Ухвала

від 12.06.2024 по справі 910/6943/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/6943/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.,

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.,

розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства "Аграрний фонд"

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Ягічева Н.І.)

від 13.10.2021

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Андрієнко В.В., судді: Шапран В.В., Буравльов С.І.)

від 13.03.2024

у справі № 910/6943/21

за позовом Акціонерного товариства "Аграрний фонд" в інтересах якого діє Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

до ОСОБА_1

про відшкодування збитків 286 860, 27 грн,

за участю представників учасників справи:

позивача - Каленська Б.М.,

відповідача - ОСОБА_1., Мельников Д.О.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі - Міністерство) звернулось до суду з позовом в інтересах Акціонерного товариства "Аграрний фонд" (далі - АТ "Аграрний фонд", позивач) до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про відшкодування збитків 286 860, 27 грн.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді в.о. голови правління АТ "Аграрний фонд", в порушення пункту 10 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" не привів у відповідність розмір своєї заробітної плати та завдав шкоди підприємству позивача, у зв`язку з чим заявник, як особа, уповноважена на управління корпоративними правами щодо товариства, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 286 860,27 грн збитків.

2. Короткий зміст ухвалених судових рішень за результатами розгляду справи по суті спору

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.10.2021 у справі №910/6943/21 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, відзначив, що нарахування відповідачу заробітної плати у квітні 2020 року та грошової компенсації у травні 2020 року у розмірі більшому, ніж встановлений частиною дванадцятою статті 32 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік"" щодо внесення змін до пункту 10 Розділу II Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" не суперечить чинному законодавству. Тобто в даному випадку відсутня протиправна поведінка відповідача як посадової особи юридичної особи позивача.

2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 у справі №910/6943/21 апеляційну скаргу Міністерства залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2021 - без змін.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, АТ "Аграрний фонд" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 у справі №910/6943/21 і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

На обґрунтування своєї правової позиції скаржник із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відзначає, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постанові Верховного Суду від 23.08.2023 у справі №757/42192/20 (щодо застосування пункту 10 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік").

3.2. ОСОБА_1 12.05.2024 через «Електронний суд» подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

При цьому скаржник відзначив, що грошові кошти та остаточний розрахунок із ним був проведений не відповідачем, а новопризначеним керівником позивача у справі - ОСОБА_2 , оскільки ОСОБА_1 станом на 18.05.2020 вже був звільнений. Відтак очевидно, що у діях відповідача у справі немає вини як складової деліктної поведінки, оскільки власними діями відповідач не вчиняв дій з розпорядження будь-якими коштами АТ «Аграрний фонд» на власну користь після дати свого звільнення 13.05.2020, а «інкриміновані» відповідачу збитки стались 18.05.2020, тобто після його звільнення з роботи, безумовної втрати повноважень на розпорядження коштами підприємства.

Крім того, відповідач звертає увагу на постанову Верховного Суду у справі №761/16609/20, якою залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2023 у справі, яким позов ОСОБА_1 до АТ "Аграрний фонд" про стягнення вихідної допомоги у розмірі шестимісячного середнього заробітку задоволено у повному обсязі. При цьому суд обґрунтував своє рішення таким:

«Таким чином, у даному випадку відсутні підстави для застосування пункту 2 частини 1 статті 36 КЗпП України, а звільнення мало відбутися саме за приписами пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України, оскільки, ОСОБА_1 був посадовою особою, а КМУ було прийнято рішення про припинення його повноважень.[…]

З огляду на викладене обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є також вимоги про стягнення 1 521 162,00 грн вихідної допомоги та 1 000 грн середнього заробітку за період 20.05.2020 по 25.01.2021 вихідної допомоги».

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій, та мотиви, з яких виходили суди при ухваленні судових рішень

4.1. ОСОБА_1 в період з 27.11.2019 по 13.05.2020 на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.11.2019 №1060-р та наказу Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" від 26.11.2019 №523-к перебував на посаді виконувача обов`язків голови правління Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" (нова назва - Акціонерне товариство "Аграрний фонд").

4.2. Відповідно до положень пунктів 7, 8 пункту 48 статуту Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 №698, положення якого були чинними на час виникнення спірних правовідносин, голова правління видає відповідно до своїх повноважень накази та дає розпорядження, обов`язкові для виконання працівниками товариства; затверджує штатний розпис товариства та штатний розпис відокремлених структурних підрозділів, а також розміри посадових окладів працівників товариства.

4.3. ОСОБА_1 27.11.2019 видав наказ №526-к, відповідно до якого встановив розмір свого посадового окладу в розмірі 253 527, 00 грн.

На підставі вказаного наказу відповідач отримав заробітну плату за квітень місяць у розмірі 184 652, 17 грн (за вирахуванням ПДВ та військового збору), що підтверджується:

- платіжними дорученнями від 15.04.2020 №1565 на суму 106 903, 89 грн, від 30.04.2020 №1772 на суму 77 748, 28 грн;

- розрахунковим листком за квітень 2020 року;

- відомостями щодо перерахування грошей на карткові рахунки від 15.04.2020 №117, від 30.04.2020 №130 та

- банківською випискою по картковому рахунку відповідача за відповідний період.

4.4. Кабінетом Міністрів України видано розпорядження від 13.05.2020 №514-р "Про звільнення ОСОБА_1 від виконання обов`язків голови правління публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд"".

Наказом Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" від 14.05.2020 №169-к звільнено ОСОБА_1 , виконуючого обов`язки голови правління публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд", відповідно до вищевказаного розпорядження в порядку пункту 5 статті 41 КЗпП України, яким також вирішено питання про виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за 11 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за період з 27 листопада 2019 року по 13 травня 2020 року; 3 календарних дні щорічної додаткової відпустки за особовий характер праці за період роботи з 27 листопада 2019 року по 13 травня 2020 року; вихідну допомогу у розмірі шестимісячної допомоги у розмірі шестимісячної середньої заробітної плати.

Наказом Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" від 18.05.2020 №183-к внесено зміни до наказу від 14.05.2020 №169-к та викладено такий у наступній редакції:

"1. Звільнити ОСОБА_1 , виконуючого обов`язки голови правління публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд", 13 травня 2020 року в порядку 2 частини 1 статті 36 КЗпП України.

2. Виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за:

- 11 календарних днів невиконаної щорічної основної відпустки за період роботи 27 листопада 2019 року по 13 травня 2020 року;

- 3 календарних дні щорічної додаткової відпустки за особовий характер праці за період роботи з 27 листопада 2019 року по 13 травня 2020 року".

На підставі виданих наказів відповідачу перераховано 158 071, 06 грн розрахункових при звільненні: 13 813, 37 грн компенсації додаткової відпустки, що підтверджується платіжними дорученнями від 18.05.2020 №1993 та від 19.05.2020 №2074 на відповідні суми, розрахунковим листком за травень 2020 року, відомостями щодо перерахування грошей на карткові рахунки за 14.05.2020 №139 та за 19.05.2020 №151 та банківською випискою з рахунку відповідача.

4.5. Відповідно до пункту 8.9 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Держаудитслужби на IV квартал 2020 року та на підставі направлень від 30.10.2020 №№ 1104-1106, виданих головою Держаудитслужби, та від 25.11.2020 №№1202-1203, виданих заступником начальника відділу головними державними аудиторами Державної аудиторської служби України, була проведена ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності АТ "Аграрний фонд" за період з 01.07.2018 по 31.12.2020, про що складено акт від 04.02.2021 №07-21/1.

За результатами вказаної ревізії державними аудиторами було зафіксовано, що на порушення пункту 10 розділу II Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік" від 13.04.2020 в.о. правління ОСОБА_1 зайво нараховано та виплачено грошові кошти на загальну суму 280 675, 39 грн, та як наслідок, зайво сплачено нарахування на заробітну плату (ЄСВ) на суму 6 184, 88 грн, в результаті чого Товариству нанесено матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 286 860, 27 грн.

