Ухвала

від 09.12.2024 по справі 480/13305/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 грудня 2024 року

м. Київ

справа №480/13305/23

адміністративне провадження № К/990/45011/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року у справі № 480/13305/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання рішення неправомірним та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, з урахуванням уточненої позовної заяви, просила суд:

- визнати неправомірними рішення №183750003191 Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком і не зарахування до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1976 по 18.07.1977 у міському ПТУ № 6 (м. Керч), часу роботи в магазині «Юлія» у повному обсязі (з 01.09.2001 по 04.03.2002), а також періодів догляду за дитиною до трьох років у повному обсязі з 25.03.2003 по 31.12.2003 та з 01.01.2005 по 24.03.2006;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву від 20.10.2023 про призначення пенсії за віком з урахуванням правової позиції, висловленої судом, та прийняти рішення щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком, зарахувавши до страхового стажу період навчання з 01.09.1976 по 18.07.1977 у міському ПТУ № 6 (м. Керч), час роботи в магазині «Юлія» в повному обсязі (з 01.09.2001 року по 04.03.2002 року), а також періодів догляду за дитиною до трьох років у повному обсязі з 25.03.2003 по 31.12.2003 та з 01.01.2005 по 24.03.2006, що загалом дорівнюватиме 25 років 6 місяців 17 днів.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №№183750003191 від 26.10.2023 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.10.2023 з приводу призначення пенсії за віком, з урахуванням до страхового стажу період роботи з 01.09.2001 до 04.03.2002, період догляду за дитиною з 25.03.2003 до 31.12.2003, з 01.10.2005 до 31.10.2005, та прийняти рішення по суті заяви від 20.10.2023.

В задоволенні інших вимог відмовлено.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року у справі № 480/13305/23 залишено без руху.

Надано відповідачу строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Роз`яснено апелянту, що недоліки апеляційної скарги можуть бути усунуті шляхом направлення до суду апеляційної інстанції уточненого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з наданням доказів поважності причин пропуску цього строку, а також надання доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій апеляційної скарги з додатками (опис вкладення до цінного листа з відміткою календарного штемпеля пошти про направлення та фіскальний чек пошти).

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року у справі № 480/13305/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання рішення неправомірним та зобов`язання вчинити дії.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області направило до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року, прийняти постанову, якою визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року у справі № 480/13305/23, поновити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області строк на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року у справі № 480/13305/23, направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду справи по суті.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Пунктом 1 частини другої статті 295 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Отже закон чітко визначає початок перебігу строку на апеляційне оскарження та підстави виникнення права на його поновлення.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Водночас, протягом встановленого судом строку особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про його поновлення або вказати інші підстави для поновлення строку.

Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами). Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржником не наведено поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження та не надано доказів, які б свідчили про наявність перешкод для подачі належним чином оформленої апеляційної скарги вчасно.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області отримало спірне рішення засобами підсистеми «Електронний суд» 11 червня 2024 року, водночас, апеляційну скаргу на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року сформовано в системі «Електронний суд» 19 вересня 2024 року, тобто з пропуском строку, визначеного частиною 2 статті 295 КАС України.

Стосовно тверджень апелянта про те, що оскаржуване рішення було зареєстровано 27 серпня 2024 року, суд апеляційної інстанції зазначив, що це не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання відповідачем належним чином своїх процесуальних обов`язків щодо своєчасної та належної реєстрації вхідної кореспонденції не є обставиною, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Щодо посилань заявника на введення воєнного стану в Україні, судом апеляційної інстанції зазначено, що сам лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

Верховний Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Верховний Суд наголошує, що відповідач, діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Законодавче обмеження строку на апеляційне оскарження судових рішень, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Причини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк, та які б підтверджували поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення в межах розумного строку, скаржником не зазначені.

За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку.

Верховний Суд зазначає, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Крім того, Верховний Суд роз`яснює, що посилання відповідача на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення військового стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції правильно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, не викликає сумнівів щодо застосування чи тлумачення цієї норми права.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частиною другою статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року у справі № 480/13305/23.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець

Судді С.Г. Стеценко

Л.В. Тацій