Ухвала

від 02.01.2025 по справі 635/9051/23

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 січня 2025 року м. Чернівці Справа № 635/9051/23

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Лисака І.Н.,

суддів: Литвинюк І.М., Перепелюк І.Б.,

вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 грудня 2024 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Чернівецькій області, про визнання договору купівлі-продажу недійсним, застосування наслідків визнання договору недійсним, -

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 грудня 2024 року в задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про направлення справи за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою сторона позивача оскаржила його, подавши апеляційну скаргу.

Перевіривши вимоги апеляційної скарги колегія суддів вважає, що скарга ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , не може бути прийнята до розгляду апеляційним судом, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Окремо від рішення суду в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції, зазначені в статті 353 ЦПК України.

У цій статті наведено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Так, пунктом 9 частини 1 статті 353 ЦПК України визначено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду.

Можливість оскарження ухвали суду про відмову в задоволенні клопотання про передачу справи за підсутністю на розгляд іншого суду пунктами 1-41 частини першої статті 353 цього Кодексу не передбачено.

Аналіз зазначеної норми дозволяє дійти висновку про те, що ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання про передачу справи за підсутністю на розгляд Провадження №22-ц/822/144/25

іншого суду не перешкоджає подальшому судовому провадженню і в реалізації фізичним особам гарантованого права на суд.

Частиною 2 статті 353 ЦПК України визначено, що заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Цей припис згідно з позицією Конституційного Суду України слід розуміти так, що будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку самостійно або разом з рішенням суду (абзац п`ятий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року №3-рп/2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте, такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (рішення ЄСПЛ у справі «Воловік проти України» від 06 грудня 2007 року).

Таким чином, право на суд, складовою якого є право доступу до правосуддя, в аспекті апеляційного оскарження ухвали місцевого суду може бути обмежено на національному рівні з легітимною метою та із забезпеченням пропорційності при застосуванні відповідних правових засобів, передбачених процесуальним законом. Наведене не має наслідком порушення права на доступ до правосуддя.

Правові висновки щодо порядку оскарження окремо від рішення суду ухвал суду першої інстанції висловлено Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 13 червня 2018 року у справі №522/14750/16-ц, від 13 червня 2018 року у справі №761/6099/15-ц, від 04 липня 2018 року у справі №623/3792/15-ц, у постанові від 13 березня 2019 року у справі №522/18296/14-ц.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Така мета є легітимною.

Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не передбачених у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження.

Подібного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 08 червня 2022 року у справі №459/1610/20.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 вересня 2018 року у справі №752/1016/17 дійшов висновку, що право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати в порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи своїми процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення по суті спору й окремо від такого рішення.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі №668/8268/15-ц.

Для правильної оцінки ухвали місцевого суду як такої, що підлягає або не підлягає самостійному апеляційному оскарженню, потрібно встановити, чи перешкоджає така ухвала подальшому провадженню у справі та/або чи має особа, яка подає апеляційну скаргу, можливість відновити свої права в інший спосіб, аніж шляхом оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду.

Підсумовуючи, апеляційний суд констатує, що ухвала про відмову в задоволенні клопотання про передачу справи до іншого суду не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду, оскільки, по-перше, така ухвала відсутня в наведеному в частині першій статті 353 ЦПК України переліку, та, по-друге, ця ухвала не перешкоджає подальшому провадженню у справі, а заявник не позбавлений можливості включити свої заперечення на цю ухвалу до апеляційної скарги на рішення суду, ухвалене по суті спору.

Подібного за змістом висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 листопада 2024 року (справа №757/47946/19-ц).

Процесуальні наслідки надходження апеляційної скарги на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, визначені у пункті 4 частини 5 статті 357 ЦПК України.

Так, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційну скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

За таких обставин, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 грудня 2024 року слід повернути.

Керуючись ст.ст.353, 357 ЦПК України, апеляційний суд-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 грудня 2024 року, повернути апелянту.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її складання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Головуючий І.Н. Лисак

Судді: І.М. Литвинюк

І.Б. Перепелюк