4.6. Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 03.06.2020 №1042 затверджено статут АТ "Аграрний фонд" (далі - статут), згідно з пунктом 9.1 якого засновником Товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України.

Відповідно до пункту 9.2 статуту єдиним акціонером товариства є держава в особі Мінекономіки. Повноваження з управління корпоративними правами держави щодо Товариства здійснює Мінекономіки.

4.7. Закон України № 553-IX "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік"" набрав чинності 18.04.2020.

Частиною дванадцятою статті 32 указаного Закону, зокрема, внесено зміни до пункту 10 Розділу II Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", а саме установлено, що у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, місячна винагорода і заробітна плата керівникам, членам виконавчих органів та наглядових рад суб`єктів господарювання державного сектору економіки (включаючи державні банки), управління якими здійснюється відповідно до законодавства про управління об`єктами державної власності (включаючи Закон України "Про банки і банківську діяльність"), визначається у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року. При цьому у зазначеному максимальному розмірі не враховуються суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплата щорічної відпустки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" (з урахуванням внесених змін згідно Постанови Кабінету Міністрів України №500 від 17.06.2020), з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, установлено карантин з 22.05.2020 по 31.07.2020, із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні, продовжено на всій території України дію карантину.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено, що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня становить 4723 гривні.

4.8. Ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанцій виходили з такого:

- правовідносини, які виникли між АТ "Аграрний фонд" та ОСОБА_1 щодо відшкодування шкоди, завданої надлишковою сплатою відповідачу грошових коштів, стосуються дій або бездіяльності відповідача під час здійснення своїх повноважень як посадової особи. Вказані правовідносини за своєю суттю є господарськими, хоч і виявлені після звільнення ОСОБА_1 з посади виконувача обов`язків голови правління Акціонерного товариства "Аграрний фонд";

- в той же час, враховуючи, що збитки, нараховані та заявлені до стягнення Міністерством по суті є заробітною платою відповідача, суд вбачає за необхідне дослідити правовідносини, які склалися між сторонами, у площині трудового законодавства;

- установлення граничного розміру заробітної плати, грошового забезпечення керівникам, членам виконавчих органів та наглядових рад суб`єктів господарювання державного сектору економіки (включаючи державні банки), управління якими здійснюється відповідно до законодавства про управління об`єктами державної власності (включаючи Закон України "Про банки і банківську діяльність"), передбачене у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України (частини перша, третя статті 29 Закону № 294), є невизначеним щодо дії в часі та не забезпечує передбачуваності застосування цих норм права;

- приступаючи до виконання обов`язків голови правління АТ "Аграрний фонд", ОСОБА_1 , користуючись своїм правом на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, з урахуванням створення умов для повного здійснення громадянами права на працю та неухильного дотримання державою принципу правової визначеності як складової належного урядування при виконанні своїх обов`язків, був впевнений щодо можливості завчасного повідомлення роботодавцем про зміну істотних умов праці;

- примусове зменшення відповідачу розміру заробітної плати у строк менший, ніж за 2 місяці без згоди останнього суперечитиме його правам, передбаченими статтею 29 Закону України "Про оплату праці" та статті 32 Кодексу законів про працю України;

- враховуючи дату опублікування Закону України № 553-IX в газеті "Голос України" - 17.04.2020, зміна роботодавцем істотних умов оплати праці без згоди відповідача можлива лише з 18.06.2020;

- однак заробітна плата та грошова компенсація, що входять до складу заявлених збитків, розраховані за період квітень - травень 2020 року;

- за приписами статті 32 Кодексу законів про працю України у разі неможливості збереження колишніх істотних умов праці та незгодою працівника на продовження роботи в нових умовах, трудовий договір мав бути припинений за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу;

