Рішення

від 24.04.2024 по справі 757/11654/22-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/11654/22-ц

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2024 року

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Андрієнко І.І.,

розглянувши заяву представника Державного підприємства «Готельний комплекс «Національний» Управління справами апарату Верховної Ради України - адвоката Кривенди Максима Валерійовича, про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Готельний комплекс «Національний» Управління справами апарату Верховної Ради України про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Державного підприємства «Готельний комплекс «Національний» Управління справами апарату Верховної Ради України (далі - відповідач, ДП «ГК «Національний») про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 20.12.2023 року позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Готельний комплекс «Національний» Управління справами апарату Верховної Ради України про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди задоволено частково.

18.03.2024 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника ДП «ГК «Національний» - адвоката Кривенди М.В. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, копія якої була направлена відповідачу та яка передана головуючому судді 12.04.2024 року, в який останній просить стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, представником відповідача - адвокатом Фесун Н.В. під час розгляду даної справи у відзиві на позовну заяву та клопотанні про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу від 15.05.2023 року було заявлено про надання доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу. Заява про ухвалення додаткового рішення була направлена на адресу суду 07.03.2024 року, що підтверджується відбитком штаму поштового відділення на конверті. Зважаючи на те, що рішення ухвалено 20.12.2023 року, повний текст судового рішення складений та підписаний 15.01.2024 року, оприлюднено рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 08.03.2024 року, а заява про ухвалення додаткового рішення була подана до суду 07.03.2024 року, суд вважає за можливе вирішити заяву про ухвалення додаткового рішення по суті.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Аналізуючи викладене, суд вважає за можливе вирішити питання про ухвалення додаткового рішення без виклику учасників справи.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Перевіривши заяву про долучення доказів понесення відповідачем витрат на правничу допомогу, зміст судового рішення, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд встановив наступне.

Так, за наслідком розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Готельний комплекс «Національний» Управління справами апарату Верховної Ради України про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, 20.12.2023 року ухвалено рішення про часткове задоволення позову.

Разом з тим, у вказаному рішенні судом не вирішено питання про судові витрати в частині витрат на професійну правничу допомогу відповідача.

Так, у клопотанні про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу від 15.05.2023 року представник відповідача - адвокат Фесун Н.В. просив стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

У заяві про ухвалення додаткового рішення представник відповідача - адвокат Кривенди М.В. просить стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

До заяви представником відповідача додано: копію Договору про надання професійної правової допомоги № 154 від 26.09.2022 року, укладеного між Адвокатом Фесуном Н.В. (далі - Адвокат) та ДП «ГК «Національний», в особі Директора Румпи Л.В. (далі - Клієнт); копію акту № 1 здачі приймання наданих послуг від 01.05.2023 року за Договором про надання професійної правової допомоги № 154 від 26.09.2022 року та копію платіжної інструкції № 1369 від 01.05.2023 року на суму 15 000,00 грн.

Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Згідно ч. ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 та ч. 6 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, у розумінні положень ч. 5 ст. 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

При цьому, суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц та від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18.

Як визначено у п. 1.1. Договору про надання професійної правової допомоги № 154 від 26.09.2022 року, Адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу Клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Клієнт зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені сторонами.

Відповідно до п. 3.1. Договору про надання професійної правової допомоги № 154 від 26.09.2022 року, загальна вартість послуг (гонорар), наданих за Договором, складає 15 000,00 грн.

За результатами надання юридичної допомоги складається Акт, що підписується сторонами або їх представниками. В акті вказується обсяг наданої Адвокатом юридичної допомоги і її вартість (п. 4.1. Договору про надання професійної правової допомоги № 154 від 26.09.2022 року).

Згідно акту № 1 здачі приймання наданих послуг від 01.05.2023 року за Договором про надання професійної правової допомоги № 154 від 26.09.2022 року, Адвокат та Клієнт підписали цей акт про наступне: послуги надані Адвокатом повністю, у відповідності з укладеним договором. Предмет наданої послуги: правова допомога (адвокатські послуги) у справі № 757/11654/22-ц, а саме: усне консультування - 5 год.; перевірка на відповідність вимогам українського законодавства внутрішніх документів Клієнта, допомога при їх підготовці та правильному оформленні - 3 год.; розробка та формування процесуальних документів (відзив, заперечення, клопотання, заяви) - 10 год.; збирання доказів для судового провадження - 8 год.; юридичне супроводження та відвідування судових засідань - 8 год.; письмове консультування (включаючи розробку договорів) - 8 год.; ознайомлення з матеріалами судового провадження - 4 год.; вартість наданих послуг складає 15 000,00 грн.

Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У частині 3 ст. 141 ЦПК України визначене загальне правило розподілу судових витрат. Разом із тим, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 141 ЦПК України, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову та (або) значення справи для сторони (постанова Верховного Суду від 23.06.2022 у справі № 607/4341/20).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін Тобто, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має урахувати розумність розміру витрат на професійну правову допомогу , а також пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю провадження, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності витрат (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Суд звертає увагу, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений в договорі у вигляді фіксованої суми не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу, що узгоджується із правовою позицією, викладеній у постанові Верховного Суду від 28.12.2020 року у справі № 640/18402/19.

При цьому, суд також зазначає, що позивачем не заперечувалась у заявах по суті справи та з процесуальних питань така сума судових витрат, а в матеріалах справи клопотання позивача про зменшення суми витрат на правничу допомогу відсутнє.

Перевіривши надані представником відповідача докази на підтвердження понесених судових витрат, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу - 15 000,00 грн. не є співмірним із складністю справи, виконаною адвокатом роботою (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання цих робіт (надання послуг), та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; такий розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним і не є розумним. Крім того, суд вважає, що зазначені в Акті № 1 здачі приймання наданих послуг від 01.05.2023 року за Договором про надання професійної правової допомоги № 154 від 26.09.2022 року послуги, а саме: перевірка на відповідність вимогам українського законодавства внутрішніх документів Клієнта, допомога при їх підготовці та правильному оформленні та письмове консультування (включаючи розробку договорів) не пов`язані з розглядом справи у розумінні ч. 3 ст. 141 ЦПК України.

Суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, а саме, що справа незначної складності, розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та проведенням судового засідання

Відтак, враховуючи документально надані докази наданих правничих послуг, суд дійшов висновку, що вимоги про відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням ст. 141 ЦПК України, підлягають задоволенню в розмірі 4 000,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 133-141, 247, 264, 265, 270, 269, 353, 354, 355, пп. 15.5 п. 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Заяву представника Державного підприємства «Готельний комплекс «Національний» Управління справами апарату Верховної Ради України - адвоката Кривенди Максима Валерійовича, про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Готельний комплекс «Національний» Управління справами апарату Верховної Ради України про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Готельний комплекс «Національний» Управління справами апарату Верховної Ради України про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного підприємства «Готельний комплекс «Національний» Управління справами апарату Верховної Ради України витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.

В іншій частині заяви - відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Державне підприємство «Готельний комплекс «Національний» Управління справами апарату Верховної Ради України, адреса: 01021, м. Київ, вул. Липська, 5, ЄДРПОУ 05907265.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на додаткове рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 24.04.2024 року.

Суддя І.В. Григоренко