Ухвала

від 06.06.2024 по справі 368/800/23

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/800/23

2/368/143/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2024 р. Кагарлицький районний суд Київської області

у складі: головуючого - судді Шевченко І.І.

за участі секретаря Варлам Є.Р.

представника позивачів адвоката Потьомкіна С.О.

та представника відповідача адвоката Клапчука Ф.П.

розглянувши під час підготовчого засідання засіданні залі суду м. Кагарлик в режимі відеоконференції клопотання представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвоката Потьомкіна Сергія Олексійовича про призначення експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза-Л»</a>, третя особа: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Заставенко Анна Вікторівна про скасування державної реєстрації права оренди на земельні ділянки, зобов`язання повернути земельні ділянки власникам, -

ВСТАНОВИВ:

представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвокат Потьомкін Сергій Олексійович подав до суду клопотання, уточнивши його усно та просить суд призначити у справі № 368/800/23 судову почеркознавчу експертизу, обґрунтовуючи клопотання наступним.

У провадженні Кагарлицького районного суду Київської області знаходиться на розгляді справа № 368/800/23 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ «РОЗА-Л», третя особа - приватний нотаріус Заставенко А.В., про скасування державної реєстрації права оренди на земельні ділянки, зобов`язання повернути земельні ділянки позивачам.

Ухвалами суду від 10.07.2023 року та від 28.07.2023 року було задоволено клопотання та повторне клопотання представника позивачів про витребування доказів, зобов`язано відповідача надати до суду оригінальні примірники договорів оренди землі:

?б/н, від 25.12.2020 року, на підставі якого 19.01.2021 року було зареєстроване за ТОВ «РОЗА-

Л» право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3222287200:02:305:0027, площею 0,9199 га, номер запису в реєстрі про речове право - 402622884;

?б/н, від 25.12.2020 року, на підставі якого 19.01.2021 року було зареєстроване за ТОВ «РОЗА-Л» право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3222287200:02:305:0025, площею 0,9238 га, номер запису в реєстрі про речове право - 40285403;

?б/н, від 25.12.2020 року, на підстав якого 19.01.2021 року було зареєстроване за ТОВ «РОЗА-Л» право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3222287200:02:305:0026, площею 0,9198 га, номер запису в реєстрі про речове право - 40261832.

При цьому необхідність витребування даних доказів позивачі обґрунтовували невизнанням факту підписання та укладення даних договорів, та зазначали про намір заявити клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи після отримання судом оригінальних примірників договорів - для підтвердження тієї обставини, що дані договори позивачами не укладались.

Відповідач вимог ухвал суду від 10.07.2023 року та від 28.07.2023 року не виконав, витребувані оригінальні примірники договорів не надав. В підготовчому засіданні 10.11.2023 року представник відповідача невиконання процесуального обов`язку відповідач пояснив тим, що:

- через значну кількість орендованих земельних ділянок та значну кількість договорів оренди перевірка архіву потребує значної кількості часу для того щоб надати суду оригінали.

- на даний час один із керівників ТОВ «Роза-Л», який здійснює керівництво сільськогосподарського напрямку, перебуває за межами України, що також ускладнює можливість надання відповідачем витребуваних документів.

Представник відповідача просив визнати вище зазначені причини невиконання процесуального обов`язку поважними, поновити строк на подання доказів, заявляв про намір подати витребувані докази (що вбачається зі змісту ухвали суду від 10.11.2023 року).

Суд в ухвалі від 10.11.2023 року зазначив, що наведені обставини не є такими, що перешкоджали своєчасно подати витребувані доказів у встановлений строк, а тому відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про поновлення строків для виконання ухвали про витребування доказів. При цьому суд послався на ч. 10 ст. 84 ЦПК України, відповідно до якої у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Відповідно до пункту 1.1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) і підпису. Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Згідно пункту 3, 5 Інструкції, коли об`єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об`єкта (крім об`єктів почеркознавчих досліджень), його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз.

