Ухвала

від 17.06.2024 по справі 910/13345/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/13345/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Кібенко О.Р.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Головна мануфактура"

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Засоби промислового захисту"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Головна мануфактура"

про стягнення 499 344,19 грн

та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Головна мануфактура"

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Засоби промислового захисту",

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Фабрікс"

про визнання недійсним договору,

В С Т А Н О В И В:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Засоби промислового захисту" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Головна мануфактура" про стягнення заборгованості в розмірі 499 344,19 грн, з яких: 313 715,28 грн основного боргу, 30 556, 05 грн 3% річних, 155 072, 86 грн інфляційних втрат.

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Головна мануфактура" подало зустрічний позов про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 14.08.2023 №14-08/1/23.

3. Господарський суд міста Києва рішенням від 18.01.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024, первісний позов задовольнив частково; стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Головна мануфактура" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Засоби промислового захисту" заборгованість у розмірі 313 715,28 грн, 3% річних у розмірі 30 556,05 грн, втрати від інфляції у розмірі 154 995,47 грн; в іншій частині позовних вимог відмовив; в задоволенні зустрічного позову відмовив повністю.

4. 07.06.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Головна мануфактура" через систему Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024, у прохальній частині якої просить їх скасувати та передати справу повністю на новий розгляд.

5. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху з огляду на таке.

6. Частиною 2 ст.292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) передбачено, що якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, передбачених ст.290 цього Кодексу, то така скарга залишається без руху.

7. Відповідно до п.2 ч.4 ст.290 ГПК до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

8. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом "Про судовий збір".

9. Згідно з ч.1 ст.4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

10. Відповідно до ч.2 ст.4 Закону ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

11. Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

12. За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (пп.5 п.2 ч.2 ст.4 Закону "Про судовий збір").

13. Відповідно до ч.4 ст.6 Закону "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

14. Відповідно до ч.3 ст.4 Закону "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч.2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

15. Враховуючи вимоги касаційної скарги (як було зазначено, скаржник у прохальній частині касаційної скарги просить переглянути рішення судів попередніх інстанцій та передати справу на новий розгляд повністю - як щодо первісних, так і щодо зустрічних позовних вимог), скаржник при її подачі повинен був сплатити судовий збір у розмірі 16 278,66 грн, розрахований таким чином:

1) за перегляд судових рішень в частині вимог за первісним позовом: 499 344,19 грн х 1,5% х 200% х 0,8 = 11 984,26 грн;

2) за перегляд судових рішень в частині вимог за зустрічним позовом: 2 684 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023) х 1 вимога немайнового характеру х 200% Х 0,8 = 4 294,40 грн.

16. До касаційної скарги як доказ сплати судового збору скаржник додав копію платіжної інструкції від 07.06.2024 №8252, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 11 983,00 грн (на 4 295,66 грн менше від суми судового збору, що підлягає сплаті) за такими реквізитами: "Отримувач ГУК у м.Києві/11011000: код отримувача 37993783; надавач платіжних послуг отримувача: Казначейство України; рахунок: UA378999980333179340000026007; призначення платежу: 101 42293604; Судовий збір, за скаргою ТОВ Головна Мануфактура, на постанову від 22.05.2024, справа 910/13345/23, ВЕРХОВНИЙ СУД (КГС).

17. Відповідно до частин 1, 2 ст.9 Закону "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

18. Необхідно зауважити, що на офіційному сайті Верховного Суду (https://supreme.court.gov.ua/supreme/) в розділі "громадянам - судовий збір" зазначено платiжнi реквiзити для перерахування судового збору.

19. Для зарахування податків, зборів та інших доходів до державного та місцевого бюджетів відповідно до стандартів IBAN, у тому числі для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом, визначено такі реквізити: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; Найменування податку, збору, платежу: "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

20. Отже, платіжна інструкція від 07.06.2024 №8252 про сплату 11 983,00 грн не може вважатися належним доказом сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 у справі №910/13345/23 у встановленому законом порядку, оскільки здійснена не за реквізитами, призначеними для зарахування судового збору за розгляд справ Верховним Судом.

21. Оскільки скаржник не надав документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, то касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених п.2 ч.4 ст.290 ГПК.

