Постанова

від 11.06.2024 по справі 904/6561/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Додаткова постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2024 року м.Дніпро Справа № 904/6561/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач),

суддів: Дарміна М.О., Чус О.В.,

секретар судового засідання: Манець О.В.

представники сторін:

від позивача: Чумак О.В. - посвідчення адвоката №1501 від 17.08.2018р.

від відповідача: Кириченко Є.В. - посвідчення адвоката №3560 від 14.04.2023р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву

Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Сінержи"

про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Сінержи" (м. Дніпро)

до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (м.Дніпро)

про стягнення заборгованості за договором про закупівлю № 23053 від 15.02.2023р., у загальному розмірі 2 818 695 грн. 08 коп.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа Сінержи" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" заборгованість за договором про закупівлю № 23053 від 15.02.2023 р. у загальному розмірі 2 818 695 грн. 08 коп.. Ціна позову складається з наступних сум: 2 761 148 грн. 00 коп. - основний борг; 52 866 грн. 29 коп. - пеня; 4 680 грн. 79 коп. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Відповідачем зобов`язань за договором про закупівлю № 23053 від 15.02.2023 р. в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений позивачем у період з 19.04.2023 р. по 27.10.2023 р. товар, внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем утворилась заборгованість в сумі 2 761 148 грн. 00 коп. За прострочення виконання зобов`язання на підставі пункту 7.5. договору Позивач нарахував та просить суд стягнути з Відповідача пеню за загальний період прострочення з 29.04.2023 р. по 18.12.2023 р. в сумі 52 866 грн. 29 коп. На підставі ст. 625 ЦК України Позивач нарахував та просить суд стягнути з Відповідача інфляційні втрати за період з травня по листопад 2023 року у сумі 4 680 грн. 79 коп.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2024 р. позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Сінержи" - 2 761 148 грн. 00 коп. - основного боргу, 52 866 грн. 29 коп. - пені, 4 680 грн. 79 коп. - інфляційних втрат та 33 824 грн. 34 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, через систему "Електронний суд", Приватне акціонерне товариство "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.05.2024р. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2024р. у справі № 904/6561/23 залишено без змін. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладено на Скаржника.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа Сінержи» просило суд врахувати заяву про намір стягнення витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 15 000грн. за надання правничої допомоги в Центральному апеляційному господарському суді у справі № 904/6165/23.

16.05.2024р., від Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Сінержи" до суду надійшла заява, в якій заявник просить ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Сінержи" судові витрати на правничу допомогу в Центральному апеляційному суді, у розмірі 15 000,00 грн.

22.05.2024р., від Відповідача надійшли до суду заперечення на заяву, в яких він просить суд залишити заяву без задоволення.

Заперечення мотивовані тим, що заявлений до стягнення з ПрАТ «ДТРЗ» розмір судових витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції є надмірним та таким, що не відповідає критеріям розумності та справедливості, зокрема, з урахуванням обставин повної (фактично дослівної) відповідності відзиву на апеляційну скаргу змісту заперечення на відповідь на відзив від 08.01.2024р. в даній справі, а також незначної тривалості судового засідання з розгляду апеляційної скарги в даній справі.

Зокрема, Відповідач вказує на те, що: адвокат Чумак О.В. здійснювала представництво ТОВ «Альфа Сінержи» як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції. Таким чином, представник ТОВ «Альфа Сінержи» була в повному обсязі ознайомлена з матеріалами даної справи, її обставинами, а також мала сформовану правову позицію, яка не була змінена під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції; категорія даної справи є типовою, а обставини, що є предметом розгляду в даній справі, не є складними для професійного адвоката, який за своїм правовим статусом має достатню правову кваліфікацію; представником ТОВ «Альфа Сінержи» під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції було подано лише один процесуальний документ - відзив на апеляційну скаргу; зі змісту відзиву ТОВ «Альфа Сінержи» на апеляційну скаргу вбачається, що його зміст практично повністю відповідає змісту заперечення на відповідь на відзив від 08.01.2024р., поданого представником ТОВ «Альфа Сінержи» під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.05.2024р. розгляд заяви щодо ухвалення додаткової постанови про розподіл судових витрат у справі №904/6561/23 призначено на 11.06.2024р.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Згідно із пунктом 3 частини 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із частиною 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в пункті 4 частини 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати суду при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Зокрема, згідно із положеннями частини 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Відповідно до положень частин 5, 6 ст. 126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Виходячи зі змісту наведених положень ст. 126 ГПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу з власної ініціативи. Такий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19.

