Ухвала

від 17.06.2024 по справі 922/2268/16

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

17 червня 2024 року м. Харків Справа № 922/2268/16

Східний апеляційний господарський суд у складі судді Пуль О.А.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги (вх.№1404Х/2) заступника керівника Харківської обласної прокуратури, поданої в інтересах держави в особі Харківської обласної військової адміністрації та Міністерства культури та інформаційної політики України на рішення Господарського суду Харківської області від 30.08.2016 у справі №922/2268/16 (повний текст рішення складено 30.08.2016 суддю Бринцевим О.В. у приміщенні Господарського суду Харківської області)

за позовом Релігійної громади Спасо-Преображенської Ізюмської єпархії Української православної церкви, м. Ізюм,

до Ізюмської міської ради, м. Ізюм,

про визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 30.08.2016 у справі №922/2268/16 позов задоволено повністю. Визнано за Релігійною громадою Спасо-Преображенська Ізюмської єпархії Української православної церкви право власності на церковні споруди: храм. літ. «А-1Н» з пономаркою літ. «а» - площею 227,0 кв.м; нежитлову будівлю літ. «Б» з ганком літ. «б» - площею 83,1 кв.м; погріб літ. «В» - площею 32,9 кв.м; вбиральню літ. «Г» - площею 2,0 кв.м; гараж літ «Д»- площею 60,4 кв.м; навіс літ. «Е»- площею 75,2 кв.м; сторожку літ. «Ж» - площею 9,3 кв.м; навіс літ. «З» - площею 20,0 кв.м; огорожу №1 - площею 374 кв.м; хвіртку №2 - площею 1,9 кв.м; ворота №3 - площею 7,8 кв.м; водопровід №4, які знаходяться за адресою: м.Ізюм, вул.Старопоштова, №20, Харківська область.

Заступник керівника Харківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Харківської обласної військової адміністрації та Міністерства культури та інформаційної політики України з рішенням господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 30.08.2016 у справі №922/2268/16 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. Залучити до розгляду справи Харківську обласну військову адміністрацію (вул.Сумська, 64, м.Харків, 61022, код ЄДРПОУ 23912956) та Міністерство культури та інформаційної політики України (01601, м.Київ, вул.Івана Франка, 19, код ЄДРПОУ 43220275). Здійснити перерозподіл судових витрат. Судовий збір у розмірі 33849,00 грн стягнути з Релігійної громади Спасо-Преображенської Ізюмської єпархії Української православної церкви. Справу розглядати за участі представника Харківської обласної прокуратури. Про дату, час та результати розгляду апеляційної скарги повідомити сторони та Харківську обласну прокуратуру.

Заявник апеляційної скарги просить поновити строк на оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 30.08.2016 у даній справі. Мотивуючи поважність причин для поновлення строку на апеляційне оскарження, зазначає, що під час прийняття спірного рішення прокурор, Харківська обласна військова адміністрація та Міністерство культури та інформаційної політики України не були залучені до розгляду справи, відтак не були присутні та не брали участь у розгляді справи. Водночас, опрацюванням інформації Міністерства культури та інформаційної політики України від 26.05.2024 №06/15/4754-24, Департаменту культури і туризму Харківської обласної військової адміністрації від 21.05.2024 №05-25/1288, за дорученням Харківської обласної військової адміністрації встановлено, що останні не брали участь у указаній справі, спірне рішення не отримували, що свідчить про необізнаність останніх про спірне рішення суду та перехід права власності на пам`ятку культурної спадщини культове майно. Вказані обставини об`єктивно унеможливили подання апеляційної скарги у строки, передбачені частиною 1 ст.256 Господарського процесуального кодексу України, що є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду. Про постановлення оскаржуваного рішення суду прокурору стало відомо 14.05.2024, після ознайомлення з матеріалами справи. Тому прокурор вважає, що апеляційна скарга подається з пропуском строку на апеляційне оскарження, який підлягає поновленню з підстав, передбачених частиною 3 ст.256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2024 витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/2268/16, необхідні для розгляду скарги, та ухвалено надіслати їх до Східного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи №922/2268/16.

