Ухвала

від 13.06.2024 по справі 907/22/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"13" червня 2024 р. м. УжгородСправа № 907/22/23

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши клопотання приватного підприємства «Вінтаж-Тріада» про скасування судового наказу від 12.06.2024 вх. № 02.3.1-02/4827/24 у справі

за заявою Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради, м. Ужгород

до приватного підприємства «Вінтаж-Тріада», м. Ужгород

про видачу судового наказу,

ВСТАНОВИВ:

Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради (стягувач) звернувся до приватного підприємства «Вінтаж-Тріада» (боржник) із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Приватного підприємства «Вінтаж-Тріада» (88000, м. Ужгород, вул. Перемоги, буд. 32, корпус «А», код ЄДРПОУ 33537100) на користь Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради (88000, м. Ужгород, пл. Поштова, 3, код ЄДРПОУ 36541721) 13 112,84 грн заборгованості за договором №209/3 від 20.10.2017 року на право тимчасового користування місцями розміщення засобів зовнішньої реклами та 268,40 грн на відшкодування судових витрат.

24.01.2023 Господарським судом Закарпатської області видано судовий наказ у справі 907/22/23.

Попереджено боржника, що відповідно до частин 1, 2 статті 157 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав; заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб; заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі; згідно з частиною 1 статті 159 ГПК України у разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу протягом п`яти днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили.

На виконання вимог статті 156 ГПК України боржнику було надіслано копію судового наказу разом з копією заяви стягувача про видачу судового наказу та доданими до неї документами на адресу Приватного підприємства «Вінтаж-Тріада» (88000, м. Ужгород, вул. Перемоги, буд. 32, корпус «А», код ЄДРПОУ 33537100).

02.03.2023 судовий наказ повернувся на адресу Господарського суду Закарпатської області з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Зважаючи на те, що боржник не скористався правом подачі заяви про скасування вказаного наказу, відповідно до частини 1 статті 159 ГПК України судовий наказ набрав законної сили 09.02.2023 та був направлений на адресу стягувача.

На адресу Господарського суду Закарпатської області 12.06.2024 надійшла заява вх. №02.3.1-02/4827/24, про скасування судового наказу, яким заявник одночасно просить про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу, яке мотивовано тим, що судовий наказ він не отримував, а про його існування дізнався 31.05.2024 зареєструвавши електронний кабінет в ЄСІТС.

Розглянувши клопотання приватного підприємства «Вінтаж-Тріада» про поновлення строків на скасування судового наказу від 12.06.2024 вх. № 02.3.1-02/4827/24, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні з огляду на наступне.

За приписами статті 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу; із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги; заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці; судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.

Статтею 148 ГПК України визначено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.1); особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір (ч.2).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 150 ГПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника.

Статтею 156 ГПК України встановлено, що після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові на його офіційну електронну адресу, або рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного, якщо офіційної електронної адреси боржник не має (ч.1); одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами (ч.2); копія (текст) судового наказу, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, разом з додатками надсилаються боржнику за адресою місцезнаходження (місця проживання), зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ч.3); днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику, визначений відповідно до статті 242 цього Кодексу (ч.4).

На виконання вимог статті 156 ГПК України, судом було надіслано на адресу боржника, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копію судового наказу разом з копією заяви стягувача про видачу судового наказу та доданими до неї документами, проте 02.03.2023 судовий наказ повернувся на адресу Господарського суду Вінницької області з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом частини 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Частиною 11 статті 242 ГПК України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з положеннями частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, і які регулюють відносини між ними.

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, з позначкою "за закінченням терміну зберігання".

У разі якщо судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена, зокрема, статтею 150 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Враховуючи відсутність підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, колегія суддів вважає, що факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав копію судового наказу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (Суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), провадження № 11-268заі18).

З огляду на те, що копію судового наказу разом з копією заяви стягувача про видачу судового наказу та доданими до неї документами божнику було надіслано за належною адресою, яка співпадає із відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, судом вчинено всі можливі дії щодо належного повідомлення боржника про наявність наказного провадження у справі №907/22/23.

Відповідно до частини 1 статті 157 ГПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.

Відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку; заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на те, що боржник не скористався правом подачі заяви про скасування вказаного наказу, відповідно до частини 1 статті 159 ГПК України судовий наказ набрав законної сили 09.02.2023 та був направлений на адресу стягувача.

Частиною 1 статті 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина 3 статті 13 ГПК України).

Згідно частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи доводи, наведені боржником у клопотанні про поновлення пропущеного строку на подання заяви про скасування судового наказу, та враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість зазначеного клопотання та відмову у його задоволені.

Згідно ч. 2 ст. 158 Господарського процесуального кодексу України, заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 157 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Враховуючи, що боржником без поважних причин пропущено процесуальний строк для подання заяви про скасування судового наказу, а судом відмовлено у задоволенні клопотання про його поновлення, клопотання приватного підприємства «Вінтаж-Тріада» про скасування судового наказу від 12.06.2024 вх. № 02.3.1-02/4827/24 підлягає поверненню боржнику.

Керуючись ст.ст. 157, 158, 232, 233, 234, 235, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотання приватного підприємства «Вінтаж-Тріада» про поновлення строків від 12.06.2024 вх. № 02.3.1-02/4827/24 відмовити.

2. Клопотання про скасування судового наказу від 12.06.2024 вх. № 02.3.1-02/4827/24 повернути приватному підприємству «Вінтаж-Тріада»

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню.

Суддя Л.В. Андрейчук