Постанова

від 25.09.2024 по справі 140/2551/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/2551/24 пров. № А/857/18470/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Глушко І.В.,

суддя Запотічний І.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року у справі № 140/2551/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської обласної державної адміністрації, Департаменту культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Релігійна організація «Релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці Православної Церкви України міста Камінь-Каширський Волинської області» про визнання протиправною та скасування реєстраційної дії (головуючий суддя Андрусенко О.О., м. Луцьк, спрощене позовне провадження), -

В С Т А Н О В И В:

06 березня 2024 року ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд першої інстанції з позовом до Волинської обласної державної адміністрації, в якому просив визнати протиправною та скасувати реєстраційну дію, вчинену державним реєстратором Департаменту культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації Захарченко Е.Р. (номер запису: 1001831070001000406).

Позивач вважав, що державний реєстратор Е.Р. Захарченко вчинила оскаржувану реєстраційну дію за наявності достатніх підстав для відмови у державній реєстрації, а саме:

- документи подано особою, яка не має на це повноважень (пункт 1 частини першої статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»;

- документи або відомості, передбачені Законом «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», подані не в повному обсязі (пункт 4 частини першої статті 28 цього Закону);

- документи суперечать вимогам Конституції та законів України (пункт 5 частини першої статті 28 цього Закону).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 22 березня 2024 року до участі у справі, як другого відповідача, залучено Департамент культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року до участі у справі залучено, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Релігійну організацію «Релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці Православної Церкви України міста Камінь-Каширський Волинської області».

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що проведення «Державної реєстрації змін до внесення відомостей про юридичну особу» було здійснено правомірно, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Вимоги апеляційної скарги позивач фактично обґрунтовує тими ж мотивами, що й позовну заяву. До того ж зазначає про упередженість суду першої інстанції та порушені процесуальних права позивача.

Водночас, апелянт вказує, що суд першої інстанції розглянув дану справу за правилами спрощеного позовного провадження чим позбавив позивача права на участь у розгляді справи.

У відповідь на апеляційну скаргу Волинська обласна державна адміністрація та Департамент культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації подали відзиви, в яких погоджуються з висновками суду першої інстанції, проти вимог позивача заперечують, просять апеляційний суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

На підставі ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.

В ході розгляду адміністративної справи апеляційний суд з`ясував наступні обставини.

Релігійна організація «Свято-Різдво-Богородична громада Української Православної Церкви» зареєстрована як юридична особа 24.12.1991, номер запису 11831200000000406, що підтверджується свідоцтвом про державу реєстрацію юридичної особи серії А01 №495262 та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Статут релігійної організації був схвалений парафіяльними зборами 04.09.1991 та затверджений керуючим Волинською єпархією Української Православної Церкви 05.11.1991.

Указом керуючого Волинською єпархією від 22.04.1999 №85 священника Юрія Михайлова призначено настоятелем Різдво-Богородичної церкви м. Камінь-Каширський (Воля).

08.05.2022 проведено загальні збори релігійної організації «Свято-Різдво-Богородична громада Української Православної Церкви» міста Камінь-Каширський Волинської області.

З протоколу №01 вказаних загальних зборів вбачається, що за рішення про зміну підлеглості у канонічних та організаційних питаннях підлеглості релігійної організації «Свято-Різдво-Богородична громада Української Православної Церкви» та перехід до складу Православної Церкви України під канонічне підпорядкування Управління Волинської Єпархії Православної церкви України, змінивши при цьому назву на - релігійна організація «Релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці Православної Церкви України міста Камінь-Каширський Волинської області», а також за внесення змін до Статуту шляхом прийняття його в новій редакції зі зміною назви релігійної організації, із 606 присутніх проголосувало «за» - 606 осіб, «проти» - 0, «утрималось» - 0. Протокол підписали: голова зборів ОСОБА_2 , секретар зборів Герасимчук Д.В., справжність підписів яких засвідчено приватним нотаріусом.

10.08.2022 до Волинської ОДА надійшла заява уповноваженого представника релігійної організації «Релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці Православної Церкви України міста Камінь-Каширський Волинської області» Дрегеля Л. Є. з проханням провести реєстрацію змін до Статуту, шляхом реєстрації його в новій редакції, до якої було долучено Статут в новій редакції та протокол від 08.05.2022 із відповідним списком.