Згідно усталеної практики Верховного Суду проведення почеркознавчих досліджень можливе лише за наявності оригіналу об`єкта (документа) (постанови від 21 січня 2021 р. у справі № 824/62/20; від 02 липня 2020 р. у справі № 362/3912/18; від 27 травня 2020 р. у справі №350/1594/16- ц; від 26 лютого 2020 р. у справі № 757/63756/18; від 13 березня 2023 року у справі № 383/75/21; від 03 серпня 2023 р. у справі № 904/7930/21; від 31.05.2023 р. у справі № 175/3353/19, від 13.09.2023 р. у справі № 385/1243/21 та інші).

Висновок про те, що відсутність оригіналу договору оренди землі підтверджує доводи позивача про те, що такий договір не укладався, міститься у постановах Верховного Суду від 21 грудня 2021 року у справі № 687/328/20, від 17 січня 2022 року у справі № 687/358/20, від 30 листопада 2022 року у справі № 687/182/20, від 14 березня 2023 року у справі № 383/76/21, від 13 березня 2023 року у справі №383/75/21.

Оскільки оригінали договорів не були надані відповідачем з неповажних причин, а проведення почеркознавчої експертизи щодо копій не є можливим, то з огляду на зміст ч. 10 ст. 84 ЦПК України, на переконання позивачів, були наявні підстави для визнання судом обставини неукладання (непідписання) позивачами спірних договорів встановленою.

При цьому представник позивачів брав до уваги усталену практику Верховного Суду щодо застосування положень ч. 10 ст. 84 ЦПК України, викладену у Постановах від 22 травня 2019 року у справі № 130/1508/18, від 23 жовтня 2019 року у справі № 130/1510/18, від 24 червня 2020 року у справі № 130/1509/18, від 21 жовтня 2020 року у справі № 130/1503/18, від 20 жовтня 2021 року у справі № 581/39/20, від 04.10.2023 року у справі № 567/1469/21, від 04.10.2023 року у справі № 567/1471/21, від 04.10.2023 року у справі № 567/635/22, від 18.10.2023 року у справі № 567/829/22, від 30.10.2023 року у справі № 515/1113/22, від 30.11.2023 року у справі № 558/140/22, від 30.11.2023 року у справі №558/140/22 та інших.

Верховний Суд у даних постановах дійшов висновку, що оскільки на виконання ухвали суду першої інстанції про витребування доказів, відповідач не надав оригіналів оспорюваних правочинів, не зазначив поважних причин неможливості їх надання, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, обгрунтовано вважав його дії умисним ухиленням від подання доказів, витребуваних судом і необхідних для призначення та проведення судової почеркознавчої експертизи, та застосував передбачені ч. 10. ст. 84 ЦПК України наслідки такого ухилення. При цьому Верховний Суд зауважив, що ненадання оригіналів оспорюваних правочинів унеможливлює проведення судової почеркознавчої експертизи та з`ясування судом обставин їх підписання позивачем. За фабулою цих справ почеркознавча експертиза не заявлялась сторонами та не призначалась судом.

Саме з цих мотивів представник позивачів у підготовчому засіданні 10.11.2023 року не заперечував проти закриття підготовчого провадження у справі 368/800/23.

В подальшому у судовому засіданні 23.01.2023 року під час розгляду справи по суті представник відповідача звернув увагу учасників справи на наявність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 21.06.2023 року № 567/874/22, у якому, серед іншого, зазначено наступне:

«У змагальному процесі обов`язки мають як сторони, так і суд, який зобов`язаний забезпечити змагальність процесу.

Згідно із частиною першою статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

?для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

?сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Отже, призначення експертизи можливе з власної ініціативи суду, що відрізняє новий ЦПК України від ЦПК України у редакції до 15 грудня 2017року.

Лише у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежиш від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні (стаття 109 ЦПК України).

Натомість, суди, по суті, визнали наведений у статті 109 ЦПК України факт взагалі без призначення судової почеркознавчої експертизи.»

В подальшому, досліджуючи практику Верховного Суду з цього питання, представник позивачів виявив ще низку судових рішень, що містять висновки, аналогічні до висновків постанови від 21.06.2023 року № 567/874/22, а саме: у постановах від 10 травня 2023 року в справі № 567/1437/19, від 19 червня 2023 року в справі № 601/1965/21, а від 27 вересня 2023 року в справі № 567/1042/22.

