Рішення

від 30.05.2024 по справі 927/1159/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

30 травня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/1159/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В.., за участю секретаря судового засідання Хіловської І.Д., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія", вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ, 04112, код 38750239, e-mail: d.ovsiy@goro.in.ua

до відповідача: Приватного підприємства "Експертна фірма "Експерт-Плюс", вул. Шевчука, буд. 2, кв. 1, м. Чернігів, 14005, код 35506540

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1

про визнання неякісною оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності, та стягнення 2357349,55 грн. майнової шкоди

Представники сторін:

Позивача: представник Овсій Д.Ю.(поза межами суду);

Відповідач: представник Міщенко В.П.;

Третя особа: особисто ОСОБА_1 ; представник Підгорний К.Є.

В судовому засіданні присутній вільний слухач ОСОБА_6

У судовому засіданні відповідно до ч. 6 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" подано позов до Приватного підприємства "Експертна фірма "Експерт-Плюс" у якому позивач просить суд:

-визнати оцінку майна на основі наданого суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання Приватним підприємством "Експертна фірма "Експерт-Плюс" Звіту про оцінку майна: нежилого приміщення - приміщення магазину, загальною площею 686,5 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 від 20.12.2017, неякісною;

- стягнути з Приватного підприємства "Експертна фірма "Експерт-Плюс" на користь позивача 2357349 грн. 55 коп. майнової шкоди, завданої неякісною оцінкою на підставі Звіту про оцінку майна: нежилого приміщення - приміщення магазину, загальною площею 686,5 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 від 20.12.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що звіт про оцінку майна, складений 20.12.2017 Приватним підприємством "Експертна фірма "Експерт-Плюс", на замовлення фізичної особи ОСОБА_1 , не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним, відтак не може бути використаний, як належний доказ вартості об`єкту.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 04.09.2023 позовну заяву залишено без руху на підставі ч.1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 25.09.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 25.10.2023. Учасникам справи встановлено строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень.

Ухвала суду від 25.09.2023 позивачем отримана 28.09.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвала суду від 25.09.2023, направлена на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві ( АДРЕСА_2 ) повернулась до суду 02.10.2023 неврученою з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

На ухвалі суду від 25.09.2023 про відкриття провадження у справі міститься відмітка про те, що копія ухвали отримана представником відповідача - адвокатом Підгорним К.Є. 13.11.2023.

22.11.2023 від адвоката Міщенка В.П. через систему «Електронний суд» надійшла заява про вступ у справу як представника відповідача на підставі ордеру серії СВ №1070442 від 22.11.2023.

22.11.2023 від представника відповідача - адвоката Міщенка В.П. через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позов, у якому зазначено, що відповідач про існування даної справи дізнався 07.11.2023 та надав повноваження представнику - адвокату Підгорному К.Є. ознайомитися з матеріалами справи та отримати копії судових рішень. 13.11.2023 адвокат Підгорний К.Є. ознайомився з матеріалами справи та отримав копію ухвали суду від 25.09.2023 про відкриття провадження у справі. Після реєстрації в електронному кабінеті підприємство отримало матеріали справи в повному обсязі, а директор ознайомився з позовною заявою та додатками до неї. Оскільки ухвала суду від 25.09.2023 про відкриття провадження у справі отримана представником 13.11.2023, останнім днем подання відзиву є 28.11.2023. У відзиві на позов відповідач зазначає про те, що звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності. Встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів. Заявлена вимога про визнання неякісною оцінки майна в звіті про оцінку майна, складеної суб`єктом оціночної діяльності направлена на визнання в судовому порядку юридичного факту, що не може бути самостійним предметом розгляду в порядку господарського судочинства. Здійснена суб`єктом оціночної діяльності може бути оскаржена в судовому порядку виключно до адміністративного суду та лише у порядку оскарження рішень та дій виконавців. Твердження позивача, що ним були відразу вжиті заходи щодо звільнення приміщення від майна попереднього власника, до приміщення частково переїхав офіс позивача (зокрема бухгалтерія та архів) є неправдивими. Аргументи позивача, що нібито оцінювачем не було здійснено огляду (ознайомлення) з об`єктом оцінки, не здійснено фотофіксацію під час огляду, при розрахунку вартості не враховувано зносу, є неправдивими та не підтверджені жодними доказами та спростовуються Рецензією від 17.11.2023, здійсненою рецензентом ОСОБА_2 , Звітом про оцінку від 20.12.2017 та рішеннями у справі № 751/2658/18, що унеможливлює задоволення позовної вимоги про визнання проведеної оцінки неякісною. За доводами відповідача будь-які правові підстави відшкодування майнової шкоди відсутні. Відповідач зазначає, що до вимоги про визнання проведеної оцінки неякісною підлягає застосуванню загальний строк позовної давності у 3 роки, тому строк позовної давності збіг у квітні 2021 року. Позивач звернувся до суду лише наприкінці вересня 2023 року, тобто зі спливом більш ніж п`яти років, від моменту коли він довідався або міг довідатись про існування звіту. За таких обставин відповідач просить суд застосувати строк позовної давності до вимоги позивача про визнання проведеної оцінки неякісною, у задоволенні позову відмовити повністю.

23.11.2023 до суду надійшов аналогічного змісту відзив на позов, направлений відповідачем поштовою кореспонденцією.

05.12.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив від 01.12.2023, у якій позивач просить суд поновити пропущені процесуальні строки на подачу відповіді на відзив, відповідь на відзив залучити до матеріалів справи, позов задовольнити. Позивачем зазначено, що причиною пропуску процесуального строку на подачу відповіді на відзив стало те, що конверт з відзивом отримано 25.11.2023 (суботу, вихідний день), який передано адвокату у понеділок, у відзиві на позов не зазначено електронної пошти відповідача, що унеможливило відправити йому відповідь на відзив на офіційну електронну пошту, і вказані обставини привели до пропущення процесуального строку на подачу відповіді на відзив.

08.12.2023 від відповідача на адресу суду надійшло клопотання про залучення третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 . Клопотання обґрунтоване тим, що 20.12.2017 відповідачем (ПП "Експертна фірма "Експерт-Плюс") з метою визначення ринкової вартості нежитлового приміщення для вирішення судових спорів складено Звіт про оцінку майна нежитлового приміщенню - магазину, загальною площею 686,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , на замовлення ОСОБА_1 , відповідно до якого станом на 18.04.2016 ринкова вартість без ПДВ об`єкта оцінки становила 7874300,00 грн. Вказаний звіт використано замовником - ОСОБА_1 , як доказ під час звернення до суду з позовом до ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" про захист прав споживачів. Відповідно до постанови Чернігівського апеляційного суду від 09.11.2021 у справі №751/2658/18 (провадження №22-Ц/4823/967/21) апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 12.04.2021 скасовано. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" про захист прав споживача задоволено частково, з ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" на користь ОСОБА_1 стягнуто 3954749,71 грн. Враховуючи, що наслідком оспорюваної оцінки стало стягнення коштів з позивача на користь ОСОБА_1 , а тому позивач зазначає, що рішення суду у справі №927/1159/23 може вплинути на права ОСОБА_1

12.12.2023 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання від 12.12.2023 про забезпечення технічної можливості перегляду фрагментів відео з сайту YouTube в судовому засіданні.

18.12.2023 Господарським судом Чернігівської області у складі судді Демидової М.О. постановлено ухвалу про залучення до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса; АДРЕСА_1 ); зобов?язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" надіслати копію позовної заяви та доданих до неї документів третій особі, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, ОСОБА_1 , докази надання/надсилання надати суду; зобов`язати третю особу - ОСОБА_1 , надати письмові пояснення щодо суті позовних вимог і докази у підтвердження своїх міркувань; пояснення направити учасникам справи, а докази направлення надати до суду у строк до 08.01.2024.

08.01.2024 від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 надійшла заява від 08.01.2024, у якій заявник зазначає про те, що станом на 08.01.2024 ним не отримано від позивача копії позовної заяви та доданих до неї документів, що позбавило його можливості надати письмові пояснення щодо суті позовних вимог і докази у підтвердження своїх міркувань (граничний строк надання яких 08.01.2024), а також направити їх учасникам справи. У зв?язку з цим третя особа просить суд застосувати до позивача негативні правові наслідки невиконання позивачем обов`язків, зазначених у п. 2 резолютивної частини ухвали суду від 18.12.2023; продовжити ОСОБА_1 строк для подачі суду письмових пояснень щодо суті позовних вимог і докази у підтвердження своїх міркувань; направлення пояснення учасникам справи; надання суду доказів такого направлення.

09.01.2024 від позивача надійшли письмові пояснення у яких позивач зазначає про те, що не вбачає правових підстав для поновлення відповідачу пропущених процесуальних строків на подачу відзиву, адже відповідач навіть не заявив про поновлення пропущеного строку, що є обов`язковим. Доводи відповідача про те, що строк позовної давності сплив приблизно у квітні 2021 року та про необхідність відмовити у позові з підстав пропуску строків позовної давності є безпідставними. Позивач наголошує, що в межах справи №751/2658/18 не досліджувалося питання щодо визнання оцінки майна неякісною, тому надана правова оцінка звіту в межах справи №751/2658/18 не має преюдиційного значення. Звертає увагу, що позивач не заявляв вимогу про недійсність чи скасування оцінки. Доводи відповідача про те, що оскільки оцінка майна здійснена в рамках виконавчого провадження, тому відповідачем має бути орган ДВС, а оцінювач - третя особа, є безпідставними. Позивач не створював штучних умов для подачі позову, а вибрав належні та ефективні способи захисту своїх прав та законних інтересів. Відповідачем не спростовано достовірність іншого Звіту від 14.06.2021, розробленого суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ «БЮРО ОЦІНОК», який додавався до позову, та яким встановлена зовсім інша інформація про стан приміщення та про його ринкову вартість. З метою забезпечення змагальності процесу, для всебічності розгляду справи позивач наполягає на проведенні незалежної рецензії (незалежної оцінки), яка підтвердила б висновки ТОВ «Меркурій Партнерс» 19.07.2021 або висновки ОСОБА_2 від 17.11.2023. Позивач наголошує на основних недоліках Звіту від 20.12.2017, у зв?язку з чим він не може вважатися якісним, а неправдива інформація, наведена у Звіті від 20.12.2017 свідчить про некоректність проведеної оцінки. Позивач зазначає, що у даному випадку має місце позадоговірна шкода, яку відшкодовує особа, яка її завдала. Саме неякісна оцінка призвела до недостовірного розрахунку вартості приміщення.

Ухвалою суду від 09.01.2024 повторно зобов`язано позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія", у дводенний строк з дати отримання даної ухвали надіслати копію позовної заяви та доданих до неї документів третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, ОСОБА_1 , докази надання/надсилання надати суду; продовжено третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, ОСОБА_1 процесуальний строк для подання письмових пояснень щодо суті позовних вимог і доказів у підтвердження своїх міркувань; пояснення направити учасникам справи, а докази направлення надати до суду у строк до 20.01.2024 включно.

22.01.2024 від ОСОБА_1 надійшла заява у якій він повідомляє, що у зв?язку з невиконанням позивачем ухвали суду від 09.01.2024 щодо направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів, ОСОБА_1 був позбавлений можливості до 20.01.2024 виконати її вимоги, а тому просить застосувати до позивача негативні наслідки у вигляді залишення позовної заяви без розгляду.

22.01.2024 від ОСОБА_1 надійшла заява у якій він повідомляє, що документи щодо його судових витрат, які пов`язані з розглядом справи в суді першої інстанції, будуть надані суду в строки, передбачені абз.2 ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до наданих позивачем доказів надсилання ОСОБА_1 копії позовної заяви з усіма додатками на виконання ухвали суду від 09.01.2024 (опис вкладення, чек, накладна) судом встановлено, що поштове відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 0103333473678 не вручене 23.01.2024 під час доставки в м. Чернігові з інших причин.

На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Чернігівської області №02-01/22/24 від 29.01.2024 року щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи №927/1159/23 згідно п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №927/1159/23.

Автоматизованою системою документообігу Господарського суду Чернігівської області 29.01.2024 року для розгляду справи визначено суддю Белова С.В.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області (суддя Белов С.В.) від 05.02.2024 постановлено прийняти справу №927/1159/23 до розгляду; розгляд справи почати спочатку; призначено підготовче засідання. Дана ухвала направлена учасникам справи за допомогою системи «Електронний суд» та доставлена до електронних кабінетів учасників 05.02.2024 13:06.

27.02.2024 від адвоката Підгорного К.Є. надійшла заява про припинення представництва інтересів відповідача з листопада 2023 року та надано ордер на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_3

27.02.2024 від представника третьої особи до суду надійшла заява про введення суду в оману та зловживання процесуальними правами.

04.03.2024 від представника позивача надійшло клопотання про забезпечення технічної можливості перегляду фрагментів відео з сайту YouTube в судовому засіданні. Дане клопотання було розглянуте та вирішено судом в судовому засіданні 30.05.2024 року.

20.03.2024 від відповідача до суду надійшла заява про введення суду в оману та зловживання процесуальними правами.

21.03.2024 третьою особою подано до суду клопотання про роз`яснення судового рішення, яке було розглянуто судом в судовому засідання 21.03.2024 та постановлено відмовити у задоволенні даного клопотання.

01.04.2024 від позивача до суду надійшли додаткові письмові пояснення.

01.04.2024 від позивача до суду надійшло клопотання про витребування доказів яке було розглянуто судом в судовому засідання 05.04.2024 та постановлено відмовити у задоволенні даного клопотання.

23.04.2024 третьою особою подано до суду заява про порушення позивачем своїх процесуальних обов`язків.

26.04.2024 позивачем подано до суду клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових документів. Дане клопотання задоволено судом, подані докази приєднано до матеріалів справи.

30.04.2024 суд розпочав розгляд даної справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

31.10.2006 між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 (позичальником) укладено Договір про надання кредиту № 11061217000, відповідно до умов якого банк взяв на себе зобов?язання надати позичальнику, а позичальник зобов?язався прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 280000,00 доларів США та сплатити проценти, комісії в порядку і на умовах, визначених договором. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 1414000,00 грн. за курсом Національного банку України на день укладення договору.

Надання кредиту (грошових коштів) здійснюється 31.10.2006, позичальник у будь-якому випадку зобов?язаний повернути банку кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (додаток №1 до договору), але в будь-якому випадку не пізніше 30.10.2017, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного банком терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору на підставі будь-якого з п.2.3., 4.9., 5.3., 5.5., 5.6., 5.8., 5.10., 7.4., 9.2., 9.14. договору (а.с.87-98 т.1).

У п. 2.1. Договору про надання кредиту № 11061217000 від 31.10.2006 зазначено, що у забезпечення виконання зобов?язань позичальника за даним договором банком прийнято, зокрема, іпотеку нерухомості згідно договору іпотеки №30006Z174 від 31.10.2006.

21.09.2015 між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" (фактор) укладено Договір факторингу №27, відповідно до п. 2.1., 2.5. якого за цим договором клієнт відступає фактору, а фактор приймає права вимоги та в їх оплату зобов?язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором. Одночасно з відступленням права вимоги до фактора переходять усі права клієнта за усіма договорами забезпечення (а.с.99-102 т.1).

Факт передачі (відступлення) права вимоги за кредитами фактору (за переліком, наведеним у додатку 1.1. (реєстр боржників) до договору) та приймання фактором права вимоги за кредитами підтверджується Актом приймання-передачі права вимоги від 22.09.2015, відповідно до якого клієнт та фактор підтверджують, що передача права вимоги за кредитами набуває чинності безпосередньо з моменту підписання ними цього Акту приймання-передачі, як передбачено у п. 4.1. договору (а.с.103-104 т.1).

21.09.2015 між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" (фактор) укладено Договір про відступлення прав вимоги №1 за договором іпотеки до договору факторингу №27 від 21.09.2015, відповідно до п. 1.1. якого клієнт відступає фактору, а фактор набуває усі права вимоги за договорами забезпечення, перелік яких наведено у розділі 4 цього договору (а.с.105-109 т.1).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія", яке виступає кредитором відносно ОСОБА_1 (боржника) за кредитним договором № 11061217000 від 31.10.2006, укладеним між боржником та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», на підставі договору факторингу № 27 від 21.09.2015, укладеного між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ», та Іпотекодержателем відносно нежилого приміщення магазину, загальною площею 686,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_4 (Іпотекодавцю) на праві власності, та виступило в якості забезпечення по вищезазначеному Кредитному договору, на підставі Іпотечного договору №30006Z174, укладеного 01.11.2006 між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Пінчук Н.Г. та зареєстрованого за №2717, в реєстрі заборон за №41 (з урахуванням договору про внесення змін); право іпотекодержателя відповідно до якого ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" набуло на підставі договору про відступлення прав вимоги №1 за договором іпотеки до договору факторингу №27 від 21.09.2015, від 22.09.2015 посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. та зареєстрованого за №5002, у вимозі про усунення порушення (в порядку ст.35 Закону України «Про іпотеку) №13262 від 16.02.2016 повідомило ОСОБА_1 про неналежне виконання умов кредитного договору, що призвело до наявності існуючої заборгованості у розмірі 3132120,29 грн. (а.с.110-111 т.1).

У позові зазначено, що 18.04.2016 проведено звернення стягнення на предмет іпотеки -приміщення магазину загальною площею 686,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , та зареєстровано право власності на це нежитлове приміщення за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія", що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

20.12.2017 Приватним підприємством «Експертна фірма «Експерт-плюс» (сертифікат №1015/16 суб?єкта оціночної діяльності від 16.12.2016), на замовлення ОСОБА_1 , підготовлено Звіт про оцінку майна: нежилого приміщення - приміщення магазину, загальною площею 686,5 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , відповідно до нього станом на 18.04.2016 ринкова вартість без ПДВ об`єкта оцінки становила 7 874 300,00 грн. (а.с.20-84 т.1).