Указом Управління Волинської Єпархії Православної церкви України від 30.08.2023 №67 настоятелем релігійної організації «Релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці Православної Церкви України міста Камінь-Каширський Волинської області» призначено ОСОБА_3 .

Листом від 05.09.2022 №1571/01-18/2-22 Камінь-Каширська районна державна адміністрація повідомила Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської ОДА що не заперечує щодо реєстрації Статуту зазначеної релігійної організації в новій редакції.

Відповідно до статей 8 і 14 Закону України «Про свободу совісті та релігійних організацій», розглянувши заяви уповноважених представників релігійних громад, позитивні висновки місцевих військових організацій, та у зв`язку зі зміною підлеглості, згідно із пунктом 2, розпорядженням Волинської обласної військової організації від 31.08.2023 №362 зареєстровано зміни до статутів релігійних громад, зокрема релігійної організації «Свято-Різдво-Богородична громада Української православної церкви» м. Камінь- Каширський, вул. Воля, 100 у новій редакції за новою назвою - релігійна організація «Релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці Православної Церкви України міста Камінь-Каширський Волинської області».

04.09.2023 державним реєстратором Департаменту культури, молоді та спорту Волинської ОДА Захарченко Е.Р. вчинено реєстраційну дію, номер запису: 1001831070001000406 з проведення «Державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу», зокрема щодо зміни найменування юридичної особи на релігійна організація «Релігійна громада Різдва Святої Богородиці Православної церкви України міста Камінь-Каширський Волинської області», Парафія Різдва пресвятої Богородиці ПЦУ міста Камінь-Каширський та зміни керівника на ОСОБА_4 , про що свідчать відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

З рішенням державного реєстратора не погодився позивач та звернувся до суду з позовом.

Перевіряючи правильність висновків суду першої інстанції апеляційний суд враховує наступне.

Доводи, якими обгрунтовує позивач свої вимоги як у позовній заяві так і в апеляційній скарзі зводяться до покликань на те, що:

- документи подано особою, яка не має на це повноважень (пункт 1 частини першої статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»);

- документи або відомості, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», подані не в повному обсязі (пункт 4 частини першої статті 28 цього Закону);

- документи суперечать вимогам Конституції та законам України (пункт 5 частини першої статті 28 цього Закону).

Отже, позивач оскаржує реєстраційну дію, вчинену державним реєстратором Департаменту культури, молоді та спорту Волинської ОДА Захарченко Е.Р. (номер запису: 1001831070001000406), покликаючись саме на недотримання встановленої законом процедури проведення такої реєстрації.

Правовідносини, пов`язані із діяльністю релігійних організацій регулюються Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23.04.1991 №987-XII (далі Закон №987-XII).

Згідно із статтею 7 Закону №987-XII релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями).

Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об`єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Нормами статті 13 Закону №987-XII визначено, що релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації. Релігійна організація як юридична особа користується правами і несе обов`язки відповідно до чинного законодавства і свого статуту (положення).

Відповідно до змісту статті 12 Закону №987-ХІІ, відомості, зокрема, про вид релігійної організації, її віросповідну приналежність і місцезнаходження повинні міститися у статуті (положенні) релігійної організації, який (як і зміни до нього) підлягає реєстрації в порядку, встановленому статтею 14 вказаного Закону.

31.01.2019 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи» №2673-VIII від 17.01.2019 (далі- Закон №2673-VIII), яким внесено зміни до Закону №987-ХІІ та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в частині уточнення процедури та механізмів зміни приналежності релігійних громад до релігійних центрів (управлінь), діючих в Україні та за її межами, а також закріплено право релігійних громад на вільну зміну цієї підлеглості - шляхом внесення відповідних змін до статуту громади.

Так, відповідно до статті 8 Закону №987-XII релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.

Членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади. Релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням).

Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами.

Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади.

Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення.

Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту підлягає реєстрації в порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.

