Ухвала

від 18.06.2024 по справі 589/1132/18

ШОСТКИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 589/1132/18

Провадження № 1-кс/589/739/24

УХВАЛА

18 червня 2024 року Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка клопотання ОСОБА_3 про відвід слідчому судді ОСОБА_4 у справі №589/1132/18, провадження №1-кс/589/613/24, за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора щодо організації і процесуального керівництва досудового розслідування кримінального провадження №12017200110001784 від 22 грудня 2017 року,-

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2024 року в судовому засіданні скаржником ОСОБА_3 заявлено відвід слідчому судді ОСОБА_4 , який здійснює судове провадження як слідчий суддя у справі №589/1132/18, провадження №1-кс/589/613/24, за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора щодо організації і процесуального керівництва досудового розслідування кримінального провадження №12017200110001784 від 22 грудня 2017 року.

В судове засідання заявник ОСОБА_3 не з`явився, про час, дату та місце його проведення повідомлений своєчасно та належним чином. Надав заяву, в якій просить провести судове засідання за його відсутності. Крім того зазначив, що обставинами, що виключають участь слідчого судді ОСОБА_4 у розгляді скарги, є заінтересованість в результатах провадження на шкоду заявнику, повторна участь у кримінальному провадженні №12017200110001784, недовіра до слідчого судді. Також заявник зазначає, що звернувся до Вищої ради правосуддя із скаргою відносно слідчого судді ОСОБА_4 (а.с.13, 14)

Прокурор ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, про час дату та місце його проведення повідомлений. (а.с.9)

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 цього Кодексу.

Згідно із ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Крім того, відповідно до ст. 76 КПК України «Недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні»:

- суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті;

- суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції;

- суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду апеляційної інстанції;

- суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді касаційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або постанови суду касаційної інстанції.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75 - 79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Відвід повинен бути вмотивованим.

Згідно із ч. 3 ст. 35 КПК України, визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом вірогідності, який враховує кількість проваджень, що знаходяться на розгляді у суддів, заборону брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну їх повноважень. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду, крім випадків, установлених законом.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року за №3477-IV встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов`язковими для виконання Україною. У ст. 16 вказаного Закону прямо закріплюється, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, наявність безсторонності (неупередженості) має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово зазначав, що у контексті об`єктивного критерію, окремо від поведінки суддів, слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли-б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», заява № 33958/96, п.44, ECHR 2000-XII, у справі «Газета «Україна-Центр» проти України», заява № 16695/04, рішення від 15.07.2010, п. 31,«Хаусшільдт проти Данії», рішення від 24.05.1989, п. 48).

Як зазначає Європейський суд з прав людини, потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При чому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Сумнів у незаінтересованості та неупередженості судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечний ланцюг недовіри до суду та, відповідно, зміну його складу.

Для відводу слідчого судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу відводу, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

У відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляду справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).

Що ж стосується незгоди заявника ОСОБА_3 з правовою позицією слідчого судді ОСОБА_4 при прийнятті відповідних процесуальних рішень, то така незгода сама по собі, за відсутності доказів про будь-яку зацікавленість слідчого судді у результатах розгляду справи, на переконання суду, не може бути достатньою підставою для сумнівів в неупередженості слідчого судді. Натомість, у випадках передбачених законом, така незгода може бути підставою для апеляційного оскарження рішення слідчого судді чи подачі на такі рішення заперечень.

Крім того, подання до Вищої ради правосуддя скарги на слідчого суддю (суддю) ОСОБА_4 , не свідчить про упередженість слідчого судді під час розгляду справи, а тому не може бути підставою для відводу. Це відповідає і рішенню Ради суддів України від 08 червня 2017 року №34, яке встановлює, що наявність скарги щодо судді у провадженні Вищої ради правосуддя не породжує конфлікту інтересів у діяльності судді щодо розгляду конкретної судової справи.

Також суд звертає увагу на те, що п.5.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області, які затвердженні Рішенням зборів суддів Шосткинського міськрайонного суду Сумської області 21.09.2015 №26, з змінами, внесеними згідно з рішенням зборів суддів №13 від 27.10.2020, №16 від 10.12.2020, №3 від 26.04.2021, №8 від 30.12.2021, №1 від 13.04.2023, №1 від 15.02.2024, раніше визначеному в судовій справі головуючому судді передаються також - клопотання та скарги по одному кримінальному провадженню передаються раніше визначеному слідчому судді.

Дослідивши матеріали заяви, суд, дійшов до висновку, що підстави, з яких заявлено відвід слідчому судді ОСОБА_4 , не свідчать про існування обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості слідчого судді, оскільки будь-яких конкретних даних про упередженість слідчого судді ОСОБА_4 , особисту заінтересованість в результатах провадження або інших проявів безсторонності під час розгляду клопотання не надано.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що клопотання ОСОБА_3 про відвід слідчому судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_4 задоволенню не підлягає, оскільки обставин, зазначених у п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, під час розгляду заяви про відвід не встановлено.

Керуючись ч. 3 ст. 35, ст. 75, 76, 80, 81, 369, 371, 372 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про відвід слідчому судді ОСОБА_4 у справі №589/1132/18, провадження №1-кс/589/613/24, за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора щодо організації і процесуального керівництва досудового розслідування кримінального провадження №12017200110001784 від 22 грудня 2017 року - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області ОСОБА_1