Ухвала

від 10.06.2024 по справі 462/5552/13-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 червня 2024 року

м. Київ

справа № 462/5552/13-ц

провадження № 61-7419ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою приватного підприємства «Статок плюс» на постанову Львівського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року у справі за позовом приватного підприємства «Статок плюс» до ОСОБА_1 про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 07 серпня 2013 року позов задоволено частково. Визнано за ПП «Статок плюс» право власності на нежитлові приміщення, загальною площею 79,2 кв. м, розташовані на

АДРЕСА_1 . В решті позову відмовлено.

У травні 2023 року Львівська міська рада, як особа, яка не брала участі у справі, подала апеляційну скаргу на рішення Залізничного районного суду м. Львова

від 07 серпня 2013 року.

Постановою Львівського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року рішення Залізничного районного суду м. Львова від 07 серпня 2013 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким відмовлено ПП «Статок плюс» у задоволенні позову.

20 травня 2024 року ПП «Статок плюс», через систему «Електронний Суд», звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року.

Касаційна скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з такого.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).

У порушення пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі

не зазначено Львівську міську раду та її місце знаходження.

Також відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України

до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет.

У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду

в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви

про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета

або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Касаційна скарга подана через систему «Електронний Суд», однак доказів надсилання іншим учасникам справи копій поданої касаційної скарги, зокрема Львівській міській раді та ОСОБА_1 , представником заявника не надано.

За частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Крім того, у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України

до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову

у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - визначається вартістю майна.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 серпня 2020 року у справі

№ 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначила, що «майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані

з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви

про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить

про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі

№ 907/9/17 (провадження № 12-76гс18)). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці».

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (стаття 190 ЦК України).

Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Виходячи з того, що зі змісту поданої касаційної скарги та копій судових рішень неможливо встановити ціну позову станом на день його подання, а тому заявник повинен надати докази оплати судового збору за вимогу майнового характеру, суму якого необхідно самостійно розрахувати виходячи із вартості спірного майна та згідно з вимогами Закону України «Про судовий збір» за наступною формулою

(А ? 1,5 %) ? 200 %), де А - це вартість спірного майна, і на підтвердження надати

до суду докази його вартості.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено за наступними реквізитами: отримувач коштів ? ГУК у місті Києві/Печерський район/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; призначення платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

За таких обставин, заявнику необхідно надіслати на адресу Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги разом її копіями відповідно до кількості учасників справи, у якій зазначити стороною Львівську міську раду

та її місцезнаходження, надати докази направлення копії уточненої редакції касаційної скарги Львівській міській раді та ОСОБА_1 та докази сплати судового збору за подачу касаційної скарги.

Отже, касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду, оскільки скаржниця не виконані в повній мірі вимоги статті 392 ЦПК України щодо оформлення касаційної скарги.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу приватного підприємства «Статок плюс» на постанову Львівського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали будуть застосовані наслідки, передбачені частиною третьою статті 393 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Сердюк