Зміна підлеглості релігійної громади не впливає на зміст права власності та інших речових прав такої релігійної громади, крім випадку, встановленого статтею 18 цього Закону.

Частина громади, не згідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем).

Повідомлення державних органів про утворення релігійної громади не є обов`язковим.

Нормами статті 14 Закону №987-XII визначено, що для реєстрації статуту (положення) релігійної громади у новій редакції до органу реєстрації статуту подаються: заява за підписом керівника або уповноваженого представника релігійної громади; статут (положення) релігійної громади у новій редакції.

До статуту релігійної організації у новій редакції додатково подаються належним чином засвідчені копії:

1) рішення (витягу) уповноваженого органу релігійної організації про внесення змін до статуту (положення), яке ухвалено відповідно до порядку, визначеного у статуті (положенні) релігійної організації, до установчих документів якої вносяться зміни;

2) чинної редакції статуту (положення) релігійної організації з усіма змінами, що до нього вносилися (якщо вони оформлювалися окремими додатками).

У разі подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, а також обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Автономній Республіці Крим - до Ради міністрів Автономної Республіки Крим неповного переліку документів, визначеного у цій статті, та/або оформлення їх без дотримання встановлених вимог, відсутності у статуті (положенні) релігійної організації відомостей, встановлених частиною третьою статті 12 цього Закону, релігійній організації пропонується у межах строків, встановлених цим Законом, усунути виявлені недоліки.

У разі якщо релігійна організація не усунула виявлені недоліки протягом встановлених строків, всі документи, які надійшли до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Автономній Республіці Крим - до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, крім заяви про реєстрацію статуту (положення) релігійної організації (змін до них), повертаються їй супровідним листом із роз`ясненням причин такого повернення.

Орган, який здійснює реєстрацію, в місячний термін розглядає заяву, статут (положення) релігійної організації, приймає відповідне рішення і не пізніш як у десятиденний термін письмово повідомляє про нього заявникам.

Зміни і доповнення статутів (положень) релігійних організацій підлягають реєстрації в тому ж порядку і в ті ж терміни, що і реєстрація статутів (положень).

Законом №2673-VIII також було внесено зміни до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», а саме: пункт 14 частини першої статті 1 цього Закону доповнено ще одним суб`єктом державної реєстрації «центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації - у разі державної реєстрації юридичних осіб - релігійних організацій».

Як вбачається із матеріалів справи, розпорядженням голови Волинської ОДА від 26.04.2023 №195 затверджено у новій редакції Положення про Департамент культури, молоді та спорту Волинської ОДА, підпунктом 14 якого передбачено, що основними завданнями Департаменту відповідно до покладених на нього повноважень у галузі культури, молоді, фізичної культури та спорту є, зокрема: від імені обласної державної адміністрації здійснення державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи та внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до наказу Департаменту культури, молоді та спорту Волинської ОДА від 18.05.2023 №86 функції державного реєстратора юридичних осіб релігійних організацій покладено на ОСОБА_5 , до основних посадових обов`язків якої належить, у тому числі державна реєстрація внесення змін до установчих документів, що підтверджується посадовою інструкцією державного службовця.

Матеріалами справи підтверджується те, що заява про проведення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань реєстраційної дії «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» від 04.09.2023, реєстраційний номер 61896541 була подана ОСОБА_2 , повноваження якого підтверджуються протоколом загальних зборів релігійної організації «Свято-Різдво-Богородична громада Української Православної Церкви» міста Камінь-Каширський Волинської області від 08.05.2022.

Так, як вбачається із вказаного протоколу за результатами вирішення питання порядку денного щодо визначення осіб, уповноважених підписати заяву до Волинської ОДА та уповноважених подати заяву про реєстрацію Статуту релігійної громади, а також проведення реєстраційних дій у держаного реєстратора уповноваженим для представництва громади в органах державної влади, проведення реєстраційних дій (з правом підпису статутних та інших документів), засвідчення копій документів громади обрано ОСОБА_2 Голосували із 606 присутніх осіб: «за» - 606 осіб, «проти» - 0, «утрималось» - 0.

З огляду на вказане відповідні доводи позивача не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи та спростовуються письмовими доказами, наданими відповідачами.

