У х в а л а
17 січня 2025 року
м. Київ
Справа № 369/2800/23
Провадження № 61-15880ск24
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився із касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржниця), інтереси якої представляє адвокат Олєйнікова Тамара Володимирівна (далі - адвокат),
на рішення Києва-Святошинського районного суду Київської області від 4 червня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року
у справі за позовом скаржниці до Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач) про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкодиі
в с т а н о в и в :
1. 28 листопада 2024 року адвокат в інтересах скаржниці подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати зазначені судові рішення й ухвалити нове - про задоволення позову.
2. За змістом абзацу першого частини першої статті 185 і частини другої статті 393 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє ухвалу про залишення цієї скарги без руху.
3. Оскільки касаційна скарга не відповідає низці вимог ЦПК України, її слід залишити без руху.
(1) Щодо дотримання принципу рівності
4. За змістом пункту 7 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги. До касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет (речення перше пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
4.1. Скаржниця додала до касаційної скарги: квитанцію про сплату судового збору, ордер на надання правничої (правової) допомоги та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Однак не додала копії таких документів відповідно до кількості учасників справи.
4.2. ЦПК України не передбачає для особи, яка оскаржує судові рішення, можливості визначати, які матеріали, що додаються до касаційної скарги, не надавати іншим учасникам справи. Більше того, якби скаржниця подала касаційну скаргу разом із доданими до неї матеріалами в електронній формі через електронний кабінет, інші учасники справи, які мають такий кабінет, теж не були б обмежені у можливості ознайомлення з відповідними додатками.
(2) Щодо сплати судового збору
5. До касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (пункт 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
5.1. Скаржниця додала до касаційної скарги квитанцію про сплату нею 27 листопада 2024 року 2 147,20 грн судового збору, що не відповідає розміру цього збору, встановленому Законом України «Про судовий збір».
5.2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 133 ЦПК України).
5.3. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
5.4. За змістом підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
5.5. За змістом підпунктів 1 і 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Такий мінімум згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» із 1 січня 2023 року становив 2 684,00 грн.
5.6. У лютому 2023 року скаржниця подала до суду позовну заяву, у якій просила:
(1) визнати незаконним і скасувати наказ відповідача «Про дисциплінарне стягнення лікаря з медицини невідкладних станів відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги (підстанції № 8) ОСОБА_1 » від 9 грудня 2022 року № 72-д;
(2) визнати незаконним і скасувати наказ відповідача «Про дисциплінарне стягнення лікаря з медицини невідкладних станів відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги (підстанції № 8) ОСОБА_1 » від 16 грудня 2022 року № 73-д;
(3) визнати незаконним і скасувати наказ відповідача «Про дисциплінарне стягнення лікаря з медицини невідкладних станів відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги (підстанції № 8) ОСОБА_1 » від 17 січня 2023 року № 04-д;
(4) визнати незаконним і скасувати наказ відповідача «Про припинення трудового договору (контракту)» від 19 січня 2023 року № 61/к;
(5) поновити скаржницю на посаді лікаря з медицини невідкладних станів відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги (підстанції № 8) відповідача;
(6) стягнути з відповідача на користь скаржниці 28 952,40 грн середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу;
(7) стягнути з відповідача на користь позивача 50 000,00 грн відшкодування моральної шкоди.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог. Апеляційний суд залишив це рішення без змін. Скаржниця оскаржила судові рішення в цілому, тобто щодо п`яти вимог немайнового характеру та двох вимог майнового характеру.
5.7. Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі (пункт 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»). Тобто скаржниця звільнена від сплати судового збору за вимогами про поновлення на посаді лікаря з медицини невідкладних станів відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги (підстанції № 8) відповідача та стягнення з останнього середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
5.8. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзац другий частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір»).
5.9. З огляду на зазначене, скаржниця повинна сплатити (2 684,00 х 0,4 х 4 немайнові вимоги) +(1 073,60 грн мінімальної ставки за вимогою про відшкодування моральної шкоди з огляду на його розмір)) х 200 % = 10 736,00 грн судового збору. Однак сплатила лише 2 147,20 грн судового збору. Тому має доплатити 8 588,80 грн.
Реквізити для оплати: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача: UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу: *;101; НОМЕР_1 ; судовий збір, за скаргою ОСОБА_1 , Верховний Суд (Касаційний цивільний суд), справа № 369/2800/23).
5.10. Скаржниця повинна надати суду відповідний документ про доплату судового збору у визначеному законом розмірі, а також копію цього документа для інших учасників справи (пункти 1 і 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
(3) Щодо строку на усунення недоліків касаційної скарги
6. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК України). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).
7. Для усунення недоліків, вказаних у цій ухвалі, Верховний Суд встановлює десятиденний строк із дня її вручення скаржниці чи адвокатові. У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали Верховний Суд вважатиме касаційну скаргу неподаною та поверне її скаржниці.
Керуючись статтями 185, 260, 261, 392, 393 ЦПК України,
у х в а л и в :
1. Залишити без рухукасаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києва-Святошинського районного суду Київської області від 4 червня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
2. Встановити для усунення недоліків касаційної скарги десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Д. А. Гудима
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 17.01.2025 |
Оприлюднено | 29.01.2025 |
Номер документу | 124717941 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них у зв’язку зі звільненням за вчинення дисциплінарного проступку |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Гудима Дмитро Анатолійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні