Рішення

від 12.06.2024 по справі 595/656/24

БУЧАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 595/656/24

Провадження № 2/595/211/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2024 місто Бучач

Бучацький районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Созанської Л.І.,

за участі секретаря судового засідання Шпуняр О.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача, адвоката Мартищук Л.П.,

представника відповідача, адвоката Суп М.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунальноїустанови «Центрнадання соціальних послуг Бучацькоїміської ради», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Бучацька міська рада, Південно-Західне міжрегіональне управління державної служби з питань праці, про скасування наказу про звільнення, поновленняна роботіта стягненнязаробітку зачас вимушеногопрогулу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача Комунальноїустанови «Центрнадання соціальнихпослуг Бучацькоїміської ради», в якому просить скасувати наказ Комунальної установи«Центр наданнясоціальних послугБучацької міськоїради» №18від 11березня 2024року, поновити його на посаді інженера з охорони праці та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги мотивує тим, що 20 червня 2023 року він прийнятий на посаду інженера з охорони праці Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Бучацької міської ради». Наказом відповідача від 18 серпня 2023 року № 89 звільнений з роботи, відповідно до ст. 28, п. 11 ст. 40 КЗпП, проте рішенням Бучацькогорайонного судуТернопільської областівід 17листопада 2023року йогопоновлено напопередній посаді.27грудня 2023року позивачотримав попередженняпро наступнезвільнення узв`язку із змінами в структурі та штатному розписі комунальної установи, відповідно до рішення Бучацької міської ради від 22 грудня 2023 року № 3760 «Про внесення змін до структури та загальної чисельності працівників комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Бучацької міської ради» на 2024 рік, викладеного у новій редакції». 11 березня 2024 року ОСОБА_1 звільнений з посади у зв`язку із скороченням чисельності або штату працівників, згідно наказу № 18 від 11 березня 2024 року на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України. Вважає, що як перше, так і друге звільнення відбувалися виключно з причини особистої неприязні керівника установи до позивача. Так, приблизно в жовтні 2023 року ОСОБА_1 звертався до правоохоронних органів із заявою про корупційні діяння керівництва установи, за фактом якої було відкрите кримінальне провадження. З того часу на роботі в позивача почалося цькування та спричинення відносно нього постійних конфліктів. Йому не давали належно оформленого робочого місця, документів, необхідних для роботи, забороняли відвідувати з метою виконання посадових обов`язків інженера з охорони праці (перевірки дотримання вимог охорони праці при роботі котельні, проведення інструктажів) віддалені підрозділи установи. Про перешкоджання у виконанні посадових обов`язків він неодноразово інформував керівника в усній та письмовій формах. Не маючи можливості звільнити позивача іншим шляхом, ніж скорочення чисельності або штату працівників, відповідач змінює штатний розпис таким чином, що у ньому відсутня посада інженера з охорони праці, тому на підприємстві була повністю ліквідована служба охорони праці. При цьому, для скорочення чисельності або штату працівників, в порушення вимог пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України, були відсутні підстави, тобто жодних змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації не відбулося. Окрім того, відповідачем було грубо порушено ст.15Закону України«Про охоронупраці»,яка встановлюєвиключні підставиліквідації службиохорони праці:тільки уразі ліквідаціїпідприємства чиприпинення використаннянайманої праціфізичною особою. Жодназ нихне маламісця напідприємстві.

Ухвалою судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 11 квітня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

26квітня 2024року відпредставника Комунальноїустанови«Центрнадання соціальнихпослугБучацькоїміської ради»,адвоката СупМ.Б.досуду надійшоввідзив напозов,у якомупредставник відповідачавважає позовнівимоги безпідставним, необґрунтованими та незаконними, а відтак такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступні міркування. З 20червня 2023року позивач ОСОБА_1 прийнятий нароботу напосаду інженераз охоронипраці Комунальноїустанови «Центрнадання соціальнихпослуг Бучацькоїміської ради»відповідно донаказу №55від 19червня 2023року,а 18серпня 2023року звільненийз посадивідповідно донаказу №89від 18серпня 2023року.18вересня 2023 ОСОБА_1 звернувся доБучацького районногосуду Тернопільськоїобласті ізпозовом доКомунальної установи«Центр наданнясоціальних послугБучацької міськоїради» пропоновлення нароботі тастягнення заробіткуза часвимушеного прогулута рішеннямсуду від17листопада 2023року (справа№595/1756/23) ОСОБА_1 поновлено напосаді інженераз охоронипраці вКомунальній установі«Центр наданнясоціальних послугБучацької міськоїради»,стягнуто звідповідача вкористь позивача19518,08грн.середнього заробіткуза часвимушеного прогулу.На підставізаяви ОСОБА_1 було зареєстрованокримінальне провадження№12023211130000312,внесене доЄРДР 12жовтня 2023року,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.366КК України,стосовно дійпосадових осібБучацької міськоїради.По вказаномукримінальному провадженнюстаном на15квітня 2024року жодномупрацівнику чипосадовій особіКомунальної установи«Центр наданнясоціальних послугБучацької міськоїради» органомдосудового розслідуванняне пред`явленоні підозри,ні обвинувачення.Згідно повідомленняСВ ВП№2Чортківського РВПГУНП вТернопільській областівід 18квітня 2024року №6630/103/03-2024,30листопада 2023року закритокримінальне провадження№12023211130000312на підставіп.2ч.1ст.284КК України(встановленавідсутність вдіянні складукримінального правопорушення),відтак,доводи,викладені узаяві ОСОБА_1 про корупційнідіяння керівництваКУ «Центрнадання соціальнихпослуг Бучацькоїміської ради»,не відповідалидійсності.Аргументи позивача,що йогозвільнення 11березня 2024року відбувалосьвиключно зпричин особистоїнеприязності керівникаустанови донього череззвернення ниміз заявоюв жовтні2023року доправоохоронних органівпро корупційнідіяння керівництваустанови,не відповідаютьдійсності іспрямовані навведення судув оманущодо дійснихобставин справита спростовуютьсятим,що вперіод з18серпня 2023року по17листопада 2023року ОСОБА_1 не працювавв КУ«ЦНСП Бучацькоїміської ради»,так якбув звільнений.Факти корупційнихдіянь незнайшли підтвердженьу процесідосудового розслідування.На доведенняфактів цькуванняпозивача іспричинення відноснонього постійнихконфліктів останнімне наданожодного доказу.Доводи проте,що позивачуне давалиналежно оформленогоробочого місця,документів,необхідних дляроботи,забороняли відвідуванняз метоювиконання посадовихобов`язків інженераз охоронипраці віддаленихпідрозділів установи,є безпідставнимита надуманими,як ідоводи проте,що позивачінформував керівникав уснійта письмовійформі провказані обставини,позаяк жоднихписьмових чиусних заявостанній ніколиі нікомуне подавав,як ісуду.Зазначає,що згідноз наказомКомунальної установи«Центр наданнясоціальних послугБучацької міськоїради» від11березня 2024року №18 ОСОБА_1 звільнено зпосади узв`язку ізскороченням чисельностіабо штатупрацівників відповіднодо п.1ч.1ст.40Кодексу законівпро працюУкраїни.Підстава:наказ від25грудня 2023року №180«Про введенняв діюштатного розписукомунальної установи«Центр наданнясоціальних послугБучацької міськоїради» на2024рік,попередження прозвільнення зпропозицією зайнятивакантну посадувід 27грудня 2023року №02-4/419. Згідно Статуту, Комунальна установа «Центр надання соціальних послуг» Бучацької міської ради, (далі-Центр)є комплексноюустановою соціальногозахисту населення,що провадитьсоціальну роботута надаєсоціальні послугиособам/сім`ям,які належатьдо вразливихгруп населеннята/абоперебувають ускладних життєвихобставинах.Центр утворюється,реорганізується таліквідовується впорядку,передбаченому законодавством,Бучацькою міськоюрадою зурахуванням потребБучацької територіальноїгромади.Власником ізасновником Центрує Бучацькаміська рада(надалізасновник). Відповідно доп.п.14,15Статуту,статут Центру,кошторис,структура таштатна чисельністьЦентру затверджуєтьсязасновником,відповідно дозаконодавства. Утримання Центрузабезпечується зарахунок коштів,передбачених міськимбюджетом,а такожза рахунокінших джерел,не забороненихзаконодавством. Рішенням 18-ї сесії 8-го скликання Бучацької міської ради «Про внесення змін до структури та загальної чисельності працівників комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Бучацької міської ради» та затвердження її у новій редакції», Бучацька міська рада вирішила: внести зміни до структури та загальної чисельності працівників комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Бучацької міської ради», затвердженої рішенням Бучацької міської ради 8 скликання від 22 грудня 2021 року № 2109. Звільнення позивача із займаної посади інженера з охорони праці зумовлене саме змінами - скороченням структури та чисельності працівників КУ «ЦНСП Бучацької міської ради», де, крім посади позивача, ліквідовано ще ряд посад. Таким чином, кількість штатних одиниць зменшилась з 91 у 2023 році до 80,5 у 2024 році. З огляду на викладене, доводи позивача про те, що скорочення чисельності працівників або штату КУ «ЦНСП Бучацької міської ради» не відбулось, є безпідставними. Зауважує, що вищезазначене попередження, згідно відмітки, позивач отримав 27 грудня 2023 року. Обставина попередження позивача про наступне вивільнення, виходячи зі змісту позовної заяви, позивачем не заперечується. Таким чином, позивач був попереджений про наступне звільнення більш, ніж за два місяці до дати звільнення, що вказує на дотримання вимог статті 49-2 КЗпП України.При цьому,будь-якихпричин чимотивів ненаданнязгоди напереведення нажодну із вакантних посад позивач не повідомив ні роботодавцю, ні суду у позовній заяві. Таким чином матеріалами справи підтверджується, що відповідач належним чином виконав вимоги частини другої статті 40 КЗпП України, статті 49-2КЗпП України та сприяв працевлаштуванню позивача, шляхом надання пропозицій щодо усіх вакантних посад. Отже, звільнення позивача згідно з п. 1 ч. 1 ст.40КЗпП України було проведено з дотриманням вимог статті 49-2 КЗпП України.Натомість позивачналежними йдопустимими доказамине довівнезаконності спірногонаказу прозвільнення. Оскільки власником і засновником Центру є Бучацька міська рада, яка відповідно до Статуту, утворює та реорганізовує центр, затверджує його кошторис, структуру та штатну чисельність, тому доводи про порушення відповідачем вимог ст. 15 Закону України «Про охорону праці» під час скорочення посади інженера з охорони праці не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства. Також, 12 квітня 2024 року між нею, адвокатом Суп М.Б., та КУ «ЦНСП Бучацької міської ради», в особі директора Лисого А.М., укладено договір про надання правничої допомоги, відповідно до якого сторони погодили розмір гонорару за надану професійну правничу допомогу в розмірі 10000 гривень, які, у випадку відмови у задоволенні позову судом, підлягають стягненню з позивача в порядку встановленому ст. ст. 137, 141 ЦПК України.

