ОСОБА_2 неодноразово вчиняла і раніше за що, відповідно до наказів КНП «Центр ЕМД та МК» від 09 грудня 2022 року №72-д, та від 16 грудня 2022 року №73-д. до неї застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення у вигляді доган.

У пп. 2.10, 2.12 посадової інструкції зазначено, що під час робочої зміни Лікар разом з Бригадою перебуває у режимі готовності (очікування) до виконання розпоряджень фельдшера диспетчерської Відділення щодо виїзду на виклик.

При надходженні виклику Лікар повинен особисто отримати його у фельдшера диспетчерської Відділення, уточнити адресу, привід до виїзду і виїхати не пізніше 2-х хвилин з моменту отримання виклику. Розпорядження фельдшера Диспетчерської Відділення щодо виїзду на виклик є обов`язковим до виконання Лікарем та всіма членами очолюваної ним Бригади. У разі неможливості виїхати на виклик негайно повідомити про це фельдшера диспетчерської відділення та в подальшому діяти за його вказівками.

З матеріалів справи вбачається, що 11 січня 2023 року, відповідно до бази даних автоматизованої інформаційно-диспетчерської системи «Екстрена медична допомога», надійшов виклик екстреної медичної допомоги № Е32100797982-1, привід до виклику: «проблеми з диханням (раптово стала задихатись, можливо щось проковтнула), 4 роки». Виклик № Е32100797982-1 був зареєстрований о 20:53 хв., бригада призначена о 20: 55 хв., підтвердження прийняття виклику до виконання керівником бригади відбулось о 20:56 хв.

Згідно з даними GPS-трекера спеціалізованого санітарного автомобіля НОМЕР_2 бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, у складі якої виїжджала ОСОБА_2 , фактичний час виїзду на виклик о 21:05 хв. (а.с.201-203, Т.1).

У доповідній записці від 15 січня 2023 року ОСОБА_2 вказала на те, що не знає відповіді на питання чому пізно виїхали на виклик (а.с.204, Т.1).

Враховуючи зазначене, накази КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» «Про дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення лікаря з медицини невідкладних станів відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги (підстанції № 8) ОСОБА_2 » від 17 січня 2023 року № 04-д та про припинення трудового договору (контракту) № 61/к від 19 січня 2023 року є законними, прийняті відповідачем з з`ясуванням всіх обставин, а, відтак, підстави для визнання їх незаконними та скасування відсутні.

Згідно із ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги ОСОБА_2 про поновлення її на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди є похідними від вимог про визнання незаконними та скасування наказів, а тому задоволенню не підлягають.

У позовній заяві ОСОБА_2 посилалася на те, що роботодавець не ознайомив її з наказом про звільнення, не видав його на руки разом із трудовою книжкою в день такого звільнення, а також не здійснив необхідні розрахунки. У той же час, вказані обставини не є предметом даного спору.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. 40, 139, 147-149, 235 КЗпП України, ст. 12, 13, 48, 51, 76, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання незаконним та скасування наказу відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 10 червня 2024 року.

Суддя: І. О. Фінагеєва