Ухвала

від 13.06.2024 по справі 520/8032/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

13 червня 2024 р.Справа № 520/8032/21

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Русанової В.Б. , Спаскіна О.А. ,

за участю секретаря судового засідання - Щурової К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву Богодухівської міської ради Харківської області про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2024 в адміністративній справі за апеляційною скаргою за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2021 головуючий суддя І інстанції: Севастьяненко К.О., м. Харків, повний текст складено 28.09.2021 по справі № 520/8032/21

за позовом ОСОБА_1

до Полково-Микитівської сільської ради Богодухівського району Харківської області , Богодухівської міської ради Харківської області

про скасування розпорядження та поновлення на посаді,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 (далі за текстом позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Полково Микитівської сільської ради Богодухівського району Харківської області (далі за текстом перший відповідач, Полково Микитівська сільрада), Богодухівської міської ради Харківської області (далі за текстом другий відповідач, Богодухівська міськрада), у якому просив суд:

скасувати розпорядження Богодухівської міської ради Харківської області від 26.02.2021 № 185-к про звільнення ОСОБА_1 з посади державного реєстратора Полково Микитівської сільської ради з 01.03.2021 у зв`язку з реорганізацією Полково Микитівської сільської ради;

поновити ОСОБА_1 на посаді державного реєстратора Полково Микитівської сільської ради з 01.03.2021 або на іншій рівнозначній посаді;

допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді державного реєстратора Полково Микитівської сільської ради.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2021 у справі № 520/8032/21 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 да Полково Микитівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, Богодухівської міської ради Харківської області, про скасування розпорядження та поновлення на посаді відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2024 по справі № 520/8032/21 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2021 по справі № 520/8032/21 - скасовано.

Прийнято постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Полково Микитівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, Богодухівської міської ради Харківської області про визнання протиправним розпорядження та поновлення на посаді задоволено частково.

Скасовано розпорядження Богодухівської міської ради Харківської області від 26.02.2021 № 185-к про звільнення ОСОБА_1 з посади державного реєстратора Полково Микитівської сільської ради з 01.03.2021 у зв`язку з реорганізацією Полково Микитівської сільської ради.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді державного реєстратора Полково Микитівської сільської ради з 02.03.2021.

Звернуто до негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді державного реєстратора Полково - Микитівської сільської ради.

В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.

25.04.2024 Богодухівська міська рада Харківської області (далі заявник) звернулась до Другого апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2024 по справі № 520/8032/21 за позовом ОСОБА_1 до Полково Микитівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, Богодухівської міської ради Харківської області про скасування розпорядження та поновлення на посаді.

В обґрунтування заяви зазначив, що Богодухівській міській раді на момент апеляційного розгляду цієї справи не було відомо про той факт, що ОСОБА_1 був прийнятий на посаду державного реєстратора Полково Микитівської сільради на підставі незаконного розпорядження сільського голови, прийнятого з перевищенням встановлених законом повноважень, із порушенням виключної компетенції сільради встановлювати та затверджувати її штат на пленарному засіданні.

На підтвердження вказаних обставин зазначає, що штатним розписом Полково Микитівської сільради на 2015 рік, затвердженим рішенням від 27.01.2015 № 383-VI (далі рішення № 383-VI), взагалі не передбачено посади державного реєстратора, водночас матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 прийнято на посаду державного реєстратора Полково-Микитівської сільської ради з 15.07.2020 на підставі розпорядження Полково Микитівського сільського голови.

З наданих Архівним управлінням Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області документів вбачається, що Полково Микитівська сільрада з моменту прийняття рішення № 383-VI не приймала будь-яких рішень щодо внесення змін або затвердження нової редакції штатного розпису Полково - Микитівської сільради, з огляду на що штатні розписи сільради станом на 01.01.2020 та на 15.07.2020, якими введено до штату державних реєстраторів у кількості 2 одиниць, були затверджені сільським головою одноособово та у порушення вимог пункту 5 частини 1 статті 26, пункту 6 частини 4 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі Закон № 280/97-ВР), оскільки прийняття рішень стосовно штату сільради є виключною компетенцією Полково Микитівської сільської ради, яка реалізується шляхом розгляду відповідного питання на пленарному засіданні.

Відтак, наведені обставини спростовують право ОСОБА_1 бути поновленим на посаду державного реєстратора через відсутність відповідної посади у штатному розписі сільської ради та перевищення сільським головою встановлених законом повноважень.

Зауважив, що про вказані обставини заявнику стало відомо лише після отримання листів Архівного управління Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області у відповідь на інформаційні запити Богодухівської міської ради, направлені з метою підготовки заперечень проти позовної заяви ОСОБА_1 про стягнення коштів з заявника за час вимушеного прогулу. Після вивчення вказаних документів, Богодухівським міським головою повідомлено Богодухівський РВП ГУНП в Харківській області про вчинення кримінального правопорушення Полково Микитівським сільським головою ОСОБА_2 , яке полягає у розтраті бюджетних коштів шляхом зловживання службовим становищем, про що Богодухівським РВП ГУНП в Харківській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження 12024221010000201 від 11.04.2024.