Разом з тим, в частині 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу, та не покладати такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 ст. 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу ( ст. ст. 126, 129 ГПК України), дає підстави дійти висновку, що вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов`язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам поданим стороною із застосуванням критеріїв визначених у ст. 126 та частинах 5 - 7, 9 ст. 129 ГПК України.

Такий обов`язок у кожному конкретному випадку реалізовується на засадах змагальності та рівності сторін, шляхом надання сторонам можливості надати свої міркування/заперечення. За наслідками оцінки обставин справи і наведених учасниками справи щодо цього питання обґрунтувань та дослідження поданих стороною доказів за правилами ст. 86 ГПК України, суд і ухвалює рішення в цій частині.

В пунктах 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 р. у справі № 910/12876/19 зазначено, що нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Також відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що: не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 р. у справі № 904/4507/18 та від 16.11.2022 р. у справі № 922/1964/21); при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін ( додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 р. у справі № 927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 775/9215/15ц); суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою ( постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 775/9215/15ц ).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 р. у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 р. у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 р. у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 р. у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 р. зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір ( позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 р. у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 р. у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 р. у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 р. у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 р. у справі № 915/237/18).

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023р. у справі № 914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, у вирішенні заяви сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суд керуючись принципами пропорційності та справедливості, закріпленими у ст.ст. 2 та 15 ГПК України має обов`язок дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Подані стороною докази на підтвердження її витрат підлягають оцінці як з точки зору відповідності цих дій вимогам законодавства ( вимогам ст.ст. 123, 124, 126, 129 ГПК України), так і їх спрямованості на забезпечення права сторони (на користь якої ухвалене судове рішення) на відшкодування судових витрат.

Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа Сінержи» просило суд врахувати заяву про намір стягнення витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 15 000 грн. за надання правничої допомоги в Центральному апеляційному господарському суді у справі № 904/6165/23.

16.05.2024р., від Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Сінержи" до суду надійшла заява, в якій заявник просить ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Сінержи" судові витрати на правничу допомогу в Центральному апеляційному суді, у розмірі 15 000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат, Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа Сінержи" надано до матеріалів справи копію Договору про надання правничої допомоги №147 від 12.12.2023р., Додатку №5 від 15.03.2024р. до Договору про надання правничої допомоги №147 від 12.12.2023р., Акту приймання- передачі №5 наданої правничої допомоги від 15.05.2024р., рахунку-фактури №05 від 15.03.2024р., платіжної інструкції №11 від 25.03.2024р., свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ДП №3835 від 17.08.2018р., ордеру АЕ №1246724 від 12.12.2023р.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.12.2023р. між адвокатом Чумак Оленою Василівною (адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа Сінержи" (Клієнт) був укладений Договір про надання правничої допомоги № 147 від 12.12.2023р., відповідно до п.п. 1, 2 якого, Адвокат бере на себе зобов`язання надавати необхідну правничу допомогу Клієнту при провадженні господарських, адміністративних, цивільних справ в будь-яких судах всіх рівнів, кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення, які порушуються та розслідуються будь-якими органами слідства чи розглядаються судами, дізнання чи дослідчих перевірок, а також іншими уповноваженими державними органами, що проводяться за заявами Клієнта чи третіх осіб, представляти інтереси Клієнта як стягувача або боржника в виконавчому провадженні, та здійснювати супровід будь- яких інших справ, таких, які прямо чи опосередковано стосуються прав та інтересів Клієнта як свідка, потерпілого, підозрюваного, правопорушника, боржника, стягувача, позивача, відповідача або зачіпають його права та інтереси іншим чином, при цьому Адвокат має право виступати в якості захисника та/або представника Клієнта. При наданні правничої допомоги згідно даного Договору Адвокат зобов`язується використовувати передбачені законодавством України засоби, способи і методи захисту з метою з`ясування обставин, які мають значення для справи та обґрунтовують позовні вимоги, а Клієнт зобов`язується виплатити Адвокату гонорар за надання правничої допомоги в порядку та розмірі передбаченими даним Договором.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що Адвокат надає необхідну правничу допомогу, відповідно до вимог законодавства України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до п. 5.1 договору, розмір та порядок оплати гонорару Адвоката встановлюється відповідним Додатком до даного Договору, що є його невід`ємною частиною.

Цей Договір, якщо він достроково не буде припинений з ініціативи будь-якої із Сторін, діє до 31.12.2026 р.. ( п. 7.1. договору).

15.03.2024р. між адвокатом Чумак Оленою Василівною (адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа Сінержи" (Клієнт) був укладений Додаток № 5 до Договору про надання правничої допомоги № 147 від 12.12.2023р..

Згідно п. 1 Додатку № 5, цей Додаток визначає порядок оплати правничої допомоги Адвоката за надання правничої допомоги в Центральному апеляційному господарському суді та правовий супровід судового спору по справі № 904/6561/23 про стягнення заборгованості з приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» на користь Клієнта.

Згідно п. 3 Додатку № 5, гонорар Адвоката є фіксованим і складає 15 000,00 грн..

Згідно п. 4.3. Додатку № 5 до Договору Оплата гонорару та витрат Адвоката здійснюється Клієнтом безготівковим розрахунком на поточний (банківський) рахунок Адвоката, зазначений у відповідному рахунку на оплату.

Відповідно до п. 6 Додатку №5, правнича допомога вважається наданою після підписання Акту приймання-передачі правничої допомоги, який підписується сторонами та скріплюється печатками (за наявності).

На виконання договору, 15.05.2024р., сторони уклали Акт приймання-передачі наданої правничої допомоги № 5, за умовами якого Адвокат передав, а Клієнт прийняв правничу допомогу в обсязі, кількості та вартістю, вказаних в таблиці.

Відповідно до п. 1 Акту № 5, Адвокат надав правничу допомогу в Центральному апеляційному господарському суді та правовий супровід судового спору по справі № 904/6561/23, про стягнення заборгованості з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на користь Клієнта.

Відповідно до п. 2 Акту № 5, Клієнт не має претензій до Адвоката щодо наданої правничої допомоги.

На виконання умов договору, на підставі рахунку-фактури № 05 від 15.03.2024р., здійснено оплату за надання правничої допомоги згідно договору про надання правничої допомоги № 147 від 12.12.2023р., про що свідчить платіжна інструкція № 11 від 25.03.2024р., на суму 15 000,00 грн..

Отже, факт оплати правничих послуг, на суму 15 000,00 грн. доведений матеріалами справи, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

В матеріалах справи наявний ордер про представництво в Центральному апеляційному господарському суді інтересів позивача адвокатом Чумак Оленою Василівною.

Розглянувши дані докази, колегія суддів зазначає, що заявлена сума є співмірною з наданими Позивачу послугами, а тому заява підлягає задоволенню.

Доводи Відповідача викладені в запереченнях на заяву колегія суддів відхиляє, оскільки Приватним акціонерним товариством "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", всупереч приписам ч. 6 ст. 126 ГПК України, не доведено неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу адвоката, понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа Сінержи", про які (витрати) зазначено у заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Сінержи", про винесення додаткового рішення.

Враховуючи наведені положення процесуального законодавства, беручи до уваги підтверджений матеріалами справи факт надання адвокатом професійної правничої допомоги у даній справі, з урахуванням обґрунтованості, розумності та реальності розміру витрат на професійну правничу допомогу, пропорційність задоволених позовних вимог, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Сінержи", щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 904/6561/23 підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 126, 129, 244, 282, 287, 288 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Сінержи" про ухвалення додаткового рішення у справі № 904/6561/23 задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА СІНЕРЖИ» судові витрати на правничу допомогу в Центральному апеляційному господарському суді в розмірі 15 000 грн. 00 коп., про що видати наказ.

Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів з дня складання повної додаткової постанови в порядку, встановленому ст. ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової постанови складено 12.06.2024р.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О.Дармін

Суддя О.В.Чус