Постанова

від 12.06.2024 по справі 320/17067/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2024 року

м. Київ

справа № 320/17067/23

провадження № К/990/17523/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів Бучик А.Ю., Рибачука А.І., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Національної спілки кінематографістів України до Кабінету Міністрів України, треті особи - Державне агентство з питань кіно, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Чиханцов Микола Анатолійович , ОСОБА_9 , Громадська організація «Творче об`єднання «Вавилон 13», про визнання протиправною та нечинною постанови, за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України на рішення Київського окружного адміністративного суду у складі колегії суддів: Дудіна С.О., Кушнової А.О., Щавінського В.Р. від 02 листопада 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Кобаля М.І., Бужак Н.П., Костюк Л.О. від 23 квітня 2024 року,

УСТАНОВИВ:

Вступ

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31 березня 2021 року № 277-р «Про утворення Ради з державної підтримки кінематографії та затвердження її складу» утворено Раду з державної підтримки кінематографії». Постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2023 року № 203 «Деякі питання організації роботи Ради з державної підтримки кінематографії» повноваження членів Ради з державної підтримки кінематографії, утвореної розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31 березня 2021 року № 277, продовжено на весь період воєнного стану та протягом трьох місяців з дня його припинення чи скасування. Означена постанова набрала чинності 10 березня 2023 року. Вважаючи постанову Кабінету Міністрів України від 07 березня 2023 року № 203 протиправною, Національна спілка кінематографів України звернулась до суду з позовом.

Зважаючи на встановлені обставини справи, доводи учасників справи, ключовими у цій справі є питання: 1) чи порушено права та інтереси позивача оскарженою постановою? 2) чи підпадає позивач під критерії суб`єктів, які мають право на висування представників для участі в конкурсі на посаду члена Ради? 3) чи не було порушено відповідачем, шляхом прийняття постанови, якою продовжено повноваження Ради на весь період дії воєнного стану та протягом трьох місяців з дня його припинення, законодавчо встановленого обмеженого строку повноважень Ради? 4) чи дотримано відповідачем процедуру прийняття оскарженої постанови?

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Національна спілка кінематографістів України звернулась до суду з позовом до Кабінету Міністрів України, треті особи - Державне агентство з питань кіно, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Чиханцов М.А. , ОСОБА_9 , Громадська організація «Творче об`єднання «Вавилон 13», про визнання протиправною та нечинною постанови, в якому просила:

- визнати протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 07 березня 2023 року № 203 «Деякі питання організації роботи Ради з державної підтримки кінематографії».

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року, позовні вимоги Національної спілки кінематографістів України було задоволено.

Визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 07 березня 2023 року № 203 «Деякі питання організації роботи Ради з державної підтримки кінематографії».

3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, із яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що з огляду на сферу дії оскарженого позивачем нормативно-правового акта та діяльність позивача, на яку цей акт розповсюджує своє застосування, враховуючи особливість позовного провадження в окресленій категорії справ, позивачем було доведено його право на звернення до суду з цим позовом.

4. На підставі системного аналізу частини першої статті 9 Закону України «Про державну підтримку кінематографії в Україні», суд дійшов висновку про наявність імперативно закріпленого дворічного строку дії повноважень членів Ради та автоматичного припинення їх повноважень по закінченню такого строку без права повторного включення до складу Ради більш як на один строк поспіль.

5. Продовжуючи на весь період воєнного стану та протягом трьох місяців з дня його припинення чи скасування повноваження членів Ради, Кабінет Міністрів України вийшов за межі повноважень, встановлених Законом України «Про державну підтримку кінематографії в Україні», чим порушив вимоги частини другої статті 19 Конституції України.

6. На основі аналізу приписів Регламенту Кабінету Міністрів України, суд дійшов висновку про те, що оскільки діяльність Держкіно спрямовується і координується безпосередньо Кабінетом Міністрів, проєкти актів Кабінету Міністрів України, підготовлені Держкіно, можуть бути внесені на розгляд Кабінету Міністрів України виключно Міністром Кабінету Міністрів України.

7. На розгляд Кабінету Міністрів України проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання організації роботи Ради з державної підтримки кінематографії», Держкіно підготовлений за власною ініціативою. Супровідний лист підписаний першим заступником Голови - Ю. Шевчук.

8. В порушення вимог Регламенту Кабінету Міністрів України, проєкт оскарженої постанови внесено на розгляд Кабінету Міністрів України не Міністром Кабінету Міністрів України Олегом Немчіновим, а першим заступником Голови Держкіно Ю. Шевчук.

9. Також суд дійшов висновку про порушення Держкіно, як розробником проєкту спірної постанови, пункту 1 § 42 Регламенту Кабінету Міністрів України, як одного з етапів проходження нормотворчого процесу означеним проєктом, в частині проведення публічних консультацій з представниками заінтересованих сторін.

10. Додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2024 року на користь Національної спілки кінематографістів України стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Кабінету Міністрів України витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Кабінет Міністрів України звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року, та ухвалити нове рішення, яким відмовити Національній спілці кінематографів України у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Судами попередніх інстанцій установлено, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31 березня 2021 року № 277-р «Про утворення Ради з державної підтримки кінематографії та затвердження її складу» утворено Раду з державної підтримки кінематографії у складі згідно з додатком, відповідно до якого до складу Ради увійшли:

- ОСОБА_1 - креативний продюсер, телеведучий, актор;

- ОСОБА_10 - кіно- та телевізійний продюсер;

- ОСОБА_3 - режисер-постановник;

- ОСОБА_4 - продюсер;

- ОСОБА_5 - виконавчий продюсер;

- ОСОБА_6 - продюсер, кінознавець;

- ОСОБА_7 - актор, режисер;

- Чиханцов Микола Анатолійович - керівник Адвокатського та ріелторського об`єднання України;

- ОСОБА_9 - продюсер.

Цим розпорядженням визнано таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 202 «Про утворення Ради з державної підтримки кінематографії та затвердження її складу».

13. Супровідним листом Держкіно від 17 лютого 2023 року на розгляд Кабінету Міністрів України внесено проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання організації роботи Ради з державної підтримки кінематографії», підготовлений Держкіно за власною ініціативою та підписаний першим заступником Голови Ю. Шевчук .

У пояснювальній записці вказано, що метою прийняття акта є нормативно-правове регулювання питань щодо роботи Ради в умовах воєнного стану.

14. Постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2023 року № 203 «Деякі питання організації роботи Ради з державної підтримки кінематографії» повноваження членів Ради з державної підтримки кінематографії, утвореної розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31 березня 2021 року № 277, продовжено на весь період воєнного стану та протягом трьох місяців з дня його припинення чи скасування; формування нового складу Ради з державної підтримки кінематографії в період воєнного стану не проводиться.

Постанова набрала чинності 10 березня 2023 року.

15. Вважаючи постанову Кабінету Міністрів України від 07 березня 2023 року № 203 «Деякі питання організації роботи Ради з державної підтримки кінематографії» протиправною, Національна спілка кінематографів України звернулась до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

16. Касаційна скарга обґрунтована відсутністю висновку Верховного Суду щодо застосування частини другої та четвертої статті 9 Закону України «Про державну підтримку кінематографії в Україні» та статті 55 Конституції України.

17. Скаржник наголошує, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень, а саме статті 12 «Про правовий режим воєнного стану» та Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», частини дев`ятої статті 46 Закону України «Про Кабінет Міністрів», статті 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та пункту 84 Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв, що містять службову інформацію, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 736.

18. Кабінет Міністрів України в касаційній скарзі також зазначає, що до закінчення дворічного терміну перебування на посадах членів Ради, Урядом 07 березня 2023 року було продовжено їх повноваження з державної підтримки кінематографії. Таким чином, повноваження членів Ради, після спливу дворічного строку автоматично не припинилися, що робить можливим та законним подальше виконання своїх обов`язків вказаними особами (членами Ради).

19. Національна спілка кінематографістів України подала відзив на касаційну скаргу Кабінету Міністрів України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

20. Державне агентство з питань кіно подало відзив на касаційну скаргу Кабінету Міністрів України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року, у якому просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити Національній спілці кінематографістів України у задоволенні позовних вимог.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права

21. Преамбулою Закону України «Про державну підтримку кінематографії в Україні» визначено, що цей Закон визначає засади державної підтримки кінематографії в Україні, що має на меті створення сприятливих умов для розвитку кіновиробництва, встановлення прозорих процедур здійснення фінансування державою проектів у сфері кінематографії.

22. Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України «Про державну підтримку кінематографії в Україні» з метою ефективного розпоряджання коштами державної підтримки кінематографії у формах, передбачених статтею 7 цього Закону, Кабінетом Міністрів України в установленому ним порядку утворюється Рада з державної підтримки кінематографії (далі - Рада) у складі дев`яти осіб, члени якої призначаються строком на два роки. Після закінчення дворічного строку повноваження члена Ради припиняються автоматично. Одна й та сама особа не може бути включеною до складу Ради більш як на один строк поспіль.