- в той же час, трудові відносини ОСОБА_1 з роботодевцем були припинені на підставі пункту 2 статті 41 КЗпП України та лише після 13.05.2020 відповідно до виданого Кабінетом Міністрів України розпорядження від 13.05.2020 №514-р;

- в даному випадку, нарахування ОСОБА_1 заробітноої плати у квітні 2020 року та грошової компенсації у травні 2020 року у розмірі більшому, ніж встановлений частиною дванадцятою статті 32 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік"" щодо внесення змін до пункту 10 Розділу II Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" не суперечить чинному законодавству, оскільки зворотнє було б порушенням трудових прав відповідача;

- в даному випадку відсутня протиправна поведінка відповідача як посадової особи юридичної особи позивача;

- суд також враховує, що виплата відповідачу грошової компенсації за 11 календарних днів невиконаної щорічної основної відпустки та 3 календарних дні щорічної додаткової відпустки за особовий характер праці здійснювалася відповідно до наказу від 18.05.2020 №183-к за підписом в.о. голови правління ОСОБА_3 , а не ОСОБА_1 .

5. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Розгляд клопотань

5.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2024 для розгляду касаційної скарги у справі №910/6943/21 визначено колегію суддів у складі: Студенець В.І. (головуючий), Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2024 для розгляду касаційної скарги у справі №910/6943/21 визначено колегію суддів у складі: Студенець В.І. (головуючий), Кібенко О.Р., Кролевець О.А.

Ухвалою Верховного Суду від 29.04.2024 відкрито касаційне провадження у справі №910/6943/21 за касаційною скаргою АТ "Аграрний фонд" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 у справі №910/6943/21.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2024 для розгляду касаційної скарги у справі №910/6943/21 визначено колегію суддів у складі: Студенець В.І. (головуючий), Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.

5.2. Об`єктом касаційного оскарження є рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2021 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 у справі №910/6943/21, якими відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

5.3. ОСОБА_1 08.05.2024 через «Електронний суд» подав до Суду заяву про зупинення провадження у справі №910/6943/21 до набрання законної сили рішенням у кримінальній справі №760/2084/22.

АТ «Аграрний фонд» 31.05.2024 через «Електронний суд» подало заперечення на заяву про зупинення провадження у справі.

5.4. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд

6.1. Дослідивши наведене у касаційній скарзі, у межах доводів та підстав касаційного оскарження, Верховний Суд відзначає таке.

6.2. Касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.

Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

6.3. Так, касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якої підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Отже, відповідно до положень норм ГПК України (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України) касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків, які мали бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.

Що ж до визначення подібних правовідносин, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин.

6.4. Так, у постанові Верховного Суду від 23.08.2023 у справі №757/42192/20 (на яку вказує скаржник) за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення заборгованості по заробітній платі за період із 01 квітня 2020 року до 31 серпня 2020 року у сумі 2 868 680,00 грн, Суд, погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у позові, відзначив, зокрема таке:

- відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» Кабінет Міністрів України зобов`язаний вжити заходів щодо виконання вказаного пункту Закону;

- розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 477-р-1 «Про деякі питання виплати заробітної плати та винагороди керівникам акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"», з посиланням на норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» № 553-ІХ, наглядовій раді АТ КБ «ПриватБанк» було рекомендовано на період карантину забезпечити в межах власних повноважень виплату голові та членам правління банку заробітної плати у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня 2020 року;

- членами Наглядової ради банку було визначено забезпечити вжиття заходів, спрямованих на отримання сум винагороди у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня 2020 року;

- зміна оплати праці відбулася у зв`язку з виконанням Наглядовою радою банку вимоги закону щодо зменшення заробітної плати членів правління державних банків;

- строк дії обмеження щодо нарахування заробітних плат, в тому числі, членам наглядових рад суб`єктів господарювання державного сектору економіки, встановлені пунктом 10 розділу II «Прикінцевих положень» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», скорочено постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2020 року за №996, яка набрала чинності 28 жовтня 2020 року. Тобто такі обмеження є визначеними щодо дії в часі та забезпечують передбачуваність застосування.

6.5. Оцінюючи правовідносини у справі №757/42192/20 зі справою, що переглядається, на предмет подібності, колегія суддів відзначає таке.

У справі №757/42192/20 предметом спору є стягнення заборгованості по заробітній платі, натомість у справі, що переглядається, предметом спору є відшкодування збитків.

Крім того, у справі №757/42192/20 позивач просив задовольнити позовні вимоги з підстав незаконності рішення Наглядової ради банку, яким зменшено розмір заробітної плати членам правління банку, зокрема і позивачу. Натомість у справі, що переглядається, на відмінну від справи №757/42192/20, АТ "Аграрний фонд" в особі своїх органів, зокрема, загальних зборів, наглядової ради, правління, тощо у спірний період часу не приймало жодних рішень щодо зміни розміру оплати праці, зокрема своїм керівникам, членам виконавчого органу.

Господарські суди, ухвалюючи судові рішення про відмову у стягненні заборгованості у справі №757/42192/20, виходили з того, що зменшення розміру заробітної плати членів правління відбулось на підставі рішення Наглядової ради банку, яке, у свою чергу, було чинним та узгоджувалось з нормами Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», а також розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року №477-р-1 «Про деякі питання виплати заробітної плати та винагороди керівникам акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"».

Разом з тим, як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень у справі №910/6943/21 Кабінет Міністрів України, як орган на якого покладено обов`язок щодо вжиття заходів з виконання приписів Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», щодо АТ «Аграрний Фонд» не видавав будь-які постанови/розпорядження з зобов`язаннями/пропозиціями АТ «Аграрний Фонд» вжити заходів щодо виконання приписів вказаного закону. Як і не містять матеріали справи будь-яких рішень АТ «Аграрний Фонд» щодо зменшення/збільшення заробітних плат керівнику, членам виконавчого органу товариства, зокрема на виконання розпоряджень Кабінету Міністрів України, що мало місце у справі №757/42192/20.

При цьому Суд ураховує, що відповідно до Статуту, що був чинним на час виникнення спірних правовідносин, єдиним акціонером АТ "Аграрний фонд" є держава. Відтак розпорядження Кабінету Міністрів України є по суті рішеннями акціонера (держави) товариства. Водночас сторонами не доведено, а матеріалами справи не підтверджено, що Кабінет Міністрів України з посиланням на норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» № 553-ІХ видавав будь-які акти нормативного характеру, зокрема щодо питання виплати заробітної плати та винагороди керівнику/голові правління акціонерного товариства «Аграрний фонд».

У контексті наведеного та доводів касаційної скарги колегія суддів відхиляє посилання скаржника на Роз`яснення Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України щодо окремих норм Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України за 2020 рік» від 13 квітня 2020 року №553-ІХ від 23.04.2020, адже останні не є актом Кабінету Міністрів України нормативного характеру та відповідно не створюють жодних юридичних наслідків для учасників господарських правовідносин.

6.5.1. За таких обставин, проаналізувавши висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 23.08.2023 у справі №757/42192/20, колегія суддів дійшла висновку, що останні ухваленні за неподібних правовідносин зі справою, що переглядається, адже суттєво відрізняється за предметом і підставами позову, за доводами і доказами, наданими сторонами, предметом їх доказування, способом захисту, а також фактично-доказовою базою (встановленими судами обставинами справи і зібраними та дослідженими в них доказами), і тому застосування норм права наведених скаржником за неподібності правовідносин у цих справах не може бути аналогічним, а вказані для порівняння судові рішення релевантними до обставин цієї справи.

