Ухвала

від 10.06.2024 по справі 638/4702/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/4702/24

Провадження № 1-кс/638/2048/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2024 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова клопотання дізнавача СД Ізюмського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3 , яке погоджено з прокурором Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні № 12024226050000033 від 20 січня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,

встановив:

Дізнавач СД Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_3 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова із клопотанням, яке погоджено з прокурором прокурором Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні № 12024226050000033 від 20 січня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Клопотання мотивованетим,що до Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області 19.01.2024 надійшло звернення ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою отримання спадщини померлого надала до ІНФОРМАЦІЯ_3 підроблений акт про укладання шлюбу від 28.10.2022 між ОСОБА_6 та покійним братом заявника - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі якого отримала свідоцтво про шлюб.

Відомості за вказаним фактом у відповідності до вимог норм чинного КПК України 20.01.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024226050000033, за ознаками кримінального правопорушення - кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України (використання завідомо підробленого документа).

Допитаний потерпілий ОСОБА_5 зазначив, що його рідний брат ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 . 29.09.2023 року ОСОБА_5 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно якого державний нотаріус ІНФОРМАЦІЯ_6 засвідчив, що він є спадкоємцем майна свого брата ОСОБА_7 , а саме: (однієї другої) частини садового будинку АДРЕСА_1 (трьох восьмих) частин квартири АДРЕСА_2 .

ОСОБА_6 звернулась 14.07.2023 року до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом, в чому їй 15.11.2023 року було відмовлено на підставі того, що згідно Державного реєстру актів цивільного стану - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в зареєстрованому шлюбі не перебував.

В подальшому ОСОБА_6 01.12.2023 року в судовому порядку звернулась до ОСОБА_5 з позовною заявою про визнання недійсним вищевказаних свідоцтв про право на спадщину за законом та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.

ОСОБА_5 з братом постійно підтримували сімейні відносини, але про факт спільного проживання, а тим більше про одруження він йому не повідомляв.

В ході вивчення ОСОБА_5 позовної заяви, він виявив, що до вказаної заяви не додано акт про укладення шлюбу на підставі якого було видане свідоцтво про шлюб від 28.10.2022 року (поновлено 11.11.2023 року) серія НОМЕР_1 між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а також те, що реєстрація шлюбу відбулася більше ніж через рік, після його укладення.

На думку ОСОБА_5 , ОСОБА_6 підробила Акт реєстрації шлюбу (можливо із посадовою особою зазначеної лікарні) для подальшого заволодіння часткою майна померлого, при цьому це могло бути здійснене вже після смерті ОСОБА_7 .

В ході додаткового допиту потерпілого ОСОБА_5 встановлено, що потерпілому не вдалось знайти будь-які документи із зразками підпису брата ОСОБА_7 , однак останній повідомив, що в ІНФОРМАЦІЯ_7 розглядалась цивільна справа за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про визнання права власності в порядку спадкування та поділ спадкового майна. В даній справі ОСОБА_7 брав участь особисто, тобто в матеріалах є наявні його власноручні підписи.

Отримання оригіналів підпису померлого ОСОБА_7 необхідно для проведення для проведення почеркознавчої експертизи, яка має суттєве значення для встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Іншими способами отримати підписи померлого ОСОБА_7 не представляється за можливе.

Дізнавачем ІНФОРМАЦІЯ_8 09.05.2024 року було направлено запит до ІНФОРМАЦІЯ_9 з метою отримання оригіналу судової справи № 759/6928/15-ц за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про визнання права власності в порядку спадкування та поділ спадкового майна.

Згідно відповіді дійсно в провадженні ІНФОРМАЦІЯ_10 перебувала справа № 759/6928/15-ц, з, яка станом на 15.05.2024 року знаходиться на зберіганні в архіві суду. Одночасно з цим зазначено, що оригінал справи, а також ознайомлення з матеріалами, виготовлення необхідних копій можливе у порядку встановленому главою 15 КПК України.

У зв`язку з викладеним, враховуючи неможливість дізнавачу отримати оригінал судової справи № 759/6928/15-ц, що розглядалась в ІНФОРМАЦІЯ_7 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про визнання права власності в порядку спадкування та поділ спадкового майна, а також інші документи із зразками підпису ОСОБА_7 в інший спосіб, а також те, що це має суттєве значення для встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та в разі вилучення зазначеної інформації відомості, що містяться в ній, можуть бути використані для подальшого проведення почеркознавчої експертизи дізнавач звернувся до суду з вказаним клопотанням.

Дізнавач в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд клопотання за його відсутністю.

