Рішення

від 26.10.2010 по справі 15/92-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.u a

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

26 жовтня 2010 р. Справа 15/92- 10

за позовом: Фізичної ос оби - підприємця ОСОБА_1, м . Ужгород Закарпатської обла сті

до: Дочірнього підприєм ства "Допомога " ТОВ "Центр фін ансової допомоги "Експерт", м. Вінниця

про стягнення 4940,00 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засіданн я

Представники:

позивач - ФОП ОСОБА _1, паспорт серії НОМЕР_2 виданий 22.08.2006 року (був присутн ій в судовому засідання 15 вере сня 2010 року);

відповідача - Моск вічов А.С., довіреність № 222 від 11.10.2010 року

В С Т А Н О В И В :

20 серпня 2010 року до гос подарського суду Вінницької області надійшла позовна за ява Фізичної особи - підприєм ця ОСОБА_1, м. Ужгород Закар патської області до Дочірньо го підприємства "Допомога" То вариства з обмеженою відпові дальністю "Центр фінансової допомоги "Експерт", м. Вінниця про стягнення 4940,00 грн., з яких 247 0,00 грн. орендної плати відпові дно до умов договору суборен ди нежилого приміщення від 22 л ипня 2009 року та 2470,00 грн. неустойк и (а.с. 2-4).

Ухвалою суду від 21 серпня 2010 р оку порушено провадження у с праві № 15/92-10 (а.с. 1).

В судовому засіданні 15 вере сня 2010 року були присутні пози вач та представник відповіда ча.

В судове засідання 26 жовтня 2010 року з'явився представник в ідповідача.

18 жовтня 2010 року до суду надій шло клопотання позивача про неможливість прибути в судов е засідання та про розгляд сп рави без його участі за наявн ими матеріалами (а.с. 60).

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійс нювалась, в зв' язку з непода нням клопотання про застосув ання засобів технічної фікса ції судового процесу, оскіль ки відповідно до ч. 7 ст. 81-1 ГПК Ук раїни технічна фіксація судо вого процесу - це право, а не об ов' язок суду.

Судом розглянуто позовну з аяву, в якій повідомлено наст упне.

22 липня 2009 року між ФОП ОСОБ А_1, м. Ужгород Закарпатської області (позивач) та ДП "Допом ога" ТОВ "Центр фінансової доп омоги "Експерт", м. Вінниця (від повідач) укладено договір су боренди нежилого приміщення , за яким позивач передав, а ві дповідач прийняв у тимчасове платне користування частину нежилого приміщення загальн ою площею 19,00 квадратних метрі в, що знаходиться за адресою м . Ужгород Закарпатської обла сті, вул. Швабська, 3 (а.с. 10-13).

Пунктом 3.1 даного договору в становлено, що плата за корис тування приміщенням, передан им в оренду, складає 1235,00 грн. на місяць.

Відповідно до п. 5.5 договору п ро розірвання договору інша сторона письмово попереджає ться за 5 днів та у відповіднос ті до п. 5.6 при припиненні дого вору суборендар зобов'язуєть ся протягом одного тижня пер едати орендарю орендоване ма йно в належному стані. Про пер едачу приміщення складаєтьс я акт. Якщо суборендар не вико нує обов'язку щодо поверненн я приміщення, орендар має пра во вимагати від суборендаря сплати неустойки у розмірі в изначеному чинним законодав ством.

Жодного повідомлення про п рипинення дії договору відпо відачем не направлялось, а пі сля закінчення строку дії до говору 30 червня 2010 року жодних дій щодо повернення орендова ного майна відповідачем вчин ено не було.

Позивач стверджує, що умови договору відповідач належни м чином не виконав, внаслідок чого заборгував суму орендн ої плати з травня 2010 року по чер вень 2010 року в розмірі 2470,00 грн. та неустойку в розмірі подвійн ої плати за користування май ном за час прострочення, що ск ладає 2470,00 грн.

На підтвердження викладен их в позовній заяві фактів по зивачем надано наступні доку менти: Свідоцтво про державн у реєстрацію Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 від 12 б ерезня 2008 року; розрахунок осн овного боргу; договір суборе нди нежилого приміщення від 22 липня 2009 року (а.с. 8-13).

Розглянувши позовну заяву (а.с.2-4), відзив відповідача № 192 в ід 09 вересня 2009 року (а.с. 17-19), запер ечення позивача на відзив ві дповідача від 11 жовтня 2010 року (а.с. 42-43) та інші письмові докази , проаналізувавши нормативно - правову базу, суд встановив, що позов підлягає частковом у задоволенню.

До такого висновку суд прий шов з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 173 Госп одарського кодексу України ( далі ГК України) господарськ им визнається зобов'язання, щ о виникає між суб'єктом госпо дарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, пе редбачених цим Кодексом, в си лу якого один суб'єкт (зобов'яз ана сторона, у тому числі борж ник) зобов'язаний вчинити пев ну дію господарського чи упр авлінсько-господарського ха рактеру на користь іншого су б'єкта (виконати роботу, перед ати майно, сплатити гроші, над ати інформацію тощо), або утри матися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має прав о вимагати від зобов'язаної с торони виконання її обов'язк у. Основними видами господар ських зобов'язань є майново-г осподарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Ч. 1 ст. 175 ГК України вказує, що майново - господарськими виз наються цивільно -правові зо бов'язання, що виникають між у часниками господарських від носин при здійсненні господа рської діяльності. Майнові з обов'язання, які виникають мі ж учасниками господарських в ідносин, регулюються Цивільн им кодексом України з урахув анням особливостей, передбач ених ГК України.

Господарські зобов'язання можуть виникати: безпосеред ньо із закону або іншого норм ативно-правового акта, що рег улює господарську діяльніст ь; з акту управління господар ською діяльністю; з господар ського договору та інших уго д, передбачених законом, а так ож з угод, не передбачених зак оном, але таких, які йому не су перечать; внаслідок заподіян ня шкоди суб'єкту або суб'єкто м господарювання, придбання або збереження майна суб'єкт а або суб'єктом господарюван ня за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у рез ультаті створення об'єктів і нтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також в наслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових н аслідків у сфері господарюва ння (ст. 174 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивіль ного кодексу України (далі ЦК України) за договором найму (о ренди) наймодавець передає а бо зобов'язується передати н аймачеві майно у користуванн я за плату на певний строк, а в ідповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК Україн и за користування майном з на ймача справляється плата, ро змір якої встановлюється дог овором найму.

Ст. 774 ЦК України передбачає , що передання наймачем речі у користування іншій особі (пі днайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не вста новлено договором або законо м. Строк договору піднайму не може перевищувати строку до говору найму. До договору під найму застосовуються положе ння про договір найму.

Так, між позивачем та відпов ідачем 22 липня 2009 року було укл адено договір суборенди нежи лого приміщення загальною пл ощею 19,00 квадратних метрів, що знаходиться за адресою м. Ужг ород Закарпатської області, вул. Швабська, 3, відповідно до п. 3.1. якого плата за користуван ня орендованим приміщенням с кладає 1235,00 грн. на місяць.

З матеріалів справи, а сам е з розрахунку основного бор гу (а.с. 9), наданого позивачем, в бачається, що починаючи з дат и підписання договору - 22 липн я 2009 року по квітень 2010 року відп овідачем належним чином вико нувались умови договору по с платі орендної плати у встан овленому розмірі.

Відповідно до п.п. 5.4, 5.5, 5.6 догов ору його може бути достроков о розірвано за ініціативою с уборендаря у випадках, зумов лених економічною неефектив ністю використання приміщен ня, про розірвання договору і нша сторона письмово поперед жається за 5 днів та при припин енні договору суборендар зоб ов'язується протягом одного тижня передати орендарю орен доване майно в належному ста ні. Про передачу приміщення с кладається акт. Якщо суборен дар не виконує обов'язку щодо повернення приміщення, орен дар має право вимагати від су борендаря сплати неустойки в розмірі, визначеному чинним законодавством.

