Постанова

від 11.06.2024 по справі 211/6779/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1629/24 Справа № 211/6779/23 Суддя у 1-й інстанції - Сарат Н. О. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2024 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О.

секретар судового засідання - Гладиш К.І.

сторони:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Регіональна філія «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу відповідача Регіональної філії«Придніпровська залізниця»Акціонерного товариства«Укрзалізниця» наухвалу Довгинцівськогорайонного судуміста КривогоРогу Дніпропетровськоїобласті від10листопада 2023року прозабезпечення позову,яка постановленасуддеюСарат Н.О. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повний текст ухвали складено 10 листопада 2023 року, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Укрзалізниця» про оскарження наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Позивач ОСОБА_1 , одночасно з позовом, звернувся з заявою про забезпечення позову та просив суд зупинити повністю дію Наказу від 15 червня 2023 року №247/н «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» за неналежне виконання посадових обов`язків головного інженера структурного підрозділу «Криворізька дистанція електропостачання» ОСОБА_1 , згідно зі статтею 147 КЗпП України та Наказу від 09 серпня 2023 року №331/н «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» за неналежне виконання посадових обов`язків головного інженера структурного підрозділу «Криворізька дистанція електропостачання» ОСОБА_1 ,згідно зі статтею 147 КЗпП України.

Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 листопада 2023 року заяву про забезпечення позову задоволено частково.

Призупинено дію Наказу від 15 червня 2023 року №247/н «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» за неналежне виконання посадових обов`язків головного інженера структурного підрозділу «Криворізька дистанція електропостачання» ОСОБА_1 , згідно зі статтею 147 КЗпП України та Наказу від 09 серпня 2023 року №331/н «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» за неналежне виконання посадових обов`язків головного інженера структурного підрозділу «Криворізька дистанція електропостачання» ОСОБА_1 , згідно зі статтею 147 КЗпП України, до вирішення спору по суті та набрання рішенням законної сили. В іншій частині відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач Регіональна філія «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Укрзалізниця» просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що справи, в яких відповідачем виступає Філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства у зв`язку з відсутністю сторони у цивільному процесі до якої пред`явлено позов, отже, неможливістю вирішення цивільного спору. Задовольняючи заяву про забезпечення позову суд першої інстанції не врахував, що Регіональна філія не може виступати стороною у цивільному процесі, оскільки не має статусу юридичної особи. Саме тому заходи забезпечення позову щодо Регіональної філії «Придніпровська залізниця» не могли бути вжиті.

Обраний позивачем спосіб забезпечення позову у вигляді призупинення дії наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності є недопустимим, оскільки, таке забезпечення приведе до фактичного вирішення позову шляхом його задоволення без розгляду справи по суті.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача РФ "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" - адвоката Хлабистіна Д.М., який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з пов`язаності заходів забезпечення позову з предметом спору, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, та з того, що у суду є всі підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

З такими висновками колегія суддів погодитись не може, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи, а також не узгоджуються з вимогами чинного законодавства, з огляду на наступне.

Згідно зі ст.ст. 1, 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Статтею 149 ЦПК України передбачено, що за заявою учасників справи суд має право вжити заходи забезпечення позову, передбачені статтею 150 цього Кодексу.

Під забезпеченням позову розуміється вжиття судом передбачених законом заходів, які створюють реальну гарантовану можливість для виконання в майбутньому рішення по справі, в разі задоволення заявленого позову.

При цьому, забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

При цьому, відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування, обов`язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Як роз`яснено в п.п. 4, 7, 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Згідно з ч.1 п.1-10 ст.150ЦПК України позов забезпечується:1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

При цьому, в пунктах третьому та четвертому вищезазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року судам роз`яснено, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Судам слід ураховувати, що, у справах окремих категорій, позови можна забезпечувати за допомогою спеціальних заходів, які регулюються нормами відповідних законів.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі

№ 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

При цьому ЄСПЛ у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» ЄСПЛ зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні ЄСПЛ, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Колегією суддів встановлено, що на розгляді у суді перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Укрзалізниця» про оскарження наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Забезпечуючи вказані позовні вимоги, шляхом призупинення дії Наказу від 15 червня 2023 року №247/н «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» за неналежне виконання посадових обов`язків головного інженера структурного підрозділу «Криворізька дистанція електропостачання» ОСОБА_1 , згідно зі статтею 147 КЗпП України та Наказу від 09 серпня 2023 року №331/н «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» за неналежне виконання посадових обов`язків головного інженера структурного підрозділу «Криворізька дистанція електропостачання» ОСОБА_1 , згідно зі статтею 147 КЗпП України, суд першої інстанції не звернув уваги на ту обставину, що ці рішення є предметом спору та їх зупинення фактично є вирішенням справи по суті.

При цьому, суд першої інстанції не зазначив та позивач ОСОБА_1 не навів обставин, що свідчать про те, що невжиття заходів забезпечення позову, в обраний позивачем спосіб, може утруднити або ж зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення його позовних вимог щодо скасування наказів про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, у примусовому порядку.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що зі змісту заяви позивача, у якій він посилається на те, що протягом строку дії догани, як дисциплінарного стягнення, заходи заохочення, відповідно до ч. 3 ст. 151 КЗпП України, до нього не будуть застосовуватись; в разі оголошення працівникові догани, відповідними положеннями про преміювання передбачається позбавлення такого працівника премій, інших заохочувальних виплат; наявність у працівника не знятої догани враховується при визначенні його рівня кваліфікації та продуктивності праці в разі надання переважного права на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці; догана є передумовою звільнення за п. 3 ст. 40 КЗпП України, реальної загрози невиконання чи утруднення виконання відповідачем можливого рішення суду про задоволення позову не вбачається.

Доводи, якими мотивовано заяву про забезпечення позову, ґрунтуються лише на припущеннях та не є безумовною умовою для забезпечення позову.

Суд зазначає, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.

При цьому, сам факт існування спору між сторонами не є підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Заявником до заяви не додано доказів вчинення відповідачем дій, які б свідчили про намір ухилитися від виконання судового рішення.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується зі доводом апеляційної скарги про те, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову у вигляді призупинення дії наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності є недопустимим, оскільки, таке забезпечення приведе до фактичного вирішення позову шляхом його задоволення без розгляду справи по суті.

Інші доводи апеляційної скарги про те, що задовольняючи заяву про забезпечення позову суд першої інстанції не врахував, що Регіональна філія не може виступати стороною у цивільному процесі, оскільки не має статусу юридичної особи,не маютьправового значенняпри розглядізаяви прозабезпечення позову, проте, відповідно до ч. 2 ст. 51 ЦПК України (якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі), можуть бути оцінені судом при вирішенні спору по суті, а тому не розглядаються колегією суддів.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення у відповідності з вимогами ч.1 ст.376 ЦПК України є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням наведеного, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволення заяви про забезпечення позову.

Розподіл судових витрат колегією суддів не здійснюється, оскільки, відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд апеляційної інстанції змінює розподіл судових витрат, якщо суд змінює рішення або ухвалює нове, а тому судові витрати, понесені учасниками справи під час апеляційного перегляду ухвали суду, підлягають розподілу між сторонами під час ухвалення рішення по суті спору судом першої інстанції.

Керуючись ст.ст.367,374,376,381-384ЦПК України,суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача Регіональної філії«Придніпровська залізниця»Акціонерного товариства«Укрзалізниця» - задовольнити.

Ухвалу Довгинцівського районногосуду містаКривого РогуДніпропетровської областівід 10листопада 2023року - скасувати і ухвалити нове судове рішення.

Заяву позивача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Гудима Тетяна Володимирівна, про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 доРегіональної філії«Придніпровська залізниця»Акціонерного товариства«Укрзалізниця» прооскарження наказівпро притягненнядо дисциплінарноївідповідальності - залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11 червня 2024 року.

Головуючий:

Судді: