Рішення

від 12.06.2024 по справі 532/2051/23

КОБЕЛЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

532/2051/23

2-др/532/7/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2024 р. Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді Мороз Т.М.,

з участю:

секретаря судового засідання Крейс О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кобеляки заяву представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Пелиха О. В. про приєднання до матеріалів справи доказів та ухвалення рішення про розподіл судових витрат,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 20 травня 2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на дитину та дружину, визначення місця проживання дитини та про поділ спільного майна подружжя задоволено повністю. Надано позивачу ОСОБА_1 строк для подання суду доказів щодо розміру понесених позивачем судових витрат на правничу допомогу до 27 травня 2024 року.

27 травня 2024 року до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Пелиха О. В. про приєднання до матеріалів справи доказів та ухвалення рішення про розподіл судових витрат. У поданій заяві зазначив, що по вказаній справі ОСОБА_1 понесла судові витрати у розмірі 3757,60 грн. судового збору та 7400 грн. витрат на правову допомогу. Рішенням суду від 20 травня 2024 року було присуджено стягнення 3220,80 грн. судового збору, а про решту судового збору 536,80 грн. питання ще не вирішено. Також є невирішеним питання і щодо витрат позивача на правничу допомогу. Таким чином представник позивача прохав суд винести додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати: а саме 536,80 грн. судового збору та 7400 грн. витрат на правничу допомогу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Пелих О. В., в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача. Заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат підтримав повністю.

Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного.

Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження розміру витрат позивача на правничу допомогу в розмірі 7400 грн. до суду надано: копію договору про надання правової допомоги №0419 від 08.09.2023 року; остаточний розрахунок розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, що містить реєстр дій адвоката та розрахунок витраченого часу; акт про приймання-передачу юридичних послуг від 27.05.2024 року, відповідно до яких вартість наданих юридичних послуг становить 7400 грн.; рахунок-фактуру від 27.05.2024 року; копію платіжної інструкції №0.0.3671137296.1, відповідно до якої ОСОБА_1 було сплачено гонорар за договором на надання правничої допомоги №0419 від 08.09.2023 року у розмірі 7 400 грн.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України суд покладає судові витрати на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Зі змісту ч.ч.1-3 ст. 134 ЦПК України вбачається, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 ст. 137 ЦПК України передбачено, що в разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто в розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони в разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Клопотань від відповідача ОСОБА_2 про зменшення розміру витрат на правничу допомогу до суду не надходило.

Враховуючи вищевикладене, розглянувши надані докази, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката Пелиха О. В. в сумі 7 400 грн. є співмірним із складністю справи, виконаною адвокатом роботою, часом, витраченим ним на виконання робіт, обсягом наданих послуг та не вбачає підстав для їх зменшення.

Щодо стягнення з відповідача ОСОБА_2 судового збору у розмірі 536,80 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до поданої позовної заяви ОСОБА_1 зазначено, що по даній справі сплачено судового збору на загальну суму 3220,80 грн., з яких 1073,60 грн. за вимогу про розірвання шлюбу, 1073,60 грн. за вимогу про визначення місця проживання дитини і 1073,60 грн. за вимогу про поділ майна. При сплаті судового збору за подання позову про поділ майна було враховано положення ч. 4 ст. 136 ЦПК України, згідно якої у разі подання позовної заяви після подання заяви про забезпечення доказів або позову розмір судового збору зменшується на розмір судового збору, сплаченого за відповідну заяву про забезпечення доказів або позову.

На підтвердження сплати судового збору до позовної заяви додано: квитанцію від 25.09.2023 року про сплату 2684 грн. за позовом ОСОБА_1 , квитанцію від 14.09.2023 року про сплату 536,80 грн. за заявою про забезпечення позову.

Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 20 травня 2024 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені на сплату судового збору в розмірі 3220,80 грн.

За таких обставин, беручи до уваги відсутність доказів про сплату стороною позивача судового збору у розмірі 3757,60 грн., суд вважає за необхідне відмовити у стягненні з ОСОБА_2 536,80 грн. судового збору на користь позивача.

Керуючись статтями 141, 137, 246, 270 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Пелиха О. В. про приєднання до матеріалів справи доказів та ухвалення рішення про розподіл судових витрат задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , понесені по справі судові витрати на правничу допомогу у розмірі 7 400 (сім тисяч чотириста) гривень.

В іншій частині відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя