Ухвала

від 12.06.2024 по справі 1-679/2011

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 1-679/2011 Номер провадження 11-кп/814/1546/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2024 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

із секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,

з участю прокурора ОСОБА_6

засудженого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтава провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Київського районного суду м.Полтава від 27 березня 2024 року,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою суду відмовлено в задоволенні подання начальника ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№23)» ОСОБА_8 про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким у виді виправних робіт відносно засудженого:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Кременчук,Полтавської області,громадянина України,проживаючого заадресою: АДРЕСА_1 ,

засудженого:вироком Київського районного суду м.Полтави від 18.12.2012 за ч.5 ст.27, ч.3 ст.212, ч.3,4 ст.358 КК України, із застосуванням ч.4 ст.70 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі.

Приймаючи вказане рішення, суд зазначив, що ОСОБА_7 протягом тривалого часу перебував у розшуку чим ухилявся від відбування покарання, у вчиненому не розкаявся, відомості про його можливе працевлаштування є суперечливими, а дотримання порядку умов відбування покарання в місцях позбавлення волі, що є обов`язком засудженого, працевлаштування з отриманням заробітної плати в установі відбування покарання та позитивна характеристика не в повній мірі свідчить про те, що засуджений стяв на шлях виправлення, а тому ОСОБА_7 не заслуховує на даний час на заміну покарання на більш м`яке.

В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_7 просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нову, якою задовільнити подання начальника ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№23)» ОСОБА_8 про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким у виді виправних робіт відносно ОСОБА_7 .

Вказує, що про розшук дізнався під час його затримання, а до того вів звичний спосіб життя.

Звертає увагу, що ТОВ «Транс Біт груп» офіційно надала довідку про готовність працевлаштувати його з отриманням заробітної плати, вину у вчиненому злочині визнав повністю, має заохочення за сумлінну поведінку та ставлення до праці.

В суді апеляційної інстанції засуджений підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити з наведених у ній підстав. Прокурор заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважає ухвалу суду законною та обґрунтованою, просив залишити її без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченого цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог статті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, у якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

На переконання колегії суддів, рішення про відмову у задоволенні подання про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким, є правильним з огляду на таке.

Як вбачається з ч.3 ст.82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м`яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким" № 2 від 26.02.2002 р., передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений став на шлях виправлення.

Крім того, відповідно до положень пункту 17 вказаної Постанови, суду слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

Згідно ч.1 ст.6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Із матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_7 засуджений вироком Київського районного суду м. Полтава від 18.12.2012 за ч. 5 ст.27,ч.3 ст.212, ч.3,4ст.358КК Українидо 1року 6 місяців позбавлення волі. У зв`язку із ухиленням засудженого ОСОБА_7 від відбування покарання, постановою Київського районного суду м. Полтава від 06.03.2018 було оголошено розшук останнього. 09.06.2023 ОСОБА_7 був затриманий та на даний час відбуває покарання у вигляді позбавлення волі в ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№23)».

За період відбування покарання в ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№23)» ОСОБА_7 характеризується позитивно, працевлаштований на посаді робітника, не допускав порушення вимог встановленого порядку відбування покарання, стягнення не накладалися, має 3 заохочення за виконання покладених обов`язків та додержання правил поведінки, дотримується норм, які визначають порядок та умови відбування покарання. Начальником СПС та психологом установи, ОСОБА_7 характеризується позитивно, відбув більше 1/2 строку покарання. За весь час відбування покарання має 3 заохочення від 03.10.2023, 01.01.2024 та 30.03.2024.Стягнень не має.

Згідно вироку Київського районного суду м.Полтава від 18.12.2012 року Кременчука Полтавської області ОСОБА_7 свою вину у вчиненому злочині не визнав та намагався уникнути відповідальності.

Таким чином, аналізуючи дані про особу засудженого, про що зазначається в характеристиці установи, неможливо достеменно стверджувати про те, що засуджений ОСОБА_7 став на шлях виправлення.

Колегія суддів враховує, що засуджений ОСОБА_7 характеризується позитивно, отримав 3 заохочення, на даний час працевлаштований, та при цьому бере до уваги, що засуджений протягом тривалого часу перебував у розшуку, в зв`язку з чим доводи викладені останнім в апеляційній скарзі не заслуговують на увагу, а його позитивна поведінка не може в повній мірі свідчити про становлення засудженого на шлях виправлення.

Таким чином, доводи засудженого на час апеляційного перегляду не переконують колегію суддів у його твердженні про становлення на шлях виправлення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що засуджений не повністю підпадає під дію положень ст.82 КК України, так як процес його виправлення не досягнув тієї стадії, що відбування покарання у виді позбавлення волі перестає бути доцільним, а тому, застосування до ОСОБА_7 заміни невідбутої частини покарання більш м`яким у виді виправних робіт, є передчасним.

Враховуючи наведене, апеляційні вимоги засудженого не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргузасудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Київського районного суду м.Полтава від 27 березня 2024 року щодо ОСОБА_7 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4