Ухвала

від 07.06.2024 по справі 640/5939/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 червня 2024 року № 640/5939/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про відвід судді у справі за адміністративним позовом за позовом ОСОБА_1 до Служби судової охорони, третя особа - Вища рада правосуддя про визнання протиправним та скасування наказу від 01.02.2021 №49, встановлення відсутності компетенції,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Служби судової охорони про визнання протиправним та скасування наказу від 01.02.2021 №49, встановлення відсутності компетенції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2021 позовну заяву залишено без руху. Позивач у встановлені судом строки усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2021 прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №640/620/21 та визначено, що справа буде розглядатись без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.05.2021 суд ухвалив вийти із спрощеного провадження та призначити розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

У підготовчому судовому засіданні 07.06.2021 судом залучено в якості третьої особи Вищу раду правосуддя та оголошено перерву.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.06.2021 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі №640/5939/21 в частині позовних вимог щодо:

- встановлення відсутності компетенції (повноважень) Голови Служби судової охорони створювати дисциплінарну комісію в порядку Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" та Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893;

- встановлення відсутності у період з 1 по 5 лютого 2021 року, компетенції (повноважень) дисциплінарної комісії, створеної на підставі наказу Голови Служби судової охорони №49 від 01.02.2021, а саме відсутність у цієї комісії повноважень дисциплінарної комісії, визначених у Законі України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" та Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва зупинено провадження у справі №640/5939/21 до набрання законної сили рішенням суду у справі №9901/72/21 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення Вищої ради правосуддя від 11.02.2021 №339/0/15-21 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника Голови Служби судової охорони (керівника апарату Голови Служби)".

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Матеріали справи отримані Київським окружним адміністративним судом та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподілено судді Колесніковій І.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 прийнято до провадження адміністративну справу, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 відкладено розгляд справи на 17.06.2024, у зв`язку з неявкою в судове засідання позивача чи представника позивача.

Через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) 03.06.2024 надійшла заява адвоката Стригуна Максима Андрійовича про відвід головуючому судді Колесніковій І.С.

Заява про відвід судді мотивована заявником незгодою з діями судді щодо необхідності надання в судовому засіданні інформації про його особу, зокрема, про дату та місце народження на підтвердження його повноважень як представника у судовому провадженні та недопуску представника позивача до судового засідання 22.05.2024. Викладені у заяві обставини та інші припущення (на думку заявника) викликають сумніви в неупередженості судді в подальшому розгляді справи та прийняття справедливого рішення по даній справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 визнано заяву представника позивача - Стригуна Максима Андріївна про відвід судді Колесніковій І.С. у справі №640/5939/21 необґрунтованою. Передано матеріали справи №640/5939/21 для вирішення питання про відвід судді Колесніковій І.С. суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу та визначений відповідно до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим для розгляду клопотання про відвід судді Колесніковій І.С. визначено суддю Лиска І.Г.

Згідно з частиною восьмою статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Відповідно до частини одинадцятої статті 40 КАС України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Колесніковій І.С., суд зазначає наступне.

Так, підстави для відводу судді передбачені статтями 36, 37 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Частиною другою статті 36 КАС України передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частина третя статті 36 КАС України).

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 КАС України).

Згідно з частиною першою статті 37 КАС України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.

Відповідно до вимог частини першої статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи (частина 2 статті 39 КАС України).

Згідно з частиною третьою статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Частиною четвертою статті 39 КАС України передбачено, що встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Отже, головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Як вбачається зі змісту заяви представника позивача про відвід судді Колесніковій І.С. в адміністративній справі №640/5939/21, відвід ґрунтується незгодою з діями судді щодо необхідності надання в судовому засіданні інформації про його особу, зокрема, про дату та місце народження на підтвердження його повноважень як представника у судовому провадженні та недопуску представника позивача до судового засідання 22.05.2024.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Визначаючись щодо наявності підстав для відводу судді необхідно враховувати, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 27, 28 і 30 рішення у справі "Фей проти Австрії" (заява від 24.02.1993 №255), п.42 рішення у справі "Веттштайн проти Швейцарії" (заява №33958/96).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими". Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10.05.2018 в адміністративній справі №800/592/17, від 01.10.2018 в адміністративній справі №9901/673/18 та від 04.10.2018 (провадження №11-429сап18).

З огляду на зазначене, суд вважає, що зазначені позивачем обставини в обґрунтування заяви про відвід судді є суб`єктивними, не підтвердженими належними та допустимими доказами та не свідчать про наявність обґрунтованого сумніву щодо упередженості та об`єктивності судді, у зв`язку з чим заява представника позивача про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Колесніковій І.С. в адміністративній справі №640/5939/21 не підлягає задоволенню, як невмотивована. Керуючись статями 36, 40, 243, 248, 256 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. У задоволенні заяви представника позивача - Стригуна Максима Андрійовича про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Колесніковій І.С. в адміністративній справі №640/5939/21 - відмовити.

2. Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.

Суддя Лиска І.Г.