Ухвала

від 18.11.2024 по справі 907/22/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"18" листопада 2024 р. м. УжгородСправа № 907/22/23

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., повторно розглянувши заяву від 12.06.2024 приватного підприємства «Вінтаж-Тріада» про скасування судового наказу (вх. № 02.3.1-02/4827/24) у справі

за заявою Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради, м. Ужгород

до приватного підприємства «Вінтаж-Тріада», м. Ужгород

про видачу судового наказу,

ВСТАНОВИВ:

Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради (стягувач) звернувся до приватного підприємства «Вінтаж-Тріада» (боржник) із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Приватного підприємства «Вінтаж-Тріада» (88000, м. Ужгород, вул. Перемоги, буд. 32, корпус «А», код ЄДРПОУ 33537100) на користь Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради (88000, м. Ужгород, пл. Поштова, 3, код ЄДРПОУ 36541721) 13 112,84 грн заборгованості за договором №209/3 від 20.10.2017 року на право тимчасового користування місцями розміщення засобів зовнішньої реклами та 268,40 грн на відшкодування судових витрат.

24.01.2023 Господарським судом Закарпатської області видано судовий наказ у справі 907/22/23.

На адресу Господарського суду Закарпатської області 12.06.2024 надійшла заява вх. №02.3.1-02/4827/24, про скасування судового наказу, яким заявник одночасно просить про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу, яке мотивовано тим, що судовий наказ він не отримував, а про його існування дізнався 31.05.2024 зареєструвавши електронний кабінет в ЄСІТС.

Ухвалою суду від 13.06.2024 у задоволенні клопотання приватного підприємства «Вінтаж-Тріада» про поновлення строків від 12.06.2024 вх. № 02.3.1-02/4827/24 відмовлено. Клопотання про скасування судового наказу від 12.06.2024 вх. № 02.3.1-02/4827/24 повернуто приватному підприємству «Вінтаж-Тріада».

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 13 червня 2024 року у справі №907/22/23 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для розгляду заяви ПП «Вінтаж-Тріада» про скасування судового наказу.

Повторно розглянувши заяву від 12.06.2024 приватного підприємства «Вінтаж-Тріада» про скасування судового наказу (вх. № 02.3.1-02/4827/24) суд зазначає.

Відповідно ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року № 3477-IV практика Європейського суду з прав людини застосовується українськими судами як джерело права.

Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття розумний строк вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі Броуган та інші проти Сполученого Королівства).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення Бараона проти Португалії, 1987 рік, Хосце проти Нідерландів, 1998 рік; Бухкольц проти Німеччини, 1981 рік; Бочан проти України, 2007 рік).

Згідно із приписами п. 7 ч. 1 ст. 155 ГПК України під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ГПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.

За змістом ч. 5 ст. 157 ГПК України до заяви про скасування судового наказу додається, зокрема, клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

Заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 157 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви (ч. 2 ст.158 ГПК України).

Подана боржником заява про скасування судового наказу оформлена з додержанням вимог ч. ч.2-5 ст. 157 ГПК України.

В частинах 1 та 4 статті 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Мотивуючи поважність причин пропуску строку на подання заяви про скасування судового наказу Господарського суду Закарпатської області від 24.01.2023 у справі №907/22/23 ПП «Вінтаж-Тріада» зазначає, що засобами поштового зв`язку судовий наказ від 24.01.2023 з доданими до нього заявою про видачу судового наказу з додатками не отримувало, а про їх з міст та обґрунтування дізналося лише 31.05.2024, зареєструвавшись в електронний кабінет у підсистемі електронний суд ЄСІТС

З матеріалів справи № 907/22/23 вбачається, що судовий наказ Господарського суду Закарпатської області від 24.01.2023 у справі №907/22/23 разом з заявою Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради (стягувача) про видачу судового наказу та з доданими до неї документами направлявся судом ПП «Вінтаж-Тріада» (боржнику) на відому суду адресу: 88000, м. Ужгород, вул. Перемоги, буд. 32, корпус «А» засобами поштового зв`язку.

Відповідно до ч. 4. ст. 152 ГПК України суддя з метою визначення підсудності, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, не пізніше наступного дня з дня отримання заяви про видачу судового наказу перевіряє зазначене у заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Адреса ПП «Вінтаж-Тріада», яка зазначалася Департаментом міської інфраструктури Ужгородської міської ради» в заяві про видачу судового наказу та на яку відповідний судовий наказ направлявся боржнику, відповідає адресі ПП «Вінтаж-Тріада», зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

02.03.2023 судовий наказ Господарського суду Закарпатської області від 24.01.2023 у справі № 907/22/23 разом з заявою Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради (стягувача) про видачу судового наказу та з доданими до неї документами, який направлявся судом ПП «Вінтаж-Тріада», повернувся до суду без вручення адресату з відміткою оператора поштового зв`язку: "За закінченням терміну зберігання".

В постанові Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 922/2887/16 викладена правова позиція, що сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб`єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Відповідно до ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, встановлюються судом.

Згідно з ст. 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

За таких обставин, задля дотримання принципів господарського судочинства, а також з огляду на зазначені обставини, які зумовили несвоєчасне подання заяви, суд вважає можливим задовольнити заяву та поновити строк для подання заяви про скасування судового наказу у справі № 907/22/23.

Беручи до уваги наведені заявником доводи, а також той факт, що у разі скасування судового наказу, стягувач не позбавлений права на судових захист, так як може скористатися правом звернення до суду в спрощеному позовному провадженні, в той час, як боржник (у разі не поновлення строку) може бути позбавлений права на судовий захист та справедливий судовий розгляд з підстав неналежного вручення судового наказу (не з вини боржника), що нівелює один із принципів господарського судочинства (змагальність сторін), суд доходить висновку про задоволення заяви від 12.06.2024 приватного підприємства «Вінтаж-Тріада» про скасування судового наказу (вх. № 02.3.1-02/4827/24).

Зважаючи на відсутність підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суд постановляє ухвалу про його скасування в установленому ст. 158 ГПК України порядку.

Керуючись ст. ст. 157, 158 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Поновити приватному підприємству «Вінтаж-Тріада» пропущений строк для подання заяви про скасування судового наказу Господарського суду Закарпатської області від 24 січня 2023 року у справі № 907/22/23.

2. Судовий наказ від 24 січня 2023 року у справі № 907/22/23- скасувати

2. Роз`яснити Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради про право на звернення до суду в порядку спрощеного позовного провадження із вимогами про стягнення з приватного підприємства «Вінтаж-Тріада» суми боргу, яке не було реалізовано у наказному провадженні у справі №907/22/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя Л.В. Андрейчук