Ухвала

від 06.06.2024 по справі 947/1908/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/1908/24

Провадження № 4-с/947/13/24

УХВАЛА

06.06.2024

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Петренка В.С.,

за участю секретаря Торгонської В.М.,

за участі сторін:

представника Департаменту державної виконавчої служби Дмитренко О.Ю.,

розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця у цивільній справі № 2-4436/11 за позовом ПАТ «Банк Петрокоммерц Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

15.01.2024 року ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Костюка Вадима Олеговича звернувся до Київського районного суду м. Одеси зі скаргою на бездіяльність державного виконавця, в якій просив визнати неправомірною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо не зняття обтяження у вигляді арешту нерухомого майна ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №49784415 та зобов`язати уповноважену особу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зняти арешт з нерухомого майна боржника ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження, які накладені в рамках виконавчого провадження №49784415 з примусового виконання виконавчого листа №2-5603/11.

Зазначає, що Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було відкрито виконавче провадження №49784415 з виконання виконавчого листа 2-5603/11, виданого 19.11.2012 року Гагарінським районним судом м. Севастополя про стягнення з нього заборгованості.

05.09.2018 року у даному виконавчому провадженні було винесено постанову про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження за яким було накладено арешт на все нерухоме майно, що належить боржнику та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна.

У цьому ж виконавчому провадженні 31.01.2019 року державним виконавцем на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про повернення виконавчого листа стягувачу і наразі виконавче провадження №49784415 з примусового виконання виконавчого листа №2-5603/11 має статус «завершений».

При цьому, на момент звернення з вказаною заявою, все майно заявника дотепер перебуває під забороною відчуження на підставі постанови про арешт майна від 05.09.2018 року, що порушує його права, оскільки виконавче провадження №49784415 з примусового виконання виконавчого листа №2-5603/11 було завершено та знищене, повторно виконавчий документ не пред`являвся до виконання, будь-які інші виконавчі провадження відносно заявника відсутні, і за таких обставин відсутні підстави для продовження дії арешту його майна.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 08.02.2024 року було ініційовано розгляд справи про відновлення втраченого судового провадження в цивільній справі № 2-4436/11 за позовом ПАТ «Банк Петрокоммерц Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, закінченої ухваленням рішення. Запропоновано учасникам справи надати до Київського районного суду м. Одеси усі наявні у них документи і матеріали, що стосуються втраченого судового провадження по цивільній справі № 2-4436/11 за позовом ПАТ «Банк Петрокоммерц Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Зупинено провадження у цивільній справі за скаргою на бездіяльність державного виконавця по цивільній справі № 2-4436/11 за позовом ПАТ «Банк Петрокоммерц Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, до набрання законної сили судовим рішенням по цивільній справі про відновлення втраченого судового провадження.

Передано до канцелярії Київського районного суду м. Одеси копію ухвали для реєстрації цивільної справи про відновлення втраченого судового провадження в цивільній справі № 2-4436/11 за позовом ПАТ «Банк Петрокоммерц Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 22.04.2024 року (суддею Калініченко Л.В.) було відновлено частково втрачене провадження по цивільній справі №2-4436/11 за позовом Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , 3-я особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Даталюкс Дистрибьюшн» про стягнення заборгованості за договором поруки та кредитним договором та зустрічним позовом про розірвання договору поруки, яка перебувала в провадженні Гагарінського районного суду м. Севастополя, в частині ухваленого 20 лютого 2012 року Гагарінським районним судом міста Севастополя рішення суду за наслідком розгляду цивільної справи №2-4436/11, яким позов ПАТ «Банк ПетрокоммерцУкраїна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостізадоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» прострочену заборгованість за основним боргом -68 442 217 гр. 83 коп., прострочену заборгованість за відсотками - 33 437 433гр, 38 коп., комісія за управління кредитом - 388 098 гр.06 коп., пеня за прострочену заборгованість за погашення основного боргу - 4 444 509 гр.84 коп., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом 857 903 гр. 49 коп., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за комісію -6 807 гр.05 коп., що складає суму 107 576 969гр. 65 коп. та траншами наданими в Євро - прострочена заборгованість за основним боргом - 193 352 561 гр. 39 коп., пеня за просрочену заборгованість погашення основного боргу - 8 117 428 гр. 95 коп., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом - 674 828 гр. 85 коп., всього 309 721 788 гр.84 коп., держмито у сумі 1700 гр.00 коп., ІТЗ у сумі 120 гр.00 коп. У зустрічному позові відмовлено.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 22.05.2024 року провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця у цивільній справі № 2-4436/11 за позовом ПАТ «Банк Петрокоммерц Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості поновлено. Призначено скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця у цивільній справі № 2-4436/11 за позовом ПАТ «Банк Петрокоммерц Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до судового розгляду.

30.05.2024 року від представника Міністерства Юстиції України надійшов відзив на скаргу, який просив у задоволенні скарги відмовити, оскільки скарга не обґрунтована і для її задоволення відсутні підстави. Зазначає, що у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувало на виконанні виконавче провадження №49784415 з виконання виконавчого листа №2-5603/11 від 19.11.2012 року, проте 31.01.2019 року державним виконавцем у відповідності до п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» прийнято постанову про повернення виконавчого документу стягувачу. У подальшому, у зв`язку із закінченням строку зберігання, вказане виконавче провадження було знищено. При цьому, виконавче провадження №49784415 було завершено з підстав відсутності у боржника майна, тобто державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, а не постанову про закінчення виконавчого провадження. Тобто, повернення виконавчого листа стягувачу з підстав, передбачених ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», не є закінченням виконавчого провадження і не звільняє боржника від обов`язку виконати рішення суду, а відповідно і від негативних наслідків, передбачених Законом, за його не виконання. Крім того, відсутнє будь-яке рішення суду щодо скасування арешту з майна боржника. При цьому, на депозитний рахунок Відділу не надходило коштів в рахунок погашення витрат виконавчого провадження та виконавчого збору і за таких підстав Відділом не порушено вимоги Закону і відсутні правові підстави для зняття арешту з майна.

Відповідно доч.1та ч.2ст.386ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються. Якщо заявник, державний виконавець або інша посадова особа державної виконавчої служби не можуть з`явитися до суду з поважних причин, справу може бути розглянуто за участю їх представників.

В судовому засіданні 06.06.2024 року представник Департаменту державної виконавчої служби Дмитренко Оксана Юріївна просила відмовити у задоволенні скарги, з підстав зазначених у відзиві.

Заявник та його представник про час та місце засідання були повідомлені належним чином, у судове засідання не з`явилися, проте представник заявника 05.06.2024 року надіслав заяву про розгляд справи за відсутності його та заявника. Просив скаргу задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з інформації про державну реєстрацію обтяжень з Витягу Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зареєстровано обтяження 27854626 від 11.09.2018 року на все нерухоме майно ОСОБА_1 .

Відповідно до листа-відповіді Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 21.11.2023 року №152492/178262-33-23/20.1 на адвокатський запит від 16.11.2023 року, повідомлено, що у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувало на виконанні виконавче провадження №49784415 з виконання виконавчого листа №2-5603/11 від 19.11.2012 року, проте 31.01.2019 року державним виконавцем у відповідності до п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» прийнято постанову про повернення виконавчого документу стягувачу. У подальшому, у зв`язку із закінченням строку зберігання, вказане виконавче провадження було знищено.

Згідно заяви представника заявника адвоката Костюка В.О. він просив Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зняти арешт та оголошення заборони на його відчуження, що належить ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №49784415.

Відповідно до відповіді Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 07.12.2023 року №161695/178750-33-23/20.1, заявнику запропоновано питання, щодо зняття арешту з майна ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №49784415, відповідно до абз.1 ч.2 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», вирішити в судовому порядку.

Відповідно інформації з Автоматизованої системи виконавчих проваджень виконавче провадження №49784415 перебуває у статусі «Завершено».

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

У відповідності до ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню, відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.3 ст.13 вказаного закону, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до ч.1 ст.18 Закону, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.4, 5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного участині шостійстатті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбаченіпунктом 1-2розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;

10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеногочастиною першоюстатті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченомустаттею 11Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Судовим розглядом встановлено, що виконавче провадження №49784415 завершено на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» і відповідно до інформації з Автоматизованої системи виконавчих проваджень виконавче провадження №49784415 перебуває у статусі «Завершено».

При цьому, виконавче провадження №49784415 було завершено з підстав відсутності у боржника майна, тобто державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, а не постанову про закінчення виконавчого провадження.

Таким чином, повернення виконавчого листа стягувачу з підстав, передбачених ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», не є закінченням виконавчого провадження і не звільняє боржника від обов`язку виконати рішення суду, а відповідно і від негативних наслідків, передбачених Законом, за його не виконання.

Крім того, в матеріалах справи відсутній жодний доказ, на підтвердження наявності підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника, відповідно до встановленого ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» вичерпного переліку таких підстав.

За таких обставин, оскільки встановлено, що Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вимоги Законодавства не порушено, суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 у задоволенні скарги на бездіяльність державного виконавця у цивільній справі № 2-4436/11 за позовом ПАТ «Банк Петрокоммерц Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Керуючись ст. 447, 450, 451 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця у цивільній справі № 2-4436/11 за позовом ПАТ «Банк Петрокоммерц Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили в момент її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

У зв`язку з перебуванням судді Петренка В.С. на лікарняному повний текст ухвали складено 17.06.2024 року.

Суддя Петренко В. С.