Постанова

від 25.05.2009 по справі 13/81

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

Вн. № < Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 25 травня 2009 року           10:45           № 13/81

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого - судді Степанюка А.Г. при секретарі Федоровій О.В., розглянувши справу

за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

до  товариства з обмеженою відповідальністю"ТЕХНОЛ-БУДПРОМ" м. Київ

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору

Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації та

ОСОБА_1 м. Київ

про припинення юридичної особи - ТОВ "ТЕХНОЛ-БУДПРОМ", що зареєстроване  Голосіївською районною в м. Києві державною адміністрацією 24.06.2005 р., у зв'язку з ліквідацією, не пов'язаною з банкрутством юридичних осіб; визнання статуту недійсним з моменту його складання, а саме з 24.06.05 р.; визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ "ТЕХНОЛ-БУДПРОМ" №37105329 від 26.07.05 р. з моменту внесення в реєстр платників ПДВ, тобто з 26.07.05 р.

      На  підставі ч. З ст. 160 КАС України в судовому засіданні 08.07.2009 р. о 11 год. 45 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою відповідно до ч.2 ст. 38 Закону України №755-IV „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, в якій просив про припинення юридичної особи, що не пов'язаною з банкрутством юридичної особи, зокрема є –визнання недійсного запису про проведення  державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

Вказаний вище факт підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб де зазначено, що статус відомостей про юридичну особу  ТОВ "ТЕХНОЛ-БУДПРОМ", що зареєстроване  Голосіївською районною в м. Києві адміністрацією від 24.06.2005 р. не підтверджено, що саме свідчить про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

Також позивач зазначає, що ГВПМ ДПІ у Оболонському районі м. Києва складено акт від 13.05.2008р. про відсутність підприємства за юридичною адресою м. Київ, Стратегічне шосе, 17, кв.141 за участі головного бухгалтера КП ЖЕО №110.

Відповідач отримання поштової кореспонденції на власну юридичну адресу не забезпечив, відзиву на позов не надав, уповноваженого представника в судове засідання не направив.

Третя особа, а саме Голосіївська РДА у м. Києві, повноважного представника у засідання суду не направила, пояснень щодо заявлених позовних вимог не надала.

Як зазначив Позивач, щодо ОСОБА_1 який є директором ТОВ "ТЕХНОЛ-БУДПРОМ" порушена кримінальна справа за №05-14138 та знаходиться у Оболонському районному суді м. Києва.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЛ-БУДПРОМ", що зареєстроване Голосіївською районною в м. Києві державною адміністрацією від 24.06.2005 р. та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 33592470.

Засновником (учасником) та керівником ТОВ "ТЕХНОЛ-БУДПРОМ" значиться ОСОБА_1.

Як видно з матеріалів справи, співробітниками ГВПМ ДПІ у Оболонському районі було опитано засновника ТОВ "ТЕХНОЛ-БУДПРОМ", ОСОБА_1, який пояснив, що в липні 2005 року на  прохання малознайомої йому людини на ім’я Віталій ще з трьома невідомими чоловіками, не усвідомлюючи своїх дій, в зв’язку з важким матеріальним становищем, підписав у нотаріуса документи щодо реєстрації підприємства, при цьому не маючи на меті здійснювати підприємницьку діяльність. Статутний фонд не формував, статут не розробляв, рішення про створення юридичної особи не приймав, ніяких інших дій відносно ведення фінансово-господарської діяльності даного підприємства не вчиняв, звітні документи ТОВ "ТЕХНОЛ-БУДПРОМ" ніколи не підписував. З моменту підписання документів інформацію про його подальшу діяльність та місце знаходження товариства не володіє. Всі реєстраційні документи товариства передав малознайомій людині за винагородження.

Також Позивач зазначає, що за юридичною адресою зазначеною в реєстраційних документах, підприємство не знаходиться. Вказаний вище факт підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб де зазначено, що статус відомостей про юридичну особу ТОВ "ТЕХНОЛ-БУДПРОМ", що зареєстроване  Голосіївською районною в м. Києві державною адміністрацією від 24.06.2005 р. не підтверджено, що саме свідчить про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

Також  13.04.2008р. оперуповноваженим ГВПМ ДПІ у Оболонському районі м. Києва та за участі головного бухгалтера КП ЖЕО №110 де знаходиться будинок по Стратегічне шосе, 17, кв.141 у м. Києві було складено акт про відсутність підприємства за юридичною адресою.

