Постанова

від 17.08.2009 по справі 13/529

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

Вн. № < Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 17 серпня 2009 року           17:35           № 13/529

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого - судді Степанюка А.Г. при секретарі Федоровій О.В.  розглянувши справу

за адміністративним позовом спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «СІМЕК ЛТД»

до      Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

про   визнання недійсним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.10.07 р. №0002282220/0 та №0002272220/0 на суму 170,00 грн. та на суму 75 664,42 грн.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4  ст. 167 КАС України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги Позивача обґрунтовані тим, що, Позивач не погоджується з прийнятими рішеннями про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.10.2007р.   № 0002282220/0 та № 0002272220/0 якими визначено суму пені у сфері зовнішньоекономічної діяльності розміром 170,00 грн. та 75 664,42 грн. відповідно.

Позивач вважає, що порушень ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»№ 185/94-ВР від 23.09.1994р. та ст. 9 Декрету КМ України від 19.02.1993р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»немає.   

В письмовому запереченні на позов Відповідач повідомив, що проти позову заперечує, та зазначає, що правомірно застосував до Позивача штрафні (фінансові) санкції відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994р. № 185/94-ВР, а саме: термін розрахунків в іноземній валюті по експортному контракту № 01/ФЕРФОС/05 від 13.08.2005р. та відповідно до п.2 ст. 16 Декрету КМ України від 19.02.1993р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», а саме: порушення порядку та строків декларування по  вищезазначеному експортному контракту.  

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, оцінивши письмові пояснення  відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Сімек ЛТД»зареєстроване Солом’янською районною у м. Києві державною адміністрацією від 29.03.1993р. Присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 19342660.

На підставі направлення від 20.09.2007р. № 1145/22/20 ДПІ у Голосіївському районі м. Києва  було проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог чинного валютного законодавства України.

За підсумками перевірки складено акт № 560/1-22-20-19342660 від 05.10.2007р.

На підставі акту перевірки Відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.10.2007р. № 0002282220/0 та № 0002272220/0 якими визначено суму пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності розміром 170,00 грн. та 75 664,42 грн. відповідно.

Як вбачається з матеріалів справи СП у формі ТОВ "Сімек ЛТД" був укладений зовнішньоекономічний імпортний контракт №210101362125 від 06.10.2006 з фірмою ОАО „Энергомашкорпорація" (Росія), на виготовлення та поставку димососа ДН-19М в комплекті з електродвигуном АИР355М6Т2 без фактичного перетину кордону України. На підставі пункту 4.1. контракту поставка товару здійснюється на умовах СРК порт Ве]аіа (Алжир), згідно Офіційних правил тлумачення торговельних термінів ІНКОТЕРМС 2000.

Згідно наданих документів, українським підприємством були перераховані кошти на загальну суму 56 440,00 євро (368255,31 грн.), а саме:17.11.2006 на суму 18735,00 євро (121140,88грн.) з граничним терміном 15.02.2007; - 26.01.2007 на суму 37705,00 євро (247114,42грн.) з граничним терміном 26.04.2007.

На виконання умов контракту № 210101362125 від 06.10.2006 фірмою ОАО „Энергомашкорпорація" (Росія), товар був переданий СП ТОВ „Сімек ЛТД" згідно акту прийому - передачі обладнання № 01/07 від 12.02.2007 на суму 37470,00 євро (246123,01грн.) та надані послуги по доставці товару згідно акту виконаних робіт №02/07 від 12.02.2007 на суму 18970,00 євро (124605,11грн.).

До перевірки був наданий морський Коносамент № ВС820070402, який, на думку Відповідача, не містить інформації щодо зовнішньоекономічного контракту, і в зв'язку з цим не може бути прийнятий до уваги при визначенні дати фактичної поставки товару.

Також, підприємством СП ТОВ "Сімек ЛТД" був укладений зовнішньоекономічний експортний контракт 01/ФЕРФОС/05 від 13.08.2005 з нерезидентом „Ferphos Group" (Алжир) на поставку обладнання. Поставка товару здійснювалась без фактичного вивезення з митної території України, а на умовах попереднього контракту № 210101362125 з фірмою ОАО „Энергомашкорпорація" (Росія), що зобов’язується доставити товар до порту Веjаіа (Алжир).

Підставою для застосування Відповідачем пені, передбаченою ст..4 Закону України «Про застосування розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994р. №185/94 –ВР, за висновками Відповідача стало порушення вимог ст..2 цього Закону, тобто порушення 90-денного строку надходження валютної виручки.

Не погоджуючись з винесеним рішенням Позивач оскаржив до органів податкової служби України.

У відповіді на скаргу Державна податкова адміністрація в м. Києві підтвердила порушення Відповідача та скорегувала фактичну дату зарахування валютної виручки на рахунок.

Як зазначає Позивач, на момент розгляду справи судом рішень про розмір скорегованих податкових зобов’язань не надходило.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 238 ГК України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Інструкцією про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 р. № 136 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.05.1999 р. за № 338/3631), в редакції чинною на момент спірних правовідносин Національний банк України визначив порядок здійснення уповноваженими банками контролю за дотриманням резидентами встановлених законодавством строків розрахунків за експортними, імпортними та лізинговими операціями і отримання резидентами індивідуальних ліцензій Національного банку України на перевищення цих строків.

Таким чином, уповноважені банки зобов'язані здійснювати функцію контролю за дотриманням резидентами строків розрахунків в іноземній валюті по зовнішньоекономічним контрактам.

Отже, враховуючи виконання уповноваженими банками вищезгаданих функцій контролю, слід вважати доцільним висновок, що днем виявленням порушення є саме дата встановлення уповноваженим банком факту допущення резидентом порушення строків та повідомлення про даний факт органам податкової служби, відповідно до вимог розділу 7 вищезазначеної Інструкції.

Відповідно до п. 2 ст. 334 Цивільного кодексу України «передаванням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.

До передачі майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого акту».

У відповідності до зазначеного вище, Коносамент свідчить, що передача Товару від постачальника (Позивача) до замовника згідно експортного зовнішньоекономічного контракту №01/ФЕРФОС/05 від 13.08.2005р. було здійснено 02.04.2007р.

Відповідно до ст.. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»перебіг 90-денного нормативного строку оплати починається з 02.04.2007р. та закінчується 01.07.2007р.

Згідно повідомлення швейцарського банку завіреного штемпелем Акціонерного банку «Експрес-Банк», валютна виручка отримана 13.07.2007р. Акціонерним банком «Експрес-Банк». 16.07.2007р. Акціонерний банк «Експрес-Банк»зарахував валютну виручку на рахунок Позивача.

Відповідно до листа НБУ від 04.04.2000 р. N 28-109/1180-213-1 Позивач не несе відповідальності за несвоєчасне зарахування банком на свій рахунок валютної виручки, яку було отримано в Україні 13.07.2007р.

Відповідно до статті 4 вказаного Закону порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості, а згідно до частини 5 цієї ж статті державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, за порушення термінів зарахування виручки резидентів у іноземній валюті на їх валютні рахунки.

Виходячи з дати закінчення імпортного контракту 02.04.2007р. та відповідної дати початку експортного контракту, тобто 03.04.2007р., граничним терміном закінчення 90-денного нормативного терміну оплати товару по експортному контракту повинно бути 02.07.2007р. та відповідно зарахування валютної виручки 56 000 євро, було прострочено на 10 діб, що становить 1 680,00 євро, або 11 163,66 грн. по курсу НБУ на момент прострочення.

Приписом ч. 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується  принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному повному та об’єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що Відповідачем у повній мірі не доведено правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.10.2007р. № 0002282220/0 та № 0002272220/0 якими визначено суму пені у сфері зовнішньоекономічної діяльності розміром 170,00 грн. та 75 664,42 грн. відповідно.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.           Адміністративний позов задовольнити частково.

2.           Визнати протиправним і скасувати рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.10.07 р. №0002282220/0.

3.           Рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києві від 29.10.07 р. №0002272220/0 про застосування штрафних (фінансових санкцій) на суму 75 664,42 грн. (сімдесят п’ять тисяч шістсот шістдесят чотири гривні 42 коп.) визнати протиправним та скасувати в частині нарахування 64500,76 грн. (шістдесят чотири тисячі п’ятсот гривень 76 коп.).

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до  апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова  суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                           А. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 20.10.2009р.