6.6. Відтак, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, зважаючи на предмет та підстави позову, зміст фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій, та правове регулювання, Верховний Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття касаційного провадження за касаційною скаргою АТ «Аграрний фонд», оскільки після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України Судом встановлено, що висновки щодо застосування норм права, які викладені у постанові Верховного Суду, та на яку посилався скаржник у касаційній скарзі, за змістовним критерієм є неподібними.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

6.7. Отже, враховуючи вищевикладене, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження, а відтак відсутні правові підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

При цьому Верховний Суд відзначає, що зміст касаційної скарги переважно стосується заперечення обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, та зводиться до їх переоцінки, що, у свою чергу, не може бути предметом розгляду в касаційному порядку в силу приписів частини другої статті 300 ГПК України. Судами попередніх інстанцій надано оцінку всім поданим сторонами доказам, до переоцінки яких, суд касаційної інстанції вдаватись не може, оскільки встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої й апеляційної інстанцій, що передбачено статтями 73-80, 86, 300 ГПК України.

У свою чергу, якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц).

Верховний Суд підкреслює, що в силу принципів диспозитивності, рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, колегія суддів констатує, що в межах усіх доводів касаційної скарги і зазначених скаржником підстав касаційного оскарження, а також з урахуванням установлених судами у справі конкретних обставин, оцінила аргументи касаційної скарги щодо підтвердження наявної доказової бази у даній справі, однак зазначає, що не наділена повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

6.8. При розгляді даної справи Верховний Суд бере до уваги, що однією із основних засад справедливого судочинства вважається принцип верховенства права, невід`ємною, органічною складовою, якого є принцип правової визначеності.

Одним з аспектів принципу правової визначеності є те, щоб у разі винесення судами остаточного судового рішення воно не підлягало перегляду. Сталість і незмінність остаточного судового рішення, що набуло чинності, забезпечується через реалізацію відомого принципу res judicata. Остаточні рішення національних судів не повинні бути предметом оскарження. Можливість скасування остаточних рішень, без урахування при цьому безспірних підстав публічного інтересу, та невизначеність у часі на їх оскарження несумісні з принципом юридичної визначеності. Тому категорію res judicata слід вважати визначальною й такою, що гарантує незмінність установленого статусу учасників спору, що визнано державою та забезпечує сталість правозастосовних актів. Правова визначеність також полягає в тому, щоб остаточні рішення судів були виконані.

Верховний Суд також зазначає, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", заява № 24402/02).

У рішенні ЄСПЛ від 02.03.1987 у справі "Monnell and Morris v. the United Kingdom" (серія A, № 115, с. 22, § 56) зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них.

Отже, право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем процесуальних передумов щодо доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Верховний Суд, здійснюючи аналіз доводів касаційної скарги у співвідношенні до обраної скаржником підстави касаційного оскарження виходить з того, що останнім не аргументовано і не доводилось у касаційній скарзі того, що суди під час розгляду справи зашкодили самій суті права доступу до суду, та не обґрунтовували наявну необхідність забезпечити сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Верховний Суд виходить з того, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватися лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, адже повноваження Верховного Суду мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі в касаційній скарзі з огляду на підставу оскарження скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

У справі ЄСПЛ "Sunday Times v. United Kingdom" (заява №6538/74, рішення від 26.04.1979) Європейський суд вказав, що прописаний у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) термін "передбачено законом" передбачає дотримання такого принципу права як принцип визначеності. ЄСПЛ стверджує, що термін "передбачено законом" передбачає не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто усталені у суспільстві правила та моральні засади суспільства.

До цих правил, які визначають сталість правозастосування, належить і судова практика.

Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною повнотою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.

Вислови "законний" та "згідно з процедурою, встановленою законом" зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, але й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним (рішення від 23.09.1998 (заява №24838/94) ЄСПЛ у справі "Steel and others v. The United Kingdom").

Разом з тим, суд касаційної інстанції в силу положень частини другої статті 300 ГПК України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по-новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.

6.9. З огляду на те, що касаційне провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України, то колегія суддів дійшла висновку, що клопотання ОСОБА_1. про зупинення провадження у справі слід залишити без розгляду.

Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Аграрний фонд" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 у справі №910/6943/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Студенець

Судді С. Бакуліна

О. Кібенко