Постанова

від 31.10.2024 по справі 368/800/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2024 року м. Київ

Унікальний номер справи № 368/800/23

Апеляційне провадження № 22-ц/824/14215/2024

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,

суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Дячук І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза-Л» на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 06 червня 2024 року, постановлену під головуванням судді Шевченко І.І., по справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза-Л», третя особа: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Заставенко Анна Вікторівна про скасування державної реєстрації права оренди на земельні ділянки, зобов`язання повернути земельні ділянки власникам, -

в с т а н о в и в :

У червні 2023 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись з позовом до ТОВ «Роза-Л», третя особа: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Заставенко Анна Вікторівна про скасування державної реєстрації права оренди на земельні ділянки, зобов`язання повернути земельні ділянки власникам (т. 1 а.с. 1-13).

На обґрунтування позову зазначали, що позивачі є рідними братом та сестрою, які у 2008 році успадкували по 1/3 частки майна їх померлої матері - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за законом, виданими 19.09.2008 року державним нотаріусом Кагарлицької районної державної нотаріальної контори Воловенко Р.П. та зареєстрованими в реєстрі під номерами: № 1-3803, № 1-3810, № 1-3817 відповідно.

Згідно зі змістом вказаних свідоцтв спадкове майно складалось із земельної ділянки з кадастровим номером 3222287200:02:005:0008, площею 2,75 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Сватівської сільської ради Кагарлицького району Київської області.

В подальшому вказана земельна ділянка була поділена та з неї було сформовано три земельні ділянки: земельна ділянка з кадастровим номером 3222287200:02:305:0027, площею 0,9199 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, власник - ОСОБА_1 , що підтверджується державним актом про право власності на земельну ділянку серія ЯЛ № 014558 від 05.08.2010 року; земельна ділянка з кадастровим номером 3222287200:02:305:0025, площею 0,9238 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, власник - ОСОБА_2 , що підтверджується державним актом про право власності на земельну ділянку серія ЯЛ № 014556 від 05.08.2010 року; земельна ділянка з кадастровим номером 3222287200:02:305:0026, площею 0,9198 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, власник - ОСОБА_4 , що підтверджується державним актом про право власності на земельну ділянку серія ЯЛ № 014557 від 05.08.2010 року.

Вказували, що 16.05.2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ «РОЗА-Л» було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку 3222287200:02:305:0027. Право оренди земельної ділянки було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.05.2015 року, номер запису 9892941.

Також, 16.05.2015 року між ОСОБА_2 та ТОВ «РОЗА-Л» було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку 3222287200:02:305:0025. Право оренди земельної ділянки було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.05.2015 року, номер запису 9907433.

16.05.2015 року між ОСОБА_4 та ТОВ «РОЗА-Л» було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку 3222287200:02:305:0026. Право оренди земельної ділянки було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.05.2015 року, номер запису 9892941.

Відповідно до п. 3.1. вказаних договорів строк оренди земельної ділянки - 7 років від дати реєстрації договір в установленому законом порядку. Таким чином, строк дії договору закінчується 28.05.2022 року.

Зазначали, що 06.02.2022 року ОСОБА_1 випадково дізналась з відомостей, що містяться у ДРРПНМ, що 19.01.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Заставенко А.В. було зареєстровано право оренди земельної ділянки, належної останній на праві власності, за ТОВ «РОЗА-Л» на підставі договору оренди землі, виданого 25.12.2020 року, номер запису в реєстрі про речове право - 40262288. ОСОБА_1 стверджувала, що даний договір нею ніколи не укладався і не підписувався, примірник договору у неї відсутній.

16.02.2022 року ОСОБА_2 перевіривши відомості, що містяться в ДРРПНМ дізналась, що щодо належної їй земельній ділянки також здійснено реєстрацію права оренди за ТОВ «РОЗА-Л» 19.01.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Заставенко А.В. на підставі договору оренди земельної ділянки, виданого 25.12.2020 року, номер запису в реєстрі про речове право - 40285403. ОСОБА_2 стверджувала, що даний договір нею ніколи не укладався і не підписувався, примірник договору у неї відсутній.

Крім того, 16.02.2022 року ОСОБА_4 перевіривши відомості, що містяться в ДРРПНМ дізнався, що щодо належної йому земельної ділянки також здійснено реєстрацію права оренди за ТОВ «РОЗА-Л» 19.01.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Заставенко А.В. на підставі договору оренди земельної ділянки, виданого 25.12.2020 року, номер запису в реєстрі про речове право - 40261832. ОСОБА_4 стверджував, що даний договір ним ніколи не укладався і не підписувався, примірник договору у нього відсутній.

