Ухвала

від 11.06.2024 по справі 2-975/10

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-975/10

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2024 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі

головуючого суддіКучина Н.Г.,

секретаря судових засідань Корпесьо В.Р.,

з участю

представника заявника ОСОБА_1 ,

представника боржника ОСОБА_2 адвоката Власик В.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за заявою керівника юридичного відділу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Форт" Н.С. Семченкової, заінтересовані особи Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_2 про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження його правонаступником та видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК Форт» в особі керівника юридичного відділу Н.С. Семченкової 18.07.2023 р. звернулося в Рівненський міський суд Рівненської області із заявою у якій просить:

- замінити стягувача:Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра»у виконавчому листівиданому на виконання рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 січня 2010 року у справі № 2-975.

- видати дублікат виконавчого листа щодо стягнення заборгованості із боржника на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 січня 2010 року у справі № 2-975 та поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

В обґрунтування заяви щодо заміни сторони виконавчого провадження вказує, що 19.01.2010 року Рівненський міський суд Рівненської області ухвалив рішення по справі № 2-975 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11 11/89/МК/2007-840 від 05.10.2007р. з гр. ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «НАДРА».

14.05.2020 року між ПАТ «КБ «НАДРА» та ТОВ «ФК «МОРГАН КЕПІТАЛ», укладено договір № GL2N014341ПB260 про відступлення прав вимоги, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором № 1111/89/МК/2007-840 від 05.10.2007р.,перейшло до ТОВ «ФК «МОРГАН КЕПІТАЛ». 30.12.2020 року між ТОВ «ФК «МОРГАН КЕПІТАЛ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ» укладено Договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги та майнових прав № 92-Ф, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором № 1111/89/МК/2007-540 від 05.10.2007 р., перейшло до ТОВ «ФК ФОРТ».

Щодо видачі дубліката виконавчого документа, то зазначив, що відповідно до офіційної інформації з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, станом на день

подання цієї заяви оригінал виконавчого листа щодо боржника на примусовому виконанні не перебуває.

Оригінали виконавчих листів у заявника та первісного стягувача відсутні, заборгованість за кредитним договором не погашена.

04.06.2015року за рішенням НБУ було розпочато процедуру ліквідації ПАТ КБ «НАДРА», якою фактично було припинено нормальну діяльність банку. З моменту прийняття рішення державним органом про ліквідацію банку, його діяльність була припинена, закрито територіальні відділення банку та звільнено відповідальних за супровід судових справ працівників, що обумовило втрату оригіналів виконавчих листів.

ПАТ КБ «НАДРА» втратив оригінали виконавчих документів по всім боржникам, а відповідно і не передав заявнику жодних інших документів, які могли б стосуватися виконавчого провадження щодо боржника, вказаного в цій заяві. Тобто, оригінал виконавчого листа у заявника та первісного стягувача відсутній, заборгованість за кредитним договором не погашена. Наразі місцезнаходження виконавчого листа щодо боржника невідоме та можливість його встановлення відсутня. Отже, виконавчі документи стягувачем втрачено.

Щодо поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання зазначив, що строк пропущено з об`єктивних причин, що не залежали від попереднього кредитора в особі банку ПАТ КБ «Надра», оскільки ліквідація призвела до припинення основної діяльності банку, зміни всього керівництва, закриття територіальних відділень банку та звільнення відповідальних за супровід судових справ працівників.

Процедуру ліквідації здійснював Фонд - державний орган, який належним чином не забезпечив супровід судових справ банку. Пунктом 11 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред?явлення, якщо Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку.

Таким чином, початок процедури ліквідації ПАТ «КБ«Надра» унеможливив пред?явлення

виконавчого листа до виконання, що й призвело до пропущення процесуальних строків.

Отже, попередній кредитор не мав можливості забезпечити дотримання процесуальних строків з об?єктивних причин, що не залежали від нього, з огляду на припинення його діяльності рішеннями державних органів. Саме процедурою ліквідації банку, якою припинено основну діяльність банку, змінено весь склад керівництва, закрито територіальні відділеня банку та звільнено відповідальних за супровід судових справ працівників, обумовлено втрату оригіналів виконавчих листів та пропущення процесуальних строків.

Також вказує, що відмова суду у видачі дублікату виконавчого документа для пред`явлення виконавчого документу на виконання фактично буде означати, що рішення суду буде не виконане.

У судовому засіданні в режимі відеоконференції представник заявника підтримла вимоги заяви, з підстав в ній викладеній.

Представник заінтересованої особи ПАТ «Комерційний Банк» у судове засідання не з`явився, судом було вжито належних заходів щодо їх повідомлення про дату, час та місце розгляду справи. Заяв не подано.

Представник боржника Котляревського адвокат Власик В.Я. в судовому засіданні просила відмовити у задоволені заяви ТОВ «ФК Форт» в повному обсязі.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали заяви та надані суду документи, суд приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що19 січня 2010 року Рівненський міський суд Рівненської області ухвалив рішення по справі: № 2-975/10 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором № 1111/89/МК/2007-840 від 05 жовтня 2007 року в розмірі 9101 грн. 17 коп. та 211 грн. 01 коп. судових витрат по справі.

