Постанова

від 09.04.2024 по справі 462/5552/13-ц

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 462/5552/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Боровкова Д.О.

Провадження № 22-ц/811/1440/23 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:

головуючої: Н.П. Крайник

суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри

при секретарі: О.О. Гай

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вмісті Львовіцивільну справуза апеляційноюскаргою Львівської міської радина рішення Залізничного районного суду м. Львова від 07 серпня 2013 року у справі за позовом Приватного підприємства «Статок плюс» до ОСОБА_1 про визнання права власності,-

в с т а н о в и в:

У липні 2013 року ПП «Статок плюс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просило визнати за позивачем право власності на нежитлові приміщення по АДРЕСА_1 , загальною площею 20 кв.м, та на АДРЕСА_2 , загальною площею 79,2 кв.м, зобов`язати орган державної реєстрації здійснити реєстрацію права власності за ПП «Статок плюс» на зазначені нежитлові приміщення.

Позов позивач обгрунтовував тим, що 21.11.2009 року між ПП «Статок плюс» та ОСОБА_1 було укладено договір співпраці, згідно якого відповідач взяв на себе зобов`язання здійснити оформлення та погодження в державних органах всіх необхідних документів (дозволів, погоджень, проектів, договорів тощо) для приватизації спірних нежитлових приміщень. Згідно п.4 зазначеного договору, після приватизації нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 та нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_2 майно підлягало розподілу між сторонами договору у відсотковому співвідношенні: 60% - ПП «Статок плюс», 40% - ОСОБА_1 . Позивач свої зобов`язання за договором співпраці від 21.11.2009 року виконав в повному обсязі, а саме встановив за власні кошти нежитлові приміщення за адресою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 . Разом з тим, відповідач покладені на нього згідно умов договору від 21.11.2009 року зобов`язання виконав не в повному обсязі. Так, щодо нежитлового приміщення у АДРЕСА_1 відповідач оформив та отримав на своє прізвище дозвіл на влаштування нежитлового приміщення, технічний паспорт на нежитлове приміщення, а 18.12.2012 року уклав договір з Львівською міською радою про оренду землі за адресою АДРЕСА_1 . Щодо нежитлового приміщення у АДРЕСА_2 , то позивач отримав на це приміщення від відповідача викопіювання з генерального плану земельної ділянки, яке погоджено ВАТ «Укртелеком», ЛКП «Львівсвітло», ЛКП «Львівводоканал», ВАТ «Львівобленерго», ВАТ «Львівгаз», ЛМКП «Львівтеплоенерго», план-схему земельної ділянки, погоджену заступником начальника управління архітектури Львівської міської ради О.Лужецьким, ситуаційну схему, погоджену заступником начальника управління архітектури Львівської

міської ради О.Лужецьким, проект приміщення, який листом від 10.01.2012 року за № 5-15247/2401 погоджено заступником начальника управління архітектури Львівської міської ради О.Лужецьким, дозвіл № 73-Б на виконання робіт по встановленню спірного нежитлового приміщення, технічні умови приєднання до електромереж та електроустановок за № 131-2446/2 від 19.07.2012 року, технічні умови №15-4815 від 25.09.2012 року на підключення водопровідного вводу до водопроводу, попередній договір № 309826 з ЛМКП «Львівводоканал» на подачу води, ухвалу Львівської міської ради №3087 15-тої сесії 5-го скликання про надання в користування земельної ділянки на проспекті В.Чорновола,67-69 та договір №69-11, укладений з Львівською міською радою про право користування земельною ділянкою на умовах оренди на проспекті В.Чорновола, 67-69. При цьому, право власності на нежитлові приміщення по АДРЕСА_1 , загальною площею 20 кв.м та на АДРЕСА_2 , загальною площею 79,2 кв.м оформлено не було, чим порушено майнові права позивача. Просив позов задоволити.

Оскаржуваним рішенням позов Приватного підприємства «Статок плюс» задоволено частково.

Визнано за Приватним підприємством «Статок плюс» право власності на нежитлові приміщенні, загальною площею 79,2 кв.м, розташовані на проспекті В.Чорновола, 67-69 у м. Львові.

В решті позову відмовлено.

Рішення суду оскаржила Львівська міська рада, особа, яка не брала участі у справі.

