Ухвала
від 14.06.2024 по справі 520/16002/24
ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

14 червня 2024 р. Справа № 520/16002/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Спірідонов М.О., розглянувши адміністративний позов Фермерського господарства "ЛУГОВИЙ" (вул. Героя України ім.М.Гулого, буд. 61,с. Кобзівка,Красноградський р-н, Харківська обл.,63361) до Міністерства аграрної політики та продовольства України (вул. Хрещатик, буд. 24,м. Київ,01001), Міністерства економіки України (вул. Грушевського Михайла, буд. 12/2,м. Київ,01008), третя особа - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (вул. Набережна Перемоги, буд. 30,м. Дніпро,Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49094) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Фермерське господарство "ЛУГОВИЙ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства економіки України, в якому просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства аграрної політики та продовольства України та Міністерства економіки України щодо неперерахування бюджетних коштів у розмірі 145 119,38 грн. Акціонерному товариству Комерційний Банк "Приватбанк", код ЄДРПОУ 14360570, для зарахування на рахунок фермерського господарства ФГ «Луговий», код ЄДРПОУ 38440419, у межах обсягу відкритих асигнувань у місячний строк на підставі реєстру сільськогосподарських товаровиробників, які придбали техніку та обладнання протягом листопада 2021 року.

2. Зобов`язати Міністерство економіки України перерахувати бюджетні кошти у розмірі 145 119,38 грн. на користь Комерційний Банк "Приватбанк", код ЄДРПОУ 14360570 для зарахування на рахунок ФГ «Луговий», код ЄДРПОУ 38440419, у межах обсягу відкритих асигнувань у місячний строк на підставі реєстру сільськогосподарських товаровиробників, які придбали техніку та обладнання протягом листопада 2021 року, як заборгованість Державного бюджету за попередній період.

3. Стягнути в рівних частинах за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства аграрної політики та продовольства України та Міністерства економіки України судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 2 422,4 грн. та витрати на професійну правничу допомогу адвоката.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до приписів п. 5 ч.1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, згідно із частиною третьою якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

З огляду на вищевикладене та аналізуючи зміст позовних вимог, а саме те, що позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність Міністерства аграрної політики та продовольства України та Міністерства економіки України щодо неперерахування бюджетних коштів у розмірі 145 119,38 грн. Акціонерному товариству Комерційний Банк "Приватбанк", код ЄДРПОУ 14360570, для зарахування на рахунок фермерського господарства ФГ «Луговий», код ЄДРПОУ 38440419, у межах обсягу відкритих асигнувань у місячний строк на підставі реєстру сільськогосподарських товаровиробників, які придбали техніку та обладнання протягом листопада 2021 року та зобов`язати Міністерство економіки України перерахувати бюджетні кошти у розмірі 145 119,38 грн. на користь Комерційний Банк "Приватбанк", код ЄДРПОУ 14360570 для зарахування на рахунок ФГ «Луговий», код ЄДРПОУ 38440419, у межах обсягу відкритих асигнувань у місячний строк на підставі реєстру сільськогосподарських товаровиробників, які придбали техніку та обладнання протягом листопада 2021 року, як заборгованість Державного бюджету за попередній період суд дійшов висновку, що позивач про порушення своїх прав знав або повинен був дізнатися це в грудні 2021 року, а до суду звернувся лише 10.06.2024 року, а отже пропустив строк звернення до суду з цим позовом.

Також суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

В позовній заяві позивач просить суд про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та зазначає, що з відповіді Мінагрополітики позивачу стало відомо, що кошти, передбачені на 2022 рік спрямовано до резервного фонду державного бюджету з метою оперативного забезпечення потреб сектору безпеки та оборони в умовах воєнного стану.

Також в обґрунтування заяви зазначено, що 08 березня 2024 року КМУ удосконалив механізм використання коштів, передбачених на компенсацію аграріям за придбану техніку та обладнання, а 08 квітня 2024 року, після підписання Наказу Міністерства економіки України від 08 квітня 2024 року № 8677 «Про формування та затвердження переліку вітчизняної техніки та обладнання для агропромислового комплексу, вартість яких частково компенсується коштом бюджету», в Україні стартувала відновлена урядом програма часткової компенсації державою вартості сільгосптехніки та обладнання українського виробника.

Після відновлення компенсації, 08 квітня 2024 року у позивача з`явилися законні очікування на отримання компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва. У зв`язку з чим, Позивачем почали вчинятися дії спрямовані на отримання інформації про включення його до реєстру одержувачів часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва та інформації щодо причин неперерахування йому компенсації.

Аналізуючи заяву позивача про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає, що підстави, на які посилається позивач, не можуть бути поважними з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 14 Постанови КМУ від 01 березня 2017 року №130 (у редакції від 18.06.2021 року, чинній станом на дату звернення позивача з відповідною заявою), заявки для отримання часткової компенсації вартості техніки та обладнання, придбаних до 1 грудня поточного року, подаються до 5 грудня поточного року за наявності поданих у повному обсязі підтвердних документів.

Відповідно до пункту 12 Постанови №130 уповноважені банки формують реєстр сільськогосподарських товаровиробників, які придбали техніку та обладнання (далі - реєстр), і щомісяця до 10 числа подають його в електронному та паперовому вигляді до Мінагрополітики.

Відповідно до пункту 14 Постанови №130 Мінагрополітики на підставі поданих уповноваженими банками реєстрів затверджує щомісяця до 25 числа (у грудні до 20 числа) розподіл коштів між уповноваженими банками в межах бюджетних асигнувань пропорційно визначеній потребі в частковій компенсації та формує зведений реєстр сільськогосподарських товаровиробників на отримання часткової компенсації.

Таким чином суд дійшов висновку, що позивачем не надано до суду доказів поважності підстав пропуску строку звернення до суду та не був позбавлений можливості своєчасно звернутися до суду з даним позовом.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що заява позивача про поновлення строку звернення до суду є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши поважні підстави для поновлення строку.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву позивача про поновлення строку звернення до суду - залишити без задоволення.

Позовну заяву Фермерського господарства "ЛУГОВИЙ" (вул. Героя України ім.М.Гулого, буд. 61,с. Кобзівка,Красноградський р-н, Харківська обл.,63361) до Міністерства аграрної політики та продовольства України (вул. Хрещатик, буд. 24,м. Київ,01001), Міністерства економіки України (вул. Грушевського Михайла, буд. 12/2,м. Київ,01008), третя особа - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (вул. Набережна Перемоги, буд. 30,м. Дніпро,Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49094) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання ухвали, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши поважні підстави для поновлення строку.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу. Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Спірідонов М.О.

СудХарківський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення14.06.2024
Оприлюднено17.06.2024
Номер документу119748920
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо організації господарської діяльності, з них

Судовий реєстр по справі —520/16002/24

Ухвала від 24.10.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Жук А.В.

Ухвала від 22.10.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Стрелець Т.Г.

Постанова від 04.09.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Присяжнюк О.В.

Ухвала від 05.08.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Присяжнюк О.В.

Ухвала від 05.08.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Присяжнюк О.В.

Ухвала від 14.06.2024

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Спірідонов М.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні