Постанова

від 29.05.2024 по справі 910/6306/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

?

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/6306/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,

секретаря судового засідання - Денисевича А. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Несс Дизайн" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2024 (колегія суддів: Агрикова О. В., Козир Т. П., Мальченко А. О.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Несс Дизайн" до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма Трейдінвестбуд", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Транс Сервіс" про визнання недійсним договору,

за участю представників:

позивача - Давидюк І. А.,

відповідача - 2 - Багрій І. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У 2023 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Несс Дизайн" (далі - ТОВ "Несс Дизайн") звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма Трейдінвестбуд" (далі - ТОВ "БФ Трейдінвестбуд") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Транс Сервіс" (далі - ТОВ "Форест Транс Сервіс") про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 08.12.2021 № 08122021/1, укладеного між відповідачами.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач послався на ненастання у нього обов`язку оплати суми утримання за договором і відсутність у первісного кредитора дійсного права вимоги до нього.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

3. 25.03.2019 ТОВ "БФ Трейдінвестбуд" як виконавець та ТОВ "Несс Констракшн" (переіменовано на ТОВ "Несс Дизайн") як замовник уклали договір про надання послуг № 20190322/2.

4. Згідно із пунктами 2.4, 2.5 цього договору виконавець зобов`язався надати замовнику податкову накладну в електронній формі (розрахунок коригування до податкової накладної) у термін і порядку, встановлених законодавством, чинним на момент виникнення податкових зобов`язань. У разі порушення виконавцем зобов`язань, передбачених пунктом 2.4 цього договору, що спричинить ризик нарахування або нарахування іншій стороні штрафу податковими органами згідно Податкового кодексу України, за невиконання іншою стороною своїх зобов`язань як платника податку, винна сторона зобов`язана сплатити іншій стороні штраф у розмірах, обумовлених цим договором.

5. Замовник має право не здійснювати оплату виконавцю за вже надані послуги у розмірі, що дорівнює сумі податкового кредиту з ПДВ, до подання Виконавцем на користь замовника податкової накладної з ПДВ, складеної в електронній формі з дотриманням умови щодо її реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої Виконавцем особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. Замовник сплачує суму, що дорівнює податковому кредиту з ПДВ протягом п`яти банківських днів з моменту виконання виконавцем відповідних зобов`язань, передбачених Податковим кодексом України. Цей пункт застосовується незалежно від умов оплати, передбачених будь-якими додатками до цього договору, і має перевагу перед будь-якими іншими умовами додатків чи специфікацій, які визначають умови оплати послуг (пункт 2.7 договору).

6. На виконання умов цього договору у травні 2019 року сторони підписали акти приймання-передачі наданих послуг на загальну суму 11 402 713,29 грн.

7. У період з 22.03.2019 по 05.07.2022 ТОВ "Несс Дизайн" сплатило ТОВ "БФ Трейдінвестбуд" суму основного боргу за цими актами за винятком сум ПДВ (у розмірі 1 900 452,21 грн).

8. На підставі актів приймання-передачі наданих послуг від 02.05.2019 № ВР-20190322/2-001, від 07.05.2019 № ВР-20190322/2-002, від 14.05.2019 № ВР-20190128/2-003, від 21.05.2019 № ВР-20190322/2-004, від 21.05.2019 № ВР-20190322/2-005, від 28.05.2019 № ВР-20190322/2-006 та на виконання пункту 2.7 договору ТОВ "БФ Трейдінвестбуд" підготовило і зареєструвало в Єдиному реєстрі наступні податкові накладні: від 02.05.2019 ПН № 12, від 07.05.2019 ПН № 14, від 14.05.2019 ПН № 15, від 21.05.2019 ПН № 17, від 21.05.2019 ПН № 18, від 28.05.2019 ПН № 22.

9. Згодом реєстрація цих податкових накладних зупинена органами Державної податкової служби України, а ТОВ "БФ Трейдінвестбуд" звернулося з позовом до суду.

10. За наслідком розгляду справи № 640/12789/19 Окружний адміністративний суд м. Києва прийняв постанову від 22.11.2019 про задоволення позову ТОВ "БФ Трейдінвестбуд" і зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, складені ТОВ "БФ Трейдінвестбуд", днем їх направлення на реєстрацію.

11. Фактична реєстрація податкових накладних за рішенням суду, крім накладної від 14.05.2019 ПН № 15, відбулася 10.11.2021.