Вважає оскаржуване рішення суду незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Зазначає, що нежитлові приміщення, на які оскаржуваним рішенням визнано право власності за ПП «Статок плюс», є тимчасовими спорудами, право власності на які згідно ч.ч. 1,4 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не підлягає державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. При цьому, у матеріалах справи відсутні належні докази того, що спірні нежитлові приміщеннязагальною площею79,2кв.м,розташовані на АДРЕСА_2 ,є об`єктами нерухомого майна, а також належні докази на підтвердження факту отримання у встановленому законом порядку дозволів на будівництво спірних об`єктів як об`єктів нерухомого майна та прийняття їх в експлуатацію в порядку, передбаченому для прийняття в експлуатацію об`єктів нерухомого майна. Крім того, 10.11.2011 року між Управлінням комунальної власності Львівської міської ради та ПП «Статок плюс» було укладено договір №69-11 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення об`єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення, що свідчить про надання земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 у строкове користування лише для розміщення тимчасової споруди. При цьому, згідно листа управління земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради від 19.08.2022 року інформація про прийнятті Львівською міською радою рішення (ухвали) про передачу у власність чи надання в користування фізичними або юридичними особами земельної ділянки для обслуговування об`єктів нерухомого майна (нежитлового приміщення) за адресою АДРЕСА_2 , заг.пл.79,2 кв.м в управлінні земельних ресурсів відсутня. Також відсутня інформація про укладення договорів оренди земельних ділянок для обслуговування спірного об`єкта нерухомого майна. Наведені вище обставини свідчать про відсутність передбачених законом підстав для визнання за позивачем права власності на спірні нежитлові приміщення.

Просить рішення суду в частині задоволених позовних вимог скасувати.

У засіданні суду апеляційної інстанції представник Львівської міської ради Наконечна О.М. скаргу підтримала з підстав, наведених у ній, просила скаргу задоволити.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 проти скарги заперечив.

Представник ПП «Статок плюс» - Алексеєнко А.А. в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе проводити розгляд справи у його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Львівської міської ради Наконечної О.М., перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Згідно положень ст.ст.12, 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак,правом назвернення досуду зазахистом наділенаособа лишев разіпорушення,невизнання абооспорювання самеїї прав,свобод чиінтересів,а такожу разізвернення досуду органіві осіб,уповноважених захищатиправа,свободи таінтереси іншихосіб абодержавні тасуспільні інтереси.Суд повиненустановити,чи булипорушені,не визнаніабо оспореніправа,свободи чиінтереси цихосіб,і залежновід установленоговирішити питанняпро задоволенняпозовних вимогабо відмовув їхзадоволенні.

Відповідно до положень ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Судом встановлено, що 21.11.2009 року між ПП «Статок плюс» та ОСОБА_1 було укладено договір співпраці, згідно якого сторони домовилися про здійсненні оформлення документації та приватизації нежитлових приміщень за адресою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 (а.с. 27).

10.11.2011року міжУправлінням комунальноївласності Львівськоїміської радита ПП«Статок плюс»було укладенодоговір №69-11на правотимчасового користуванняокремими конструктивнимиелементами благоустроюкомунальної власностіна умовахоренди длярозміщення об`єктівсоціально-культурного,торговельного таіншого призначення,згідно умовякого орендодавецьзобов`язувався надатиорендарю утимчасову орендуконструктивний елементблагоустрою комунальноївласності длярозміщення малоїархітектурної формиплощею 56кв.мза адресою АДРЕСА_2 (а.с.21-22).

У 2011 року ПП «Універсал Проект» на замовлення позивача було виготовлено проект двох зблокованих павільйонів на пр. В.Чорновола, 67-69 (а.с.6-14).

21.11.2011 року позивач отримав від Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради дозвіл № 73-б на виконання робіт по встановленню павільйону на АДРЕСА_2 (а.с.16).

Згідно листа Управління архітектури Львівської міської ради від 10.01.2012 року управлінням розглянуто проект двох зблокованих павільйонів ПП «Статок плюс» в конструкції зупинки громадського транспорту на АДРЕСА_2 , розроблений ПП «Універсал проект», та погоджено проект павільойонів (а.с.15).

19.07.2012 року позивач отримав технічні умови ПАТ «Львівобленерго» для приєднання до електричних мереж електроустановок павільйонів ПП «Статок плюс», що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Патона,9 та АДРЕСА_2 (а.с. 17).

25.09.2012 року позивач отримав технічні умови ЛМКП «Львівводоканал» для підключення зблокованих павільйонів ПП «Статок плюс», що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Патона,9 та АДРЕСА_2 , до системиводопостачання таканалізації міста (а.с.18-20).

Згідно даних технічного паспорту, виданого 06.08.2013 року ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», загальна площа нежитлових приміщень на АДРЕСА_2 становить 79,20 кв.м (а.с.35).

