Рішення

від 10.06.2024 по справі 480/13305/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2024 року Справа № 480/13305/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гелети С.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання рішення неправомірним та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в Хмельницькій області), і, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить суд:

- визнати неправомірними рішення №183750003191 Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком і не зарахування до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1976 по 18.07.1977 у міському ПТУ № 6 (м. Керч), часу роботи в магазині ІНФОРМАЦІЯ_1 у повному обсязі (з 01.09.2001 по 04.03.2002), а також періодів догляду за дитиною до трьох років у повному обсязі з 25.03.2003 по 31.12.2003 та з 01.01.2005 по 24.03.2006;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву від 20.10.2023 про призначення пенсії за віком з урахуванням правової позиції, висловленої судом, та прийняти рішення щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком, зарахувавши до страхового стажу період навчання з 01.09.1976 по 18.07.1977 у міському ПТУ № 6 (м. Керч), час роботи в магазині ІНФОРМАЦІЯ_1 в повному обсязі (з 01.09.2001 року по 04.03.2002 року), а також періодів догляду за дитиною до трьох років у повному обсязі з 25.03.2003 по 31.12.2003 та з 01.01.2005 по 24.03.2006, що загалом дорівнюватиме 25 років 6 місяців 17 днів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є внутрішньо переміщеною особою та взята на облік управлінням праці та соціального захисту населення Недригайлівської районної державної адміністрації за місцем фактичного проживання. Позивач звернулась до територіального органу ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком, але ГУ ПФУ в Хмельницькій області рішенням №183750003191 26.10.2023 було відмолено у призначенні пенсії. Позивач не погоджується із тим, що відповідачем не підраховано відповідний стаж роботи позивача в повному обсязі. Так, позивач зазначає, що відповідачем не зараховано до страхового стажу період навчання з 01.09.1976 по 18.07.1977 у міському ПТУ № 6 (м. Керч), часу роботи в магазині ІНФОРМАЦІЯ_1 у повному обсязі (з 01.09.2001 по 04.03.2002), а також періодів догляду за дитиною до трьох років у повному обсязі з 25.03.2003 по 31.12.2003 та з 01.01.2005 по 24.03.2006. Позивач зазначає, що всі документи були надані до відповідача, стаж роботи позивача підтверджується відповідними документами.

Крім того, позивач зазначає, що при розгляді заяви про призначення пенсії за віком слід керуватися Законом №1706-VII та безпосередньо абзацом другим п. 1.5 Порядку № 22-1, п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 з тих підстав, що позивач є громадянкою України, є внутрішньо переміщеною особою, фактичним місцем проживання є підконтрольна Уряду України територія.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти позовних вимог у повному обсязі та зазначає, що рішенням від 26.10.2023№183750003191 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком згідно Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у зв`язку з порушенням позивачем п.п. 8 та 9 п.2.1 Порядку 22-1. За результатами розгляду заяви до страхового стажу не зараховано: періоди навчання з 01.09.1976 по 18.07.1977 у міському ПТУ № 6 (м. Керч АР Крим), оскільки відсутній атестат, інші документи, підтверджуючі період та форму навчання. Крім того, період роботи з 01.09.2001 по 04.03.2002 в магазині ІНФОРМАЦІЯ_1 в ПП Захаркіна, оскільки відсутня печатка власника або уповноваженої особи на записах про прийняття та звільнення з роботи в трудовій книжці. Відповідачем не зараховано до стажу період догляду за дитиною до трьох років з 25.03.2003 по 31.12.2003, оскільки свідоцтво про народження не містить відмітки про видачу паспорта, а з 01.01.2004 по 31.12.2004, оскільки відсутня інформація про перебування на обліку та отримання допомоги від органів соціального захисту населення.

Таким чином відповідачем у спірному рішенні зазначено та звернуто увагу позивача на те, що для зарахування до страхового стажу періодів догляду за дитиною до трьох років: з 25.03.2003 по 31.12.2003 та з 01.01.2004 по 31.12.2004 необхідно надати копію паспорта дитини або зазначити в заяві інформацію, що підтверджує факт догляду непрацюючої матері з дитиною до досягнення нею 3-річного віку, довідку про перебування на обліку та отримання допомоги від органів соціального захисту населення. Страховий стаж ОСОБА_1 підраховано відповідачем та становить 23 роки 2 місяці, що було недостатнім для призначення пенсії.

Крім того, за наданими ОСОБА_1 документами право на призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону №1058-IV відсутнє, оскільки відсутні документи, одержані на запит органу, що призначає пенсію, про те, що особа не перебуває на обліку в органі пенсійного забезпечення російської федерації як одержувач пенсії. Відповідно до довідки від 20.11.2017 №255 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи реєстрація місця проживання ОСОБА_1 - АР Крим.

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якому позивач зазначає, що доводи відповідача є необґрунтованими та безпідставними, просить задовольнити позовні вимоги.

Судом було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, витребувано документи у сторін. Також судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в режимі відеоконференції.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 є громадянкою України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданого 07.04.2006 Ленінським РВ ГУМВС України в Криму (а.с.9).

ОСОБА_1 узята на облік як внутрішньо переміщена особа та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою від 20.11.2017 №255 (а.с. 10).

Позивач 20.10.2023 звернулась до територіального органу ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком (а.с. 47-47 зворот. стор.).

До заяви було додано: довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру (б/н); заява про призначення/перерахунок пенсії (1302); паспорт або ID-картка або посвідка ( НОМЕР_1 ); диплом (свідоцтво, атестат) про навчання (БІ 365516); довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (255); інший документ (заява б/н), інший документ (запит 3), пам`ятка пенсіонера (б/н); свідоцтво про народження дитини ( НОМЕР_2 ); свідоцтво про шлюб ( НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 ); трудова книжка або документи про стаж ( НОМЕР_5 ).

Рішенням ГУ ПФУ в Хмельницькій області №183750003191 від 26.10.2023 (а.с. 11 зворот. стор.) відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком. Зазначено, що вік позивача 63 роки. Необхідний страховий стаж, визначений статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, становить від 20 до 30 років. Страховий стаж позивача становить 23 роки 2 місяці.

За доданими документами до страхового стажу не зараховано період догляду за дитиною до трьох років: з 25.03.2003 по 31.12.2003, оскільки свідоцтво про народження не містить відмітки, про видачу паспорта; з 01.01.2004 по 31.12.2004, оскільки відсутня інформація про перебування на обліку та отримання допомога від органів соціального захисту населення. Для зарахування до страхового стажу період догляду за дитиною до трьох років з 25.03.2003 по 31.12.2003 необхідно надати копію паспорта дитини або зазначити в заяві інформацію, що підтверджує факт догляду непрацюючої матері за дитиною до досягнення нею 3-річного віку та з 01.01.2004 по 31.12.2004, необхідно надати довідку про перебування на обліку та отримання допомоги від органів соціального захисту населення.

Додатково зазначено, що відповідно до частини 2 статті 19 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов відновлення витати. Інформація щодо отримання пенсії ОСОБА_1 та строків її виплати відсутня. Відсутнє право на призначення (поновлення) пенсії, оскільки відсутня причина закриття виплати пенсії. Крім того, відсутній документ, одержаний па запит органу, що призначає пенсію, про те, що особа не перебуває на обліку в органах пенсійного забезпечення російської федерації як одержувач пенсії (підпункт 8 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1). З 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.

Позивач вважає рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області №183750003191 від 26.10.2023 протиправним та просить його скасувати.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, який набрав чинності з 01.01.2004 (далі Закон № 1058-IV).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 зазначеного Закону № 1058-IV право на отримання пенсії та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку, чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідно виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Статтею 26 Закону № 1058-IV передбачено право осіб на призначення пенсії за віком.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім випадку коли пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок №22-1).

Згідно з п.1.1 Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Пунктом 1.7 Порядку №22-1 передбачено, що за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, припиненням перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отриманням пенсії за місцем фактичного проживання, продовженням виплати пенсії за довіреністю, виплатою частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплатою пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведенням виплати пенсії за новим місцем проживання, у зв`язку із працевлаштуванням (звільненням), початком (припиненням) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів) (п. 1.8 Порядку № 22-1).

Пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачений перелік документів, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком.

Пунктом 2.8 Порядку № 22-1 передбачений порядок поновлення виплати пенсії та переведення з одного виду пенсії на інший.

Відповідно до п. 4.1. Порядку №22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно з п.4.3 Порядку №22-1 рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію (п, 4.7. Порядку № 22-1).

Як встановлено судом, та підтверджується матеріалами справи, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії відповідно до Закону № 1058-IV, відповідач при прийнятті спірного рішення керувався положеннями ч. 2 ст. 49 Закону № 1058-IV, а також п. 1.5 розділу І, п.п. 8- 9 п. 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1 та зазначив про відсутність в документів про припинення виплати пенсії органами пенсійного забезпечення російської федерації, інформації про отримання пенсії позивачем та строків її виплати, відсутність причин закритті виплати пенсії, відсутній документи про те, що позивач не перебуває на обліку в органах пенсійного забезпечення російської федерації.

Стосовно спірних правовідносин в частині розрахунку страхового стажу позивача, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що в спірному рішенні відповідачем визначено страховий стаж позивача 23 роки 2 міс. (при необхідному страховому стажі для призначення пенсії позивачу від 20 до 30 років), що також підтверджується розрахунком страхового стажу позивача із відображенням відповідних періодів, які враховані відповідачем.

Так, під час розгляду заяви позивача відповідачем не було зараховано до страхового стажу позивача період з 25.03.2003 до 31.12.2003, оскільки надане позивачем свідоцтво про народження дитини не містить відмітки про видачу паспорту дитині позивачки, а з 01.01.2004 до 31.12.2004 відсутня інформація про перебування позивача на обліку та отримання допомоги від органів соціального захисту населення.

Загальний стаж позивача, що підраховано та визначено відповідачем становить 23 роки 2 міс., детальний розрахунок якого міститься в матеріалах справи та пенсійної справи.

Як зазначає позивач, а також підтверджується матеріалами справи та пенсійної справи, 25.03.2003 у позивачки народилася дитина ОСОБА_2 , про що видано свідоцтво про народження від 11.04.2003. Дані обставин не є спірними, відповідачем не заперечується.

Натомість підставою для відмови у не зарахуванні до страхового стажу період з 25.03.2003 до 31.12.2003 стала відсутність відмітки у свідоцтві про народження, що дитина позивачки отримала паспорт.

Стосовно відсутності зазначеної відмітки, суд зазначає, що така відмітка у свідоцтві про народження дитини про отримання чи неотримання паспорту не може спростовувати факт народження особи, наявність якого надає право особі на догляд у зв`язку із народженням дитини, а тому судом визнається необґрунтованим посилання відповідача на підстави для неврахування зазначеного періоду до страхового стажу позивачки.

Також як зазначено в спірному рішенні період з 01.01.2004 до 31.12.2004 не зарахований у зв`язку із тим, що відсутня інформація про перебування позивача на обліку та отримання допомоги від органів соціального захисту населення.

Суд зазначає, що зазначений період позивачем (з 01.01.2004 до 31.12.2004) не оспорюється, не є предметом позовних вимог.

Натомість позивачем заявлено інший період, а саме з 01.01.2005 до 24.03.2006, а саме до досягнення дитиною трирічного віку. Позивач не заперечує, що на період народження дитини позивач не працювала, згідно записів трудової книжки позивача 04.03.2002 звільнена з роботи, інші записи про працевлаштування відсутні.

Статтею 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку зараховується до стажу роботи.

Відповідно до статті 181 Кодексу законів про працю України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (у разі якщо дитина потребує домашнього догляду, на підставі медичного висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.

За приписами пункту 8 статті 11 Закону № 1058-IV загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які відповідно до законів отримують, зокрема, допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Згідно із частиною 4 статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку та на умовах, які передбачені законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Положеннями пункту "ж" частини 3 статті 56 Закону № 1788-XII передбачається, що час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку зараховується до стажу роботи.

Згідно із частиною 2 статті 181 КЗпП України визначено, що відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя і шоста статті 179 цього Кодексу) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю. Час відпусток, зазначених у цій статті, до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, не зараховується.

Абзацом 1 частини 2 статті 24 Закону № 1058-IV передбачається, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за тими даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відтак, час догляду за дитиною у період до 01.01.2004 року (дата набрання чинності Законом № 1058-IV) зараховується до страхового стажу непрацюючій матері (до досягнення нею 3-річного віку) чи працюючій особі, якій у встановленому законом порядку була надана відповідна відпустка по догляду за дитиною до 3 та 6-ти річного віку.

При цьому, як зазначено вище, відсутність інформації про отримання дитиною позивачки паспорту не є підставою для неврахування періоду до 01.01.2004 до страхового стажу. Враховуючи зазначене, відповідачем безпідставно не було зараховано період до 01.01.2004 у зв`язку із народженням 25.03.2003 дитини у позивача.