12. Станом на 31.03.2021 у позивача наявна заборгованість перед відповідачем-1 у сумі 1 900 452,21 грн (акт звірки взаємних розрахунків).

13. 08.12.2021 ТОВ "БФ Трейдінвестбуд" як первісний кредитор та ТОВ "Форест Транс Сервіс" як новий кредитор уклали договір відступлення права вимоги № 08122021/1, згідно із яким відповідач-1 відступив відповідачу-2 право вимоги за договором про надання послуг від 25.03.2019 № 20190322/2. Відповідач-2 одержав право замість відповідача-1 вимагати від позивача як боржника належного виконання зобов`язань за основним договором у сумі 1 900 452,21 грн з ПДВ.

14. 21.12.2022 Господарський суд Вінницької області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 09.03.2023, у справі № 902/612/22, про задоволення позову ТОВ "Форест Транс Сервіс" та стягнення з ТОВ "Несс Дизайн" 1 495 428,91 грн основного боргу, 142 164,90 грн пені, 217 787,81 грн інфляційних втрат та 3 % річних у сумі 28 269,75 грн.

15. Позивач наполягає на тому, що податкові накладні оформлені з порушенням вимог чинного законодавства, відповідач-1 не мав права вимоги до позивача про стягнення цих коштів і права передавати його за спірним правочином відповідачу-2.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

16. 12.09.2023 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення про задоволення позову, яке мотивовано тим, що внаслідок укладення спірного правочину створено передумови для протиправної передачі права вимоги за зобов`язанням, строк виконання якого не настав, а передача права вимоги за зобов`язанням на майбутнє спірним договором не передбачена.

17. Суд установив, що факт реєстрації податкової накладної від 14.05.2019 № 15 (сума ПДВ 405 023,30 грн) станом на момент розгляду цієї справи не підтверджений. Тому за оспорюваним правочином передано право вимоги за зобов`язаннями позивача, яке відповідно до пункту 2.7 договору надання послуг, не настало.

18. 28.02.2024 Північний апеляційний господарський суд прийняв постанову про скасування цього рішення та ухвалив нове - про відмову у позові. В основу оскаржуваної постанови покладено висновок про те, що позивач не довів, що оспорюваний правочин укладено за наявності підстав, визначених Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), які би свідчили про недійсність оспорюваного договору, оскільки недійсність переданої вимоги за зобов`язаннями позивача, яке відповідно до пункту 2.7 договору надання послуг не настало, не зумовлює недійсності відповідного договору між первісним кредитором та новим кредитором, тоді як недійсність вимоги зумовлює відповідальність первісного кредитора перед новим кредитором. У таких випадках передання недійсної вимоги за правовою природою є невиконанням чи неналежним виконанням договору, за яким було відчужено недійсну вимогу. До того ж суд апеляційної інстанції встановив, що відповідач - 1 до укладання оскаржуваного договору про відступлення права вимоги виконав свої зобов`язання щодо надання податкової накладної від 14.05.2019 № 15 замовнику та вчинена реєстрація її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

19. 24.04.2024 цей же апеляційний господарський суд прийняв додаткову постанову про стягнення з ТОВ "Несс Дизайн" на користь ТОВ "Форест Транс Сервіс" 64 100 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Короткий зміст касаційних скарг

20. ТОВ "Несс Дизайн" у касаційних скаргах просить скасувати ці постанови та залишити без змін рішення суду першої інстанції. Також просить скасувати додаткову постанову, а у випадку залишення без змін постанови від 28.02.2024, - скасувати додаткову постанову від 24.04.2024 у частині стягнення судових витрат за розгляд цієї справи в суді першої й апеляційної інстанцій.

21. Касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі пунктів 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

22. Скаржник наполягає на відсутності висновку Верховного Суду питання застосування статей 234, 514, 515 ЦК України у подібних правовідносинах, а саме: "при відступлені права вимоги за договором надання послуг у зобов`язані, яке невід`ємно пов`язане з особою первісного кредитора, що не могло бути передане первісним кредитором новому кредиторові з огляду на відсутність відповідних прав у першого, за відповідним договором відступлення права вимоги, що містить ознаки фіктивності".