При цьому, звертали увагу, що з отриманої відповіді від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України № 91-26579/18/23-Вих від 07.06.2023 року на адвокатський запис вбачається, що ОСОБА_4 був поза межами території України в період з 28.06.2020 року по 03.03.2022 року включно, а тому не міг фізично укласти 25.12.2020 року договір оренди земельної ділянки.

Стверджували, що 02.03.2022 року позивачі направляли на адресу відповідача лист-повідомлення щодо відмови від поновлення, продовження орендних правовідносин та вимогу повернути орендовані земельні ділянки, однак у відповідь на лист відповідач направив позивачам лист із запереченням щодо листа-повідомлення щодо відмови від поновлення, продовження орендних правовідносин та вимогу повернути орендовані земельні ділянки. Зі змісту листа відповідача вбачається, що відповідно до п.п. б) п.п. 1 п.1 Розділу 1 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» всі договори оренди земельної ділянки, укладені з ТОВ «РОЗА-Л» автоматично продовжуються на 1 рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно».

Відтак, в силу прямого припису закону строк дії договорів оренди земельних ділянок від 16.05.2015 року було поновлено на один рік - 28.05.2023 року. При цьому, оскільки позивачі фактично не укладали з відповідачем договори від 25.12.2020 року, то вони керувались саме умовами договорів від 16.05.2015 року.

Наприкінці березня 2023 року на адресу відповідача було направлено і інтересах позивачів схожі за змістом адвокатські запити , в яких просили надати копії договорів від 25.12.2020 року, на підставі яких приватним нотаріусом Заставенко А.В. було зареєстроване право оренди земельної ділянки ТОВ «РОЗА-Л» щодо земельних ділянок позивачів; повідомити, яка кількість оригіналів примірників договорів від 25.12.2020 року; надати по одному оригіналу примірнику договорів від 25.12.2020 року у випадку, якщо у відповідача є в наявності більше одного примірника вказаних договорів. Однак, адвокатські запити були проігноровані відповідачем.

Крім того, наприкінці березня 2023 року на адресу приватного нотаріуса Заставенко А.В. представником позивачів також було направлено схожі за змістом адвокатські запити, в яких просили надати копії договорів від 25.12.2020 року, на підставі яких приватним нотаріусом Заставенко А.В. було зареєстроване право оренди земельної ділянки ТОВ «РОЗА-Л» щодо земельних ділянок позивачів; повідомити, яка саме особа та на підставі якого документа звернулась 19.01.2021 року до приватного нотаріуса Заставенко А.В. із заявами на проведення реєстраційних дій щодо державної реєстрації прав оренди земельних ділянок; повідомити, чи в наявності у приватного нотаріуса Заставенко А.В. в матеріалах нотаріальної чи реєстраційної справи оригінальні примірники договорів від 25.12.2020 року. Однак, відповіді від приватного нотаріуса Заставенко А.В. не надійшло.

Також, в квітні 2023 року позивачі направили на адресу відповідача листи-повідомлення про відмову від укладення договору оренди земельної ділянки від 16.05.2015 року на новий строк та про заперечення у поновленні договору оренди земельної ділянки від 16.05.2015 року. Позивачі просили протягом 15 календарних днів повернути позивачам земельні ділянки за відповідним актом приймання-передачі. Однак, відповіді від відповідача не отримали (т. 1 а.с. 1-13).

13 лютого 2024 року від представника позивачів - адвоката Потьомкін С.О. надійшло до суду клопотання про призначення у даній справі судової почеркознавчої експертизи, на вирішення якої поставити наступні запитання: Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 на договорі б/н, від 25.12.2020 року (на підставі якого 19.01.2021 року було зареєстроване за ТОВ «РОЗА-Л» право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3222287200:02:305:0027, площею 0,9199 га, номер запису в реєстрі про речове право - 402622884) - ОСОБА_1 , чи іншою особою? Чи виконано підпис від імені ОСОБА_2 на договорі б/н, від 25.12.2020 року (на підставі якого 19.01.2021 року було зареєстроване за ТОВ «РОЗА-Л» право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3222287200:02:305:0025, площею 0,9238 га, номер запису в реєстрі про речове право - 40285403) - ОСОБА_2 , чи іншою особою? Чи виконано підпис від імені ОСОБА_4 на договорі б/н, від 25.12.2020 року (на підставі якого 19.01.2021 року було зареєстроване за ТОВ «РОЗА-Л» право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3222287200:02:305:0026, площею 0,9198 га, номер запису в реєстрі про речове право - 40261832) - ОСОБА_4 , чи іншою особою? Проведення експертизи доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

На обґрунтування вказаного клопотання зазначав, що ухвалами суду від 10.07.2023 року та від 28.07.2023 року було задоволено клопотання та повторне клопотання представника позивачів про витребування доказів, зобов`язано відповідача надати до суду оригінальні примірники договорів оренди землі: б/н, від 25.12.2020 року, на підставі якого 19.01.2021 року було зареєстроване за ТОВ «РОЗА-

Л» право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3222287200:02:305:0027, площею 0,9199 га, номер запису в реєстрі про речове право - 402622884; б/н, від 25.12.2020 року, на підставі якого 19.01.2021 року було зареєстроване за ТОВ «РОЗА-Л» право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3222287200:02:305:0025, площею 0,9238 га, номер запису в реєстрі про речове право - 40285403; б/н, від 25.12.2020 року, на підстав якого 19.01.2021 року було зареєстроване за ТОВ «РОЗА-Л» право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3222287200:02:305:0026, площею 0,9198 га, номер запису в реєстрі про речове право - 40261832. При цьому, необхідність витребування даних доказів позивачі обґрунтовували невизнанням факту підписання та укладення даних договорів, та зазначали про намір заявити клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи після отримання судом оригінальних примірників договорів - для підтвердження тієї обставини, що дані договори позивачами не укладались.

Відповідач вимог ухвал суду від 10.07.2023 року та від 28.07.2023 року не виконав, витребувані оригінальні примірники договорів не надав. В підготовчому засіданні 10.11.2023 року представник відповідача невиконання процесуального обов`язку відповідач пояснив тим, що через значну кількість орендованих земельних ділянок та значну кількість договорів оренди перевірка архіву потребує значної кількості часу для того щоб надати суду оригінали, та на даний час один із керівників ТОВ «Роза-Л», який здійснює керівництво сільськогосподарського напрямку, перебуває за межами України, що також ускладнює можливість надання відповідачем витребуваних документів. Представник відповідача просив визнати вище зазначені причини невиконання процесуального обов`язку поважними, поновити строк на подання доказів, заявляв про намір подати витребувані докази (що вбачається зі змісту ухвали суду від 10.11.2023 року).

Суд в ухвалі від 10.11.2023 року зазначив, що наведені обставини не є такими, що перешкоджали своєчасно подати витребувані доказів у встановлений строк, а тому відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про поновлення строків для виконання ухвали про витребування доказів. При цьому, суд послався на ч. 10 ст. 84 ЦПК України, відповідно до якої у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Відповідно до пункту 1.1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) і підпису. Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Згідно пункту 3, 5 Інструкції, коли об`єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об`єкта (крім об`єктів почеркознавчих досліджень), його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз.

Згідно усталеної практики Верховного Суду проведення почеркознавчих досліджень можливе лише за наявності оригіналу об`єкта (документа) (постанови від 21 січня 2021 р. у справі № 824/62/20; від 02 липня 2020 р. у справі № 362/3912/18; від 27 травня 2020 р. у справі №350/1594/16- ц; від 26 лютого 2020 р. у справі № 757/63756/18; від 13 березня 2023 року у справі № 383/75/21; від 03 серпня 2023 р. у справі № 904/7930/21; від 31.05.2023 р. у справі № 175/3353/19, від 13.09.2023 р. у справі № 385/1243/21 та інші).

Висновок про те, що відсутність оригіналу договору оренди землі підтверджує доводи позивача про те, що такий договір не укладався, міститься у постановах Верховного Суду від 21 грудня 2021 року у справі № 687/328/20, від 17 січня 2022 року у справі № 687/358/20, від 30 листопада 2022 року у справі № 687/182/20, від 14 березня 2023 року у справі № 383/76/21, від 13 березня 2023 року у справі №383/75/21.

Оскільки оригінали договорів не були надані відповідачем з неповажних причин, а проведення почеркознавчої експертизи щодо копій не є можливим, то з огляду на зміст ч. 10 ст. 84 ЦПК України, на переконання позивачів, були наявні підстави для визнання судом обставини неукладання (непідписання) позивачами спірних договорів встановленою.

При цьому, представник позивачів брав до уваги усталену практику Верховного Суду щодо застосування положень ч. 10 ст. 84 ЦПК України, викладену у Постановах від 22 травня 2019 року у справі № 130/1508/18, від 23 жовтня 2019 року у справі № 130/1510/18, від 24 червня 2020 року у справі № 130/1509/18, від 21 жовтня 2020 року у справі № 130/1503/18, від 20 жовтня 2021 року у справі № 581/39/20, від 04.10.2023 року у справі № 567/1469/21, від 04.10.2023 року у справі № 567/1471/21, від 04.10.2023 року у справі № 567/635/22, від 18.10.2023 року у справі № 567/829/22, від 30.10.2023 року у справі № 515/1113/22, від 30.11.2023 року у справі № 558/140/22, від 30.11.2023 року у справі №558/140/22 та інших.

Верховний Суд у даних постановах дійшов висновку, що оскільки на виконання ухвали суду першої інстанції про витребування доказів, відповідач не надав оригіналів оспорюваних правочинів, не зазначив поважних причин неможливості їх надання, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, обґрунтовано вважав його дії умисним ухиленням від подання доказів, витребуваних судом і необхідних для призначення та проведення судової почеркознавчої експертизи, та застосував передбачені ч. 10. ст. 84 ЦПК України наслідки такого ухилення. При цьому, Верховний Суд зауважив, що ненадання оригіналів оспорюваних правочинів унеможливлює проведення судової почеркознавчої експертизи та з`ясування судом обставин їх підписання позивачем. За фабулою цих справ почеркознавча експертиза не заявлялась сторонами та не призначалась судом.

Саме з цих мотивів представник позивачів у підготовчому засіданні 10.11.2023 року не заперечував проти закриття підготовчого провадження у справі 368/800/23.

В подальшому у судовому засіданні 23.01.2023 року під час розгляду справи по суті представник відповідача звернув увагу учасників справи на наявність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 21.06.2023 року № 567/874/22, у якому, серед іншого, зазначено наступне: «У змагальному процесі обов`язки мають як сторони, так і суд, який зобов`язаний забезпечити змагальність процесу.Згідно із частиною першою статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.Отже, призначення експертизи можливе з власної ініціативи суду, що відрізняє новий ЦПК України від ЦПК України у редакції до 15 грудня 2017 року. Лише у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні (стаття 109 ЦПК України). Натомість, суди, по суті, визнали наведений у статті 109 ЦПК України факт взагалі без призначення судової почеркознавчої експертизи.»

В подальшому, досліджуючи практику Верховного Суду з цього питання, представник позивачів виявив ще низку судових рішень, що містять висновки, аналогічні до висновків постанови від 21.06.2023 року № 567/874/22, а саме: у постановах від 10 травня 2023 року в справі № 567/1437/19, від 19 червня 2023 року в справі № 601/1965/21, а від 27 вересня 2023 року в справі № 567/1042/22.

При цьому, у одній з цих постанов Верховний Суд звернув увагу на помилковість посилання суду апеляційної інстанції на положення частини десятої статті 84 ЦПК України при встановленні факту не підписання договору орендодавцем, оскільки «... зазначена норма права не є імперативною (наявний вислів «може»), а передбачає кілька умов її застосування, а саме про оцінку цього доказу для справи. При цьому, можливе/неможливе проведення експертизи по сканованому з оригіналу договору оренди експерт відповідь не надавав, так як відповідна експертиза не лише не була проведена, а й не була призначена, при цьому суд не є експертом і не володіє спеціальними пізнаннями у цій сфері.»

В цілому, наведене свідчить про наявність двох протилежних підходів Верховного Суду при застосуванні норм права в подібних правовідносинах.

За першого підходу факт ухилення учасника від надання необхідних для проведення експертизи оригіналів доказів на виконання ухвали суду про їх витребування унеможливлює проведення судової почеркознавчої експертизи та з`ясування судом обставин їх підписання позивачем, а отже суд може застосувати положення ч. 10 ст. 84 ЦПК України без призначення почеркознавчої експертизи.

За другого підходу суд може визнати обставину не підписання договору встановленою лише за умови ухилення учасника справи від надання матеріалів (оригіналів документів) саме експертам під час проведення судової експертизи, якщо без таких матеріалів провести експертизу неможливо. При цьому застосовуватись має положення ст. 109 ЦПК України, а не ч. 10 ст. 84 ЦПК України.

Ухвалою Верховного Суду від 22.01.2024 року було прийнято до розгляду справу № 567/3/22 Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду. При цьому, підставою для передачі справи на розгляд Об`єднаної палати є наявність двох принципово різних підходів у вирішенні аналогічних позовних вимог та необхідність, на думку Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше ухвалених постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Першої та Другої судових палат Касаційного цивільного суду від 04 жовтня 2023 року в справі № 567/1471/21 (провадження № 61-6249св23), від 25 жовтня 2023 року в справі № 567/1007/22 (провадження № 61-13022св23), від 04 жовтня 2023 року в справі № 567/635/22 (провадження № 61-6257св23), від 04 жовтня 2023 року в справі № 567/1469/21 (провадження № 61-7220св23), від 18 жовтня 2023 року в справі № 567/6/22 (провадження № 61-2683св23).

Зі змісту даної ухвали вбачається, що мова йде як раз про ті два різні підходи, які мав на увазі представник позивачів.

У випадку, якщо Об`єднана палата Касаційного цивільного суду за результатами розгляду справи № 567/3/22 вирішить відступити від висновків щодо застосування норм права викладених у постановах від 04 жовтня 2023 року в справі № 567/1471/21, від 25 жовтня 2023 року в справі №567/1007/22, від 04 жовтня 2023 року в справі № 567/635/22, від 04 жовтня 2023 року в справі №567/1469/21, то це в подальшому може призвести до скасування рішення суду у справі № 368/800/23 у зв`язку з неповним (чи невірним) встановленням обставин, з передачею справи на новий розгляд (як це відбулось за результатами винесення постанов від 21.06.2023 року № 567/874/22 та від 27 вересня 2023 року в справі № 567/1042/22) за умови, що у справі № 368/800/23 не буде призначено почеркознавчу експертизу, і що факт ухилення відповідача від надання оригінальних примірників договорів не буде встановлено на підставі саме ст. 109 ЦПК України, а не ч. 10 ст. 84 ЦПК України.

Представник позивачів не заявляв у підготовчому провадженні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи та не заперечував проти закриття підготовчого провадження саме у зв`язку з ухиленням відповідача від надання оригіналів договорів, оскільки представник позивачів при реалізації своїх процесуальних прав керувався чинною практикою Верховного Суду щодо застосування положень ч. 10 ст. 84 ЦПК України, викладеною у Постановах від 22 травня 2019 року у справі № 130/1508/18, від 23 жовтня 2019 року у справі № 130/1510/18, від 24 червня 2020 року у справі № 130/1509/18, від 21 жовтня 2020 року у справі № 130/1503/18, від 20 жовтня 202 ] року у справі № 581 /39/20, від 04.10.2023 року у справі № 567/1469/23, від 04.10.2023 року у справі № 567/1471/21, від 04.10.2023 року у справі № 567/635/22, від 18.10.2023 року у справі № 567/829/22, від 30.10.2023 року у справі № 515/1113/22, від 30.11.2023 року у справі № 558/140/22, від 30.11.2023 року у справі № 558/140/22.

Представник позивачів станом на дату закриття підготовчого провадження (10.11.2023 року) не знав та не міг знати про те, що у подальшому (ухвала від 22.01.2024 року) у Верховного Суду виникне намір відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах, якими керувався представник позивачів.

Тому, на переконання представника позивачів, причини незаявлення ним клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи у підготовчому засіданні є поважними.

При цьому, звертав увагу суду на те, що у постановах Верховного Суду від 21.06.2023 року № 567/874/22 та від 27 вересня 2023 року в справі № 567/1042/22, на які посилався представник відповідача у судовому засіданні 23.01.2023 року, Верховний суд, серед іншого констатував, що: «...призначення експертизи можливе з власної ініціативи суду, що відрізняє новий ЦПК України від ЦПК України у редакції до 15 грудня 2017 року.»

З викладеного вбачається, що у виконання визначених у ст. 2 ЦПК України завдань цивільного судочинства превалює над дотримання принципу змагальності судового процесу та ризиком настання наслідків для сторони, пов`язаним із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Додаткового звертав увагу, що метою подання даного клопотання про призначення експертизи є не затягування розгляду справи, а прагнення запобігти подальшому скасуванню судового рішення у даній справі у випадку, якщо Об`єднана палата Верховного Суду вирішить все ж відступити від правових висновків, якими керувалась сторона позивачів. При цьому, представник позивачів припускає, що судова експертиза навряд чи буде фактично проведена, оскільки відповідач, судячи з його попередньої поведінки в даному судовому процесі, явно не зацікавлений у наданні оригінальних примірників договорів (т. 2 а.с. 199-205).

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 09 квітня 2024 року клопотання представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 - адвоката Потьомкіна С.О. про зміну предмету позову задоволено. Прийнято до розгляду зміну предмету позову в частині позовних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 до ТОВ «Роза-Л», третя особа: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Заставенко А.В. про скасування державної реєстрації права оренди на земельні ділянки, зобов`язання повернути земельні ділянки власникам (т. 3 а.с. 8, 28-30).

Ухвалою Кагарлицького районного суду від 06 червня 2024 року клопотання представника позивачів Клопотання представника позивачів - адвоката Потьомкіна С.О. про роз`єднання позовних вимог задоволено. Роз`єднано позовні вимоги у справі № 368/800/23, шляхом виділу в самостійне провадження позовних вимог ОСОБА_4 до ТОВ «РОЗА-Л», третя особа: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Заставенко А.В. про скасування державної реєстрації права оренди на земельні ділянки, зобов`язання повернути земельні ділянки власникам, а саме: визнати відсутнім у ТОВ «РОЗА-Л» право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3222287200:02:305:0026, площею 0,9198 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Ставівської сільської ради Кагарлицького району Київської області та належить на праві приватної власності ОСОБА_4 ; зобов`язати ТОВ «РОЗА-Л» повернути ОСОБА_4 земельну ділянку з кадастровим номером 3222287200:02:305:0026, площею 0,9198 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Ставівської сільської ради. Після роз`єднання вимог, провадженню у справі за позовною заявою ОСОБА_4 до ТОВ «РОЗА-Л», третя особа: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Заставенко А.В. про скасування державної реєстрації права оренди на земельні ділянки, зобов`язання повернути земельні ділянки власникам присвоїти новий номер, в порядку встановленому інструкцією про діловодство в суді (т. 2 а.с. 82, 91-93).

У судовому засіданні 06 червня 2024 року представник позивачів підтримав клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, на вирішення якої поставити наступні запитання: Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 на договорі б/н, від 25.12.2020 року (на підставі якого 19.01.2021 року було зареєстроване за ТОВ «РОЗА-Л» право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3222287200:02:305:0027, площею 0,9199 га, номер запису в реєстрі про речове право - 402622884) - ОСОБА_1 , чи іншою особою? Чи виконано підпис від імені ОСОБА_2 на договорі б/н, від 25.12.2020 року (на підставі якого 19.01.2021 року було зареєстроване за ТОВ «РОЗА-Л» право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3222287200:02:305:0025, площею 0,9238 га, номер запису в реєстрі про речове право - 40285403) - ОСОБА_2 , чи іншою особою? Проведення експертизи доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (т. 2 а.с. 80-81).

У судовому засіданні 06 червня 2024 року представник відповідача ТОВ «РОЗА-Л» - адвокат Клапчук Ф.П. заперечував проти задоволення клопотання про призначення експертизи, оскільки він раніше говорив про необхідність призначення експертизи, але представник позивачів лише про це заявляє зараз. По ксерокопіях документів почеркознавчі експертизи не проводяться, тому підстав для задоволення клопотання представника позивачів відсутні (т. 2 а.с. 80-81).

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 06 червня 2024 року клопотання представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Потьомкіна С.О. про призначення експертизи задоволено.

Призначено по справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ «Роза-Л», третя особа: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Заставенко А.В. про скасування державної реєстрації права оренди на земельні ділянки, зобов`язання повернути земельні ділянки власникам - судову почеркознавчу експертизу, на розгляд якої поставлено наступні питання:

1. Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 на договорі б/н, від 25.12.2020 року (на підставі якого 19.01.2021 року було зареєстроване за ТОВ «РОЗА-Л» право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3222287200:02:305:0027, площею 0,9199 га, номер запису в реєстрі про речове право - 402622884) - ОСОБА_1 , чи іншою особою?

2. Чи виконано підпис від імені ОСОБА_2 на договорі б/н, від 25.12.2020року (на підставі якого 19.01.2021 року було зареєстроване за ТОВ «РОЗА-Л» право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3222287200:02:305:0025, площею 0,9238 га, номер запису в реєстрі про речове право - 40285403) - ОСОБА_2 , чи іншою особою?

Проведення експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6), попереджено експертів про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.

Зобов`язано сторін надати в розпорядження експерта на його вимогу документи, що стосуються даної справи та будуть необхідні для проведення експертизи.

Роз`яснено сторонам, що у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Оплату за проведення експертизи покладено на позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , роз`яснивши, їм положення ст. 109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі.

До отримання висновку експертизи провадження по справі зупинено(т. 3 а.с. 97-101).