Разом із тим, до страхового стажу для обчислення пенсії зараховуються ті періоди, протягом яких людина підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за які з 1 січня 2004 року, дати набрання чинності Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, щомісяця сплачені страхові внески.

У статті 24 цього Закону визначено, що страховий стаж після 1 січня 2004 року обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до набрання ним чинності в порядку, визначеному раніше діючим законодавством.

Отже до 1 січня 2004 року час догляду за дитиною до трьох років зараховується до страхового стажу матері, яка на час народження дитини не перебувала у трудових відносинах, на підставі свідоцтва про народження дитини.

З 1 січня 2004 року пунктом 1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування визначено, що страхові внески за жінок, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку, сплачуються з 01.01.2005.

Тому якщо жінка доглядала за дитиною віком до трьох років у період з 01.01.2004 по 31.12.2004, то такий період враховується до її страхового стажу на підставі документу, що підтверджує факт отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (наприклад, довідки управління соціального захисту населення, яке виплачувало жінці допомогу).

Після 1 січня 2005 року час догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку зараховується до страхового стажу матері, якщо вона отримувала відповідну допомогу, за даними системи персоніфікованого обліку.

Разом із тим, матеріалами справи підтверджується, що відповідачем було підраховано відповідний страховий стаж позивача в період з 01.01.2005 до 31.12.2005 (11 місяців) у зв`язку із наявністю в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування індивідуальних відомостей про застраховану особу про отримання від УПЗСН Ленінської РДА (і.к. 03193933) відповідних сум коштів.

У суду відсутні підстави для зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу період з 01.01.2005 до 30.09.2005, з 01.11.2005 до 31.12.2005, оскільки такий спірний період позивачем зараховано до страхового стажу позивача, що підтверджується розрахунком страхового стажу позивача.

Разом із тим, судом враховується, що з 1 січня 2004 року пунктом 1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування визначено, що страхові внески за жінок, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку, сплачуються з 01.01.2005.

В даному випадку, наявні в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування індивідуальних відомостей про застраховану особу про отримання від УПЗСН Ленінської РДА (і.к. 03193933) у жовтні 2005р. суми мінімального внеску в розмірі 332 грн., але містися відмітка про не зарахування до страхового стажу жовтня 2005р.

При цьому відповідно період з січня 2005 по вересень 2005, листопад-грудень 2005р. містяться відмітки про зарахування сум внесків, отриманих від УПЗСН Ленінської РДА (і.к. 03193933) для розрахунку пенсії.

Судом враховується, що суми внесків, сплачених за позивача протягом 2005 року від УПЗСН Ленінської РДА (і.к. 03193933) містять один код ставки « 17».

Відповідно до додатку 2 таблиці відповідності кодів категорії застрахованої особи та кодів об`єкта нарахування і розмірів ставок страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (для використання в автоматизованій системі персоніфікованого обліку), Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, затвердж. Постановою Правління ПФУ від 10.06.2004 №7-6, зареєстр. в Мінюсті 10.08.2004 №1000/9599 свідчила про здійсненні особою (УПЗСН Ленінської РДА (і.к. 03193933), які на підставі частини третьої статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" здійснюють доплату до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою мінімального страхового внеску. Коротка назва: особа, яка доплачує страхові внески

Таким чином матеріали справи підтверджують, що жовтень 2005 р. повинно бути враховано до страхового стажу позивача, оскільки отримано позивачем відповідну суму доплати від УПЗСН Ленінської РДА (і.к. 03193933) в розмірі 332 грн., у зв`язку із чим відповідачем безпідставно не зараховано жовтень 2005 року до страхового стажу позивача.

Враховуючи те, що дані Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування індивідуальних відомостей про застраховану особу не містять інформації про перерахування страхових внесків за позивача по достягненню дитини позивача 3-х років, матеріалами справи не підтверджується, що у відповідача містять дані про отримання позивачем соціальної допомоги, матеріалами справи не підтверджується, у зв`язку із чим у суду відсутні підстави для зобов`язання відповідача зарахувати зазначений період з 01.01.2006 до 25.03.2006 до страхового стажу позивача.

