Ухвала

від 12.06.2024 по справі 915/239/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

12 червня 2024 року Справа № 915/239/21

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріалами заяви Комунального некомерційного підприємства Миколаївській обласний центр онкології від 29.05.2024 про видачу дублікату наказу на виконання рішення у справі №915/239/21

за позовом: Комунального некомерційного підприємства Миколаївській обласний центр онкології (54018, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 18)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Ковальова Михайла Сергійовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

про: відшкодування збитків за неповернення товару

за участі представників:

від заявника: не з`явився,

від боржника: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 21.05.2021 у справі № 915/239/21 позов задоволено, стягнути з фізичної особи-підприємця Ковальова Михайла Сергійовича ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) на користь Комунального некомерційного підприємства Миколаївській обласний центр онкології (54018, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 18, рахунок № 143266100000026006053250719 АТ КБ в ПриватБанку, код ЄДРПОУ 05483316) збитки в розмірі 98515,19 грн. та 2270,00 грн судового збору.

16.06.2021 на виконання рішення суду господарським судом видано відповідний наказ.

29.05.2024 до Господарського суду Миколаївської області надійшла заява Комунального некомерційного підприємства Миколаївській обласний центр онкології від 29.05.2024 про видачу дублікату наказу на виконання рішення у справі №915/239/21.

Заявник зазначає, що постановою Інгульського ВДВС виконавчий документ повернуто стягувачу та при пересиланні втрачено.

Ухвалою від 30.05.2024 суд постановив: прийняти заяву до розгляду; розгляд заяви призначити на 10 червня 2024 року об 11:00 год.; зобов`язати заявника до судового засідання надати суду докази на підтвердження дотримання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

06.06.2024 Комунальним некомерційним підприємством Миколаївській обласний центр онкології подано до суду заяву про долучення до матеріалів справи доказів дотримання строку пред`явлення наказу до виконання.

10.06.2024 у судовому засіданні оголошено перерву до 12.06.2024 о 10:00 год

Судом встановлено, що 14.07.2021 судова справа № 915/239/21 передана до архіву суду для архівного зберігання.

29.03.2022 внаслідок ракетного удару окупаційних військ Російської федерації по будівлі Миколаївської обласної Ради, приміщення Господарського суду Миколаївської області були зруйновані. Під час руйнування приміщень суду більшість судових справ, які перебували на архівному зберіганні у архіві суду були пошкоджені або знаходяться під зруйнованою будівлею Миколаївської обласної Ради.

Після заподіяння руйнувань та до цього часу Господарським судом Миколаївської області вживаються заходи з пошуку та впорядкування вищезазначених судових справ, з метою з`ясування переліку судових справ, які пошкодженні або втрачені.

Станом на 10.06.2024 справи №915/239/21 немає у переліку судових справ, які знайдені та вивезені з пошкоджених приміщень суду, про що свідчить відповідний акт архіву суду від 10.06.2024.

Ухвалою суду від 10.06.2024 відкрито провадження з відновлення втраченого судового провадження у справі №915/239/21. Судом постановлено відновлення втраченого судового провадження у справі №915/239/21 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою від 12.06.2024 судом постановлено: відновити втрачене судове провадження у справі №915/239/21 шляхом роздруківки матеріалів справи з Автоматизованої системи документообігу суду.

Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання для розгляду заяви про видачу дублікату виконавчого документа, правом участі у судовому засіданні не скористались.

Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України участь в судових засіданнях учасників справи - це право, а не обов`язок, якщо інше не визначено законом.

Явка представників сторін у судове засідання не визнавалась судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути справу, суду не повідомлялося.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

На підставі ст. 233 ГПК України судом підписано вступну та резолютивну частини ухвали.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення заяви Комунального некомерційного підприємства Миколаївській обласний центр онкології з наступних підстав.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

За змістом ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Згідно з ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ГПК України, суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі - Суд), рішення якого відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони.

У рішеннях Суду у справі Савіцький проти України, no. 38773/05, від 26.07.2012р. та у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012р. вказано, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду однієї зі сторін.

Оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду однієї зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Стгеесе), від 19.03.1997, у справі "Бурдов проти Росії" (Buurdov v. Russia) від 07.05.2002, "Ясюнієне проти Литви" (Jasiniene v. Lithuania) від 06.03.2003).

У справі "Кайсин проти України" (Kaysin and Others v.Ukraine) ЄСПЛ наголосив, що правосуддя було б ілюзорним, якби внутрішній правопорядок держави дозволяв невиконання остаточного й обов`язкового рішення суду стосовно однієї зі сторін.

Неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1 (див. серед інших джерел, Бурдов проти Росії , заява N 59498/00; Ясіуньєне проти Латвії, заява N 41510/98, 6 березня 2003 року).

У рішеннях у справі Антонюк проти України, no. 17022/02, від 11.12.2008р. та у справі Мкртчян проти України, no. 21939/05, від 20.05.2010р. Європейский суд з прав людини вказує, що відповідальність держави за виконання судових рішень щодо приватних осіб зводиться до участі державних органів у виконавчому провадженні та обмежується питаннями організації та вчинення виконавчих дій.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі Чижов проти України зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до п. 19.4 "Перехідних положень" ГПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 року по справі № 2-836/11).

Верховним Судом у постанові від 21.01.2019 року по справі № 916/215/15-г було наголошено, що ГПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права. Водночас обов`язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців; строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття; строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення; у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони; стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до приписів ст. 12 Закону України Про виконавче провадження вказаний наказ може бути пред`явлений до примусового виконання протягом трьох років.

З матеріалів заяви вбачається, що постановою від 05.07.2021 Інгульським відділом державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України було відкрито виконавче провадження 65960381 з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 16.06.2021 №915/239/21 про стягнення з фізичної особи-підприємця Ковальова Михайла Сергійовича ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) на користь Комунального некомерційного підприємства Миколаївській обласний центр онкології (54018, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 18, рахунок № 143266100000026006053250719 АТ КБ в ПриватБанку, код ЄДРПОУ 05483316) збитки в розмірі 98515,19 грн. та 2270,00 грн судового збору.

Постановою Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 21.11.2023 зазначений наказ повернуто стягувачу без виконання на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Отже, судом встановлено, що трирічний строк пред`явлення зазначеного виконавчого документа на примусове виконання станом на момент подання даної заяви до суду не сплив.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви про видачу дублікату наказу у справі.

Керуючись ст. 232-235, 254-259, п. 19.4 "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Комунального некомерційного підприємства Миколаївській обласний центр онкології від 29.05.2024 про видачу дублікату наказу на виконання рішення у справі №915/239/21 задовольнити.

2. Видати дублікат наказу Господарського суду Миколаївської області від 16.06.2021 на виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 21.05.2021 у справі № 915/239/21 про стягнення з фізичної особи-підприємця Ковальова Михайла Сергійовича ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) на користь Комунального некомерційного підприємства Миколаївській обласний центр онкології (54018, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 18, рахунок № 143266100000026006053250719 АТ КБ в ПриватБанку, код ЄДРПОУ 05483316) збитки в розмірі 98515,19 грн. та 2270,00 грн судового збору.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено і підписано 13.06.2024.

Суддя В.О.Ржепецький