Ухвала

від 17.06.2024 по справі 200/3891/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відкриття провадження у справі

17 червня 2024 року Справа №200/3891/24

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце реєстрації ВПО: АДРЕСА_2

до відповідача 1: Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, місцезнаходження: 84122, Донецька область, Краматорський район, м. Слов`янськ, вул. Добровольського, буд. 2,

відповідача 2: Територіального управління Державної судової адміністрації України в Тернопільській області, місцезнаходження: 46001, м. Тернопіль, вул. Грушевського, буд. 6

відповідача 3: Державної судової адміністрації України, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Липська, буд. 18/5,

про: визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача 1: Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, відповідача 2: Територіального управління Державної судової адміністрації України в Тернопільській області, відповідача 3: Державної судової адміністрації України про:

1. визнання протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області щодо нарахування та виплати суддівської винагороди за період: січень-грудень 2021 року, січень-грудень 2022 року, з 01.01.2023 року по 08.01.2023, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з: 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року в розмірі 2102 гривні;

2 зобов`язання Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області провести нарахування та виплату суддівської винагороди з 01.01.2021 року по 08.01.2023 року виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01 січня 2021 року складає 2270 грн, на 01 січня 2022 року - 2481 грн, на 01 січня 2023 року 2684 грн., з урахуванням раніше виплачених сум та утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів;

3. визнання протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Тернопільській області щодо нарахування та виплати суддівської винагороди за період з 09 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року, з 01 січня 2024 року по 30 квітня 2024 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з: 01 січня 2023 року, 01 січня 2024 року в розмірі 2102 гривні;

4. зобов`язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Тернопільській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди з 09 січня 2023 року по 30 квітня 2024 року виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01 січня 2023 року 2684 грн., на 01 січня 2024 року 3028 грн. з урахуванням раніше виплачених сум та утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів;

5. зобов`язання Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, коштів для проведення виплати судді Іллічівського районного суду Донецької області ОСОБА_1 недоплачену суддівську винагороду за період з 01 січня 2021 року по 08 лютого 2023 року включно;

6. зобов`язання Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування Територіального управління Державної судової адміністрації України в Тернопільській області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, коштів для проведення виплати судді Іллічівського районного суду Донецької області ОСОБА_1 недоплачену суддівську винагороду за період з 09 січня 2023 року по 30 квітня 2024 року включно.

Також позивач просила суд допустити негайне виконання рішення суду в межах суми стягнення за один місяць.

До позовної заяви позивачем додано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним позовом, мотивоване тим, що перебувала у місті Маріуполі до кінця березня 2022 року під час проведення активних бойових дій разом із своєю хворою матір`ю похилого віку, яка потребувала постійного догляду. Зазначає, що через постійні хвороби матері та її стан здоров`я не змогла вчасно звернутись до суду з даним позовом. В обґрунтування зазначеного позивачем надані відповідні медичні документи.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, ч. 3 ст. 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

При цьому, як вбачається з аналізу наведених вище приписів ст. 122 КАС України, шестимісячний строк звернення до суду в адміністративному судочинстві є загальним і застосовується, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншими законами, водночас, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Разом з тим, у зазначених вище положеннях ч. 5 ст.122 КАС України відсутні норми, які б встановлювали строки звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.

Умови проходження більшості видів публічної служби, зокрема й у питаннях щодо оплати праці, регулюються як спеціальним законодавством, так і загальними нормами трудового законодавства, тобто нормами законодавства про працю.

Позовні вимоги позивача необхідно оцінювати як вимоги про стягнення суми недоплаченої суддівської винагороди, яка (винагорода) охоплюється поняттями заробітна плата і оплата праці у тому сенсі, яким їх наповнив Конституційний Суд України у Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013.

Так, до 19.07.2022 р. ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю України, яка регулює строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, було встановлено норму про те, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Разом із цим, ч. 2 ст. 233 КЗпП України, в редакції, чинній до 19 липня 2022 року, було встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Таким чином, до 19.07.2022 р. право на звернення до суду з позовом щодо нарахування та виплати (стягнення) належної заробітної плати не обмежувалось будь-яким строком.

Водночас, зважаючи на те, що у зазначених вище положеннях ст.122 КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці, та наявність таких норм у ч. 2 ст. 233 КЗпП України, в редакції, чинній до 19 липня 2022 року, до цієї дати (до 19.07.2022 р.) до спорів осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, щодо нарахування і виплати (стягнення) належної їм заробітної плати застосовувалися саме норми ч.2 ст. 233 КЗпП України, тобто звернення до суду з такими позовами не обмежувалося будь-яким строком.