Стосовно неврахування до страхового стажу періоду навчання з 01.11.1976 по 18.07.1977, під час прийняття спірного рішення та обрахунку страхового стажу позивача, суд зазначає наступне.

Періоди трудової діяльності зараховуються до страхового стажу при обчисленні пенсії за періоди до 01.01.2004 згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення, а після 01.01.2004 Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Водночас до страхового стажу прирівнюється весь трудовий стаж, набутий до 01.01.2004. Зокрема, й періоди навчання за денною (очною) формою у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається виключно на наявний запис у трудовій книжці, але згідно такого запису взагалі не можливо ідентифікувати повну назву навчального закладу, спеціальність та кваліфікацію, яку отримала позивача, форму навчання у такому закладі. В трудовій книжці зазначено виключно «Учеба в РПТУ-6 г..Керчи с 01.09.76 по 18.07.77».

Посилання позивача на врахування відповідачем іншого періоду навчання, а саме з 08.10.1981 до 20.07.1982, суд зазначає, що такі обставини не є підставою для задоволення позовних вимог та автоматичного зарахування спірного періоду.

Враховуючи те, що позивачем надано до територіального органу ПФУ диплом №365516, що підтверджується матеріалами пенсійної справи позивача, тому період навчання з 08.10.1981 до 20.07.1982 зараховано до страхового стажу позивача, не є спірним.

Разом із тим, під час періоду (1976-1977) діяли норми Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162, пункт 2.15 якої передбачав, що студентам, особам, які навчаються, аспірантам та клінічним ординаторам, що мають трудові книжки, учбовий заклад (науковий заклад) вносить запис про час навчання на денних відділеннях (в тому числі підготовчих) вищих і середніх спеціальних учбових закладах, в партійних школах і школах профруху. Підставою для таких записів є накази учбового закладу (наукового закладу) про зарахування або відрахування студента, особи, яка навчається, аспіранта, клінічного ординатора. На час навчання позивача порядок визначення трудового стажу, який давав право на пенсію за віком, регулювався постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 № 590 «Про затвердження положення про порядок призначення та виплати державних пенсій» (далі Порядок № 590). Згідно з підпунктом «і» частини першої пункту 109 Порядку № 590 крім роботи в якості робітника або службовця в загальний стаж роботи зараховується також навчання у вищих навчальних закладах, середніх спеціальних навчальних закладах (технікумах, педагогічних і медичних училищах і таке інше), партійних школах, совпартшколах, школах профруху, на рабфаках; перебування в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі. Частиною другою пункту 109 Порядку № 590 передбачено, що при призначенні пенсій періоди, вказані у підпункті «і», зараховуються до стажу за умови, якщо цим періодам передувала робота в якості робітника чи службовця, або служба у складі Збройних сил СРСР, або інша служба, вказана в підпункті «к».

Підготовчі відділення при вищих навчальних закладах були створені відповідно до Постанови ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР від 20.08.1969 № 681 «Про організацію підготовчих відділень при вищих навчальних закладах» та Постанови ЦК КПУ та Ради Міністрів УРСР від 08.10.1969 № 573. Цими нормативно-правовими актами передбачалось, що: 1) «при організації підготовчих відділень передбачається проведення учбових занять по денній, вечірній та заочній формах навчання...; створення відділень при наявності не менше 100 слухачів, які навчаються з відривом і без відриву від виробництва; строк навчання з відривом від виробництва - 8 місяців, без відриву від виробництва - 10 місяців» (п. 2 зазначених нормативних актів); 2) «на підготовчі відділення приймаються особи з закінченою середньою освітою з числа передових робітників, колгоспників і демобілізованих з рядів Збройних Сил СРСР. Молоді робітники і колгоспники, які вступають на підготовчі відділення, повинні мати стаж практичної роботи (не менше одного року). Відбір і направлення молоді на ці відділення здійснюються безпосередньо керівниками промислових підприємств, установ, організацій транспорту і зв`язку, радгоспів, колгоспів, командуванням військових частин за рекомендацією партійних, комсомольських і профспілкових організацій» (п. 3 зазначених нормативних актів). 3) «слухачам підготовчих відділень, зарахованим на навчання з відривом від виробництва, виплачується, стипендія в розмірі, встановленому для студентів І курсів вищих учбових закладів (п. 5 та 10 відповідно), при яких організовані підготовчі відділення, у відповідності з Постановою Ради Міністрів СРСР від 09.07.1963 № 774 та розпорядження Ради Міністрів УРСР від 27.07.1963 № 1114».

Згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, до трудових книжок за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів, зокрема, запис про час навчання у вищих навчальних закладах. Для студентів, слухачів курсів, учнів, аспірантів та клінічних ординаторів, які мають трудові книжки, навчальний заклад (наукова установа) вносить записи про час навчання на денних відділеннях (у тому числі підготовчих) вищих навчальних закладів. Підставою для таких записів є накази навчального закладу (наукової установи) про зарахування на навчання та про відрахування з числа студентів, учнів, аспірантів, клінічних ординаторів.

Матеріалами справи не підтверджується, що позивач до матеріалів пенсійної справи надала докази навчання саме за денною (очною) формою у вищому чи середньому спеціальному навчальному закладі, а саме диплом, свідоцтво про навчання, довідку, тощо. Докази того, що в період з 01.09.1976 до 18.07.1977 позивач навчалася за денною (очною) формою навчання матеріалами справи не підтверджується.

Встановити такі дані на підставі записів у трудовій книжці позивача неможливо. В трудовій книжці зазначено виключно «Учеба в РПТУ-6 г..Керчи с 01.09.76 по 18.07.77». Підставою для здійснення запису зазначено «ат131», без зазначення будь-яких інших реквізитів.

Страховий стаж це період, протягом якого людина підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і за який щомісяця сплачено страхові внески.

Поняття страховий стаж запроваджено Законом України від 09.07.2003 №1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, який набув чинності з 01.01.2004.

Періоди трудової діяльності зараховуються до страхового стажу при обчисленні пенсії за періоди до 01.01.2004 згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення, а після 01.01.2004 Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Водночас до страхового стажу прирівнюється весь трудовий стаж, набутий до 01.01.2004. Зокрема, й періоди навчання за денною (очною) формою у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Отже, як встановлено судом, записи у трудовій книжці позивача, не підтверджують страховий стаж, а саме навчання на денній (очній) формі у відповідний період та потребують додаткового підтвердження будь - якими іншими документами.

Згідно п. 8 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

Докази того, що відповідно до п. 2.15 Інструкції №162 (1976 року) саме учбовим закладом (науковим закладом) було внесено запис про час навчання на денних відділеннях (в тому числі підготовчих) вищих і середніх спеціальних учбових закладах,із зазначенням підстав для таких записів ( наказ учбового закладу (науковий заклад) про зарахування або відрахування студента, особи, яка навчається) матеріалами справи не підтверджується, у трудовій книжці відсутні.

Враховуючи зазначене, вимоги позивача визнаються судом передчасно заявленими, а тому позивач не позбавлена права надати до територіального органу ПФУ підтверджуючи документи стосовно періоду навчання на денній (очній) формі з 01.09.1976 до 18.07.1977.

Стосовно не зарахування в повному обсязі період з 01.09.2001 до 04.03.2002 до страхового стажу позивача в повному обсязі, суд зазначає наступне.

Згідно записів трудової книжки позивача, з 01.09.2001 до 04.03.2002 позивач працювала у приватного підприємця ПП Захаркін, на посаді продавця у продуктовому магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за трудовою угодою.

Натомість матеріалами справи, в саме розрахунком страхового стажу позивача, підтверджується, що територіальним органом було підраховано період роботи позивача у ПП Захаркін (і.к. 1778510233) виключно період з 01.10.2001 до 03.10.2001, з 01.12.2001 до 31.12.2001, а саме 1 міс. 3 дні, тобто періоди сплати за позивача страхових внесків згідно даних Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування індивідуальних відомостей про застраховану особу.

Відповідач у відзиві на позов підставою для не зарахування зазначеного спірного період зазначає про відсутність печатки у трудовій книжці позивача власника на записах про прийняття та звільнення з роботи. Натомість згідно спірного рішення зауваження до оформлення трудової книжки позивача відсутні, відповідачем частково зараховано стаж позивача у ПП Захаркін (і.к. 1778510233).

Так, судом враховано, що згідно даних Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування індивідуальних відомостей про застраховану особу міститься інформацію про працевлаштування та отримання доходу позивачем від приватного підприємця Захаркін (і.к. 1778510233).

Записи у трудовій книжки позивача зроблені приватним підприємцем, записи про прийняття 01.09.2001 та звільнення 04.03.2002 позивача з посади скріплені підписом ПП Захаркін, міститься інформація про період роботи позивача.