Відповідачем стверджено , що відповідно до умов догово ру ним надіслано позивачу ли ст № 87 від 07 травня 2010 року (а.с. 23) п ро розірвання договору субор енди нежилого приміщення від 22 липня 2010 року і на підтвердже ння даного факту надано Витя г з реєстру поштових відправ лень від 12 травня 2010 року з відт иском штампу Укрпошти (а.с. 24).

Позивач в судовому засідан ні заперечував факт надходже ння зазначеного листа від ві дповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 ГК Укра їни розірвання договорів в о дносторонньому порядку не до пускається, якщо інше не пере дбачено законом або договоро м.

Зазначені положення ГК Укр аїни кореспондуються із ч. 1 ст . 652 ЦК України.

Отже, договір від 22 липня 2009 ро ку, зокрема п.п. 5.4, 5.5 передбачают ь можливість розірвання дого вору в односторонньому поряд ку.

Пункт 5.6 зазначеного догово ру встановлює, що при припине нні договору суборендар зобо в'язується протягом одного т ижня передати орендарю оренд оване майно в належному стан і. Про передачу приміщення ск ладається акт.

Судом встановлено, що відпо відач - Дочірнє підприємство "Допомога" Товариства з обме женою відповідальністю "Цент р фінансової допомоги "Експе рт" не виконав вимог договору щодо передачі орендованого приміщення та відповідно не складено акт про передачу пр иміщення.

Стаття 764 ЦК України встанов лює, що, якщо наймач продовжує користуватись майном після закінчення строку договору, то договір вважається поновл еним на строк, який був раніше встановлений договором.

А тому наявність факту непе редачі орендованого приміще ння дає суду підстави стверд жувати, що договір не можна вв ажати припиненим.

З огляду на викладене, вимог и позивача щодо стягнення за боргованості з орендної плат и за травень та червень 2010 року в розмірі 2470,00 грн. підлягають з адоволенню.

Ст. 785 ЦК України передбачає, що у разі припинення договор у найму наймач зобов'язаний н егайно повернути наймодавце ві річ у стані, в якому вона бу ла одержана, з урахуванням но рмального зносу, або у стані, я кий було обумовлено в догово рі. Якщо наймач не виконує обо в'язку щодо повернення речі, н аймодавець має право вимагат и від наймача сплати неустой ки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Тому позивачем (орендарем) в ідповідно до п. 5.6 договору та с т. 785 ЦК України правомірно нар аховано неустойку в розмірі 2470,00 грн.

Відповідач заперечує щод о нарахування неустойки відп овідно до ЦК України та вважа є, що нарахування повинно бут и здійснено відповідно до За кону України "Про відповідал ьність за несвоєчасне викона ння грошових зобов'язань", ст.с т. 1, 3 якого зазначають, що платн ики грошових коштів сплачуют ь на користь одержувачів цих коштів за прострочку платеж у пеню і її розмір обчислюєть ся від суми простроченого пл атежу та не може перевищуват и подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла на період, за який сп лачується пеня.

З приводу зазначеного суд з осереджує увагу на тому, що в д аному випадку між позивачем та відповідачем має місце ма йново - господарське зобов'яз ання. А майнові зобов'язання, щ о виникають між учасниками г осподарських відносин регул юються нормами Цивільного ко дексу України (ст. 175 ГК України ).

Разом з тим стосовно вказа ної вимоги суд дійшов виснов ку про зменшення розміру зая вленої до стягнення неустойк и, враховуючи наступне.

Згідно з частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено мож ливість зменшення за рішення м суду розміру неустойки, що с тягується з боржника за пору шення зобов'язання.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК Укр аїни господарський суд, прий маючи рішення, має право, зокр ема, зменшувати розмір неуст ойки (штрафу, пені), яка підляг ає стягненню зі сторони, що по рушила зобов'язання.

Приймаючи рішення про змен шення розміру неустойки, суд взяв до уваги незначність пр острочення виконання зобов'я зання та нерозмірність штраф них санкцій наслідкам правоп орушення.

Враховуючи викладені обст авини в сукупності, суд, корис туючись правом, наданим йому ст. 551 ЦК України та ст. 83 ГПК Укр аїни, зменшує розмір заявлен ої до стягнення неустойки до 10,00 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК Ук раїни особа, яка порушила зоб ов'язання, несе відповідальн ість за наявності її вини (уми слу або необережності), якщо і нше не встановлено договором або законом. Особа є невинува тою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заході в щодо належного виконання з обов'язання. Відсутність сво єї вини доводить особа, яка по рушила зобов'язання.

Особа, яка порушила зобов'яз ання, не довела відсутність с воєї вини.

Як визначає ст. 32 ГПК України , доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі як их господарський суд встанов лює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуютьс я вимоги і заперечення, а тако ж інші обставини, які мають зн ачення для правильного виріш ення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 ГПК Ук раїни докази подаються сторо нами та іншими учасниками су дового процесу. Обставини сп рави, які відповідно до закон одавства повинні бути підтве рджені певними засобами дока зування, не можуть підтвердж уватися іншими засобами дока зування. Господарський суд о цінює докази за своїм внутрі шнім переконанням, що ґрунту ється на всебічному, повному і об' єктивному розгляді в с удовому процесі всіх обстави н справи в їх сукупності, керу ючись законом. Ніякі докази н е мають для господарського с уду заздалегідь встановлено ї сили. Визнання однією сторо ною фактичних даних і обстав ин, якими інша сторона обґрун товує свої вимоги або запере чення для господарського суд у не є обов' язковим.

За змістом статті 33 ГПК Укра їни, обов'язок доказування та подання доказів розподіляєт ься між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юрид ичні факти, які обґрунтовуют ь його вимоги і заперечення.

Викладені відповідачем у в ідзиві заперечення не є для с уду переконливими та спросто вуються вимогами чинного зак онодавства України, умовами укладеного сторонами догово ру та матеріалами справи.

За таких обставин суд дійшо в висновку про стягнення з ві дповідача на користь позивач а 2470,00 грн. заборгованості по ор ендній платі за травень та че рвень 2010 року та 10,00 грн. неустой ки.

Витрати на держмито та витр ати на інформаційно-технічне забезпечення судового проце су підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст . 49 ГПК України.

При розподілі судових витр ат суд враховує п. 6.3 роз'ясненн я Вищого арбітражного суду У країни від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про де які питання практики застосу вання розділу VI Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни", в якому вказується, що у разі, коли господарський су д на підставі пункту 3 статті 8 3 ГПК зменшує розмір неустойк и, витрати позивача, пов'язані зі сплатою державного мита, в ідшкодовуються за рахунок ві дповідача у сумі, сплаченій п озивачем.

26 жовтня 2010 року у справі огол ошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 49, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

Позов задовільнити ча стково.

Стягнути з Дочірнього підп риємства "Допомога" Товарист ва з обмеженою відповідальні стю "Центр фінансової допомо ги "Експерт" (вул. Пирогова, буд . 71, кв. 101, ідентифікаційний код 36548292) на користь Фізичної о соби - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2, ідентифікаційни й номер НОМЕР_1) - 2470,00 грн. бор гу по орендній платі, 10,00 грн. не устойки, 102 грн. - відшкодуванн я витрат, пов' язаних зі спла тою державного мита та 236 грн. - відшкодування витрат на інфо рмаційно-технічне забезпече ння судового процесу.

В решті позову відмовити.

Видати наказ в день набранн я рішенням законної сили.

Копію рішення надіслати ст оронам рекомендованим листо м.

Суддя

Повний текст р ішення суду оформлено і підп исано відповідно до вимог ст .84 ГПК України 29 жовтня 2010 р.

віддрук. 4 прим.:

1 - до справи

2 - позивач - ФОП ОСОБА_1 - 88000, АДРЕСА_2

3,4 - відповідач - ДП "Допомога " ТОВ "Центр фінансової допом оги" - 21000, м. Вінниця, вул. Келецьк а, буд. 1, кв. 7; вул. Пирогова, буд. 71 , кв. 101