23. На переконання скаржника, існує необхідність у наданні висновку "щодо визнання договору відступлення права вимоги, на який поширюються вимоги щодо договору купівлі-продажу, які визначені ЦК України, через призму застосування статей 217, 514 ЦК України у сукупності з частиною першою статті 203 ЦК України, за умови невідповідності дотримання первісним кредитором за договором надання послуг умови реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до них у порядку, визначеному чинним законодавством, а саме у статті 44 глави 1 розділу ІІ, статтях 112, 187, 192, 198, 201 розділу V Податкового кодексу України, пунктів 1, 5, 21 Порядку заповнення податкової накладної від 31.12.2015 № 1307, пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зокрема, за наявності помилок в обов`язкових реквізитах цих податкових накладних у частині опису (номенклатура) товарів/послуг та їх кількості, обсягів; ціни постачання без урахування податку на додану вартість".

24. У підсумку скаржник просить сформулювати висновок Верховного Суду "щодо застосування статті 515 ЦК України як підстави недійсності договору відступлення права вимоги у сукупності з частиною першою статті 203 ЦК України у контексті змісту пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, який покладає обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну/розрахунок коригування до неї та зареєструвати її (його) в ЄРПН на продавця товарів/послуг".

25. Оскаржуючи додаткову постанову, скаржник послався на те, що апеляційний господарський суд не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22.

26. 29.05.2024 скаржник подав до суду додаткові пояснення до касаційної скарги та просив долучити до матеріалів справи № 910/6306/23 індивідуальну податкову консультацію, зареєстровану за № 2086/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК від 16.04.2024, та своє звернення про надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства від 12.12.2023 № 12-12.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

27. ТОВ "Форест Транс Сервіс" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а постанову від 28.02.2024 - без змін.

Позиція Верховного Суду

Щодо суті спору

28. Як зазначалося раніше, відповідачі уклали договір відступлення права вимоги, на підставі якого відповідач-1 передав відповідачу-2 право вимоги до позивача за зобов`язанням останнього про сплату грошових коштів за договором надання послуг, і позивач оспорює цей договір з тих підстав, що його обов`язок оплатити суми утримання за договором не настав і у первісного кредитора відсутнє дійсне право вимоги до нього.

29. Місцевий господарський суд погодився із доводами позивача про те, що оспорюваний договір слід визнати недійсним з тих підстав, що за цим правочином передано право вимоги за зобов`язанням, строк виконання якого не настав.

30. Натомість суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні позову з огляду на те, що недійсність вимоги не зумовлює недійсності відповідного договору між первісним кредитором та новим кредитором, за яким була передана така вимога, а має наслідком відповідальність первісного кредитора перед новим кредитором, врегульовану положеннями ЦК України.

31. У пункті 1 частини першої статті 512, частині першій статті 514, частині першій статті 519 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

32. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.08.2023 у справі № 910/19199/21 сформулювала такі висновки: "Недійсність переданої вимоги, про яку йдеться в статті 519 ЦК України, не може ототожнюватися із недійсністю правочину в розумінні норм розділу IV "Правочини. Представництво" ЦК України. Законодавець не пов`язує питання дійсності/недійсності правочину про заміну кредитора із дійсністю вимоги, яка передається новому кредитору, і безпосередньо визначає правовий наслідок передачі права вимоги, якого не існує.

Натомість за прямою вказівкою статті 519 ЦК України первісний кредитор відповідає за недійсність вимоги перед новим кредитором. У випадку відступлення недійсної вимоги договір, на підставі якого мало бути здійснене таке відступлення, не виконується первісним кредитором, оскільки розпорядчий ефект не настає з огляду на відсутність у первісного кредитора права, що підлягає передачі.

Права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача (пункт 132 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20).

Саме в цьому сенсі слід говорити про відсутність розпорядчого ефекту такого договору: оскільки відповідного права вимоги не було, то передати його покупець не зміг.

Отже, сама лише недійсність вимоги не зумовлює недійсності відповідного договору між первісним кредитором та новим кредитором. Недійсність вимоги зумовлює відповідальність первісного кредитора перед новим кредитором. У таких випадках передання недійсної вимоги за правовою природою є невиконанням чи неналежним виконанням договору, за яким було відчужено недійсну вимогу.

Наприклад, якщо вимога відступлена за договором купівлі-продажу, то передання вимоги, яка вже не існує внаслідок виконання зобов`язання боржником, може свідчити про порушення продавцем обов`язку передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (частина перша статті 662 ЦК України).

У таких випадках покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, або вимагати розірвання договору (стаття 651 ЦК України).

Крім того, оскільки невиконання покупцем обов`язку з передання товару є істотним порушенням договору, покупець вправі вимагати відшкодування збитків, завданих розірванням договору (частина п`ята статті 653 ЦК України).