При цьому у одній з цих постанов Верховний Суд звернув увагу на помилковість посилання суду апеляційної інстанції на положення частини десятої статті 84 ЦПК України при встановленні факту не підписання договору орендодавцем, оскільки «... зазначена норма права не є імперативною (наявний вислів «може»), а передбачає кілька умов її застосування, а саме про оцінку цього доказу для справи. При цьому, можливе/неможливе проведення експертизи по сканованому з оригіналу договору оренди експерт відповідь не надавав, так як відповідна експертиза не лише не була проведена, а й не була призначена, при цьому суд не є експертом і не володіє спеціальними пізнаннями у цій сфері.»

В цілому, наведене свідчить про наявність двох протилежних підходів Верховного Суду при застосуванні норм права в подібних правовідносинах.

За першого підходу факт ухилення учасника від надання необхідних для проведення експертизи оригіналів доказів на виконання ухвали суду про їх витребування унеможливлює проведення судової почеркознавчої експертизи та з`ясування судом обставин їх підписання позивачем, а отже суд може застосувати положення ч. 10 ст. 84 ЦПК України без призначення почеркознавчої експертизи.

За другого підходу суд може визнати обставину непідписання договору встановленою лише за умови ухилення учасника справи від надання матеріалів (оригіналів документів) саме експертам під час проведення судової експертизи, якщо без таких матеріалів провести експертизу неможливо. При цьому застосовуватись має положення ст. 109 ЦПК України, а не ч. 10 ст. 84 ЦПК України.

Ухвалою Верховного Суду від 22.01.2024 року (оприлюднено в ЄДРСР 23.01.2024 року) було прийнято до розгляду справу № 567/3/22 Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду. При цьому підставою для передачі справи на розгляд Об`єднаної палати є наявність двох принципово різних підходів у вирішенні аналогічних позовних вимог та необхідність, на думку Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше ухвалених постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Першої та Другої судових палат Касаційного цивільного суду від 04 жовтня 2023 року в справі № 567/1471/21 (провадження № 61-6249св23), від 25 жовтня 2023 року в справі № 567/1007/22 (провадження № 61-13022св23), від 04 жовтня 2023 року в справі № 567/635/22 (провадження № 61-6257св23), від 04 жовтня 2023 року в справі № 567/1469/21 (провадження № 61-7220св23), від 18 жовтня 2023 року в справі № 567/6/22 (провадження № 61-2683св23).

Зі змісту даної ухвали вбачається, що мова йде як раз про ті два різні підходи, які мав на увазі представник позивачів.

У випадку, якщо Об`єднана палата Касаційного цивільного суду за результатами розгляду справи № 567/3/22 вирішить відступити від висновків щодо застосування норм права викладених у постановах від 04 жовтня 2023 року в справі № 567/1471/21, від 25 жовтня 2023 року в справі №567/1007/22, від 04 жовтня 2023 року в справі № 567/635/22, від 04 жовтня 2023 року в справі №567/1469/21, то це в подальшому може призвести до скасування рішення суду у справі № 368/800/23 у зв`язку з неповним (чи невірним) встановленням обставин, з передачею справи на новий розгляд (як це відбулось за результатами винесення постанов від 21.06.2023 року № 567/874/22 та від 27 вересня 2023 року в справі № 567/1042/22) за умови, що у справі № 368/800/23 не буде призначено почеркознавчу експертизу, і що факт ухилення відповідача від надання оригінальних примірників договорів не буде встановлено на підставі саме ст. 109 ЦПК України, а не ч. 10 ст. 84 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України питання про призначення судової експертизи вирішується судом на стадії підготовчого провадження.