Судом враховується, що принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлені Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності 01.01.2004. Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. За приписами ч. 2 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Також, ч. 4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

З аналізу зазначених норм законодавства суд вбачає, що до набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а саме: до 01.01.2004, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу, в порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.2004.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Підпунктом 1.1. Інструкції № 162 було встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників і службовців.

Пунктом 2.3 Інструкції № 162 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Враховуючи зазначене, за відсутності печатки, але за наявності підпису приватного підприємця, на записах у трудовій книжці позивача, відповідачем повинно бути належним чином підраховано та зараховано відповідний стаж роботи позивача з 01.09.2001 до 04.03.2002 згідно даних трудової книжки про відповідний період роботи позивача.

Надаючи правову оцінку підставам для відмови у призначенні пенсії позивачу, а саме відсутність доказів припинення виплати пенсії, суд зазначає наступне.

15.04.2014 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» №1207-VII (далі Закон №1207-VII), яким визначено статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії російської федерації, встановлено особливий правовий режим на цій території, визначено особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1207-VII сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій визнано тимчасово окупованою територією.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 7 цього Закону для громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території, реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення … здійснюється відповідно до законодавства України. Виплата пенсій громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території, здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 234. У п. 1 зазначено, що цей Порядок визначає механізм виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які (1) проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і (2) не отримують пенсії та соціальні послуги від Пенсійного фонду російської федерації або інших міністерств та відомств, що здійснюють пенсійне забезпечення у російській федерації (далі особи).

Відмовляючи позивачу у призначенні пенсії, відповідач у рішенні зазначив про відсутність інформації про припинення виплати пенсії органами пенсійного забезпечення російської федерації.

Суд звертає увагу, що на час звернення до пенсійного органу (20.10.2023) позивач не проживає на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя (проживає у Сумській області та реєстрована як ВПО), а тому до позивача не застосовується ч.1, 2 ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» №1207-VII та прийнятий на її виконання Порядок виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 234.

Відповідно, не застосовується і пункт 4 Порядку № 234, яким визначено, що територіальний орган на підставі поданих документів надсилає запит щодо витребування пенсійної справи до органів російської федерації; виплата пенсії після надходження-пенсійної справи разом з документами про припинення виплати пенсії поновлюється з дати припинення виплати за місцем попереднього отримання пенсії.

З 22.11.2014 набув чинності Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» № 1706-VII від 20.10.2014 (далі Закон №1706-VII), яким встановлені гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до ст. 1 цього Закону внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 зазначеного Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» установлено, що призначення, відновлення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) внутрішньо переміщеним особам, у тому числі особам, які відмовились відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, здійснюються територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей, що містяться в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб.

Таким чином, призначення (поновлення виплати) пенсій особам, які проживали на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, залишили її та зареєстрували місце проживання та постійно проживають на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей, що містяться в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб.

Крім того, виключний перелік підстав для припинення виплати пенсій наведено у статті 49 Закону №1058-IV, наявність яких у справі, що розглядається, встановлено не було.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є протиправним.

Враховуючи зазначене, заява про призначення пенсії за віком громадянам України, які проживали та набули права на пенсію на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополі, а згодом змінили місце проживання та зареєструвалися на підконтрольній території України, може розглядатися органами Пенсійного фонду України на загальних підставах згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відсутність документів на підтвердження припинення виплати пенсії органами Пенсійного фонду російської федерації та неможливість отримання пенсійної справи пенсіонера, не може бути підставою для позбавлення його (її) права на пенсію в Україні.

Зазначені вище висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 30.01.2024 у справі №320/424/23, які враховуються під час розгляду даної справи в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України.

Матеріалами пенсійної справи підтверджується, що позивач неодноразово зверталася до територіальних органів ПФУ із заявою про призначення пенсії.

Так, за результатом поданої заяви від 29.06.2022 рішенням ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 07.07.2022 відмовлено у призначенні пенсії. Також за результатом розгляду заяви від 05.10.2023 рішенням ГУ ПФУ в Сумській області від 12.10.2023 також відмовлено позивачу у призначенні пенсії.

Слід зазначити, що позивачем зазначені рішення від 07.07.2022 та від 05.10.2023 позивачем не оспорюються, не є предметом розгляду позовних вимог, підстави для відмови у призначенні пенсії судом не досліджуються.