Не погодившись з ухвалою суду, 20 червня 2024 року представник ТОВ «Роза-Л» - адвокат Клапчук Ф.П. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (т. 3 а.с. 135-139).

На обґрунтування скарги зазначав, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права. Для проведення судової почеркознавчої експертизи рукописних записів та підписів надаються лише оригінали документів. Однак, вказаної вимоги представником позивача, який заявив клопотання про проведення вказаної експертизи, виконано не було та не надано саме оригіналів документів, які виступатимуть об`єктами дослідження та в судовому засіданні в порядку ст. 84 ЦПК України не заявив клопотання про витребування документів. Отже, враховуючи, що стороною позивачів не було дотримано Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, суд першої інстанції мав відмовити у задоволенні вказаного клопотання.

Звертав увагу, що оскаржувана ухвала не відповідає правовим позиціям Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 824/62/20, від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18, від 27 травня 2020 року у справі № 350/1594/16-ц, від 26 лютого 2020 року у справі № 757/63756/18.

Посилався на те, що ухвалами Кагарлицького районного суду від 15.02.2024 року та від 19.04.2024 року було призначено повторне підготовче судове засідання та прийнято до розгляду заяву позивачів про зміну предмету позову. Однак, відповідач не погоджується з таким процесуальним рішенням суд та вважає за необхідне заперечити проти клопотання про повернення до підготовчого засідання у даній справі. Заявляючи клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження представник позивачів обґрунтував це тим, що необхідно змінити предмет позову. Втім, за загальним правилом, сторона, яка не вчинила певні процесуальні дії у передбачений законом процесуальний строк, позбавляється можливості їх вчинити. Повернення до підготовчого судового засідання після його закриття не допускається та протилежне не передбачено ЦПК України. Відступлення від цього правила можливе за виключних обставин, доведення існування яких покладається на позивача. Разом з тим, заявляючи вказане клопотання, позивачі не надали належних та достатніх доказів, які б свідчили про необхідність повернення на стадію підготовчого судового засідання (т. 3 а.с. 111-119, 129-137).

03 жовтня 2024 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Потьомкіна С.О., в якому останній просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги. Як вбачається з штемпелю на конверті та опису поштове відправлення (відзив на апеляційну скаргу) був направлений поштою 30 вересня 2024 року, строк подачі якого визначався до 25 вересня 2024 року (за ухвалою апеляційного суду від 09 вересня 2024 року), поряд з цим у справі відсутні докази про своєчасне отримання заявником копії апеляційної скарги, а тому, колегія суддів дійшла висновку про забезпечення права позивачів на доступ до суду і подання відзиву. (т. 3 а.с. 146-147, 179-183).

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокат Даниленко П.О. заперечував проти задоволення скарги і просив її відхилити.

Інші особи, які беруть участь у справі до суду не прибули, були сповіщені належним чином про що у справі є докази. Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 були сповіщені повідомленням їх представника - адвоката Даниленко П.О., вказані обставини представник підтвердив в суді, про що свідчить протокол та звукозапис судового засідання. Відповідач ТОВ «РОЗА-Л» про розгляд справи апеляційним судом 24 жовтня 2024 року був сповіщений 16 вересня 2024 року, про розгляд справи судом 31 жовтня 2024 року був сповіщений 24 жовтня 2024 року повідомленнями до Електронного кабінету в ЄСІТС апелянта та його представника, кожного окремо, із забезпеченням технічної фіксації таких повідомлень, про що у справі є докази. Третя особа приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Заставенко А.В. подала письмову заяву в якій при розгляді справи покладалась на розсуд суду (т. 3 а.с. 150-151, 165-174, 201-207).

При цьому, за клопотанням представника ТОВ «РОЗА-Л» - адвоката Клапчука Ф.П. суд апеляційної інстанції 24 жовтня 2024 року продовжував перерву у розгляді справи, забезпечивши право представника апелянта взяти участь у розгляді справи. Проте в судове засідання 31 жовтня 2024 року представник ТОВ «РОЗА-Л» - адвокат Клапчук Ф.П. не прибув, причини неявки не повідомив про розгляд справи був сповіщений особисто повідомленням 24 жовтня 2024 року доЕлектронного кабінету в ЄСІТС із забезпеченням технічної фіксації доставлення судової повістки до електронного кабінету ТОВ «РОЗА-Л» і до електронного кабінету представника апелянта - адвоката Клапчука Ф.П. (т. 3 а.с. 193-196, 200).

Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в тому чи іншому судовому засіданні.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22).