11.06.2024 матеріали справи надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суд дійшов висновку про залишення її без руху, виходячи з такого.

Згідно зі ст.256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Розглянувши клопотання про поновлення строку для подання апеляційної скарги, суд зазначає, що лише сам факт його подання не передбачає обов`язок суду автоматично відновлювати пропущений строк, оскільки в кожному випадку суд має визначити, з якої причини такий строк було пропущено заявником, та чи підлягає він відновленню; у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин справи оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та докази, що підтверджують доводи заявника, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Суд у кожному випадку, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

У рішенні від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України, Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Як зазначалося вище, в обґрунтування клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження зазначає, що під час прийняття спірного рішення прокурор, Харківська обласна військова адміністрація та Міністерство культури та інформаційної політики України не були залучені до розгляду справи, відтак не були присутні та не брали участь у розгляді справи. Водночас, опрацюванням інформації Міністерства культури та інформаційної політики України від 26.05.2024 №06/15/4754-24, Департаменту культури і туризму Харківської обласної військової адміністрації від 21.05.2024 №05-25/1288, за дорученням Харківської обласної військової адміністрації встановлено, що останні не брали участь у указаній справі, спірне рішення не отримували, що свідчить про необізнаність останніх про спірне рішення суду та перехід права власності на пам`ятку культурної спадщини культове майно. Про постановлення оскаржуваного рішення суду прокурору стало відомо 14.05.2024, після ознайомлення з матеріалами справи.

З матеріалів справи убачається, що оскаржуване рішення у даній справі прийняте 30.08.2016 суддею Бринцевим О.В. у приміщенні Господарського суду Харківської області за позовом Релігійної громади Спасо-Преображенської Ізюмської єпархії Української православної церкви до Ізюмської міської ради про визнання права власності, повний текст рішення складено 30.08.2016.

З Єдиного державного реєстру судових рішень убачається, що вказане рішення оприлюднено 05.09.2016 та набрало законної сили 13.09.2016.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що прокурор та особи, яких останній просить залучити до розгляду справи не брали участь у розгляді справи №922/2268/16, однак заявник не наводить обставин, які унеможливили виконання ним процесуальних дій протягом установленого законом строку, в тому числі беручи до уваги, що розгляд справи відбувався майже 8 років тому, а предмет спору безпосередньо стосується переходу права власності на пам`ятку культурної спадщини культове майно.

Відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції, та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень регулюються Законом України «Про доступ до судових рішень» (який набрав чинності з 01.06.2006).

У силу статей 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З огляду на те, що оскаржуване судове рішення оприлюднено у реєстрі судових рішень 05.09.2016, скаржник не навів обставин, що завадили йому та особам, яких прокурор просить залучити до розгляду справи, дізнатися про наявність цього судового рішення (з дати оприлюднення рішення суду) та своєчасно вчинити відповідну процесуальну дію.

Щодо посилання прокурора на те, що про постановлення оскаржуваного рішення суду прокурору стало відомо 14.05.2024, після ознайомлення з матеріалами справи, суд апеляційної інстанції ураховує, що прокурор є рівноправним учасником судового процесу, тому недотримання скаржником вимог процесуального закону в частині своєчасності подання апеляційної скарги є суто організаційним питанням заявника.

З огляду на викладене, суд не може визнати наведені прокурором підстави пропуску строку для подання апеляційної скарги поважними.

За положеннями частини 3 ст.260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини 2 ст.260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Статтею 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.174, 234, 260 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишити без руху.

2. Встановити заступнику керівника Харківської обласної прокуратури десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення її недоліків шляхом надання можливості звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строків на апеляційне оскарження, вказавши інші підстави для поновлення строку.

3. Наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, передбачені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя О.А. Пуль