Разом з тим, позивач також вказував на те, що у ЦНАП послуги надаються через посередника між заявником і органом, що вирішує справу - адміністратора уповноваженого на прийняття заяв і необхідних документів, їх реєстрацію та подання відповідним органам, які надають адміністративні послуги. Однак, 31.08.2023 документи отримано особисто державним реєстратором - суб`єктом надання адміністративної послуги, від заявника ОСОБА_2 , що, на думку позивача, є порушенням частини восьмої статті 12 Закону України «Про адміністративні послуги».

В контексті таких доводів, слід зазначити, що згідно ч.8 ст. 12. Закону України «Про адміністративні послуги» якщо адміністративні послуги надаються у центрах надання адміністративних послуг, суб`єктам надання адміністративних послуг забороняється приймати заяви, видавати суб`єктам звернення оформлені результати надання адміністративних послуг (у тому числі рішень про відмову в наданні адміністративних послуг) поза зазначеними центрами, їх територіальними підрозділами та віддаленими (у тому числі пересувними) робочими місцями адміністраторів, крім випадків подання заяв з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг.

Таким чином, вказана норма не містить заборону для державних реєстраторів особисто приймати заяви від суб`єктів звернення за адміністративною послугою, а містить імперативну норму, відповідно до якої забороняється приймати такі заяви саме поза центрами надання адміністративних послуг. Судом першої інстанції вірно зазначено, що у позовній заяві позивачем наведено норми ч.8 ст. 12 Закону України «Про адміністративні послуги» із вирваним контекстом та невідповідністю її дійсного змісту.

Поряд з наведеним вище, стосовно доводів позивача про порушення ч.1, 4, 5 ст. 8 Закону України «Про адміністративні послуги», а саме щодо відсутності інформаційних та технологічних карток адміністративної послуги з державної реєстрації змін до відомостей про релігійну громаду, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на офіційному сайті Волинської ОДА, слід зазначити таке.

Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України «Про адміністративні послуги» суб`єктом надання адміністративних послуг на кожну адміністративну послугу, яку він надає відповідно до закону, затверджуються інформаційна і технологічна картки, а у разі якщо суб`єктом надання є посадова особа, - органом, якому вона підпорядковується.

Нормами частини четвертої статті 8 Закону України «Про адміністративні послуги» визначено, що інформаційна картка адміністративної послуги містить інформацію про: 1) суб`єкта надання адміністративної послуги та/або центр надання адміністративних послуг (найменування, місцезнаходження, режим роботи, телефон, адресу електронної пошти та веб-сайту); 2) перелік документів, необхідних для отримання адміністративної послуги, порядок та спосіб їх подання, а у разі потреби - інформацію про умови чи підстави отримання адміністративної послуги; 3) платність або безоплатність адміністративної послуги, розмір та порядок внесення плати (адміністративного збору) за платну адміністративну послугу; 4) строк надання адміністративної послуги; 5) результат надання адміністративної послуги; 6) можливі способи отримання відповіді (результату); 7) акти законодавства, що регулюють порядок та умови надання адміністративної послуги.

Інформаційна картка адміністративної послуги розміщується суб`єктом надання адміністративних послуг на його офіційному веб-сайті та у місці здійснення прийому суб`єктів звернень.

Згідно із частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про адміністративні послуги» технологічна картка адміністративної послуги містить інформацію про порядок надання адміністративної послуги.

У технологічній картці адміністративної послуги зазначаються: 1) етапи опрацювання звернення про надання адміністративної послуги; 2) відповідальна посадова особа; 3) структурні підрозділи, відповідальні за етапи (дію, рішення); 4) строки виконання етапів (дії, рішення).

Матеріалами справи підтверджується, що на офіційному веб-сайті Волинської ОДА https://voladm.gov.ua/ у розділі «Адміністративні послуги, що надаються Департаментом» дійсно містяться, у тому числі, технологічні та інформаційні картки адміністративних послуги у сфері релігій та діяльності релігійних організацій, а саме: щодо реєстрації статутів релігійних громад, внесених змін до статутів релігійних громад, щодо реєстрації державної реєстрації створення релігійної громади, припинення релігійної громади в результаті її ліквідації тощо (https://voladm.gov.ua/article/administrativni-poslugi-u-sferi-religiy-ta-diyalnosti-religiynih-oranizaciy/), які містить необхідну інформацію, яка визначена у статті 8 Закону України «Про адміністративні послуги».