Задовольняючи позов ПП «Статок плюс» в частині визнання за позивачем права власності на нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою АДРЕСА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що позивач побудував зазначені приміщення відповідно до погодженого проекту на земельній ділянці, яка знаходиться у його користуванні, що є підставою для визнання за ним права власності на ці об`єкти.

Однак,з такимвисновком судупершої інстанціїколегія суддівне можепогодитися,виходячи знаступного.

Відповідно до положень ст. 327 ЦК України управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно дост.16Закону України«Про місцевесамоврядування вУкраїні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Статтею 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено повноваження органів місцевого самоврядування щодо управління комунальною власністю. Так, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад відноситься, зокрема, управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Відповідно до ч. 8ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідност. 80 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»територіальні громади, які реалізують право власності через органи місцевого самоврядування, є суб`єктами права комунальної власності.

Пунктами 34, 34-1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин ,прийняття рішеньщодо здійсненнявиконавчим органомсільської,селищної,міської радидержавного контролюза використаннямта охороноюземель.

Таким чином, законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка реалізує право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних відносин, є прийняття рішення на сесії відповідної ради.

Згідно ст.328ЦК Україниправо власностінабувається напідставах,не забороненихзаконом.Право власностівважається набутимправомірно,якщо іншепрямо невипливає іззакону абонезаконність набуттяправа власностіне встановленасудом.

Відповідно до положень ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власникамиабо користувачамиземельних діляноку пордяку, визначеному ч.5 ст. 26 цього Закону.

Отже, передумовою для виникнення права власності на новостворений об`єкт нерухомого майна є прийняття такого нерухомого майна в експлуатацію.

Відповідно доч.ч.2,3ст.29Закону України«Про регулюваннямістобудівної діяльності», фізичнаабо юридичнаособа,яка маєнамір щодозабудови земельноїділянки,що перебуваєу власностіабо користуваннітакої особи,повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.

Відповідно доч.4ст.5Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» не підлягаютьдержавній реєстраціїречові правата їхобтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії, крім меліоративних мереж, складових частин меліоративної мережі.

Встановлено, що Львівська міська рада є власником земельної ділянки, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

Як убачається з матеріалів справи, 10.11.2011 року Львівською міською радою на виконання умов договору оренди № 69-11 надано ПП «Статок плюс» у тимчасову оренду конструктивний елемент благоустрою комунальної власності для розміщення малої архітектурноїформи площею 56,0 кв.м за адресою АДРЕСА_2 . Термін дії договору встановлено у 3 роки (п. 22 договору).

Згідно листа Управління земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради від 19.08.2022 року, інформація про прийняті Львівською міською радою рішення (ухвали) про передачу у власність чи надання в користування фізичними або юридичними особами земельної ділянки для обслуговування об`єктів нерухомого майна (нежитлового приміщення) за адресою: АДРЕСА_2 , заг. пл. 79,2 кв.м (реєстраційний номер майна 681592346101) в управлінні земельних ресурсів відсутня. Також відсутня інформація про укладання договорів оренди земельних ділянок для обслуговування зазначеного об`єкта нерухомого майна.

З інформації, зазначеної в листі управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міської ради від 12.10.2022 року № 4-2401-9228, вбачається, що вихідні дані на проектування (містобудівні умови та обмеження на проектування об`єкта будівництва) на АДРЕСА_2 не надавалися.

При цьому, у матеріалах справи відсутні належні докази отримання позивачем у встановленому законом порядку дозволів на будівництво спірних об`єктів за адресою АДРЕСА_2 як об`єктів нерухомого майна та прийняття їх в експлуатацію в порядку, передбаченому для прийняття в експлуатацію об`єктів нерухомого майна.

Враховуючи, що Львівська міська рада, яка є власником земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 , наданої позивачу в оренду для розміщення малої архітектурної форми на підставі договору оренди № 69-11 від 10.11.2011 року, термін дії якого закінчився 10.11.2014 року, дозволу на будівництво нежитлових приміщень на зазначеній земельній ділянці не надавала, передбачені законом підстави для визнання за ПП «Статок плюс» права власності на приміщення, збудовані без відповідної дозвільної документації, передбаченої Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», відсутні.

З наведених мотивів, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням у справі нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог ПП «Статок плюс».

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п. 1-4 ч. 1 ст. 376, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Львівської міської ради задоволити.

Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 07 серпня 2013 року скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову Приватного підприємства «Статок плюс» до ОСОБА_1 про визнання права власності відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 19 квітня 2024 року.

Головуючий: Н.П. Крайник

Судді: Я.А. Левик

М.М. Шандра