Ухвала

від 12.06.2024 по справі 140/2551/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

12 червня 2024 року ЛуцькСправа № 140/2551/24 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрусенко О. О.,

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, про закриття провадження у справі та про витребування доказів в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Волинської обласної державної адміністрації, Департаменту культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Релігійна організація «Релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці Православної Церкви України міста Камінь-Каширський Волинської області» про визнання протиправною та скасування реєстраційної дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Волинської обласної державної адміністрації (далі Волинська ОДА, відповідач1) про визнання протиправною та скасування реєстраційної дії, вчиненої державним реєстратором Департаменту культури, молоді та спорту Волинської ОДА Захарченко Е.Р. (номер запису: 1001831070001000406) з проведення «Державної реєстрації змін до внесення відомостей про юридичну особу» (код ЄДРПОУ 21742036).

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 22.03.2024 залучено до участі у справі як другого відповідача Департамент культури, молоді та спорту Волинської ОДА (далі- відповідач2).

04.04.2024 представники Волинської ОДА та Департаменту культури, молоді та спорту Волинської ОДА подали до суду відзиви на позовну заяву.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 23.04.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача Департаменту культури, молоді та спорту Волинської ОДА про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін; відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів; залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Релігійну організацію «Релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці Православної Церкви України міста Камінь-Каширський Волинської області».

13.05.2024 на адресу суду надійшли поясненнях щодо позову третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, в яких представник релігійної організації «Релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці Православної Церкви України міста Камінь-Каширський Волинської області» просить залишити позов без розгляду у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду.

Також 13.05.2024 на адресу суду надійшло клопотання позивача про витребування у Волинської ОДА оригіналів наданих ним у додатках до відзиву на позовну заяву копій письмових доказів, а саме: заяви уповноваженої особи ОСОБА_2 від 16.08.2022 щодо проведення реєстрації змін до Статуту шляхом реєстрації його в новій редакції, протоколу №01 загальних зборів релігійної організації «Свято-Різдво-Богородична громада Української православної церкви» м. Камінь-Каширський від 08.05.2022; відповіді Камінь-Каширської військової адміністрації про надання висновку щодо реєстрації статуту від 05.09.2022; Статуту релігійної організації «Свято-Різдво-Богородична громада Української православної церкви» м. Камінь-Каширський (стара редакція), свідоцтва про державну реєстрацію, довідки ЄДРПОУ, Статуту релігійної організації «Свято-Різдво-Богородична громада Української православної церкви» м. Камінь-Каширський (нова редакція).

Окрім того, 21.05.2024 представником відповідача1 подано до суду клопотання про закриття провадження в даній адміністративній справі, обґрунтовуючи тим, що дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до частини третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Отже, розгляд вказаних клопотань за встановленим судом порядком проведено в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача1 про закриття провадження, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Суд зазначає, що юрисдикція судового спору визначається за предметом спору, тобто за змістом та дійсним характером спірних правовідносин.

Так, публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №805/4505/16-а). Натомість, приватно-правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.04.2020 у справі №804/14471/15).

Подане клопотання про закриття провадження у справі представник відповідача1 обґрунтовує тим, що з адміністративного позову ОСОБА_1 вбачається, що фактично підставою позову є незгода колишнього керівника та члена Свято-Різдво-Богородичної парафії УПЦ з рішенням загальних зборів членів Релігійної організації про зміну канонічної підлеглості, оформленим протоколом 08.05.2022 №01 та у позивача наявний спір не з державним реєстратором, а порушення своїх прав він убачає в ухваленні відповідного рішення загальними зборами членів релігійної організації про зміну канонічної підлеглості та у прийнятті нової редакції статуту.

Разом з тим, суд з такими доводами погодитися не може, оскільки у поданій позовній заяві позивач наголошував, що даний спір є публічно-правовим, оскільки його предметом є саме порушення вимог законів, встановленої процедури надання адміністративної послуги, перевірки поданих для державної реєстрації документів, їх наявності і належності, що відноситься до повноважень посадової особи виконавчої влади (головного спеціаліста Департаменту культури, молоді та спорту Волинської ОДА державного реєстратора Е.Р. Захарченко) при наданні нею адміністративних послуг.

Суд відхиляє посилання представника відповідача1 на постанову Великої Палати Верховного Суду від 06.04.2021 у справі №910/10011/19, обставини якої не є релевантними обставинам даної справи, з огляду на те, що позивачем у вказаній справі виступала саме релігійна організації, а предметом було розпорядження ОДА про реєстрацію статуту релігійної організації у новій редакції.

Окрім того, у вказаній постанові Верховний Суд дійшов висновку, що спори між релігійною організацією та її учасником (засновником, членом) відносяться до спорів щодо управління такою юридичною особою і мають розглядатись у порядку господарського судочинства.

Однак, даний спір не має приватно-правового характеру, оскільки не є спором між членами релігійної громади щодо конфесійної приналежності, натомість позивач оскаржує реєстраційну дію, вчинену державним реєстратором Департаменту культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації Захарченко Е.Р. (номер запису: 1001831070001000406), посилаючись при цьому саме на недотримання встановленої законом процедури проведення такої реєстрації.

Тобто, рішення державного реєстратора у даній справі не має похідного характеру (тобто оскарження даного рішення не обумовлене будь-яким іншим оспорюванням тих чи інших дій чи рішень в середині релігійної організації).

Натомість, при вчиненні оскаржуваної реєстраційної дії державний реєстратор виступає суб`єктом владних повноважень та реалізує свої публічно-владні управлінські функції.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.02.2022 у справі № 500/765/21.

Клопотання третьої особи про залишення позовної заяви без розгляду, задоволенню не підлягає з огляду на таке.

За приписами частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 161 КАС України серед іншого обумовлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста).

Пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Представник третьої особи у поданих поясненнях щодо позову стверджує, що оскільки наданий до позовної заяви витяг з ЄДР датований 27.09.2023, відтак позивач був ознайомлений з порушенням свого права 27.09.2023, а шестимісячний строк для звернення до суду для позивача сплив 28.03.2024.

Разом з тим, суд наголошує, що із даним позовом позивач звернувся до суду 04.03.2024, про що свідчить конверт поштового відправлення, в якому було скеровано позов до суду, тобто в межах шестимісячного строку з дня вчинення - 04.09.2023 державним реєстратором оскаржуваної реєстраційної дії з проведення «Державної реєстрації змін до внесення відомостей про юридичну особу».

Таким чином, у цій справі відсутні правові підстави для застосування наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду та залишення позову без розгляду, оскільки позивач такий строк не пропустив.

Суд також звертає увагу, що питання дотримання позивачем строку звернення до суду з даним позовом вже розглянуто судом, зокрема вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, в ухвалі від 11.03.2024 суд дійшов висновку, що позов подано у строк, установлений законом.

З огляду на те, що при розгляді клопотання третьої особи судом не встановлено нових обставин, як і не встановлено підстав вважати, що суд в ухвалі про відкриття провадження у справі дійшов передчасного висновку щодо дотримання строку звернення до суду, а тому підстави для задоволення клопотання про залишення позову без розгляду відсутні.

Представник третьої особи у поданих поясненнях щодо позову також вказує, що звернення позивача до суду із цим позовом викликане необхідністю захисту права не у сфері публічно-правових відносин, а пов`язане з наявністю спору між членами громадської організації щодо обрання керівника, членів правління та ревізійної комісії. Отже, позовні вимоги про скасування рішення реєстратора є похідними від вимог щодо відновлення порушених корпоративних прав, а тому цей спір не пов`язаний безпосередньо із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що унеможливлює його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

Суд відхиляє вказані доводи третьої особи з підстав зазначених вище.

При цьому, суд звертає увагу, що частина перша статті 240 КАС України не містить положень, відповідно до яких учасник справи може звертатися до суду з клопотанням про залишення позовної заяви без розгляду із вказаної підстави. Натомість якщо учасник справи вважає, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства він може порушувати питання про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.

Також суд, дослідивши письмові докази, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про витребування доказів, з огляду на таке.

Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

За приписами частини першої статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Частиною другою статті 80 КАС України передбачено, що у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Згідно із частиною третьою статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Суд зазначає, що представник відповідача2 до відзиву на позовну заяву долучив копію реєстраційної справи №1_183_000406_31 «Релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці Православної Церкви України міста Камінь-Каширський Волинської області», яка містить у тому числі належним чином засвідчені копії протоколу №01 загальних зборів релігійної організації «Свято-Різдво-Богородична громада Української православної церкви» м. Камінь-Каширський від 08.05.2022 та Статуту релігійної організації «Свято-Різдво-Богородична громада Української православної церкви» м. Камінь-Каширський (нова редакція), про витребування яких просить позивач.

Окрім того, копія свідоцтва про державну реєстрацію релігійної організації «Свято-Різдво-Богородична громада Української православної церкви» була долучена до позовної заяви самим же позивачем.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку про відсутність підстав для витребування оригіналів таких документів у відповідача1, а відтак у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів належить відмовити.

Керуючись статтями9, 80,122, 162,240 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Релігійна організація «Релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці Православної Церкви України міста Камінь-Каширський Волинської області» про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

У задоволенні клопотання представника відповідача Волинської обласної державної адміністрації про закриття провадження у справі відмовити.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду

Суддя О. О. Андрусенко