22. У тексті касаційної скарги скаржник, розраховуючи розмір судового збору, зазначає, що касаційна скарга подається щодо перегляду справи виключно в межах первісного позову про стягнення заборгованості, а тому розмір збору, що підлягає сплаті, становить 11 983,00 грн (499 266,80 грн х 1,5% х 200% х 0,8).

23. Відповідно до п.6 ч.2 ст.290 ГПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено вимоги особи, яка подає касаційну скаргу.

24. Повноваження суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги визначені у ст.308 ГПК.

25. Як було зазначено, у прохальній частині касаційної скарги скаржник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 та передати справу повністю на новий розгляд.

26. Верховний Суд зазначає, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними, тобто містити інформацію не лише про те, які судові рішення оскаржуються, а й про те, які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень.

27. Оскільки правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника касаційної скарги, Верховний Суд звертає увагу скаржника на необхідності уточнити/конкретизувати вимоги касаційної скарги.

28. Враховуючи зазначене, Верховний Суд пропонує скаржнику уточнити вимоги касаційної скарги (усунути суперечності між змістом скарги та її прохальною частиною) та здійснити оплату судового збору за належними платіжними реквізитами у відповідності до дійсних її вимог, докази чого надати Верховному Суду.

29. Також, відповідно до п.5 ч.2 ст.290 ГПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) ст.287 цього Кодексу підстави (підстав).

30. Відповідно до ч.2 ст.287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 ч.1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 ст.310 цього Кодексу.

31. У разі подання касаційної скарги на підставі п.1 ч.2 ст.287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абз.2 п.5 ч.2 ст.290 цього Кодексу).

32. У цьому випадку необхідно чітко вказати:

норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд неправильно застосував в оскаржуваному судовому рішенні;

навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;

навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;

обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

33. У разі подання касаційної скарги на підставі п.2 ч.2 ст.287 ГПК в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абз.3 п.5 ч.2 ст.290 цього Кодексу). Скаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

34. Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого п.3 ч.2 ст.287 ГПК, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.

35. Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі п.4 ч.2 ст.287 ГПК, необхідно зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами 1, 3 ст.310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

36. При цьому необхідно враховувати, що за змістом п.1 ч.3 ст.310 ГПК відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч.2 ст.287 цього Кодексу.

37. Системний аналіз наведених положень ГПК дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 ч.1 ст.287 ГПК, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) ч.2 ст.287 ГПК як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

38. Отже, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або допущене судом порушення норм процесуального права та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) ст.287 ГПК, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

39. Обґрунтовуючи подібність правовідносин, як обов`язкової умови для виникнення підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1- 3 ч.2 ст.287 ГПК, необхідно враховувати, що подібність правовідносин визначається за відповідними критеріями.

40. Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин потрібно оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів (пункти 25, 26, 31 постанови від 12.10.2021 у справі №233/2021/19).

41. Скаржник у касаційній скарзі посилається на положення ч.2 ст.287 ГПК та зазначає, що: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду (п.1 ч.2 ст.287 ГПК) та відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (п.3 ч.2 ст.287 ГПК).

42. Тобто вбачається, що скаржник, із посиланням на відповідні підстави касаційного оскарження, передбачені ч.2 ст.287 ГПК, визначив такими підставами пункти 1, 3 ч.2 ст.287 ГПК.

43. Разом з тим, скаржник також посилається на випадок, передбачений п.1 ч.3 ст.310 ГПК, однак прямо не посилається на відповідну підставу, передбачену ч.2 ст.287 ГПК, зокрема, п.4 ч.2 ст.287 ГПК.

44. Отже, скаржнику необхідно чітко зазначити (уточнити) підстави касаційного оскарження судових рішень, з посиланням на відповідний пункт (пункти) ч.2 ст.287 ГПК, врахувавши вимоги щодо їх обґрунтування, які описані, зокрема, у пунктах 26-36 цієї ухвали.

45. Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно форми та змісту подання касаційної скарги.

46. Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху.

47. З огляду на залишення касаційної скарги без руху, клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень та про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, залишаються без розгляду до усунення недоліків.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, ст.4 Закону "Про судовий збір", Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Головна мануфактура" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 у справі №910/13345/23 залишити без руху.

2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Головна мануфактура" строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Головна мануфактура", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя О. Кібенко