До складу Ради включаються особи, запропоновані:

1) центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері кінематографії, - одна особа;

2) центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, - одна особа;

3) творчими спілками, громадськими об`єднаннями, господарськими об`єднаннями, статутні документи яких передбачають провадження діяльності у сфері кінематографії та/або телебачення і діяльність яких є активною (упродовж останніх трьох років організовують періодично, не рідше одного разу на рік, громадські заходи щодо проблем у сфері кінематографії: ініціюють публічні обговорення актуальних питань, публічні дискусії у професійній сфері тощо), - сім осіб, одна з яких повинна мати вищу юридичну освіту, а одна - вищу економічну освіту.

23. Згідно зі статтею 113 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених цією Конституцією.

Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

24. Статтею 117 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

Акти Кабінету Міністрів України підписує Прем`єр-міністр України.

Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом.

25. Принципи діяльності Кабінету Міністрів України закріплено у статті 3 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», відповідно до якої діяльність Кабінету Міністрів України ґрунтується на принципах верховенства права, законності, поділу державної влади, безперервності, колегіальності, солідарної відповідальності, відкритості та прозорості.

Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

26. Згідно з частинами першою та другою статті 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.

Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.

27. Частиною третьою статті 4 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» визначено, що Кабінет Міністрів України відповідно до Конституції України та цього Закону затверджує Регламент Кабінету Міністрів України, який визначає порядок проведення засідань Кабінету Міністрів України, підготовки та прийняття рішень, інші процедурні питання його діяльності, а також визначає порядок розроблення, виконання та моніторингу виконання програмних документів Кабінету Міністрів України.

28. Постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року № 950 затверджено Регламент Кабінету Міністрів України (далі - Регламент), який встановлює порядок проведення засідань Кабінету Міністрів України, підготовки та прийняття рішень, визначає інші процедурні питання його діяльності у мирний час і в умовах правового режиму воєнного стану.

29. Пунктом 1 § 48 Глави 5 Регламенту передбачено, що проекти актів Кабінету Міністрів вносяться на розгляд Кабінету Міністрів Прем`єр-міністром, Першим віце-прем`єр-міністром, віце-прем`єр-міністром, міністром, який не очолює міністерство, а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (крім тих органів, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів через відповідних міністрів), державними колегіальними органами, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями.

Проекти актів, підготовлені центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів через відповідного міністра, вносяться на розгляд Кабінету Міністрів відповідним міністром.

Центральні органи виконавчої влади забезпечують підготовку та подання відповідному міністрові матеріалів (виступів) до таких проектів актів для їх представлення на засіданні Кабінету Міністрів.

Проекти актів Кабінету Міністрів, підготовлені центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується безпосередньо Кабінетом Міністрів, представляє на засіданні Кабінету Міністрів Міністр Кабінету Міністрів.

30. Відповідно до пунктів 1, 4 § 42 Глави 3 Регламенту розробник забезпечує проведення публічних консультацій з представниками заінтересованих сторін щодо проектів актів Кабінету Міністрів відповідно до Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2010 р. № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» (Офіційний вісник України, 2010 р., № 84, ст. 2945).

У разі введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного стану публічні консультації щодо проектів актів Кабінету Міністрів з питань забезпечення обороноздатності держави, з інших питань, пов`язаних із виникненням загрози життю та/або здоров`ю населення, не проводяться.

31. Частиною першою статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

32. В силу приписів частини першої статті 9 Закону України «Про державну підтримку кінематографії в Україні» з метою ефективного розпоряджання коштами державної підтримки кінематографії, Кабінетом Міністрів України утворюється Рада з державної підтримки кінематографії.

33. Кандидат до складу Ради має бути запропонований, зокрема творчими спілками, статутні документи яких передбачають провадження діяльності у сфері кінематографії та/або телебачення і діяльність яких є активною (упродовж останніх трьох років організовують періодично, не рідше одного разу на рік, громадські заходи щодо проблем у сфері кінематографії: ініціюють публічні обговорення актуальних питань, публічні дискусії у професійній сфері тощо).

34. Відповідно до пункту 1.1 Розділу І Статуту Національної спілки кінематографістів України (нова редакція), затвердженого конференцією Спілки кінематографістів України 15 травня 1992 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 1993 року за № 427 (далі - Статут), Спілка є національною всеукраїнською спілкою, суб`єктом творчої діяльності в сфері культури і мистецтва, яка здійснює свою діяльність на території України на засадах самоуправління у відповідності до Конституції України, Закону України «Про культуру», Закону України «Про професійних творчих працівників та творчі спілки», Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, інших нормативно-правових актів чинного законодавства, які регулюють діяльність творчих спілок, а також цього Статуту.

35. Пунктом 2.1 Розділу ІІ Статуту визначено, що метою діяльності Спілки є, зокрема активне сприяння розвитку екранних мистецтв як органічної складової частини національної та світової культури, їх інтеграції в єдиний світовий культурний процес; участь у створенні концепцій розвитку кіногалузі і розвитку телевідеопростору та їхньому впровадженні в життя.

36. Підпунктами 2.2.1, 2.2.2, 2.2.6, 2.2.7 пункту 2.2 Розділу ІІ Статуту визначено, що завданнями Спілки є:

впровадження в життя дієвої концепції розвитку кіногалузі в її взаємозв`язку з розвитком телевідеоінформаційного простору України;

сприяння прийняттю та реалізації законодавчих актів щодо розвитку культури і мистецтва, поліпшення творчого, економічного, соціального, правового статусу кінематографістів-професіоналів - членів Спілки та їхніх організацій, а також Спілки;

підтримка громадських, культурних і творчих зав`язків з державними та громадськими організаціями, зі спорідненими міжнародними, національними, всеукраїнськими творчими Спілками, з координаційною радою творчих Спілок;

співробітництво з міжнародними урядовими, громадськими, профспілковими та приватними організаціями як у сфері кінематографа і телебачення, так і в інших сферах суспільного життя.

37. Отже, зі змісту Статуту вбачається, що Спілка діє в організаційно-правовій формі творчої спілки та підпадає під визначення суб`єкта, статутні документи якого передбачають провадження діяльності у сфері кінематографії та телебачення.

38. На підставі вищезазначеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач підпадає під критерії суб`єктів, які мають право на висування представників для участі у конкурсі на посаду члена Ради.

39. Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

40. У постанові від 18 січня 2023 року у справі № 580/1300/22 Верховний Суд зазначив, що поняття «легітимні очікування», головним чином походять від англійського терміну «legitimate expectations» як розумні, небезпідставні або обґрунтовані очікування. У юридичній практиці зазначений термін також має такі альтернативні назви як правомірні, законні, розумні або виправдані сподівання.

Принцип легітимних очікувань широко застосовується у судовій практиці та ґрунтується на низці конституційних положень, які гарантують захист права власності (стаття 41 Конституції України) та передбачуваність (прогнозованість) законодавства, яким визначаються обмежувальні заходи (статті 22, 57, 58, 94 та 152 Конституції України). Реалізація принципу легітимних очікувань полягає у досягненні бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки; втілення легітимних очікувань унеможливлюється, зокрема, у випадку, коли особа не може досягнути прогнозованого результату внаслідок зміни правової основи у такі строки, що не є розумними та обґрунтованими.

41. Аналіз приписів частини першої статті 9 Закону України «Про державну підтримку кінематографії в Україні», згідно яких Рада призначаються строком на два роки; після закінчення дворічного строку повноваження члена Ради припиняються автоматично; одна й та сама особа не може бути включеною до складу Ради більш як на один строк поспіль, у взаємозв`язку із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31 березня 2021 року № 277-р «Про утворення Ради з державної підтримки кінематографії та затвердження її складу», дає підстави для висновку про закінчення дворічного строку повноважень членів Ради, повноваження яких мали б припинитися автоматично 31 березня 2023 року, і у позивача були легітимні очікування на проведення конкурсу з метою обрання нових членів Ради та висунення своїх представників для участі у такому конкурсі після завершення строку повноважень попереднього складу Ради.

42. Однак, оскарженою постановою відтерміновано проведення конкурсу та продовжено термін дії повноважень членів Ради на весь період воєнного стану та три місяці з дня його припинення чи скасування.

43. Зазначені обставини є свідченням порушення прав позивача, наявності у позивача права на звернення до суду щодо оскарження постанови Кабінету Міністрів України від 07 березня 2023 року № 203 «Деякі питання організації роботи Ради з державної підтримки кінематографії», якою продовжено термін дії повноважень членів Ради, сформованої на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 березня 2021 року № 277-р «Про утворення Ради з державної підтримки кінематографії та затвердження її складу», на весь період воєнного стану та три місяці з дня його припинення чи скасування.