Окремо, апеляційний суд зазначає, з підстав позову також вбачається, що незаконність, на думку позивача, реєстрації таких змін пов`язана з тим, що в порушення п.10 ч.4 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», станом на дату подання даної заяви, жоден з засновників (учасників) Свято-Різдво-Богородичної громади УПЦ не заявив про вихід з Парафії. Свято-Різдво-Богородична громада УПЦ продовжує діяти у повноважному складі, згідно Книги реєстрації парафіян, членами Парафії є 618 осіб.

Так, відповідно до пункту 10 частини четвертої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, крім змін до відомостей, передбачених частиною п`ятою цієї статті, подаються, зокрема примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників) та/або заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, та/або договору, іншого документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, та/або рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про примусове виключення із складу засновників (учасників) юридичної особи або ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - у разі внесення змін, пов`язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи.

Відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань засновниками релігійної організації «Свято-Різдво-Богородична громада Української Православної Церкви» є фізичні особи.

Водночас, у даному випадку оскаржувана реєстраційна дія з проведення «Державної реєстрації змін до внесення відомостей про юридичну особу» зумовлена не бажанням таких фізичних осіб вийти зі складу учасників релігійної організації, а прийнятим рішенням про зміну у канонічних та організаційних питаннях підлеглості релігійної організації «Свято-Різдво-Богородична громада Української Православної Церкви» та перехід до складу Православної Церкви України під канонічне підпорядкування Управління Волинської Єпархії Православної церкви України.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» Законом може бути встановлено особливості державної реєстрації громадських формувань, релігійних організацій, а також здійснення реєстраційних дій під час виведення неплатоспроможних банків з ринку або ліквідації банків.

Як уже зазначалося вище, перелік документів, які необхідні для реєстрації статуту (положення) релігійної громади у новій редакції окремо визначені ст. 14 Закону №987-XII, норми якого у даному випадку є спеціальними.

Також в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що титульна сторінка Статуту (нова редакція) містить виправлення в даті розпорядження, проте фото даного документу розміщене заявником ОСОБА_2 на особистій Facebook сторінці 05.09.2023 таких виправлень не містить, а відтак, оскаржувана реєстраційна дія здійснена на підставі підроблених документів, що відповідно пункту 5 частини першої статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» є підставою для відмови у державній реєстрації.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, що зміни до статуту релігійної організації «Свято-Різдво-Богородична громада Української православної церкви» м. Камінь-Каширський, вул. Воля, 100 у новій редакції за новою назвою - релігійна організація «Релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці Православної Церкви України міста Камінь-Каширський Волинської області» зареєстровано саме відповідно до розпорядження Волинської ОДА від 31.08.2023 №362.

Вказані доводи позивача не спростовують встановлених обставин прийняття вказаного розпорядження.

Позивач також вказує, що вищезазначене розпорядження ОДА не є документом, щодо якого допустима паперова форма, воно мало бути оформлене у вигляді електронного документу, а відтак таке розпорядження, яким зареєстровано Статут релігійної громади у новій редакції, що було подано для здійснення оскаржуваних реєстраційних дій, не має юридичної сили. Однак тут варто зазначити, що розпорядження Волинської ОДА від 31.08.2023 №362 є чинним, в судовому порядку не оскаржувалося, судом протиправним не визнавалося та не скасовувалося. До того ж, це розпорядження не є і предметом розгляду даної справи, а тому правову оцінку оскаржуваній реєстраційній дії суд надає виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не надаючи юридичну оцінку самому розпорядженню.

Поряд з цим, суд першої інстанції вказав, що доводи позивача про те, що згідно грифу «Затверджую» Статут (нова редакція) на підставі якого вчинено оскаржувану реєстраційну дію, ухвалений Парафіяльними зборами 08.05.2022, тоді як рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади, оскільки як підтверджується матеріалами справи таку реєстраційну дію проведено на підставі протоколу саме загальних зборів релігійної організації «Свято-Різдво-Богородична громада Української Православної Церкви» міста Камінь-Каширський Волинської області від 08.05.2022.

