Ухвала

від 29.05.2024 по справі 947/27547/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/843/24

Справа № 947/27547/23 1-кс/947/6435/24

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючий - суддя ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6 ,

захисника - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 42023162240000037 від 02.05.2023 року за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 11.05.2024 року про обрання запобіжного заходу у виді застави, щодо:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чорноморськ Одеської області, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , який обіймає посаду заступника Білгород-Дністровського міського голови, депутата VII скликання Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, раніше не судимого,

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст.190, ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України,

встановив:

СУ ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023162240000037 від 02.05.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст.190, ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України.

10 травня 2024 року ОСОБА_8 затриманий в порядку ст. 208 КПК України та того ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст.190, ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України.

11.05.2024 року старший слідчий СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 звернувся з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 1651 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2024 рік, що становить 5000000 грн.

Клопотання мотивоване наявністю обґрунтованої підозри та існування ризиків передбачених п.п. 1, 2, 3, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою та забезпечити виконання покладених на нього обов`язків.

Ухвалою слідчого судді частково задоволено клопотання слідчого та відносно підозрюваного застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 1300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 3937700 грн, з покладанням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, у разі внесення застави.

Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя зазначив, що з огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду клопотання відомості, в тому числі, які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, в результаті яких, інкримінованими йому діями, останнім ймовірно, як начальником відділу землевпорядних робіт та підготовки планово-картографічної основи Одеської регіональної філії ДП «ЦЕНТР ДЕРЖАВНОГО ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ», незаконно складно Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), які в подальшому незаконно вибули з комунальної власності територіальної громади, характер та специфіку таких кримінальних правопорушень. Також слідчий суддя врахував існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. При визначенні розміру застави слідчий суддя послався на врахування майнового стану підозрюваного, відповідно до долученої декларації про доходи останнього.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді захисник подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого. Захисник посилається на те, слідчий суддя не в повній мірі перевірив обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_8 підозри. Вважає, що прокурором не доведено, що перебуваючи на волі, підозрюваний перешкоджав кримінальному провадженню, намагався знищити чи спотворити будь які речи чи документи, або намагався вплинути на свідків чи потерпілих. Стверджує, що слідчим суддею не враховано, що у ОСОБА_8 є постійне місце проживання та роботи, до кримінальної відповідальності раніше він не притягувався, має на утриманні дружину та малолітню дитину, позитивно характеризується за місцем мешкання та роботи, має безліч подяк та грамот, є публічною особою, шо вказує на наявність міцних соціальних зв`язків. Крім того, захисник вказує на необґрунтованість рішення щодо визначення розміру застави, яка є непомірною. Вважає, що застава має бути зменшена до відповідного розміру, з урахуванням матеріального стану ОСОБА_8 .

Заслухавши суддю-доповідача; захисника, яка просила задовольнити апеляційну скаргу; думку прокурора, який заперечував у задоволенні апеляційної скарги; дослідивши матеріали судового провадження; обговоривши доводи апеляційної скарги; провівши судові дебати; колегія суддів дійшла висновків про таке.

Частина перша ст. 404 КПК України (далі - КПК) передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 370 КПК передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Питання, які слідчий суддя повинен вирішити при застосуванні відносно особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначені змістом ст.ст. 177, 178, 183 КПК.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дотримався вказаних вимог закону при розгляді клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу.

Прийняте рішення слідчий суддя мотивував наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст.190, ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, врахував суспільно-небезпечний характер, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному в разі визнання його винуватим, дані про особу підозрюваного, а також наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на свободі, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду; знищення, переховування документів, які можуть мати значення для кримінального провадження; а також вчинити незаконний вплив на свідків у кримінальному провадженні.

З викладеного вбачається, що слідчий суддя, приймаючи рішення про доцільність застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, врахував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування такого запобіжного заходу та обґрунтовано дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання, в зв`язку з відсутністю достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам дієво запобігти ризикам, доведеним слідчим і прокурором.

Відповідно до практики ЄСПЛ, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Апеляційний суд наголошує, що на даній стадії кримінального провадження, судом не встановлюється винуватість чи не винуватість ОСОБА_8 у скоєнні злочину, а лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу, а тому суд не може давати оцінку допустимості та належності доказів, оскільки справа не розглядається судом по суті пред`явленого обвинувачення.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до положень ч.2 ст.94 КПК, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі докази в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з наступною їх оцінкою у відповідності до положень ч.1 ст.94 КПК.

Відповідно до ст.ст. 89, 94 КПК, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті.

Докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження, зокрема копії: протоколів допиту свідків, протоколу огляду, протоколи слідчих експериментів, технічні паспорти на житлові будинки, оригінали реєстраційних справ, які підтверджують проведення реєстрації права приватної власності на будинки та земельні ділянки та інші документи, здобуті у ході досудового розслідування кримінального провадження; вказують на те, що на даній стадії досудового розслідування існує обґрунтована підозра причетності ОСОБА_8 до вчинення інкримінованого йому злочинів.

Дослідивши долучені до клопотання слідчого докази, апеляційний суд дійшов висновку, що підстав передбачених ст.87 КПК для визнання цих доказів недопустимими, не встановлено та стороною захисту щодо існування таких підстав відомостей не надано.

Таким чином, долучені до клопотання слідчого докази, на які міститься посилання в оскарженій ухвалі слідчого судді, є такими, що вказують на наявність обставин та відомостей, які можуть переконати суд та неупередженого спостерігача, що підозрюваний ОСОБА_8 можливо вчинив інкриміновані йому злочини. Ці докази, на даній стадії досудового розслідування, є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

З урахуванням викладеного, доводи сторони захисту про необґрунтованість підозри є неспроможними.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.ч. 1, 2 ст.177 КПК.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.

Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.

Стосовно загрози втечі особи, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, можна законно розглядати, як таку, що може спонукати його до втечі. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно враховувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейних зв`язків, будь яких зв`язків з іншою країною, або наявність зв`язків в іншому місці.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Також, СПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Обставини даного кримінального провадження, на думку апеляційного суду, дають достатні підстави припускати, що ОСОБА_8 , розуміючи можливість призначення суворого покарання, яке йому загрожує у разі доведеності його вини за результатами розгляду кримінального провадження, може здійснити спроби переховування від органу досудового розслідування чи суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК, не можна визнавати недоведеним.

При встановленні наявності ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК - впливу на свідків в даному кримінальному провадженні, апеляційний суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК.

Оскільки покази свідків, які станом на даний час ще не допитані в судовому засіданні, частина з яких не допитана під час досудового розслідування, мають істотне значення для проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування, перебуваючи на свободі, підозрюваний може здійснювати незаконний вплив на свідків, схиляючи їх до зміни показів в рамках даного кримінального провадження, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Крім того, на переконання апеляційного суду слідчим аргументовано наявність можливого ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК, а саме знищення або переховування документів, які можуть мати значення для кримінального провадження, оскільки документи, які були підписані ОСОБА_8 щодо передачі інших земельних ділянок у приватну власність та користування, наразі в повному обсязі не вилучені органом досудового розслідування.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді, що на момент застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу та на момент розгляду апеляційної скарги, існують ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК.

Застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя з достатньою повнотою мотивував своє рішення щодо визначення застави, як альтернативного запобіжного заходу.

Частиною 5 статті 182 КПК визначено межі розмірів застави в залежності від тяжкості вчинених злочинів, а також передбачено щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину розмір застави у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Слідчий суддя правильно врахував обставини та тяжкість інкримінованих злочинів, особу підозрюваного, та встановив виключність випадку для визначити підозрюваному як альтернативного запобіжного заходу застави у розмірі 1300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 3937700 грн.,з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, у разі внесення застави, оскільки такий розмір застави, на початковій стадії досудового розслідування, достатньою мірою може гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків.

На думку апеляційного суду, з урахуванням особи підозрюваного, конкретних обставин кримінального провадження та висунутої підозри, враховуючи суму спричинених збитків, роль підозрюваного у злочинній групі, а також можливість вчинення нових злочинів з огляду на займану ним посаду, або вчинення дій направлених на перешкоджання досудовому розслідуванню, слідчий суддя обґрунтовано визнав ці обставини виключним випадком для визначення застави у розмірі, що перевищує максимальний розмір.

При цьому, слідчим суддею детально досліджено матеріальне становище підозрюваного ОСОБА_8 , який відповідно до даних щорічної декларації за 2023 рік мав значний офіційний дохід у виді заробітної плати, а також має у власності нерухоме та рухоме майно у виді будинків, земельних ділянок та автомобілів. Крім того, підозрюваним задекларовано готівкові кошти в сумі 800000 грн.

Враховувавши майновий стан підозрюваного, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що застава у розмірі визначеному законом не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

За наведених обставин, доводи захисника про необхідність зменшення розміру застави, її непомірність для підозрюваного, колегія суддів визнає безпідставними, оскільки менший розмір застави, на даній стадії досудового розслідування, з великою вірогідністю може виявитися недостатнім для гарантування запобігання існуючим ризикам.

Доводи сторони захисту про те, що підозрюваний ОСОБА_8 раніше не судимий, має міцні соціальні зв`язки, родину, не спростовують наявності встановлених та існуючих на початковій стадії досудового розслідування ризиків у кримінальному провадженні.

Матеріали справи не містять даних про застереження, які б унеможливлювали перебування підозрюваного під вартою за станом здоров`я.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що доцільність необхідності подальшого утримання підозрюваного під вартою буде перевірена через нетривалий час в порядку ст.199 КПК, в тому числі і з урахуванням результатів досудового розслідування.

Приймаючи до уваги вищевикладене, апеляційний суд вважає, що висновок слідчого судді про існування достатніх підстав для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах справи, а дані про особу підозрюваного і сама підозра у вчиненні низки злочинів, дають достатні підстави вважати, що на даний час дійсно існують зазначені слідчим суддею ризики, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку про неспроможність доводів захисника стосовно незаконності оскарженої ухвали, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала слідчого судді - залишенню без змін.

Водночас апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу слідчого судді на допущену арифметичну помилку у визначенні розміру застави в грошовому еквіваленті.

Так, слідчим суддею застосовано до ОСОБА_8 альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 1300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2024 рік, що становить 3937700 гривень.

Разом з тим, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на кожний рік встановлюється Законом України «Про Державний бюджет України».

Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 9 листопада 2023 року №3460-IX встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2024 року - 3028 грн.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів звертає увагу, що сума застави, визначена слідчим суддею підозрюваному ОСОБА_8 у розмірі 1300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб складає 3936400 грн., тому зазначена арифметична помилка має бути виправлена слідчим суддею в порядку визначеному законом.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 11.05.2024 року, якою підозрюваному ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні №42023162240000037 від 02.05.2023 року застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави - залишити без змін.

Рекомендувати слідчому судді місцевого суду виправити арифметичну помилку в резолютивній частині ухвали щодо визначення грошової суми розміру застави.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4