Ухвала

від 25.07.2024 по справі 200/3891/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі у якості третої осіби, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів та про відмову у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження

25 липня 2024 року Справа №200/3891/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до відповідача 1: Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області

відповідача 2: Територіального управління Державної судової адміністрації України у Тернопільській області

відповідача 3: Державної судової адміністрації України

про: визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача: Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, Територіального управління Державної судової адміністрації України у Тернопільській області, Державної судової адміністрації України про: визнання протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області щодо нарахування та виплати суддівської винагороди за період: січень-грудень 2021 року, січень-грудень 2022 року, з 01.01.2023 року по 08.01.2023, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року в розмірі 2102 гривні; зобов`язання Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області провести нарахування та виплату суддівської винагороди з 01.01.2021 року по 08.01.2023 року виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01 січня 2021 року складає 2270 грн, на 01 січня 2022 року - 2481 грн, на 01 січня 2023 року 2684 грн., з урахуванням раніше виплачених сум та утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів; визнання протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України у Тернопільській області щодо нарахування та виплати суддівської винагороди за період з 09 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року, з 01 січня 2024 року по 30 квітня 2024 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з: 01 січня 2023 року, 01 січня 2024 року в розмірі 2102 гривні; зобов`язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Тернопільській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди з 09 січня 2023 року по 30 квітня 2024 року виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01 січня 2023 року 2684 грн., на 01 січня 2024 року 3028 грн. з урахуванням раніше виплачених сум та утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів; зобов`язання Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, коштів для проведення виплати судді Іллічівського районного суду Донецької області ОСОБА_1 недоплачену суддівську винагороду за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року, з 01 січня 2023 року по 08 січня 2023 рок включно; зобов`язання Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування Територіального управління Державної судової адміністрації України в Тернопільській області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, коштів для проведення виплати судді Іллічівського районного суду Донецької області ОСОБА_1 недоплачену суддівську винагороду за період з 09 січня 2023 року по 30 квітня 2024 року включно. Також позивач просила суд допустити негайне виконання рішення суду в межах суми стягнення за один місяць.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

27 червня 2024 року Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Донецькій області надано відзив на позовну заяву, у якому, зокрема, викладено клопотання про залучення до участі у справі у якості третіх осіб, які на заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерство фінансів України та Кабінет Міністрів України.

08 липня 2024 року Державною судовою адміністрацією України надано відзив на позовну заяву, у якому викладено клопотання про залучення до участі у справі у якості третіх осіб, які на заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерство фінансів України та Кабінет Міністрів України.

Клопотання мотивоване тим, що розпорядники бюджетних коштів (ДСА України, ТУ ДСА України, суди) неуповноважені визначати розмір прожиткового мінімуму, а лише застосовують розмір прожиткового мінімуму, який доведений Міністерством фінансів України до відома.

У разі задоволення позовних вимог, виникне потреба у розпорядників бюджетних коштів у до фінансуванні заробітної плати відповідного суду (суддівської винагороди).

Суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України. Питання виділення з державного бюджету бюджетних коштів вирішується тільки Міністерством фінансів України.

Також у вказаному відзиві викладено клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Клопотання мотивоване тим, що позивачем у цій справі є особа, яка у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займає відповідальне та особливо відповідальне становище, тому ця справа не може бути віднесена до справ незначної складності, предметом спору є стягнення бюджетних коштів тобто виділення додаткових асигнувань, то відповідно до пункту 6 частини третьої статті 257 КАС України справа становить значний суспільний інтерес, розгляд справи в спрощеному позовному провадженні позбавляє учасників справи конституційного права щодо оскарження судових рішень в порядку касаційного провадження.

Розглянувши подані клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, пред`явивши позов до однієї або декількох сторін. Задоволення позову таких осіб має повністю або частково виключати задоволення вимог позивача до відповідача. У разі вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, розгляд адміністративної справи за клопотанням учасника справи починається спочатку.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

В обґрунтування клопотання представник ДСА України посилається на процедуру формування державного бюджету й на те, що в бюджетному процесі приймають участь, зокрема Міністерство фінансів України та Кабінет Міністрів України.

Проте, спірні правовідносини у цій справі виникли між позивачем та Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Донецькій області, Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Тернопільській області і Державною судовою адміністрацією України, на яких законом покладено обов`язок фінансування та виплати позивачу суддівської винагороди. Водночас відносини між відповідачами та Міністерством фінансів України і Кабінетом Міністрів України щодо надання бюджетних асигнувань, затвердження і виконання кошторису тощо за своєю правовою природою є бюджетними правовідносинами, які виникають між учасниками бюджетного процесу стосовно реалізації їхніх бюджетних повноважень (прав та обов`язків з управління бюджетними коштами), та які безпосередньо не стосуються спірних правовідносин і не впливають на виконання рішення суду за результатом розгляду цього спору.

Відтак, у задоволенні клопотань про залучення Міністерства фінансів України та Кабінету Міністрів України до участі у справі у якості третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, слід відмовити.

Відповідно дост. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) значення справи для сторін;

2) обраний позивачем спосіб захисту;

3) категорію та складність справи;

4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;

5) кількість сторін та інших учасників справи;

6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 4ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.ч. 1-3ст. 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно із п. 20 ч. 1ст. 4 КАС Україниадміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Пунктом 10 ч. 6ст. 12 КАС Українипередбачено, що для цілей цьогоКодексусправами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Водночас, відповідно до п. 1 ч. 6ст. 12 КАС України, для цілей цьогоКодексусправами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції"займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Згідно ст. 51-3 Закону України«Про запобігання корупції»,під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються, зокрема, судді.

Позивачем у даній справі є суддя, поряд з цим, дана обставина автоматично не свідчить про її виняткову складність і не вимагає її розгляду із застосуванням особливостей загального позовного провадження.

Виходячи з системного аналізу викладеного, крім малозначних справ у порядку спрощеного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, за винятком справ, які обов`язково мають бути розглянуті в порядку загального позовного провадження.

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду постановах від 03 березня 2021 року у справі № 340/1916/20, від 22 липня 2021 року у справі № 460/6542/20, від 30 червня 2022 року у справі № 640/27145/20, від 28 лютого 2023 року у справі № 480/7097/20 та ухвалі Верховного Суду від 01 червня 2023 року у справі № 140/5478/22.

Пунктом 2 ч. 5ст. 328 КАС Українивстановлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цьогоКодексурозглядаються за правилами загального позовного провадження).

Поряд з цим, суд звертає увагу відповідача, що означена норма, містить ряд виключень, які ним залишено поза увагою, зокрема, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Викладене спростовує доводи відповідача 3 щодо неможливості оскарження в касаційному порядку рішень суду у справах незначної складності.

За таких обставин, клопотання відповідача 3 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 49, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотань Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, Державної судової адміністрації України про залучення до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Міністерства фінансів України та Кабінету Міністрів України відмовити.

У задоволенні клопотання Державної судової адміністрації України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В.В. Олішевська