З огляду на відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань вищим органом правління релігійної організації, щодо якої проведено відповідну реєстраційну дію є загальні (парафіяльні) збори, судом першої інстанції також вірно ототожнено ці поняття.

Позовні вимоги позивач також обґрунтовує тим, що у Свято-Різдво-Богородичній парафії УПЦ встановлено фіксоване членство та ведення Книги реєстрації парафіян, яка є єдиним легітимним документом підтверджуючим повноважний склад Парафії, а законодавством України не передбачено процедуру самоідентифікації бажаючих членами громади та прихожанами храму, відтак, на його думку, державний реєстратор здійснила оскаржувану реєстраційну дію на підставі документу, що суперечить вимогам Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» та статуту Парафії, що відповідно пунктів 5-6 частини першої статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» є підставою для відмови у державній реєстрації.

Як вбачається із протоколу загальних зборів релігійної організації «Свято-Різдво-Богородична громада Української Православної Церкви» міста Камінь-Каширський Волинської області від 08.05.2022, у зв`язку із тим, що ОСОБА_6 відмовився брати участь у зборах, зареєстрованим на зборам громадянам було запропоновано ідентифікуватися членами відповідної релігійної організації, за результатами чого підтверджено належність усіх зареєстрованих на зборах громадян до членів такої організації і прихожан храму.

Враховуючи те, що членами релігійної організації «Свято-Різдво-Богородична громада Української Православної Церкви» визнали себе 606 осіб, на зборах присутні 606 осіб збори вирішено вважати повноважними для вирішення питань релігійної громади, в тому числі прийняття рішення про зміну підлеглості та внесення змін до Статуту.

До того ж, наданий позивачем Витяг з книги реєстрації парафіян релігійної громади Храму Різдва Пресвятої Богородиці м. Камінь-Каширський, відповідно до якого станом на 03.02.2019 у вказаній книзі зареєстровано 618 прихожан, такий витяг підписаний самим же позивачем, а надана Книга реєстрації парафіян релігійної громади Храму Різдва Пресвятої Богородиці м. Камінь-Каширський не містить жодної інформації ні про місце, ні про дату початку ведення цієї книги, ні відомостей хто саме є цими прихожанами та з якого часу.

Щодо покликань позивача в апеляційній скарзі на те, що справу слід було розглядати за участю учасників справи апеляційний адміністративний суд зазначає наступне.

Згідно ухвали Волинського окружного адміністративного суду від 11.03.2023 у цій справі відкрито спрощене позовне провадження. Роз`яснено учасникам справи, що справа буде розглянута одноособовим складом суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі наявних у ній матеріалів. При цьому суд першої інстанції врахував приписи ст. 257 та 262 КАС України, характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи.

За змістом ст. 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: 1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище; 2) оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію; 3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; 4) припинення за зверненням суб`єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; 5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо в`їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію; 6) оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження; 8) типові справи; 9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині; 10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження; 11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.

Суд також враховує, що відповідно до частин 1 та 2 статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частина 4 статті 257 КАС України передбачає, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст.262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що предметом спору в цій справі є протиправність реєстраційної дії вчиненої державним реєстратором Департаменту культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації Захарченко Е.Р. (номер запису: 1001831070001000406).

З врахуванням наведених вище норм процесуального законодавства, проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, судом першої інстанції сформовано вірний висновок про те, що дана адміністративна справа є справою незначної складності. Отже, суд першої інстанції розгляд даної адміністративної справи правильно здійснив з врахуванням пріоритетності швидкого вирішення справи, і вирішив її розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та проведення судового засідання на підставі наявних у ній матеріалів.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах.

Доводи апеляційної скарги за своїм змістом не спростовують висновки суду першої інстанції, та в силу тотожності їх змісту з тими, що викладені у позовній заяві, мають на меті переоцінку доказів та обставин справи судом першої інстанції, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року у справі № 140/2551/24 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів до Верховного Суду у випадках визначених ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко І. І. Запотічний