Постанова

від 17.06.2024 по справі 635/9051/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«17» червня2024 року

м. Харків

справа № 635/9051/23

провадження № 22ц/818/1840/24

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Бурлака І.В. (суддя-доповідач),

суддів - Мальованого Ю.М., Яцини В.Б.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , представниця позивача - ОСОБА_2 ,

відповідачка - ОСОБА_3 ,

третя особа - Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Чернівецькій області

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Харківського районного суду Харківської області від 11 березня 2024 року в складі судді Савченка Д.М.

в с т а н о в и в:

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа: Регіональний сервісний центр Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Чернівецькій області, про визнання договору купівлі-продажу недійсним, застосування наслідків визнання договору недійсним та просив визнати договір купівлі-продажу транспортного засобу № 7341/2022/3457591 марки та моделі «NISSAN LEAF», 2018 року виписку, колір синій, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , укладений 14 жовтня 2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 недійсним; повернути сторони в первісний стан шляхом скасування свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки та моделі «NISSAN LEAF», 2018 року виписку, колір синій, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 за ОСОБА_3 та поновити реєстрацію транспортного засобу за ОСОБА_1 ; вирішити питання щодо судових витрат.

У березні 2024 року ОСОБА_3 подала до суду першої інстанції клопотання, в якій просила передати справу за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Чернівці, посилаючись на те, що вона з 28 квітня 2022 року взята на облік як внутрішньо перемішена особа та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Харківського районного суду Харківської області від 11 березня 2024 року клопотання відповідача ОСОБА_3 про передачу справи за підсудністю - задоволено, справу передано на розгляд до Шевченківського районного суду м. Чернівці.

Не погоджуючись з ухвалою судді Богайчук В.В. через свого представника подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу судді скасувати, повернути справу до Харківського районного суду Харківської області.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, неправильно застосував норми матеріального права, не звернув увагу на те, що відповідно до матеріалів справи відповідачка отримує поштову кореспонденцію саме за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначив, що можливо відповідачка і зареєстрована як внутрішньо-переміщена особа у м. Чернівці, але він неодноразово бачив її у м. Харкові та Харківської області за останні три місяці. Вказав, що передача справи до іншого суду може затягнути розгляд справи і як наслідок зробить неможливим виконання судового рішення у майбутньому, так як навіть під час розгляду справи спірний автомобіль відповідачка перереєструвала на зовсім іншу особу. Посилався на те, що представник відповідачки не надав належних доказів на підтвердження факту мешкання або проживання відповідачки саме у м. Чернівці. Більш того, при відкритті провадження судом було отримано відомості з Єдиного державного демографічного реєстру від 05 жовтня 2023 року № 258630, де зазначається, що відповідачка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відзивів на апеляційну скаргу від учасників справи до суду апеляційної інстанції не надходило.

Частиною 13 статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Аналізуючи наведені норми права, судова колегія вважає за необхідне розглянути справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення, ухвалу судді - залишити без змін.

Ухвала судді суду першої інстанції мотивована тим, що дана позовна заява підсудна Шевченківському районному суду м. Чернівці.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа: Регіональний сервісний центр Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Чернівецькій області, про визнання договору купівлі-продажу недійсним, застосування наслідків визнання договору недійсним та просив визнати договір купівлі-продажу транспортного засобу № 7341/2022/3457591 марки та моделі «NISSAN LEAF», 2018 року виписку, колір синій, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , укладений 14 жовтня 2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 недійсним; повернути сторони в первісний стан шляхом скасування свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки та моделі «NISSAN LEAF»,, 2018 року виписку, колір синій, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 за ОСОБА_3 та поновити реєстрацію транспортного засобу за ОСОБА_1 ; вирішити питання щодо судових витрат.

До позовної заяви ОСОБА_1 надав довідку про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру № 1298840-2023 від 02 лютого 2023 року, з якої вбачається, що ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.22-23 том 1).

Також ОСОБА_1 надав довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 7726-5001636500 від 28 квітня 2022 року, з якої вбачається, що з 23 травня 2022 року ОСОБА_3 зареєструвала своє фактичне місцепроживання/перебування за наступною адресою: АДРЕСА_1 (а.с.21 том 1).

Як вбачається з відповіді № 258630 від 05 жовтня 2023 з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.136-137 том 1).

Ухвалою судді Харківського районного суду Харківської області від 05 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі.

У березні 2024 року ОСОБА_3 подала до суду першої інстанції клопотання, в якій просила передати справу за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Чернівці, посилаючись на те, що вона з 28 квітня 2022 року взята на облік як внутрішньо перемішена особа та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно частини 2 статті 31 ЦПК України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.

Частиною 1 статті 27 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

За вимогами частини 6 статті 187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Частиною 8 статті 187 ЦПК України встановлено, що суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

Згідно частини 9 статті 187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є спеціальним законом щодо статусу вказаних осіб, який підлягає застосуванню.

У постанові від 29 липня 2019 року у справі №409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі статтею 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Крім того, у роз`ясненні від 02 вересня 2022 року Верховний Суд України зазначив, що особи, які залишили або покинули своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації та стали на облік як внутрішньо переміщені особи можуть звертатися з позовами до судів за місцем фактичного проживання/перебування. Таким чином, якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО (внутрішньо переміщена особа), то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування.

До позовної заяви, позивач додав довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 7726-5001636500 від 28 квітня 2022 року, з якої вбачається, що з 23 травня 2022 року ОСОБА_3 зареєструвала своє фактичне місце проживання/перебування за наступною адресою: АДРЕСА_1 , що територіально знаходиться у Шевченківському районі м. Чернівці

З огляду на викладене довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання ОСОБА_3 , що знаходиться у Шевченківському районі м. Чернівці, а отже підлягає розгляду Шевченківським районним судом м. Чернівці.

У зв`язку з чим, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про підсудність справи Шевченківському районному суду м. Чернівці є таким, що відповідає вимогам процесуального закону.

Доводи апеляційної скарги про те, що зареєстрованим місцем проживання відповідачки є: АДРЕСА_2 , а тому він може звертатись до Харківського районного суду Харківської області є безпідставними, оскільки місце перебування відповідачки на час звернення до суду зареєстроване у м. Чернівці.

Враховуючи викладене, підстав вважати, що суд першої інстанції при розгляді даної справи неправильно застосував норми матеріального права чи допустив порушення норм процесуального права, відсутні.

Судове рішення перевіряється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, тому судова колегія визнає, що судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Оскільки розглядається лише процесуальне питання, а не вирішується спір по суті, питання щодо стягнення судового збору за подачу апеляційної скарги на цій стадії не вирішується.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст. ст. 381 - 384, 389 ЦПК України

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу судді Харківського районного суду Харківської області від 11 березня 2024 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий І.В. Бурлака

Судді Ю.М. Мальований

В.Б. Яцина

Повний текст постанови складено 17 червня 2024 року.