Разом з тим, Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, статтю 233 КЗпП України викладено в такій редакції:

Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (частина 1 статті 233 КЗпП України).

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116) (частина 2 статті 233 КЗпП України).

Отже, до 19.07.2022 р. Кодекс законів про працю України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

При цьому, з огляду на правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, суд доходить висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 р. №2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.

Аналогічний висновок викладено у рішенні Верховного Суду від 06.04.2023 р. у справі №260/3564/22, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2023 р.

Відтак, починаючи з 19.07.2022 р. обмежено строк звернення до суду з позовами щодо виплати заробітної плати трьома місяцями з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права, а якщо це стосується виплати заробітної плати та всіх інших сум, що належать працівникові при звільненні, звільненому працівникові трьома місяцями з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

При цьому, пунктом 1 глави ХІХ "Прикінцеві положення" Кодексу законів про працю України було встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з 12 березня 2020 року постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами), з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Отже, в силу приписів пункту 1 глави ХІХ "Прикінцеві положення" Кодексу законів про працю України строк на звернення до суду з позовами щодо нарахування та виплати (стягнення) належної заробітної плати, в тому числі й у відносинах публічної служби, був продовжений до завершення карантину, тобто до 30 червня 2023 року.

Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 120/5780/20-а, від 02.12.2021 у справі № 640/20314/20.

Суд враховує, що до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями.

Суд звертає увагу, що практика судів щодо визначення редакції частини другої статті 233 КЗпП України, яку належить застосовувати, є різною.

Верховний Суд у постанові від 27.04.2023 р. у справі № 300/4201/22 вказав, що на момент порушення прав позивача в частині ненарахування та невиплати суддівської винагороди в належному розмірі частина друга статті 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком, а тому вона і підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Разом з тим, в ухвалі Верховного Суду від 07.12.2023 р. у справі № 990/242/23 вказано, що з 19.07.2022 року для звернення з таким позовом, як цей (виплата винагороди члена ВРП прим.), до адміністративного суду передбачено тримісячний строк (частина перша статті 233 КЗпП України), відлік якого треба починати з 19 липня 2022 року.

Таким чином, існує різна позиція щодо редакції частини другої статті 233 КЗпП України, яку належить застосовувати.

Суд зазначає, що у вказаних вище справах спірним є питання щодо порушення оплати праці, як і в цій справі, що розглядається.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду.

Схожий підхід запропонував Верховний Суд, зокрема, у постанові від 26.11.2020 року (справа № 500/2486/19).

За таких обставин, суд вважає, що наявні підстави для поновлення строку звернення до суду.

Частиною 1 ст. 12 КАС визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до ч. ч. 2-3 ст. 12 КАС спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляд справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у ч. 4 цієї статті.

Позивач обіймає посаду судді.

Отже, ця справа є адміністративною справою щодо проходження публічної служби позивачем, посада якого входить до переліку осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, у розумінні Закону України «Про запобігання корупції», а відтак не є малозначною.

Проте Верховний Суд в постанові від 10 лютого 2022 року у справі № 160/11895/20 навів такий висновок щодо форми адміністративного судочинства, за якої можуть розглядатися такі справи:

«56. Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

57. Згідно з частиною третьою статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

58. Отже, за загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов`язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України).

59. А відтак, Верховний Суд зазначає, що ця справа не належить до категорії справ, які не можуть розглядатися за правилами спрощеного провадження у значенні згаданих статей, а тому суд, беручи до уваги передбачені частиною третьою статті 257 КАС України чинники, може розглянути її як за правилами загального позовного провадження, так і за правилами спрощеного позовного провадження, якщо дійде такого висновку».

Ця справа не належить до тих, які в силу вимог ч. 4 ст. 12, ч. 4 ст. 257 КАС мають розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.

Врахувавши критерії, наведені у ч. 3 ст. 257 КАС, з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 10 лютого 2022 року у справі № 160/11895/20, суд дійшов висновку про можливість розгляду цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження.

На підставі ч. 5 ст. 262 КАС справа розглядатиметься без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

В позовній заяві позивачем викладено клопотання про витребування доказів, а саме:

- у Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області довідки про розмір нарахованих та фактично виплачених сум суддівської винагороди за період з 01.01.2021 року по 08.01.2023 року;

- у Територіального управління Державної судової адміністрації України в Тернопільській області довідки про розмір нарахованих та фактично виплачених сум суддівської винагороди за період з 09.01.2023 року по 30.04.2024 року.

Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку щодо задоволення клопотання позивача та необхідності витребування доказів із власної ініціативи:

- у Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області: довідку про нараховану та виплачену ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з 01.01.2021 року по 08.01.2023 року включно, розрахунок суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 року по 08.01.2023 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року.

- у Територіального управління Державної судової адміністрації України в Тернопільській області: довідку про нараховану та виплачену ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з 09.01.2023 року по 30.04.2024 року включно, розрахунок суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 09.01.2023 року по 30.04.2024 року включно виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2023 року, 01 січня 2024 року.

- у Державної судової адміністрації України інформацію про те, чи виділялися Державною судовою адміністрацією України територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Донецькій області та територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Тернопільській області достатньо коштів для обчислення та виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 , у період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270 грн., у період 01.01.2022 року по 31.12.2022 року із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 грн., у період 01.01.2023 року по 31.12.2023 року із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 гривень, у період з 01.01.2024 року по 30.04.2024 року включно із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн., а також інформацію про те, чи могла б бути виплачена суддівська винагорода ОСОБА_1 у період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270 грн., у період 01.01.2022 року по 31.12.2022 року із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 грн., у період 01.01.2023 року по 31.12.2023 року із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 гривень, у період з 01.01.2024 року по 30.04.2024 року включно із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн. за рахунок тих бюджетних асигнувань, що передбачалися для територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, територіального управління Державної судової адміністрації України в Тернопільській області, області в затверджених на 2021, 2022, 2023, 2024 роки кошторисах та щомісячних розписах видатків.

Керуючись ст.ст. 12, 133, 171, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду задовольнити.

2. Поновити позивачеві пропущений строк звернення до суду у справі № 200/3891/24.

3.Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача 1: Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, відповідача 2: Територіального управління Державної судової адміністрації України в Тернопільській області, відповідача 3: Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів, відкрити провадження в адміністративній справі № 200/3891/24.

4.Призначити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

5. Клопотання позивача про витребування доказів задовольнити.

6. Витребувати:

- у Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області: довідку про нараховану та виплачену ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з 01.01.2021 року по 08.01.2023 року включно, розрахунок суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 року по 08.01.2023 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року.

- у Територіального управління Державної судової адміністрації України в Тернопільській області: довідку про нараховану та виплачену ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з 09.01.2023 року по 30.04.2024 року включно, розрахунок суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 09.01.2023 року по 30.04.2024 року включно виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2023 року, 01 січня 2024 року.

- у Державної судової адміністрації України інформацію про те, чи виділялися Державною судовою адміністрацією України територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Донецькій області та територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Тернопільській області достатньо коштів для обчислення та виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 , у період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270 грн., у період 01.01.2022 року по 31.12.2022 року із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 грн., у період 01.01.2023 року по 31.12.2023 року із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 гривень, у період з 01.01.2024 року по 30.04.2024 року включно із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн., а також інформацію про те, чи могла б бути виплачена суддівська винагорода ОСОБА_1 у період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270 грн., у період 01.01.2022 року по 31.12.2022 року із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 грн., у період 01.01.2023 року по 31.12.2023 року із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 гривень, у період з 01.01.2024 року по 30.04.2024 року включно із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн. за рахунок тих бюджетних асигнувань, що передбачалися для територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, територіального управління Державної судової адміністрації України в Тернопільській області, області в затверджених на 2021, 2022, 2023, 2024 роки кошторисах та щомісячних розписах видатків.

7. Запропонувати позивачеві надати уточнену позовну заяву із зазначенням періоду, за який, на її думку, слід зобов`язати Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, коштів для проведення виплати судді Іллічівського районного суду Донецької області Іванченко Аллі Миколаївні недоплачену суддівську винагороду.

8.Відповідачам в строк п`ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали надіслати копію відзиву та доданих до нього документів усім учасникам справи одночасно з надісланням відзиву до суду з відповідними доказами.

9.Позивачу в строк п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву надіслати копію відповіді на відзив та доданих до них документів усім учасникам справи одночасно з надісланням відповіді на відзив до суду з відповідними доказами.

10.Відповідачам в строк п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив надати заперечення на відповідь на відзив та надіслати копію заперечень усім учасникам справи одночасно з надісланням заперечень до суду з відповідними доказами.

11.Витребувані судом документи направити на електронну адресу Донецького окружного адміністративного суду: inbox@adm.dn.court.gov.ua, через електронний кабінет в системі «Електронний Суд» у встановлений судом строк або на поштову адресу суду: вул. Добровольського, буд. 1, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122.

12.Адміністративна справа розглядатиметься Донецьким окружним адміністративним судом у складі судді Олішевської В.В. одноособово.

13.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://adm.dn.court.gov.ua/sud200/.

Суддя В.В. Олішевська