14 травня 2020 року між ПАТ «»Комерційний Банк «Надра» та ТОВ «Морган Кепітал»укладено договір про відступлення права вимоги № GL2N014341ПB260, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором № 1111/89/МК/2007-840 від 05.10.2007 р., перейшло до ТОВ «ФК «МОРГАН КЕПІТАЛ».

30 грудня 2020 року між ТОВ «ФК «МОРГАН КЕПІТАЛ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ» укладено Договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги та майнових прав № 92-Ф, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором № 1111/89/МК/2007-540 від 05.10.2007 р., перейшло до ТОВ «ФК ФОРТ».

Пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України, визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 512 ЦК України підставою заміни кредитора є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Згідно ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Частиною 5 ст. 442 ЦПК України передбачено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч.5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Судова практика підтверджує, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги є правонаступництвом і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року №6-122-цс13.

Отже, за змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 29 березня 2021 року у справі № 2-5356/10.

Суд застосовує правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 2-а-3494/11 та від 27 серпня 2020 року у справі № 804/536/18, відповідно до яких заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво), можлива на будь-якій стадії судового процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того, чи виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.

Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Здійснення заміни сторони у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження можливо лише, якщо строк пред`явлення рішення до виконання не сплив, крім випадків одночасного звернення із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання (постанови Верховного Суду від 27.05.2021 у справі № 11/165-09, від 24.05.2021 у справі № 911/4460/21; від 11.03.2021 у справі № 910/2954/17; від 21.08.2020 у справі № 905/2084/14-908/4066/14; від 30.07.2019 у справі № 5/128; від 25.06.2019 у справі № 910/10031/13).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) зазначено, що: «Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу. [...] Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва».

Частиною 1 ст. 433 ЦПК України передбачено, що у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Метою вказаної статті є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин.

Згідно з частиною шостою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

За змістом зазначених статей закону строк пред`явлення виконавчого документа до виконання може бути поновлений судом за умови, якщо заявник доведе належними і допустимими доказами існування обставин, які об`єктивно перешкоджали йому вчинити процесуальну дію у встановлений законом строк.

Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому відповідно до ст.89 ЦПК України суд дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.1 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об`єктивно, так і від чинників, що не пов`язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування.

Суд не може безпідставно поновити строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки це порушує гарантоване право на справедливий суд.

Підставою для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа документу є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин.

Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання.

Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі №127/2-3538/10 та від 02.06.2020 у справі № 2-461/09.

Зі змісту 21 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що на момент видачі виконавчого листа стягувачеві такі виконавчі документи могли бути пред`явлені до виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Слід зазначити, що ПАТ "Комерційний Банк "Надра" набув право вимоги до боржника ОСОБА_2 ще у 2010 році з моменту винесення рішення Рівненським міським судом Рівненської області від 19.01.2010 року. Строк виконання передбаченний чинним законодавством становив три роки, тобто виконавчий лист повинен був бути предявлений до виконання до 19.01.2013 року. В судовому засіданні стороною заявника будь яких належних та допустимих доказів пред"явлення у передбачений законом строк виконавчого листа до виконання первинним стягувачем не надано, крім того в судовому засіданні не встановлено, що первинний стягувач просив поновити строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Судом також встановлено, що 30 грудня 2020 року між ТОВ «ФК «МОРГАН КЕПІТАЛ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ» укладено Договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги та майнових прав № 92-Ф, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором № 1111/89/МК/2007-540 від 05.10.2007 р., перейшло до ТОВ «ФК ФОРТ».

Із заявою ТОВ «ФК Форт» звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження 27 березня 2024 року, тобто після спливу трьох річного строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.

У своїй заяві до суду ТзОВ «ФК ФОРТ» вказує про те, що причиною пропуску строків на примусове стягнення первісним кредитором були обставини ліквідації банку та втрата оригіналів виконавчих листів, а також що вони не знали та не могли знати про те, що строки для подачі на примусове стягнення, по вищевказаному виконавчому листу, пропущений та сам виконавчий лист втрачений і вони вважають, що і не могли цього та вважають цю причину поважною.

Однак, суд за таким твердженням заявника ТзОВ "ФК ФОРТ» не погоджується, з наступних підстав: при ліквідації ПАТ КБ «Надра» був призначений ліквідатор з відповідним штатом працівників, а втрата виконавчих листів з їх вини та не звернення за отриманням дублікатів або про поновлення строків стягнення вчасно - не є поважною причиною пропуску строку. Подальші правонаступники, в тому числі і ТзОВ «ФК ФОРТ» при укладенні договорів між собою, як вказано у самих договорах, копії яких надано суду, - отримали всі необхідні документи та інформацію про стан роботи із заборгованістю, а те, що вони не вивчали та не аналізували отримані документи не є поважною причиною пропуску строку, оскільки він уже був пропущений первісним стягувачем.

