Ухвала

від 11.06.2024 по справі 206/6259/23

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 206/6259/23

Провадження № 2-ві/206/4/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2024 м.Дніпро

Самарський районний суд міста Дніпропеттровська у складі:

головуючого - судді Нестеренко Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Бублейник В.В.,

за участю прокурора Івах Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпро заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Самарського районного суду міста Дніпропетровська Плінської Алли Володимирівни згідно ст. 39 «Заяви про самовідводи та відводи» ЦПК України у цивільній справі за позовом Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи - ОСОБА_2 , приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Максим Олексійович про витребування майна, В С Т А Н О В И В :

В провадженні судді Самарського районного суду м.Дніпропетровська Плінської А.В. перебуває цивільна справа за позовом Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи - ОСОБА_2 , приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Максим Олексійович про витребування майна.

03.06.2024 до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Плінської А.В.. В обґрунтування зазначеної заяви останній зазначив, що в провадженні судді знаходиться вище зазначена справа, де він є відповідачем. ОСОБА_1 зазначає, що існуюча наразі система судоустрою є такою, що суперечить вимогам встановленим самою Конституцією України ( документ: 254к/96-ВР-без змін і доповнень). Тож не викликає довіру правосуддя, що здійснюється суддею Плінською А.В., яка здійснює судочинство іменем України та ухвалює рішення іменем України, використовуючи непередбачені статтею 20 судову гілку влади у Самарському районному суді міста Дніпропетровська. Відповідно до норм ст.ст. 58, 80, 87 ЦК України, п.1 ч.2 ст. 55 ГК України, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних - підприємців та громадських формувань», абсолютно беззаперечно, абсолютно неспростовно, абсолютно юридично доказано свідчить, що юридична особа Самарський районний суд міста Дніпропетровська, Код ЄДРПОУ 05383394, не є в розумінні закону державним органом, отже не має права здійснювати судову (державну) владу від імені республіки (держави) України. Зауважує, що відповідно до норм ч.ч.3, 7, 8 ст. 40, ч.1 ст. 33 ЦПК України, представлена суддя Плінська А.В. та інші судді юридичної особи з назвою Самарський районний суд міста Дніпропетровська є фаховими юристами та по роду своєї діяльності в області права, повинні володіти наведеною ним у заяві інформацією, а також в обов`язковому порядку мають виконувати наведені ним рішення Конституційного Суду України №15-рп/2000; №6-рп/2005 від 05.10.2005; №6-рп/2011; №11-р/2019 та законодавство України. Натомість, зазначені особи грубо порушують викладені ним норми закону, продовжуючи перебувати на незаконній посаді судді, в незаконно утвореній юридичній особі. Вищенаведені факти є тими обставинами, що викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності всього Самарського районного суду міста Дніпропетровська як такого, тому виходячи з вищенаведених обставин, вимагає відвести суддю Плінську А.В. від розгляду справи №206/6259/23 та передати справу на розгляд до іншого не приватного суду утвореного Законом України згідно Конституції України.

Ухвалою Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 05.06.2022 відвід, заявлений відповідачем ОСОБА_1 , судді Плінській А.В. - визнано необґрунтованим, провадження у справі для вирішення питання про відвід було передано до канцелярії Самарського районного суду м.Дніпропетровська для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.06.2024, заява відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючому по справі судді Плінській А.В. передана на розгляд судді Нестеренко Т.В., так як згідно вимог ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено, як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

На підставі вищевикладеного суд вважає необхідним розглянути клопотання про відвід в судовому засіданні з повідомленням учасників справи в порядку ч. 8 ст. 40 ЦПК України.

У судовому засіданні прокурор просила відмовити у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Плінської А.В., мотивуючи тим, що вона є необґрунтованою.

У судове засідання заявник ОСОБА_1 надав письмову заяву з клопотанням про розгляд заяви про відвід судді Самарського районного суду міста Дніпропетровська Плінської А.В. без його участі.

Суд, заслухавши думку прокурора, вивчивши заяву ОСОБА_1 , матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 39 ЦПК України зазначено підстави подання заяв про самовідводи та відводи:1. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

2. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

3. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

4. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

5. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Частиною 2 ст.39 ЦПК України встановлено, що з підстав, зазначених у статтях 36, 37, 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України зазначені підстави для відводу (самовідводу) судді: 1. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

2. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

3. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

4. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ст. 37 ЦПК України зазначено підстави для недопустимість повторної участі судді в розгляді справи

1. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.

2. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.

3. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції.

4. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції.

5. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.

6. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

Як вбачається з матеріалів справи, у цивільній справі за позовом Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи - ОСОБА_2 , приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Максим Олексійович про витребування майна, підстав для відводу судді Плінської А.В., передбачених ст.ст. 36 та 37 ЦПК України, під час розгляду заяви відповідача ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Відповідно до ч.4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ч.3 ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим та відповідно до ч.5 цієї статті, якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод» кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

Визначаючись щодо наявності таких підстав, суд враховує, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини безсторонність судді має визначатися, для цілей п.1 ст.6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв він неупередженість або безсторонність у даній справі в контексті вчинення юридично значимих дій для ухвалення необ`єктивного рішення. (рішення Європейського суду з прав людини від 9 листопада 2006 року, справа «Білуха проти України»).

Аналіз практики розгляду справ ЄСПЛ свідчить, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставин, пов`язаних з прийняттям суддями рішень по цій чи інших справах, у т.ч. подібних.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 24.02.1993 року, у справі «Фей проти Австрії» суд вказав, що неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів у тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

Будь-яких доказів, які б підтверджували наявність обставин, що викликають сумнів у неупередженості чи необ`єктивності судді Плінської А.В. при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви відповідача ОСОБА_1 , не вбачається. У зв`язку з чим суд вважає заяву про відвід необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Також, суд звертає увагу, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. У разі незгоди з процесуальним рішенням судді норми ЦПК України передбачають відповідні дії учасників судового розгляду, а саме оскарження процесуальних рішень суду шляхом подання апеляційних та касаційних скарг.

Щодо клопотання стосовно передачі справи на розгляд до іншого не приватного суду, утвореного Законом України згідно Конституції України, у суду відсутні наявні фактичні та правові підстави для вирішення заявленого клопотання. Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.36, 39, 40, 260, 268, 353ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Самарського районного суду міста Дніпропетровська Плінської Алли Володимирівни згідно ст. 39 «Заяви про самовідводи та відводи» ЦПК України у цивільній справі за позовом Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи - ОСОБА_2 , приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Максим Олексійович про витребування майна - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Т.В. Нестеренко