Ухвала

від 12.06.2024 по справі 725/290/23

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

12 червня 2024 року

м. Чернівці

справа № 725/290/23

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Одинака О. О., Перепелюк І. Б., Половінкіної Н. Ю.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до апеляційного суду з заявою про забезпечення позову.

Просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1914375173101, яка належить на праві власності ОСОБА_2 .

Посилається на те, що з метою забезпечення виконання рішення суду про стягнення з відповідача на її користь грошових коштів, необхідно накласти арешт на вказане вище нерухоме майно.

Колегія суддів вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частинами 1, 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 1 частини 1 статті 150 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об`єктом прав, що став предметом спору.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову, враховуючи їх співмірність із заявленими вимогами, відповідність виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників процесу.

Такий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 334/6521/19.

Наведені вище підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям норм цивільно-процесуального законодавства при формальному дотриманні їх вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

У постанові від 24 травня 2021 року у справі 910/3158/20 Верховний Суд роз`яснив, що під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Аналіз змісту наведеного свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17 грудня 2018 року у справі № 914/970/18, від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення грошових коштів в порядку регресу.

Позивачка просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь 1/2 частину повернутих нею 08 березня 2020 року коштів, згідно з договором позики від 23 березня 2005 року, в сумі 12500 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ складає 457107 гривень 50 копійок.

Позивачка не заявляла у суді першої інстанції клопотання щодо вжиття передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову та таке питання судом не вирішувалось.

Колегія суддів вважає, що вказана заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом позову у даній справі є вимога позивачки про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 12500 доларі США, що згідно з офіційним курсом НБУ складає 457107 гривень 50 копійок.

Виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів, а, отже, застосування заходу забезпечення позову безпосередньо пов`язано з предметом позову.

Адекватність такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на належне відповідачу на праві власності нерухоме майно, дійсно полягає у тому, що такі дії забезпечать реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

При розгляді заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову апеляційним судом було взято до уваги подані нею докази, а саме довідку про надання інформаційно-консультативних послуг від 26 травня 2022 року, лист Головного управління Пенсійного Фонду України від 6 червня 2024 року, розрахунок заборгованості зі сплати аліментів станом на 4 червня 2024 року.

З інформаційної довідки від 12 червня 2024 року №382542682 вбачається, що ОСОБА_2 належить на праві власності 1/2 частка квартири АДРЕСА_1 .

Колегія суддів дійшла до висновку, що обраний позивачкою захід забезпечення позову, а саме накладення арешту на належне відповідачу на праві власності нерухоме майно, є обґрунтованим, адекватним, відповідає предмету спору, спрямований запобіганню виникненню можливих перешкод для виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду уданій справі у разі задоволення позову та поновлення порушених прав, за захистом яких позивачка звернулася до суду.

При цьому суд враховує, що 1/2 частка квартири АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 на праві власності і у відповідача відсутні перешкоди для відчуження у будь-який час вказаного майна.

За таких обставин є підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 149, 150, 260, 381 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно, а саме 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1914375173101.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення ухвали.

Судді Чернівецького

апеляційного суду: Олександр ОДИНАК

Ірина ПЕРЕПЕЛЮК

Наталія ПОЛОВІНКІНА