Ухвала

від 12.06.2024 по справі 34/148

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

12.06.2024Справа № 34/148За поданням приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника без вилучення паспортного документа у межах справи №34/148

Стягувач Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк"

Боржник Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінкомтраст"

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Саруханян Д.С.

від стягувача - Приходько Т.П.,

приватний виконавець - не з`явився.

Встановив:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.10.2010, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду №34/148 від 14.12.2010, позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінкомтрванс" задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінкомтрванс" на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" заборгованість за Кредитним договором №54/VIP від 28.12.2007 у сумі 184422189 грн 95 коп., яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 155000000 грн, заборгованості по відсотках за кредитом в сумі 27687671 грн 24 коп., пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом у сумі 1734518 грн 71 коп.

24.02.2011 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

10.06.2024 до Господарського суду міста Києва від Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича (далі - приватний виконавець) надійшло подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінкомтраст" - ОСОБА_1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2024 подання приватного виконавця призначено до розгляду на 12.06.2024, без виклику сторін.

Судом враховано, що приватний виконавець у своєму поданні зазначив про розгляд подання без його участі.

У судове засідання 12.06.2024 з`явилася представниця стягувача.

Обґрунтовуючи подання приватний виконавець зазначив наступне.

12.06.2023 приватним виконавцем було відкрито виконавче провадження № 72012837 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 24.02.2011 № 34/148 та винесено постанову про арешт коштів боржника.

У подальшому державним виконавцем вчинялись дії, направлені на розшук майна боржника, однак відповідно до отриманих виконавцем відомостей за боржником зареєстровані земельні ділянки, які перебувають в іпотеці ПАТ АБ «Укргазбанк» та не можуть бути звернуті до стягнення.

Згідно відповіді Міністерства внутрішніх справ України на електронний запит від 09.01.2024 за боржником транспортні засоби не зареєстровано.

Одночасно, державним виконавцем здійснено вихід за вказаною у виконавчому документі та заяві стягувача адресою юридичної особи - боржника: м. Одеса, вул. Канатна, 4 та встановлено, що за вказаною адресою боржник не знаходиться.

Відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником ТОВ «Фінкомтраст» є ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Згідно відповіді Державної міграційної служби України від 05.04.2024, було встановлено, що керівник боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданий 13.09.2019.

Приватний виконавець зазначає, що в самостійному порядку вимоги виконавчих документів керівником ТОВ "Фінкомтраст" ОСОБА_1 не виконані. Боржник був належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження. Станом на теперішній час керівником ТОВ "Фінкомтраст" не вжито жодних заходів щодо виконання вимог виконавчих документів та не надано жодних пояснень стосовно не виконання вимог виконавчих документів і законних вимог виконавця. Станом на час подачі подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівник ТОВ "Фінкомтраст" вчиняє дії, що ускладнюють виконання рішення, не подав виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, своєчасно не з`являється на вимогу виконаний (з моменту відкриття виконавчого провадження жодного разу не з`явився на прийом на вимогу приватного виконавця), неодноразово полишав територію України. Все вищевикладене, на думку приватного виконавця, свідчить про ухилення керівника ТОВ "Фінкомтраст" від виконання судовою рішення.

Таким чином, приватний виконавець просив встановити тимчасове обмеження боржника в праві виїзду керівника боржника - юридичної особи, за межі України ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа до виконання зобов`язань за наказ від 24.02.2011 у справі № 34/148.

Відповідно до частини 3 статті 337 ГПК України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця (частина 4 статті 337 ГПК України).

Відповідно до 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

На виконання статті 2 Указу Президента України "Про додаткові заходи щодо підвищення ефективності виконання рішень судів" від 24.03.2008 № 261/2008 стосовно врегулювання порядку виїзду за кордон осіб, які мають невиконані зобов`язання, було видано спільного листа Міністерства юстиції України та Адміністрації Державної прикордонної служби України від 27.05.2008 № 25-32/463 та № 25-5347, в якому зазначено, що наявність в особи невиконаних зобов`язань, покладених на неї судовим рішенням, у тому числі аліментних, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України, до того ж питання такого обмеження вирішується судом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Пунктом 19 ч. 3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України" передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов`язання до виконання зобов`язань або розв`язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках.

Таким чином, наявність в особи невиконаних зобов`язань, покладених на неї, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України.

Суд зауважує, що юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду законом передбачено не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника судовим рішенням, може полягати як в активних діях (нез`явлення на виклики державного виконавця, приховування майна, доходів тощо), так і в пасивних діях (невжиття будь-яких заходів для виконання обов`язку сплатити кошти).