Отже, недійсність вимоги не зумовлює недійсність відповідного договору, за яким була передана така вимога, а має наслідком відповідальність первісного кредитора перед новим кредитором, врегульовану положеннями ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що договір про відступлення права вимоги може бути визнаний недійсним у випадку наявності відповідної правової підстави. Наприклад, якщо такий договір укладено під впливом помилки (частина перша статті 229 ЦК України), обману (частина перша статті 230 ЦК України), насильства (частина перша статті 231 ЦК України) тощо".

33. З огляду на ці висновки Великої Палати Верховного Суду передання первісним кредитором новому кредитору вимоги, яка, на думку позивача, є недійсною, не є підставою недійсності відповідного договору, на виконання якого передана така вимога. Зміна розміру заборгованості за договором також не впливає на дійсність/недійсність договору, за яким передана вимога.

34. При цьому відповідно до наведених висновків Великої Палати Верховного Суду у випадку відступлення недійсної вимоги договір, на підставі якого мало бути здійснене таке відступлення, не виконується первісним кредитором, оскільки розпорядчий ефект не настає з огляду на відсутність у первісного кредитора права, що підлягає передачі.

35. Тому колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що у цій справі відсутні підстави для визнання недійсним спірного договору від 08.12.2021 № 08122021/1, укладеного між відповідачами.

36. Суд не вважає за необхідне формувати висновки щодо інших норм матеріального права, про які просив скаржник, оскільки це не є необхідним для вирішення спору.

Стосовно інших доводів касаційної скарги

37. Відповідно до статті 515 ЦК України заміна кредитора не допускається у зобов`язаннях, нерозривно пов`язаних з особою кредитора, зокрема у зобов`язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

38. Колегія суддів погоджується із твердженнями скаржника про те, що реєстрація податкових накладних є обов`язком виконавця. За висновками Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду як обов`язок платника податку скласти та зареєструвати податкову накладну, так і обов`язок особи, якою заподіяно шкоду, відшкодувати її (зокрема шляхом відшкодування збитків) передбачені законом (стаття 201 Податкового кодексу України, статті 1168, 1192 ЦК України), а тому не можуть встановлюватися договором (див. mutatis mutandis постанову Верховного Суду від 19.04.2023 у cправі № 910/17014/21 (пункт 6.21)). Отже, відносини сторін, урегульовані не умовами договору, а безпосередньо законом. Такі висновки сформульовані у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 01.12.2023 у справі № 926/3347/22 (пункт 7.26).

39. Тому обов`язок виконавця щодо складення та реєстрації податкових накладних не може бути переданий будь-кому іншому.

40. Водночас спірним договором не передбачене передання відповідачем-1 відповідачу-2 обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних. Натомість цим договором передбачено відступлення грошової вимоги відповідача-1 до позивача.

41. Відповідно до пункту 194.1.1 Податкового кодексу України податок становить 20 відсотків, 7 і 14 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг. Це положення не означає, що покупець/замовник, сплачуючи на користь продавця/виконавця суму коштів за поставлені товари чи надані послуги, тим самим сплачує продавцю/виконавцю ПДВ. Цей податок сплачується лише продавцем / виконавцем на користь держави, а суб`єкти господарювання податки один одному не сплачують. Натомість відповідно до пункту 187.1 цього ж Кодексу дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку у певній сумі або дата відвантаження товарів, оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (залежно від того, яка подія сталася раніше) визначають дату виникнення податкових зобов`язань, які розраховуються залежно від встановленої ставки податку.

42. Відповідно, навіть якщо договором передбачено відступлення права вимоги до покупця/замовника на суму, яка дорівнює сумі ПДВ, яка становить податкове зобов`язання продавця/виконавця, таке відступлення не є відступленням права вимоги сплати ПДВ, а є відступленням права грошової вимоги до покупця/замовника. Зобов`язання, змістом якого є обов`язок зі сплати такої грошової суми, не є зобов`язанням, нерозривно пов`язаним з особою кредитора.

43. При цьому відповідно до частини першої статті 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Зокрема, якщо боржник вважає, що в нього не виник обов`язок по сплаті певних сум на користь первісного кредитора із-за того, що той не вчинив певних дій, які є передумовою виникнення обов`язку боржника, то ті ж заперечення боржник може висувати і проти нового кредитора.

44. Тому колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що заміна кредитора у зобов`язанні щодо оплати послуг за договором про надання послуг не допускається у силу статті 515 ЦК України.