Матеріали справи містять Звіт про незалежну оцінку нежилого приміщення - приміщення магазину, загальною площею 686,5 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , складеного 14.06.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «Бюро оцінок» на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" з метою взяття на бухгалтерський облік, відповідно до якого станом на 18.04.2016 ринкова вартість об?єкта оцінки з ПДВ становила 2 514 160,00 грн. (а.с.121-140 т.1).

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12.04.2021 у справі №751/2658/18 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» на користь ОСОБА_1 3954749,71 грн. у відшкодування перевищення 90 відсотків вартості предмету іпотеки - приміщення магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 09.11.2021 у справі №751/2658/18 рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12.04.2021 скасовано, позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» про захист прав споживача задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» на користь ОСОБА_1 3954749,71 гривень.

Постановою Верховного Суду від 03.11.2022 постанову Чернігівського апеляційного суду від 09.11.2021 у справі №751/2658/18 залишено без змін.

Позивач у позові зазначив, що сума у розмірі 3 954 749, 71 грн., яка наразі стягується з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» у межах справи №751/2658/18, розрахована з урахуванням вартості майна, яке було визначено у Звіті Відповідача від 20.12.2017 (7 874 300,00 (вартість майна) * 90% - 3132120,29 (сума боргу ОСОБА_1 ) = 3 954 749, 71 грн.).

19.07.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «Меркурій Партнерс» підготовлено Рецензію на Звіт від 20.12.2017 про оцінку майна: нежилого приміщення - приміщення магазину, загальною площею 686,5 м2, що знаходиться за адресою: Чернігівська обл., АДРЕСА_3, за результатами рецензування якого зазначено, що Звіт від 20.12.2017 не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватись з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків (а.с. 84-85 т.1).

За доводами позивача Звіт від 20.12.2017 є неякісним, у зв`язку з чим Приватним підприємством «Експертна фірма «Експерт-плюс» завдано майнової шкоди Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія", і неякісна оцінка вплинула на визначення неправильної (некоректної) та завищеної вартості приміщення, що призвело до стягнення у судовому порядку з позивача суми у розмірі 3 954 749,71 гривень.

За твердженням позивача наразі відкрито виконавчі провадження № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, за якими приватним виконавцем вчиняються примусові дії із стягнення заборгованості, встановленої судовими рішеннями у справі №751/2658/18 (а.с.141,142 т.1), і станом на 03.08.2023 залишок до сплати становить 1597400,16 грн.

Як зазначає позивач, фактично з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" стягнуто 2357349,55 грн. (3954749,71 грн. (сума за судовим рішенням) - 1597400,16 грн. (залишок до сплати відповідно до Платіжної інструкції № 02/08/202369434629-1 від 03.08.2023) = 2357349,55 грн.). Отже сума майнової шкоди, завданої відповідачем позивачу в результаті неякісної оцінки, станом на дату подання цього позову становить 2357349 грн. 55 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що Звіт складений з порушенням вимог Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440 та Національного стандарту № 2 «Оцінка нерухомого майна», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 1442; у звіті відсутня інформація про огляд оцінювачем об`єкта оцінки, який на дату проведення оцінки належав відповідачеві, а не ОСОБА_1 , і не проведення такого огляду є підставою для визнання протиправною оцінки майна; у звіті для порівняння взяті об`єкти у значно кращому стані і зі значно кращим розташуванням, ніж об`єкт оцінки; у висновку відсутні аналоги нижчої цінової категорії; висновки звіту ґрунтуються на невідповідності дійсним обставинам, на припущеннях суб`єкта оціночної діяльності про ряд якісних характеристик об`єкта нерухомості, що підлягав оцінці, а тому він не може бути належним доказом вартості.

Щодо вимог про стягнення майнової шкоди позивач посилається на те, що дії відповідача були неправомірними, адже вони підготували неякісну оцінку приміщення, що призвело до неправильного розрахунку його вартості. Майнова шкода є реальною (адже з позивача стягнули і продовжують стягувати кошти, розрахунок розміру яких відбувався, відштовхуючись від оціночної вартості приміщення, підготовленого відповідачем). Причинний зв`язок: позивач не зазнав би майнової шкоди та збитків, якщо відповідачем було б підготовлено якісний Звіт про оцінку. Відповідач відповідає за якість, достовірність підготовлених Звітів та оцінок майна, та об`єктивність під час підготовки оцінки. Порушення зазначених вимог є підтвердження наявності вини відповідача.

Заперечуючи позовні вимоги відповідач зазначає, що неякісна (недостовірна) оцінка доводиться виключно шляхом рецензування. Саме рецензія, за висновком якої оцінка визначається неякісною (недостовірною) є підставою для анулювання сертифікатів суб?єктів оціночної діяльності та позбавлення кваліфікаційного свідоцтва (кваліфікаційного документа) оцінювача (його анулювання).

З метою спростування тверджень позивача та визначення ринкової вартості об?єкту оцінки станом на 15.04.2016 для вирішення судових спорів, відповідачем на підставі ст.13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» надано Рецензію від 17.11.2023 на Звіт про оцінку майна: нежилого приміщення - приміщення магазину, загальною площею 686,5 м2, що знаходиться за адресою: Чернігівська обл., АДРЕСА_3, за результатами рецензування якого зроблено висновок про те, що звіт в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

За доводами відповідача в Реєстрі суб`єктів оціночної діяльності наявна інформація про діючий сертифікат оцінювача Приватного підприємства «Експертна фірма «Експерт-плюс» та його діючого оцінювача Бут Тетяну Олексіївну . Рішення щодо Приватного підприємства «Експертна фірма «Експерт-плюс» про позбавлення кваліфікаційного свідоцтва (кваліфікаційного документа) оцінювача чи будь-яке інше рішення за порушення вимог законодавства з оцінки майна не приймались, дисциплінарні рішення контролюючими органами щодо оцінювача, який здійснював оцінку майна та перебуває з Приватним підприємством «Експертна фірма «Експерт-плюс» у трудових відносинах не застосовувались.

Будь-які правові підстави для стягнення майнової шкоди відсутні, оскільки Звіт про оцінку майна від 20.12.2017 складено у відповідності до чинного законодавства; відсутні причинний зв`язок між діями відповідача і матеріальною шкодою, якої нібито зазнав позивач; відсутня шкода у позивача, що виражена у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права; відсутня вина відповідача, оскільки оцінка майна, здійснена якісно, з дотриманням під час здійснення оціночної діяльності вимог Закону та нормативно-правових актів з оцінки майна.

Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 ст.16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

За приписами ст. 33 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» спори, пов`язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку.

Оцінка майна, відповідно до ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності (ч.1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Виходячи з положень ст. 31 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності зобов`язані: дотримуватися під час здійснення оціночної діяльності вимог цього Закону та нормативно-правових актів з оцінки майна; забезпечувати об`єктивність оцінки майна, повідомляти замовника про неможливість проведення об`єктивної оцінки у зв`язку з виникненням обставин, які цьому перешкоджають; забезпечувати збереження документів, які отримані під час проведення оцінки від замовника та інших осіб; забезпечувати конфіденційність інформації, отриманої під час виконання оцінки майна, відповідно до закону; виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством.

У відповідності до п.1 Національного стандарту №1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440 (зі змінами) Національний стандарт № 1 є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Національний стандарт № 2 "Оцінка нерухомого майна", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 №1442, є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Неякісна (недостовірна) оцінка - оцінка, проведена з порушенням принципів, методичних підходів, методів, оціночних процедур та (або) на основі необґрунтованих припущень, що доводиться шляхом рецензування.

Частиною 6 ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки (ч.2 ст.11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Положеннями п. 3 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", визначено наступні поняття:

необ`єктивна оцінка - оцінка, яка ґрунтується на явно неправдивих вихідних даних, навмисно використаних оцінювачем для надання необ`єктивного висновку про вартість об`єкта оцінки;

неякісна (недостовірна) оцінка - оцінка, проведена з порушенням принципів, методичних підходів, методів, оціночних процедур та (або) на основі необґрунтованих припущень, що доводиться, шляхом рецензування;

Рецензування звіту про оцінку майна здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та осіб, які заінтересовані у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до ст. 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (далі - рецензенти).

Рецензія повинна містити висновок про відповідність звіту вимогам нормативно- правових актів з оцінки майна та про можливість його використання з відповідною метою, у тому числі про достовірність оцінки майна.

Виходячи з пунктів 15,16 Національного стандарту №1 методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно.

Визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки.