Статтею 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, в межах цієї території має право на свободу пересування і свободу вибору місця проживання. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включаючи свою власну. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Права, викладені у пункті 1 Протоколу Конвенції, також можуть у певних місцевостях підлягати обмеженням, що встановлені згідно із законом і виправдані суспільними інтересами в демократичному суспільстві. Передбачені у законі обмеження є заходами, які покладаються на боржника з метою заклику до його правосвідомості, якщо останній ухиляється від виконання свого обов`язку, або ж переслідують пасивне та незаборонене примушування боржника до вчинення ним активних дій щоб якнайскоріше задовольнити інтереси кредитора та позбутися обмежувальних заходів.

Отже, тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.

Крім того, навіть якщо міра, що обмежує свободу пересування особи є початково обґрунтованою, вона може стати неспіврозмірною й порушити права особи, якщо автоматично продовжується протягом тривалого часу (рішення Європейського Суду за справою "Луордо проти Італії " (Luordo v. Italy), скарга N 32190/96, § 96, ECHR 2003-IX), рішення Європейського Суду за справою "Фельдеш та Фельдешне Хайлік проти Угорщини" (Foldes and Foldesne Hajlik v. Hungary), скарга N 41463/02, § 35, ECHR 2006, рішення Європейського Суду за справою "Рінер проти Болгарії", § 121).

У пункті 50 вказаного рішення Європейський Суд з прав людини підкреслив, що у будь-якому випадку влада країни зобов`язана забезпечити те, що порушення права особи залишати його або її країну було від самого початку і протягом всієї тривалості - виправданим та пропорційним за будь-яких обставин. Влада не може продовжувати на довготривалі строки заходи, що обмежують свободу пересування особи без регулярної перевірки їх обґрунтованості (рішення Європейського Суду за справою "Рінер проти Болгарії", §124 рішення Європейського Суду "Фельдеш и Фельдешне Хайлик против Венгрии", §35). Така перевірка має, як правило, проводитися судами принаймі, в останній інстанції, оскільки вони забезпечують найкращі гарантії незалежності, неупередженості й законності процедури (рішення Європейського Суду від 25 січня 2007 за справою "Сіссаніс проти Румунії"), скарга № 23468/02, § 70).

Охоплення судової перевірки має дозволити суду взяти до уваги всі фактори, що відносяться до справи, включаючи ті, що стосуються співмірності обмежувального заходу (рішення Європейського Суду від 23 червня 1981 за справою "Ле Конт, Ван Лейвен і Де Мейере проти Бельгії" (Le Compte, Van Leuven and De Meyere v. Belgium), Series A, N 43, §60)".

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що застосовуючи статтю 2 Протоколу 4 до Конвенції та практику Європейського суду з прав людини, які є джерелом права в Україні, суд зобов`язаний забезпечити, щоб порушення права особи залишати країну було виправданим та пропорційним за будь-яких обставин.

Разом з цим, державним виконавцем не доведено, що керівник боржника-юридичної особи ОСОБА_1 має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.

Одночасно суд наголошує, що матеріали подання приватного виконавця про тимчасове обмеження керівника боржника-юридичної особи у праві виїзду за межі України не містять відомостей про реальні дії керівника боржника, які зумовлені на виїзд його закордон. Письмові пояснення приватного виконавця стосовно тверджень, що ОСОБА_1 неодноразово полишав територію України не підтверджується жодними доказами.

Крім того, як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, боржником за наказом Господарського суду міста Києва від 24.02.2011 у справі № 34/148 є юридична особа - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінкомтраст".

При цьому, у поданні, яке розглядається судом, приватний виконавець просить суд обмежити у праві на виїзд за межі України керівника боржника - ОСОБА_1 , який не є фізичною особою - боржником за наказом Господарського суду міста Києва від 24.02.2011 у справі № 34/148.

Разом з тим, стаття 337 Господарського процесуального кодексу України передбачає можливість застосування господарським судом тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України тільки для фізичної особи, яка є боржником, і відповідно не передбачає можливості застосування господарським судом такого тимчасового обмеження для керівника боржника - юридичної особи.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення подання приватного виконавця про тимчасове обмеження керівника боржника-юридичної особи ОСОБА_1 в праві виїзду за межі України.

Керуючись статтями 234, 235, 337 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінкомтраст" ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 235 ГПК України негайно після її підписання, і може бути оскаржена в порядку та строк встановлені статтями 254-256 ГПК України.

Суддя Р.Б. Сташків