Відповідно до частини другої статті 189 ЦПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15І26св21), зроблено висновок, що; «при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

Згідно з практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 16.02.2021 у справі №922/2115/19, в ухвалі від 22.06.2021 у справі № 923/525/20, постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21 суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Представник позивачів, не заявляв у підготовчому провадженні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи та не заперечував проти закриття підготовчого провадження саме у зв`язку з ухиленням відповідача від надання оригіналів договорів, оскільки представник позивачів при реалізації своїх процесуальних прав керувався чинною практикою Верховного Суду щодо застосування положень ч. 10 ст. 84 ЦПК України, викладеною у Постановах від 22 травня 2019 року у справі № 130/1508/18, від 23 жовтня 2019 року у справі № 130/1510/18, від 24 червня 2020 року у справі № 130/1509/18, від 21 жовтня 2020 року у справі № 130/1503/18, від 20 жовтня 202 ] року у справі № 581 /39/20, від 04.10.2023 року у справі № 567/1469/23, від 04.10.2023 року у справі № 567/1471/21, від 04.10.2023 року у справі № 567/635/22, від 18.10.2023 року у справі № 567/829/22, від 30.10.2023 року у справі № 515/1113/22, від 30.11.2023 року у справі № 558/140/22, від 30.11.2023 року у справі № 558/140/22.

Представник позивачів станом на дату закриття підготовчого провадження (10.11.2023 року) не знав та не міг знати про те, що у подальшому (ухвала від 22.01.2024 року) у Верховного Суду виникне намір відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах, якими керувався представник позивачів.

Тому, на переконання представника позивачів, причини незаявлення ним клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи у підготовчому засіданні є поважними.

При цьому звертає увагу суду на те, що у постановах Верховного Суду від 21.06.2023 року № 567/874/22 та від 27 вересня 2023 року в справі № 567/1042/22, на які посилався представник відповідача у судовому засіданні 23.01.2023 року, Верховний суд, серед іншого констатував, що: «...призначення експертизи можливе з власної ініціативи суду, що відрізняє новий ЦПК України від ЦПК України у редакції до 15 грудня 2017 року.»

З викладеного вбачається, що у виконання визначених у ст. 2 ЦПК України завдань цивільного судочинства превалює над дотримання принципу змагальності судового процесу та ризиком настання наслідків для сторони, пов`язаним із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Метою подання даного клопотання про призначення експертизи є не затягування розгляду справи, а прагнення запобігти подальшому скасуванню судового рішення у даній справі у випадку, якщо Об`єднана палата Верховного Суду вирішить все ж відступити від правових висновків, якими керувалась сторона позивачів. При цьому, представник позивачів припускає, що судова експертиза навряд чи буде фактично проведена, оскільки відповідач, судячи з його попередньої поведінки в даному судовому процесі, явно не зацікавлений у наданні оригінальних примірників договорів.

Згідно зі статтею 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Порядок призначення судової експертизи в науково-дослідних судово-експертних установах Міністерства юстиції України, обов`язки, права та відповідальність судового експерта, організація та оформлення їх результатів визначається Законом України «Про судову експертизу», ЦПК України, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5.

Відповідно до частини першої статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Представник відповідача ТОВ «РОЗА-Л» адвокат Клапчук Ф.П. заперечував проти призначення експертизи, оскільки він раніше говорив про необхідність призначення експертизи, але представник позивачів лише про це заявляє зараз. По ксерокопіях документів почеркознавчі експертизи не проводяться, тому підстав для задоволення клопотання представника позивачів відсутні.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Заставенко Анна Вікторівна в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи булав повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Суд, вислухавши клопотання представника позивачів та думку відповідача щодо поданого клопотання, приходить до наступного висновку.

В провадженні Кагарлицького районного суду Київської області знаходиться на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза-Л»</a>, третя особа: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Заставенко Анна Вікторівна про скасування державної реєстрації права оренди на земельні ділянки, зобов`язання повернути земельні ділянки власникам.

За змістомст. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України«Про судову експертизу»судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до вимог ч.1ст. 103 ЦПК Українисуд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до ч.ч.3-5ст. 103 ЦПК Українипри призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з врахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Відповідно до ч. ч. 1, 5ст. 104 ЦПК Українипро призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу I Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5, основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису.

У пунктах 1.3, 1.4, 1.7, 1.8 розділу I Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5, роз`яснено, що для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Об`єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань.

Згідно ч. 1, 3ст. 7 Закону України «Про судову експертизу»судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров`я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.

В пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 року «Про судову експертизу в кримінальних та цивільних справах» зазначено щодо неприпустимості призначення експертизи у випадках, коли з`ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду (зокрема щодо вини, неосудності чи недієздатності особи тощо).

Враховуючи, що позивачами заперечується факт підписаннядоговорів оренди землі, дана обставина має значення для вирішення спору, з`ясування якої потребує спеціальних знань, тому суд приходить до висновку задоволення поданого клопотання та призначення у справі судової почеркознавчої експертизи для з`ясування об`єктивних обставин справи, правильного та всебічного її вирішення, що мають значення для справи необхідні спеціальні знання, якими суд не володіє. А у відповідності до вимогст 78 ЦПК Україниобставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч.1ст. 104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Зважаючи на викладене, суд вважає за можливе проведення експертизи доручити експертам Київському науково-дослідного інституту судових експертиз, що знаходиться за адресою: 03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6.

На вирішення експертизи поставити наступні питання:

1.Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 на Договорі б/н, від 25.12.2020 року (на підставі якого 19.01.2021 року було зареєстроване за ТОВ «РОЗА-Л» право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3222287200:02:305:0027, площею 0,9199 га, номер запису в реєстрі про речове право - 402622884) - ОСОБА_1 , чи іншою особою?

2.Чи виконано підпис від імені ОСОБА_2 на Договорі б/н, від 25.12.2020року (на підставі якого 19.01.2021 року було зареєстроване за ТОВ «РОЗА-Л» право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3222287200:02:305:0025, площею 0,9238 га, номер запису в реєстрі про речове право - 40285403) - ОСОБА_2 , чи іншою особою?

Статтею 107 ЦПК України, передбачено, що матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.

За загальним правилом, визначеним ч. 2 ст.135ЦПК України витрати на залучення експерта несе сторона, яка заявила відповідне клопотання.

Згідно п.5 ч.1ст. 252 ЦПК Українисуд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: призначення судом експертизи.

Відповідно до п.9 ч.1ст. 253 ЦПК Українипровадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першоїстатті 252 цього Кодексу,на час проведення експертизи.

З огляду на викладене та враховуючи, що для проведення експертизи потрібен час, суд вважає за необхідне провадження у справі на час проведення експертизи зупинити.

На підставі викладеного, керуючись ст.. ст.. 143, 144, 146, 251, 253,254ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Клопотання представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвоката Потьомкіна Сергія Олексійовича про призначення експертизи задовольнити.

Призначити по справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза-Л»</a>, третя особа: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Заставенко Анна Вікторівна про скасування державної реєстрації права оренди на земельні ділянки, зобов`язання повернути земельні ділянки власникам - судову почеркознавчу експертизу, на розгляд якої поставити наступні питання:

1.Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 на Договорі б/н, від 25.12.2020 року (на підставі якого 19.01.2021 року було зареєстроване за ТОВ «РОЗА-Л» право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3222287200:02:305:0027, площею 0,9199 га, номер запису в реєстрі про речове право - 402622884) - ОСОБА_1 , чи іншою особою?

2.Чи виконано підпис від імені ОСОБА_2 на Договорі б/н, від 25.12.2020року (на підставі якого 19.01.2021 року було зареєстроване за ТОВ «РОЗА-Л» право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3222287200:02:305:0025, площею 0,9238 га, номер запису в реєстрі про речове право - 40285403) - ОСОБА_2 , чи іншою особою?

Проведення експертизи доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6), попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.

Надати для проведення експертизи матеріали цивільної справи № 368/800/23 (у трьох томах).

Зобов`язати сторони надати в розпорядження експерта на його вимогу документи, що стосуються даної справи та будуть необхідні для проведення експертизи.

Роз`яснити сторонам, що у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Експертизу провести в мінімально можливий строк відповідно до п.1.13.Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України.

Оплату за проведення експертизи покласти на позивачів ОСОБА_1 (проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 (проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ), роз`яснивши, їм положення ст..109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі.

До отримання висновку експертизи провадження по справі зупинити.

Ухвалу суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено 11.06.2024 р.

Суддя І.І. Шевченко