Слідчий суддя, дослідивши документи та матеріали, якими дізнавач обґрунтовує доводи клопотання, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_11 проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12024226050000033 від 20 січня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

З копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, вбачається, що 19 січня 2024 року до Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області надійшло звернення ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 про те що ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 надала підробний Акт про укладання шлюбу між останньою та покійним братом заявника - ОСОБА_7 17.09.1989 - 01.02.2023, до ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі якого отримала свідоцтво про шлюб, з метою отримання спадщини померлого.

З копії допиту потерпілого ОСОБА_5 від 27 січня 2024 року вбачається, що його рідний брат ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 . 29.09.2023 року ОСОБА_5 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно якого державний нотаріус ІНФОРМАЦІЯ_6 засвідчив, що він є спадкоємцем майна свого брата ОСОБА_7 , а саме: (однієї другої) частини садового будинку АДРЕСА_1 (трьох восьмих) частин квартири АДРЕСА_2 . ОСОБА_6 звернулась 14.07.2023 року до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом, в чому їй 15.11.2023 року було відмовлено на підставі того, що згідно Державного реєстру актів цивільного стану - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в зареєстрованому шлюбі не перебував. В подальшому ОСОБА_6 01.12.2023 року в судовому порядку звернулась до ОСОБА_5 з позовною заявою про визнання недійсним вищевказаних свідоцтв про право на спадщину за законом та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом. ОСОБА_5 з братом постійно підтримували сімейні відносини, але про факт спільного проживання, а тим більше про одруження він йому не повідомляв. В ході вивчення ОСОБА_5 позовної заяви, він виявив, що до вказаної заяви не додано акт про укладення шлюбу на підставі якого було видане свідоцтво про шлюб від 28.10.2022 року (поновлено 11.11.2023 року) серія НОМЕР_1 між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а також те, що реєстрація шлюбу відбулася більше ніж через рік, після його укладення. На думку ОСОБА_5 , ОСОБА_6 підробила Акт реєстрації шлюбу (можливо із посадовою особою зазначеної лікарні) для подальшого заволодіння часткою майна померлого, при цьому це могло бути здійснене вже після смерті ОСОБА_7 .

Відповідно до копії додаткового допиту потерпілого ОСОБА_5 від 09 травня 2024 року, останній повідомив, що йому не вдалось знайти будь-які документи із зразками підпису брата ОСОБА_7 , однак останній повідомив, що в ІНФОРМАЦІЯ_7 розглядалась цивільна справа за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про визнання права власності в порядку спадкування та поділ спадкового майна. В даній справі ОСОБА_7 брав участь особисто, тобто в матеріалах є наявні його власноручні підписи.

Як вбачається з вказаного клопотання, підставою для вилучення оригіналу цивільної справи № 759/6928/15-ц є необхідність проведення почеркознавчої експертизи для встановлення обставин у кримінальному провадженні та неможливість отримання іншим шляхом оригінали підпису ОСОБА_7 .

Відповідно до ч. 1 ст.160КПКУкраїни сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.

Відповідно до ч. 5, 6 ст.163КПКУкраїни слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю. Слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, оскільки на виконання вимог ч. 5, 6 ст.163КПКУкраїни дізнавач довів наявність достатніх підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення та документи мають значення для здійснення досудового розслідування, а саме проведення почеркознавчої експертизи, а також неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Керуючись ст. ст. 107, 163, 164, 165, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

постановив:

Клопотання дізнавача СДІзюмського районногоуправління поліціїГоловного управлінняНаціональної поліціїв Харківськійобласті капітанаполіції ОСОБА_3 ,яке погодженоз прокуроромІзюмської окружноїпрокуратури Харківськоїобласті ОСОБА_4 про тимчасовийдоступ доречей ідокументів укримінальному провадженні№ 12024226050000033від 20січня 2024року заознаками кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.4ст.358КК України задовольнити.

Зобов`язати уповноважену особу ІНФОРМАЦІЯ_10 (адреса: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) надати дізнавачу СДІзюмського районногоуправління поліціїГоловного управлінняНаціональної поліціїв Харківськійобласті капітануполіції ОСОБА_3 тимчасовий доступ до документів з можливістю вилучення оригіналу судової справи № 759/6928/15-ц, що розглядалась в ІНФОРМАЦІЯ_7 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про визнання права власності в порядку спадкування та поділ спадкового майна, що перебуває у володінні ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Ухвала слідчого судді діє протягом одного місяця з дня її постановлення.

Роз`яснити уповноваженій особі ІНФОРМАЦІЯ_10 , що у разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя за клопотанням сторін кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями КПК України з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.

Ухвала слідчого судді оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1