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі «Шульга проти України», № 16652/04). При цьому запобігати неналежній і такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі - завдання саме державних органів (див. рішення ЄСПЛ від 20.01.2011 у справі «Мусієнко проти України», № 26976/06).

Зважаючи на вимоги п. 2 ч. 8 ст. 128, ч. 5 ст. 130, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скаргане підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до відповідача ТОВ «РОЗА-Л» з позовними вимогами, в яких просили визнати відсутнім у ТОВ «Роза-Л» права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3222287200:02:305:0027, площею 0,9199 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Сватівської сільської ради Кагарлицького району Київської області та належить на праві власності ОСОБА_1 та земельної ділянки з кадастровим номером 3222287200:02:305:0025, площею 0,9238 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Сватівської сільської ради Кагарлицького району Київської області та належить на праві власності ОСОБА_2 ; зобов`язати ТОВ «Роза-Л» повернути ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належні їм на праві власності вказані земельні ділянки (т. 1 а.с. 1-16, т. 2 а.с. 236-239).

Посилались на те, що їм стало відомо, що щодо належних їм вказаних земельних ділянок було здійснено реєстрацію права оренди за ТОВ «РОЗА-Л» 19.01.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Заставенко А.В. на підставі договорів оренди земельної ділянки від 25.12.2020 року. Однак, позивачки стверджують, що вказані договори ними ніколи не укладались і не підписувались.

Сторона відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, 25.12.2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «РОЗА-Л» було укладено договір № б/н оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3222287200:02:305:0027 та 25.12.2020 року між ОСОБА_2 та ТОВ «РОЗА-Л» було укладено договір № б/н оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3222287200:02:305:0025.

Задовольняючи клопотання представника позивачів - адвоката Потьмкіна С.О. про призначення судової почеркознавчої експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що позивачами заперечується факт підписання договорів оренди землі, дана обставина має значення для вирішення спору, з`ясування якої потребує спеціальних знань, тому для з`ясування об`єктивних обставин справи, правильного та всебічного її вирішення, що мають значення для справи необхідні спеціальні знання, якими суд не володіє. Відповідно до вимог ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З такими висновками суду погодився і суд апеляційної інстанції, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами чинного законодавства, з огляду на наступне.

Як визначено у ч. 1, 2 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Частиною 1 ст. 103 ЦПК України визначено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 103 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Відповідно до ч. 1 ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Отже, діючим цивільним процесуальним законодавством передбачено, що експертиза у справі призначається судом у разі необхідності з`ясування фактичних обставин, що становлять предмет доказування.

Враховуючи, що предметом дослідження у даній справі є факт укладення та підписання позивачами договорів б/н оренди земельної ділянки від 25.12.2020 року, на підставі яких було здійснено реєстрацію права оренди вказаних земельних ділянок за ТОВ «РОЗА-Л» 19.01.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Заставенко А.В., суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що необхідно у справі призначити судову почеркознавчу експертизу.

Призначивши судову почеркознавчу експертизу, суд першої інстанції забезпечив дотримання принципів змагальності та диспозитивності цивільного процесу, надавши можливість стороні реалізувати своє право на подачу доказів в обґрунтування заперечень проти позову.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що неможливо у справі проводити експертизу за відсутності оригіналів документів (об`єктів дослідження), по копіям, оскільки це не є підставою для відмови в задоволенні клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, адже за приписами Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 виключно до повноважень експерта належить прийняття рішення щодо можливості проведення експертного дослідження на підставі наявних копій документів. При цьому, експерт також не позбавлений права звернутися до суду з клопотанням щодо надання необхідних документів для проведення експертизи, а суд в свою чергу зобов`язати учасників справи надати такі документи для передачі експерту.

Також, суд апеляційної інстанції відхиляє як передчасні посилання на незаконність ухвал Кагарлицького районного суду Київської області від 15.02.2024 року та від 09.04.2024 року у даній справі, оскільки вказані ухвали не є предметом оскарження даної апеляційної скарги.

При цьому, справа перебуває в провадженні районного суду з червня 2023 року, а апелянтом не наведено об`єктивних доказів, які б свідчили про помилковість висновків суду про зупинення провадження у справі на час проведення судової почеркознавчої експертизи.

Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Процесуальних порушень, які б могли бути визнані підставою для скасування оскаржуваної ухвали, не встановлено.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст.ст. 381-384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза-Л» - залишити без задоволення.

Ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 06 червня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття і в частині призначення експертизи оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає.

Дата складання повного судового рішення - 31 жовтня 2024 року.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

О.В. Борисова

В.М. Ратнікова