Враховуючи викладене, посилаючись на пп. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України, вважає, що наявні підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

У запереченнях на заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2024 у справі № 520/8032/21 представник позивача зазначив, що вказані заявником причини, як підстави для перегляду постанови суду за нововиявленими обставинами, не відповідають вимогам ч.2 ст. 361 КАС України. Крім цього стверджував, що жодного належного доказу щодо незаконності розпорядження сільського голови про призначення ОСОБА_1 на посаду державного реєстратора заявником не надано та не наведено причини, з яких неможливо було зробити аналогічні запити до Архівного управління Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області під час розгляду цієї справи по суті. Разом з цим, навіть за умови правдивості обставин щодо незаконності прийняття позивача на посаду, вони не мають юридичних наслідків для позивача, як особи, яка була прийнята на роботу, виконувала покладені на неї функції, отримувала заробітну плату, тощо, натомість вказані обставини є підставою для притягнення до відповідальності особи, яка допустила таке порушення, приймаючи позивача на роботу.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Від представника Богодухівської міської ради Харківської області надійшла заява про розгляд справи без участі другого відповідача.

У відповідності до частини 2 статті 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи заяви, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Колегією суддів встановлено, що в якості істотної для справи обставини, що не була встановлена судом та не могла бути відома особі, яка звертається із заявою у порядку пункту 1 частини 1 статті 361 КАС України, на час розгляду справи заявником зазначено отримання документів Архівного управління Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області за 2015 та 2020 роки, якими, на думку заявника, підтверджено незаконність прийняття позивача на посаду державного реєстратора на підставі протиправного розпорядження сільського голови № 21-к від 14.07.2020.

Згідно зі статтею 362 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частини 1 статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з частиною 2 статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

В силу частини 4 статті 361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Стаття 361 КАС України встановлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень, але водночас надати можливість виправити судові рішення, неправосудність яких зазвичай обумовлена обставинами, незалежними від суду.

Істотними обставинами справи вважаються такі обставини, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це передусім ті, що взагалі не були предметом розгляду по даній адміністративній справі в адміністративному суді у зв`язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Такі юридичні факти характеризуються тим, що вони одночасно повинні бути передбачені нормами права, спричиняють виникнення, зміну або припинення правовідносин, мають істотне значення для вирішення справи, тобто такі фактичні дані, які спростовують факти, покладені в основу судового рішення, існували на момент звернення до суду з позовом і під час розгляду справи судом, проте не могли бути відомі ані особі, яка заявила про це, ані суду, в провадженні якого перебувала справа.

Таким чином, під час розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суд повинен дослідити, чи впливають зазначені особою обставини на юридичну оцінку обставин, здійснену судом під час постановлення рішення, що переглядається, надати оцінку тому, чи відповідають такі обставини ознакам нововиявлених обставин, а також встановити, чи дійсно відповідач не знав та не міг знати про наявність обставин, на які він посилається як на нововиявлені.

Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі.

Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 02 травня 2018 року у справі № 2а-7523/10/1270, від 02 травня 2018 року у справі № 303/3535/16-а, від 04 вересня 2018 року у справі № 809/824/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 826/14224/15, від 01.02.2019 року у справі №2040/7218/18, яка підлягає обов`язковому врахуванню апеляційним судом в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України.

Колегія суддів наголошує, що інститут перегляду судових рішень у адміністративних справах за нововиявленими обставинами є додатковою гарантією та можливістю реалізації основного завдання адміністративного судочинства ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. За своєю суттю він докорінно відрізняється від права на апеляційне або касаційне оскарження судових рішень. Переглянутим за нововиявленими обставинами може бути лише судове рішення, яке набрало законної сили. Сукупність підстав для такого перегляду вказує на те, що вони не пов`язані із порушенням судом норм матеріального або процесуального права при ухваленні рішення, яким закінчено розгляд справи, проте встановлено існування обставин, про які раніше не було відомо суду та відповідній особі, яка звертається із заявою, і які вірогідно вплинули б на прийняте судом рішення якщо були б відомі суду на час ухвалення такого рішення.

Отже інститут перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами спрямований на забезпечення додаткової можливості особі домогтися перегляду судового рішення з підстав наявності таких обставин навіть після використання права апеляційного та/або касаційного перегляду судових рішень, якими закінчено розгляд справи, і особа позбавлена можливості повторно звертатись до суду з таким самим позовом (до того самого відповідача, про той самий предмет спору і з тих самих підстав) і вимагати нового розгляду адміністративного спору з урахуванням нової обставини, яка має суттєве значення для його вирішення, але не була врахована судом при ухваленні судового рішення.

Однак, у цій справі з заявою про перегляд судового рішення звертається відповідач.

Слід зауважити, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.

Твердження відповідача про наявність незаконних розпоряджень Полково Микитівського сільського голови щодо внесення змін до штату сільради, з огляду на відсутність повноважень одноособово приймати такі рішення з посиланням на отримання від Архівного управління Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області документів за 2015 та 2020 роки є нічим іншим, як намаганням здійснити переоцінку доказів у справі шляхом надання нового доказу, який не оцінювався судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При цьому, відповідачем не наведено обставин, які б перешкоджали йому отримати вказані відомості на час розгляду справи, за добросовісного ставлення до справи.

Колегією суддів враховано, що звільнення позивача з займаної посади, яке визнано судом незаконним, не було вмотивовано підставами прийняття позивача на роботу у не передбачений законом спосіб, при цьому, доказів притягнення до відповідальності посадових осіб, які його приймали на посаду державного реєстратора, ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції не надавалося.

А відтак, вказана відповідачем обставина не впливає на юридичну оцінку обставин, здійснену судом під час постановлення рішення, що переглядається, та у розумінні частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України не може вважатися нововиявленою.

Колегія суддів наголошує, що у питанні прийняття на роботу уповноважений орган наділений дискреційними повноваженнями, які передбачають право самостійного вибору варіанту поведінки чи прийняття рішення з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод і інтересів особи та цілей, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-ІV від 23.02.2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини, у рішенні від 20.01.2012 Рисовський проти України зазначив, що ризик будь-якої помилки державного органу, повинен покладатись на саму державу та її органи.

Європейський суд зазначив, що принцип належного урядування, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Це є гарантією стабільності суспільних відносин, яка породжує у громадян впевненість у тому, що їх існуюче правове становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, тому саме на державний орган покладається обов`язок виправити свої помилки.

Таким чином, принцип належного урядування передбачає, що допущені державними органами помилки не можуть виправлятися за рахунок інших осіб та тягнути для них негативні наслідки, а тому, навіть якщо у 2020 році позивача прийнято на роботу через помилку посадових осіб суб`єкта владних повноважень, перекладати тягар вкрай негативних наслідків такої помилки або зловживання посадовим становищем на особу (позивача у справі) є неприпустимим.

Вказане узгоджується з практикою Верховного Суду, зокрема у постановах від 27 березня 2019 року по справі № 820/1863/17, від 17 квітня 2019 року по справі № 820/6675/16, від 03 квітня 2019 року по справі № 815/2473/17, від 20 березня 2019 року по справі № 820/391/17, від 16 січня 2019 року по справі № 815/1010/16, в яких викладена аналогічні правові висновки.

Саме лише посилання заявника на звернення до правоохоронних органів із заявою про кримінальне правопорушення та внесення відомостей стосовно голови Полково Микитівської сільської ради Мартелова Сергія Івановича до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 364 Кримінального кодексу України, не є достатньою правовою підставою для перегляду постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2024 по справі № 520/8032/21 за нововиявленими обставинами, оскільки обставини подій, що стали підставою для призначення досудового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час його проведення поясненнями й документами.

Крім того, положеннями ч. 1 ст. 17 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Разом з тим, відповідачем не надано до суду вироку суду, яким голову Полково -Микитівської сільської ради ОСОБА_2 визнано винним у зловживанні службовим становищем під час прийняття рішення про внесення змін до штату Полково Микитівської сільської ради та прийняття позивача на посаду державного реєстратора.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що фактично, заявник не згоден з постановою суду апеляційної інстанції, що також не є підставою для її перегляду за нововиявленими обставинами.

За приписами частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Правєдная проти Росії" від 18 листопада 2004 року зазначає, що одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що, якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду. Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало законної сили, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин.

Як вказано Європейським судом з прав людини в рішеннях у справах Пономарьов проти України, Брумареску проти Румунії, одним з фундаментальних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи.

Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», п.40).

Вказані висновки висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 800/98/17.

Таким чином, оскільки заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, подана Богодухівською міською радою Харківської області не містить нововиявлених обставин, визначених частиною 2 статті 361 КАС України, має на меті лише повторний розгляд та винесення нового рішення у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

Положеннями частин 1 та 2 статті 369 КАС України передбачено, що у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.

Зважаючи на результат судового розгляду, відповідно до ст.139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.229, ст.ст.243, 250, 361, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

У Х В А Л И В

У задоволенні заяви Богодухівської міської ради Харківської області про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2024 по справі № 520/8032/21 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Перцова Т.С.Судді Русанова В.Б. Спаскін О.А. Повний текст ухвали складено та підписано 14.06.2024 року.