44. Відповідно до пункту 1 Положення про Державне агентство України з питань кіно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2014 року № 277, Державне агентство України з питань кіно (Держкіно) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері кінематографії.

Координацію роботи Держкіно забезпечує Міністр Кабінету Міністрів України.

45. Зважаючи на те, що діяльність Держкіно спрямовується і координується безпосередньо Кабінетом Міністрів, проєкти актів Кабінету Міністрів України, підготовлені Держкіно, в силу приписів пункту 1 § 48 Глави 5 Регламенту, можуть бути внесені на розгляд Кабінету Міністрів України виключно Міністром Кабінету Міністрів України.

46. Як установлено судами попередніх інстанцій, відповідно до супровідного листа Держкіно від 17 лютого 2023 року № 267/5/11-23, адресованого Кабінету Міністрів України, Держкіно подає на розгляд Кабінету Міністрів України проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання організації роботи Ради з державної підтримки кінематографії», підготовлений за власною ініціативою. Супровідний лист підписаний першим заступником Голови - Ю. Шевчук.

47. Зазначене є свідченням того, що проєкт оскарженої постанови в порушення вимог, встановлених пунктом 1 § 48 Глави 5 Регламенту, внесено на розгляд Кабінету Міністрів України не Міністром Кабінету Міністрів України Олегом Немчіновим, який на момент виникнення спірних правовідносин обіймав посаду Міністра Кабінету Міністрів України, а першим заступником Голови Держкіно Ю. Шевчук.

48. Посилання відповідача на приписи частини першої статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», згідно якої у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність є безпідставним, оскільки відповідачем не надано доказів віднесення Ради до переліку органів (посадових осіб), повноваження яких не можуть бути припинені.

49. Також не заслуговують на увагу твердження відповідача про недоцільність проведення конкурсного відбору до складу Ради під час воєнного стану в умовах постійної небезпеки життю та здоров`ю громадян, оскільки відповідачем та Держкіно не доведено неможливість проведення під час воєнного стану відповідної конкурсної процедури з дотриманням заходів безпеки для життя та здоров`я осіб, зокрема із застосуванням дистанційної (віддаленої) форми участі таких осіб в конкурсі.

50. Водночас, згідно з інформацією розміщеною на вебсайті Держкіно, Держкіно 21 грудня 2022 року було оголошено конкурс на посаду керівника Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», який проводився також під час дії воєнного стану та переможця якого було оголошено у лютому 2023 року.

51. Зазначене є свідченням можливості проведення конкурсного відбору, зокрема і до Ради.

52. Аналіз пунктів 1, 4 § 42 Глави 3 Регламенту дає підстави для висновку про те, що розробник забезпечує проведення публічних консультацій з представниками заінтересованих сторін щодо проектів актів Кабінету Міністрів. У випадку введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного стану публічні консультації щодо проектів актів Кабінету Міністрів з питань забезпечення обороноздатності держави, з інших питань, пов`язаних із виникненням загрози життю та/або здоров`ю населення, не проводяться.

53. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження належності проєкту оскарженої постанови до таких, що регулюють питання забезпечення обороноздатності держави, інші питання, пов`язані із виникненням загрози життю та/або здоров`ю населення.

54. Відповідачем не доведено правомірність прийняття оскарженої постанови, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

55. З огляду на встановлені процедурні порушення при прийнятті оскарженої постанови, та зважаючи на відсутність законних підстав для відтермінування проведення конкурсу до Ради, і яка наслідок незаконного продовження терміну дії повноважень членів Ради на весь період воєнного стану та три місяці з дня його припинення чи скасування, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку визнавши постанову Кабінету Міністрів України від 07 березня 2023 року № 203 «Деякі питання організації роботи Ради з державної підтримки кінематографії» протиправною та нечинною.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

56. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанції є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір відповідно до норм процесуального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин; у них повно відображені обставини, які мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

57. Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2024 року зупинено виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року у справі № 320/17067/23 до закінчення її перегляду у касаційному порядку.

58. Відповідно до частини третьої статті 375 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

59. Враховуючи наслідки касаційного перегляду, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення дії рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року у цій справі.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359, 375 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Кабінету Міністрів України залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року - без змін.

Поновити дію рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року у справі № 320/17067/23.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді А.Ю. Бучик

А.І. Рибачук