Відповідно до положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

В силу п. 17 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органам державної податкової служби надано право звертатися у передбачених законом випадках до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Частиною 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»до підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов’язано з банкрутством юридичної особи законодавець відніс, зокрема, визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можуть усунути. Згідно зі  ст. 239  Господарського кодексу України до таких санкцій віднесено, зокрема, скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта   господарювання.

Скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання провадиться за рішенням суду, що є підставою для ліквідації даного суб'єкта господарювання відповідно до статті 59 Господарського кодексу України. Враховуючи право органів державної податкової служби звертатися до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, вважає позовні вимоги в частині скасування (припинення) державної реєстрації ТОВ "ТЕХНОЛ-БУДПРОМ" у якості юридичної особи обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частинами 4 та 5 ст. 57 Господарського кодексу України передбачено, що статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству. Статут (положення) затверджується власником майна (засновником) суб'єкта господарювання чи його представниками, органами або іншими суб'єктами відповідно до закону.

Статут є правовстановлюючим документом відповідача як юридичної особи-суб'єкта господарювання, який носить інформативний характер про суб'єкта господарювання.

До того ж жодними іншими нормами чинного в Україні законодавства не передбачено підстав для визнання недійсним статуту суб'єкта господарювання, зокрема, в зв'язку з тим, що засновник такого суб'єкта господарювання не мав наміру здійснювати господарської діяльності.

Також суд вважає необхідним зазначити, що так як органи державної податкової служби є суб'єктами владних повноважень і мають право звертатися до адміністративного суду з позовами виключно у випадках, встановлених законом, а Законом України "Про державну податкову службу в Україні" (зокрема, ст.ст. 2, 8, 9, 10, 11) не віднесено до компетенції органів державної податкової служби контроль за законністю установчих документів та проведенням державної реєстрації суб'єктів господарювання, останні не мають повноважень на звернення до суду, зокрема, адміністративного, з позовами про визнання недійсними установчих документів, свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів господарювання.

Суд звертає увагу і на те, що чинне законодавство не містить правових підстав та випадків для визнання недійсною чи скасування реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності у якості платника податку на додану вартість..

Поряд з цим, пунктом 9.8 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо: а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом; б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання); в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин; г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 81 цього Закону; ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпункті "а" цього пункту, здійснюється за заявою платника податку. Анулювання реєстрації на підставах, визначених у

підпунктах "б" - "ґ" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.

Тобто, за наявності вказаних підстав податковий орган наділений повноваженнями з анулювання свідоцтва платника податку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що предметом судового спору не можуть бути вимоги органів державної податкової служби про визнання недійсною та скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання у якості платника податку на додану вартість, а також свідоцтва про реєстрацію суб'єкта господарювання платником податку на додану вартість, оскільки такий спосіб реалізації їх повноважень не передбачено чинним законодавством.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання недійсним статуту відповідача, а також визнання недійсною та скасування державної реєстрації відповідача у якості платника податку на додану вартість є необґрунтованими і, відтак задоволенню не підлягають.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69,70,71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

                                                  ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити частково.

2.          Припинити юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЛ-БУДПРОМ", (код ЄДРПОУ 335992470, м. Київ, Стратегічне шосе, 17, кв.141) зареєстроване Голосіївською районною у м. Києві державної адміністрації, у зв’язку з ліквідацією, не пов’язаною з банкротством юридичних осіб.

3.          Виконання функції комісії з припинення юридичної особи покласти на орган управління товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЛ-БУДПРОМ",  м. Київ. Зобов’язати комісію провести роботу у порядку, визначеному ст. ст.  105, 110-112 Цивільного кодексу України у строк не більше дванадцяти місяців з моменту набрання Постановою суду законної сили

4.          В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова  суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                       А. Степанюк