За відсутності достовірної інформації про ціни продажу подібного майна ринкова вартість об`єкта оцінки може визначатися на основі інформації про ціни пропонування подібного майна з урахуванням відповідних поправок, які враховують тенденції зміни ціни продажу подібного майна порівняно з ціною їх пропонування.

При цьому оцінювач має право надавати висновок про ринкову вартість об`єкта оцінки, що ґрунтується, зокрема, на інформації про попередній рівень цін на ринку подібного майна бо на припущенні про відновлення стабільної ситуації на ринку.

Оцінювач застосовує, як правило, кілька методичних підходів, що найбільш повно відповідають визначеним меті оцінки, виду вартості за наявності достовірних інформаційних джерел для її проведення (пункт 36 Національного стандарту №1).

Згідно з п. 50 Національного стандарту №1 проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється: ознайомлення з об`єктом оцінки, характерними умовами угоди, для укладення якої проводиться оцінка; визначення бази оцінки; подання замовнику пропозицій стосовно істотних умов договору на проведення оцінки.

Пунктом 51 Національного стандарту №1 визначено, що незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Згідно з п. 56 Національного стандарту №1 звіт про оцінку майна складається в електронній та паперовій формі, якщо складання звіту про оцінку майна в паперовій формі передбачено нормативно-правовими актами з оцінки майна або договором на проведення оцінки майна, та може складатися в повній або стислій формі.

Звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: опис об`єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; дату оцінки та дату завершення складення звіту, а у разі потреби - строк дії звіту та висновку про вартість майна відповідно до вимог законодавства; мету проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки; перелік нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка; перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки; виклад усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка; опис та аналіз зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки; висновки щодо аналізу існуючого використання та найбільш ефективного використання об`єкта оцінки; виклад змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість; висновок про вартість майна; додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки.

Згідно п. 50 Національного стандарту № 2 "Оцінка нерухомого майна" проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється: ознайомлення з об`єктом оцінки, характерними умовами угоди, для укладення якої проводиться оцінка. Пунктом 51 Національного стандарту № 2 визначено послідовність незалежної оцінки майна.

Однією зі складових якої є ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки.

Виходячи з приписів ст. 31,32 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності зобов`язані: дотримуватися під час здійснення оціночної діяльності вимог цього Закону та нормативно-правових актів з оцінки майна; забезпечувати об`єктивність оцінки майна, повідомляти замовника про неможливість проведення об`єктивної оцінки у зв`язку з виникненням обставин, які цьому перешкоджають.

Оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності несуть відповідальність за порушення вимог цього Закону в порядку, встановленому законами.

Оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності - суб`єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема за недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.

Щодо вимог про визнання оцінки майна на основі Звіту про оцінку майна: нежилого приміщення - приміщення магазину, загальною площею 686,5 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 від 20.12.2017, неякісною суд зазначає таке.

Суд погоджується з доводами відповідача, що оцінювач належним чином виконував всі складові, що становлять послідовність незалежної оцінки, в тому числі ознайомлення з об`єктом оцінки, що підтверджується п.п. 6 пункту Припущення та обмежуючі умови, розділу 1.ВСТУП, відповідно до якого "Оцінювач проводив оцінку вартості об`єкта на основі їх досконального вивчення. З цією метою проведено обстеження приміщень, визначено технічний стан та фізичний знос об`єкта оцінки...". Підтвердженням здійснення огляду слугує також заява оцінювача, що міститься в матеріалах Звіту.

Також судом враховано, що позивачем було замовлено рецензію на Звіт від 20.12.2017 р., яка була надана оцінювачем TOB "Меркурій Партнере" 19.07.2021 року. За результатом розгляду Звіту рецензентом зроблено висновок, що звіт класифікується за ознакою абзацу 3 п.67 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», як такий, що не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має незначні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватись з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків.

При цьому згідно рецензії на Звіт від 20.12.2017 року яка була надана оцінювачем ОСОБА_2 ( кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ № 4896-1 від 03.03.2007 р.) 17.11.2023 року, останнім було здійснено рецензію та за результатом рецензування зроблено загальний висновок про достовірність, об`єктивність, професійність оцінки майна: Звіт в цілому відповідає вимогам нормативно - правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

Окремо суд врахував, що оскаржуваний Звіт неоднаразово досліджувавсь судами при розгляді справи № 751/2658/18. Згідно Постанови Верховного суду від 03.11.2022 року, щодо аргументів касаційної скарги TOB «ФК «Довіра та Гарантія» про те, що суб'єктом оцінювання не проведено огляду об`єкта оцінки, оскільки на дату складання звіту право власності на предмет іпотеки перейшло до відповідача, що є підставою для визнання протиправною оцінки майна (висновок, викладений в постанові Вищого господарського суду України від 15 лютого 2017 року у справі № 907/797/13) Верховний Суд дійшов наступного висновку: "незалежна оцінка вартості предмета іпотеки здійснена ПП «Експертна фірма «Експерт-плюс» згідно з договором від 20 грудня 2017 року з ОСОБА_1 ; відповідно до ухвали Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 листопада 2017 року за позовною заявою TOB «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні нежилим приміщенням відкрито провадження, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 18 грудня 2017 року (справа № 751/8270/17); відповідно до інформації Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 листопада 2018 року (після складання звіту про оцінку майна), позов TOB «ФК «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні нежилим приміщенням залишено без розгляду. Відповідно до зазначеної ухвали TOB «ФК «Довіра та Гарантія» просило усунути перешкоди у користуванні нежилим приміщенням, а саме: приміщенням магазину, загальною площею 686,5 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом виселення ОСОБА_1 та будь-яких інших осіб. Враховуючи, що предмет іпотеки на дату виконання звіту про його оцінку не був переданий відповідачу (TOB «ФК «Довіра та Гарантія»), доводи відповідача щодо не проведення суб`єктом оцінювання огляду об`єкта оцінки, оскільки на дату складання звіту право власності на предмет іпотеки перейшло до відповідача (TOB «ФК «Довіра та Гарантія»), та не врахування судом апеляційної інстанції правового висновку, який викладений у постанові Вищого Господарського Суду України від 15 грудня 2017 року у справі N2907/797/13, є безпідставними.»

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акта, який набрав законної сили.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку , що позовна вимога про визнання оцінки майна на основі наданого суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання Приватним підприємством "Експертна фірма "Експерт-Плюс" Звіту про оцінку майна: нежилого приміщення - приміщення магазину, загальною площею 686,5 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 від 20.12.2017, неякісною не є обрунтованою, доведеною матеріалами справи, а тому не може бути задоволена судом.

Щодо вимог про стягнення 2357349 грн. 55 коп. майнової шкоди суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26,11.2019 у справі №910/20261/16 викладено таку правову позицію. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено у статті 1166 ЦК України, з якою вбачається, що шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина друга цієї ж статті).

Постановою Верховного суду від 22 червня 2023 року у Справі № 910/6090/22 зроблено наступні висновки: У цивільному праві протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою полягає в тому, що шкода стає об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, а також немайнова шкода, заподіяна юридичній особі, що полягає у втратах немайнового характеру, що настали у зв`язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності. Вина заподіювача збитків є суб' єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Позивачем не доведено суду наявність протиправної поведінки відповідача при складанні оскаржуваного Звіту про оцінку майна, отже відсутній один з елементів складу цивільного правопорушення про відшкодування майнової шкоди.

Окремо суд зазначає, що зобов`язання зі сплати коштів Позивачем ОСОБА_1 виникли не через неправомірні дії Відповідача, а є наслідком господарської діяльності Позивача, виникли з договірних правовідносин сторін договору іпотеки та стягнуті з Позивача за Рішенням суду, внаслідок обов`язку іпотекодержателя відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, передбачених у статті 37 Закону України «Про іпотеку».

Враховуючи викладене, суд доходить висновку , що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача майнової шкоди, завданої неякісною оцінкою на підставі Звіту про оцінку майна від 20.12.2017, є безпідставною та необґрунтованою, не доведеною матеріалами справи, а тому не може бути задоволена судом.

Щодо клопотання відповідача про застосування строку позовної давності суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. За правилами ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо). Наслідки спливу позовної давності визначаються ст. 267 ЦК України.

Згідно з ст. 267 ЦК України, особа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п`ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Отже, позовна давність для відмови в позові застосовується тільки до обґрунтованих позовних вимог. Якщо суд дійде висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, то повинен відмовити в задоволенні такого позову саме з цієї підстави.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.10.2020 року у справі № 509/3589/16-ц (провадження № 61-16895св18).

Враховуючи викладене, суд відхиляє клопотання відповідача про застосування строку позовної давності.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.

Судовий збір в порядку ст.129 Господарського процесуального кодексу України залишається за позивачем.

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

у задоволенні позову відмовити повністю.

Повний текст рішення підписано після виходу судді з відпустки 17.06.2024 року в порядку ч.4 ст.116 Господарського процесуального кодексу України

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Белов

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/ засоби зв`язку - тел.099 420 54 50