В даному випадку, після отримання рішення від 12.10.2023, яким було позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку із ненаданням позивачем заяви в довільній формі про відсутність громадянства держави - окупанта, позивачем подано нову заяву.

В заяві від 20.10.2023 позивачем зазначено у довільній формі, що позивач отримала громадянство російської федерації, а також зазначила інформацію про те, що отримувала пенсію за віком, нараховану згідно законодавства російської федерації, але з 2020 року АРК Крим не відвідувала, є внутрішньо-переміщеною особою.

Суд зазначає, що у відповідача відсутні зауваження щодо змісту поданої позивачем заяви від 20.10.2023, у спірному рішенні не зазначено, що позивачем не у повному обсязі подано відповідні документи до заяви від 20.10.2023 про призначення пенсії.

Натомість відмова у призначенні пенсії стала та обставина, що позивач буде мати право на отримання пенсії після припинення виплати на території російської федерації, при цьому у спірному рішенні відповідача посилається виключно на норми законодавства, зокрема постанову КМУ №234 від 02.07.2014, а також неотримання територіальним органом документу, що особі припинено виплату пенсії та особа не перебуває на обліку в органах пенсійного забезпечення російської федерації як отримувач пенсії, що не може бути визнано судом правомірним, з огляду на вищезазначене та висновки Верховного Суду.

Інших підстав для відмови у призначенні пенсії відповідачем у рішенні від 26.10.2023 не зазначається, судом не досліджується.

Таким чином, спірне рішення підлягає скасуванню з огляду на підстави, які зазначені відповідачем в такому оспорюваному рішенні.

Суд зазначає, що ефективним способом відновлення порушених відповідачем прав позивача буде повторно розглянути заяву позивача від 20.10.2023 щодо призначення пенсії за віком та прийняти обґрунтоване та вмотивоване рішення по суті заяви.

Крім того, суд дійшов висновку, що є передчасним позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача прийняти рішення про призначення позивачу пенсію та зарахувати до страхового стажу період, що дорівнює 25 р. 6 міс. 17 днів, оскільки суд не уповноважений встановлювати наявність чи відсутність всіх підстав для призначення чи відмови у призначенні (поновленні) пенсії із визначенням періоду страхового стажу, який взагалі не підраховано відповідачем під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії належним чином, відповідач цього не здійснив, не довів належними доказами ту обставину, що страховий стаж позивача дорівнює 23 р.2 міс. , про що зазначено в спірному рішенні.

Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення, перерахунку пенсій громадянам. Рішення про призначення пенсії приймається органом Пенсійного фонду і право на призначення пенсії є його виключними повноваженнями, втручання у яке не відповідатиме завданням адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 5 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня отримання їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Враховуючи те, що заява позивача від 20.10.2023 була розглянута ГУ ПФУ в Хмельницькій області та саме зазначеним органом не підраховано належним чином стаж позивача, а також прийнято оспорюване рішення, для повного захисту порушеного права позивача, суд у відповідності до ст. 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зазначає, що належним способом захисту порушених прав є скасування рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 26.10.2023 та зобов`язання ГУ ПФУ в Хмельницькій області зарахувати до загального страхового стажу період роботи позивача з 01.09.2001 до 04.03.2002, а також період догляду за дитиною з 25.03.2003 до 31.12.2003, з 01.10.2005 до 31.10.2005, а також зобов`язання ГУ ПФУ в Хмельницькій області повторно розглянути заяву позивача від 20.10.2023 та прийняти рішення по суті заяви, із зарахуванням спірного періоду до стажу позивача.

Враховуючи положення ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, яким було прийнято спірне рішення, суму судового збору, сплачену при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №№183750003191 від 26.10.2023 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (м.Хмельницький, вул..Гната Чекірди,б.10,і.к. 21318350) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ,і.к. НОМЕР_6 ) від 20.10.2023 з приводу призначення пенсії за віком, з урахуванням до страхового стажу період роботи з 01.09.2001 до 04.03.2002, період догляду за дитиною з 25.03.2003 до 31.12.2003, з 01.10.2005 до 31.10.2005, та прийняти рішення по суті заяви від 20.10.2023.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ,і.к. НОМЕР_6 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (м.Хмельницький, вул..Гната Чекірди,б.10,і.к. 21318350) суму судового збору в розмірі 1073,60 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Гелета