Отже можна зробити висновок, який випливає з аналізу документів наданих до суду заявником та із самої заяви, що строки подання виконавчого листа на виконання були пропущені з вини первісного кредитора та з вини всіх наступних кредиторів, в тому числі і ТзОВ «ФК ФОРТ» - без поважних причин, про що всі були обізнані згідно укладених договорів і заявником не було надано суду доказів поважності пропуску цих строків. ТзОВ «ФК ФОРТ», згідно укладених ним договорів, був обізнаний про пропущені строки подання виконавчого листа до примусового виконанням не отримав від попередніх стягувачів взагалі ніяких документів ні кредитних договорів, ні рішення суду, ні виконавчих листів, а лише реєстр не підтверджений ніякими документами. Не зважаючи на вказане ТзОВ «ФК ФОРТ», свідомо, без примусу укладав такий договір, а отже і взяв на себе добровільно всі ризики пов`язані з неможливістю звернення до виконання таких виконавчих листів, яких взагалі у нього немає.

Таким чином, ТзОВ «ФК ФОРТ» намагається ввести в оману суд, порушуючи закон, з приводу того, що вони взагалі є новим кредитором і мають право вимоги до вказаних боржників та з приводу поважності причин пропуску строків подання на примусове виконання вказаних виконавчих листів.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред`явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується (ч. 2 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження»).

На підставі ч. 3 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Слід зазначити, що ЄСПЛ в своїх рішеннях неодноразово порушував питання про те, що суд не може безпідставно поновлювати процесуальні строки.

Так, у рішенні ЄСПЛ «Устименко проти України» Судом було наголошено на тому, що безпідставне поновлення процесуальних строків судом є протиправним, порушує принцип юридичної визначеності та право на справедливий суд (ст. 6 Конвенції ООН «Про захист прав людини та основоположних свобод»).

Крім того, сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків порушує законні права та інтереси сторін і суперечить принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року в справі Устименко проти України , заява № 32053/13 ).

Єдиною та необхідною правовою підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є наявність в особи поважних причин пропуску пред`явлення виконавчого документа. При цьому, поважність причин є оціночною категорією та повинна визначатися, виходячи з наявності реальних обставин, які фактично унеможливили вчинення особою відповідної процесуальної дії вчасно, тобто в межах строків, установлених законодавством.

Строк для пред`явлення виконавчого листа на примусове виконання, виданого на виконання рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19.01.2010 року по цивільній справі №2-975/10, сплинув ще до придбання 14.05.2020 року ТОВ «ФК «Морган Кепітал» у ПАТ «Комерційний Банк Надра» права вимоги до ОСОБА_2 . Тобто, на час продажу ПАТ «Комерційний Банк Надра» для ТОВ «ФК «Морган Кепітал» втратив права вимоги та пред`явлення виконавчого листа до виконання, та відповідно на час продажу 30.12.2020 року ТОВ «ФК «Морган Кепітал» для ТОВ «ФК Форт» права вимоги до ОСОБА_2 також втратив права вимоги та пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Як убачається з Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11 березня 2021 року у справі №910/2954/17 «Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. На цій стадії боржник вчиняє дії на виконання рішення суду добровільно або під примусом.

Відповідно до частин 1 та статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадії судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, оскільки якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (пункт 2 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження»). Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Заміна сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того чи закінчився встановлений строк пред`явлення до виконання рішення, означатиме, що стягувач після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість «штучно» збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Такі дії можуть порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/10031/13, від 30.07.2019 у справі № 5/128, від 21.08.2020 у справі № 905/2084/14-908/4066/14 і суд касаційної інстанції у цій справі не вбачає підстав відступати від неї.

Вирішуючи питання заміни стягувача у справі №2-975/10, суд враховує і те, що зі спливом строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та відсутності підстав для його поновлення, відсутні підстави для процесуального правонаступництва ТОВ «ФК Форт», оскільки правонаступник у матеріальних правовідносинах (новий кредитор) не набув тих прав, які втратив попередній кредитор у зв`язку зі спливом строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання, що узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 8 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21).

Зазначене відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 3 листопада 2020 року у справі № 916/617/17, від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14, від 18 січня 2022 року у справі № 34/425, від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 і неодноразово підтриманим Верховним Судом у постановах від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17, від 10 серпня 2022 року у справі № 127/2-2509/09, від 31 серпня 2022 року у справі № 2-190/12 та інших.

Таким чином, суд не знаходить підстав для задоволення заяви ТОВ «ФК Форт» в частині заміни сторони (стягувача) у справі за відсутності підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Цивільним процесуальним законодавством передбачено, що єдиною підставою для видачі дубліката виконавчого документа є втрата його оригіналу, проте заявником не доведено належними доказами таку втрату.

Враховуючи вищевикладене, вимоги заявника задоволенню не підлягають.

На підставі наведеного ст. 11, 12, 15, 22-23 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 11, 127, 214, 512 ЦК України керуючись ст.ст. 76-81, 259-261, 353-355, 370, 371, 431, 433, 442, п. 17.4 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви керівника юридичного відділу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Форт" Н.С. Семченкової, заінтересовані особи Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_2 про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження його правонаступником та видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом 15 днів з дня проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 ЦПК України.

Повне судове рішення складене і підписане 13 червня 2024 року.

Суддя Н.Г. Кучина