45. Крім того, скаржник вважає договір про відступлення вимоги фраудаторним. Посилається на пов`язаність відповідачів, на те, що відповідач-1 (якому скаржник направив претензії щодо стягнення збитків і штрафних санкцій за договором про надання послуг) припинив господарську діяльність, і вважає, що спірний договір спрямований на незаконне заволодіння відповідачем-2 грошовими коштами скаржника.

46. Водночас скаржник не посилався на фраудаторність договору під час розгляду справи судами попередніх інстанцій і відповідних доказів не надавав. Якщо скаржник вважає, що йому стали відомі істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі скаржнику на час розгляду справи, він вправі звернутися з заявою про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами за правилами глави 3 розділу IV ГПК України.

Щодо додаткової постанови

47. Як зазначалося раніше, скаржник також оскаржує додаткову постанову апеляційного господарського суду від 24.04.2024, який за заявою ТОВ "Форест Транс Сервіс" присудив до стягнення ТОВ "Несс Дизайн" 64 100 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді першої й апеляційної інстанції. При цьому скаржником до апеляційного господарського суду було саме ТОВ "Форест Транс Сервіс" і його апеляційна скарга задоволена. Позивач зі свого боку наполягав на зменшенні цих витрат, які заявлені були у розмірі 70 000 грн.

48. Присудивши до стягнення з позивача на користь заявника витрати на професійну правничу допомогу у меншому розмірі, суд апеляційної інстанції дослідив надані останнім докази і виснував, що вони є реальними і підтвердженими лише на суму 64 100 грн, тобто тих послуг, що відображені в акті від 29.02.2024 № 1, вартістю 38 460 грн та в акті від 29.02.2024 № 2, вартістю 25 640 грн.

49. Підставою касаційного оскарження додаткової постанови скаржник визначив пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, наполягаючи на її без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування статей 124, 126, 129, 221 ГПК України, викладених у постанові від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22.

50. Скаржник також наполягає на тому, що "поза увагою суду апеляційної інстанції залишилось те, що заява ТОВ "Форест Транс Сервіс" про визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу від 04.03.2024 (зареєстрована в ЕК в ЄСІКС за № б/н від 05.03.2024), з урахуванням правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22, є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, проте така заява не може бути ототожнена із заявою про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи по суті спору, граничний строк подачі якої визначено до закінчення судових дебатів. Заявник під час апеляційного перегляду не надав попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він поніс та які очікує понести у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції. Крім того, з технічного запису судового засідання від 28.02.2024 з 07.52 хвилини по 08.00 хвилину не вбачається, що він до кінця судових дебатів заявив про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу".

51. Разом з тим, посилання скаржника на те, що апеляційний господарський суд ухвалив оскаржувану додаткову постанову без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22, не знайшли підтвердження з огляду на таке.

52. У пунктах 6.26-6.28 цієї постанови Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду сформулювала висновок про те, що заява про стягнення/розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню. Отже, за цим висновком витрати, понесені у зв`язку з підготовкою заяв про стягнення/розподіл судових витрат не підлягають відшкодуванню за рахунок сторони.

53. Таким чином включення заявником до витрат на професійну правничу допомогу, вартість яких підлягає відшкодуванню, послуги з підготовки заяви про компенсацію витрат на правничу допомогу є необґрунтованим, оскільки такі послуги не стосується підготовки до розгляду та самого процесу розгляду справи в суді.

54. Разом з тим, із поданої до суду апеляційної інстанції заяви не вбачається, що до складу заявлених заявником витрат включені витрати за послуги з підготовки заяви про компенсацію витрат на правничу допомогу, про що йдеться у наведеній скаржником постанові Верховного Суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22.

55. Інші доводи скаржника, на які він посилається на обґрунтування незаконності додаткової постанови, не охоплюються визначеною ним підставою касаційного оскарження (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України). Адже у постанові від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22, висновки якої не враховані, як вважає скаржник, не йшлося про інші аргументи, які скаржник наводить у касаційній скарзі у цій справі.

56. Тому непереконливими є доводи скаржника про невідповідність оскаржуваної додаткової постанови висновкам Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22. Відповідно касаційну скаргу ТОВ "Несс Дизайн" на додаткову постанову слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

57. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 цього ж Кодексу суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

58. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

59. Оскільки суд апеляційної інстанції повно і всебічно дослідив обставини справи та правильно застосував законодавство під час її розгляду, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційні скарги без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, як такі, що ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Судові витрати

60. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 126, 129, 240, 300, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Несс Дизайн" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2024 у справі № 910/6306/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя Л. І. Рогач