30 квітня 2024 року представником позивача, адвокатом Мартищук Л.П. подано до суду заяву по залучення в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Бучацьку міську раду та Південно-Західнеміжрегіональне управліннядержавної службиз питаньпраці.

14 травня 2024 року представником позивача, адвокатом Мартищук Л.П. подано відповідь на відзив, у якій представник позивача не погоджується із фактами, викладеними у відзиві. Зазначає, що відносно корупційних діянь, за якими відкрито кримінальне провадження та які, як заявляє відповідач, очевидно, не відповідали дійсності, то перед тим, як реєструвати заяву про злочин, правоохоронні органи перевіряють її на достовірність та попереджують заявника про кримінальну відповідальність за неправдиве повідомлення про злочин. Проте, кримінальне провадження, як підтверджує сам відповідач, зареєстроване в ЄРДР під №12023211130000312. Про закриття кримінального провадження позивач не знав, оскільки слідчою йому було повідомлено, що подібні справи розслідуються роками. Заявник не притягувався до кримінальної відповідальності за неправдиве повідомлення про злочин. Разом з тим позивач вважає, що його заява принесла результат, оскільки повідомлення стосувалося громадянки ОСОБА_2 , яка фактично рахувалася на роботі, проте ніколи там не появлялася (зазначене стало відомо позивачу, який для виконання посадових обов`язків зобов`язаний був провести інструктаж з охорони праці), тож, як відомо позивачу, ОСОБА_2 була звільнена попереднім місяцем. Таким чином, керівник підприємства уникнув кримінальної відповідальності, проте позивач, дізнавшись яким чином це відбулося, має намір звернутися з відповідною заявою в ДБР. Підтвердженням того, що позивачу чинилися перешкоди у виконанні трудових обов`язків, є доповідні записки позивача на ім`я керівника. Відповідач є підприємством, яке, згідно статуту, надає соціальні послуги вразливим групам населення та у штаті якого є оператор котельні, машиніст з прання одягу, кухар, підсобний робітник, відтак на нього поширюються норми ст. 15 Закону України «Про охорону праці». Щодо порушень при скорочення чисельності або штату, то згідно штатного розпису на 2024 рік з 01 січня 2024 року була наявна посада інженера, яка не запропонована позивачу. Натомість посади, які пропонувалися позивачу, не відповідали його освіті. Зазначає, що вартість судових витрат завищена та не відповідає складності справи.

14травня 2024року позивачем ОСОБА_1 подано досуду заяву,в якійзазначенні нимпояснення єаналогічні поясненням,зазначеним у відповідіна відзивйого представника,адвоката МартищукЛ.П. До заяви позивачем долучено копії наступних документів: посадової інструкції інженера з охорони праці центру надання соціальних послуг, затвердженої в.о. директора центру 20 червня 2021 року; службової записки ОСОБА_1 від 07 лютого 2024 року, скерованої директору КУ «ЦНСП Бучацької міської ради» ОСОБА_3 та голові Бучацької ОТГ ОСОБА_4 ; доповідної записки ОСОБА_1 від 20 лютого 2024 року, скерованої директору КУ «ЦНСП Бучацької міської ради» Лисому А.М.

14 травня 2024 року представником відповідача, адвокатом Суп М.Б. до суду подано заперечення, у якому зазначає, що доводи позивача про уникнення керівником підприємства кримінальної відповідальності через звільнення гр. ОСОБА_2 є надуманими і безпідставними, так як по вказаному кримінальному провадженню станом на 15 квітня 2024 року жодному працівнику чи посадовій особі, в тому числі директору КУ «ЦНСП Бучацької міської ради», органом досудового розслідування не пред`явлено ні підозри, ні обвинувачення. Факт звільнення гр. ОСОБА_2 не має жодного правового значення як доказ у даній справі, оскільки не стосується ні предмету, ні підстав позову, її звільнення, очевидно, не було наслідком досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023211130000312 від 12 жовтня 2023 року, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, так як останнє закрито у порядку п. 2 ч. 1 ст. 284 КК України (встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення). Позивачем не доведено факту перешкоджання у виконанні ним трудових обов`язків та здійснення форми мобінгу на робочому місці. Правовий аналізст.15Закону України«Про охоронупраці» свідчитьпро те,що їїправове регулюванняпоширюється навідносини,пов`язані зорганізацією охоронипраці виключнона підприємствічи уфізичної особи,яка використовуєнайману працю. Оскільки позивача було попереджено про вивільнення 27 грудня 2023 року і двомісячний строк з дня повідомлення повинен був закінчитися 01 березня 2024 року, то очевидним є факт того, що у штатному розписі на 2024 рік з 01 січня 2024 року була наявна посада інженера, яку він і обіймав, як і інші посади, що мали бути виведені з структури КУ «ЦНСПБучацької міськоїради» з01березня 2024року,відповідно доп.1рішення Бучацькоїміської радивід 22грудня 2023року №3760.Зауважує,що штатнийрозпис КУ«ЦНСП Бучацькоїміської ради»на 2024рік,на якийпосилається представникпозивача,діяв з01січня 2024року по01березня 2024року довведення вдію штатногорозпису КУ«ЦНСП Бучацькоїміської ради»в новійредакції,що передбаченоп.2рішення Бучацькоїміської радивід 22грудня 2023року,№3760.Оскільки з01березня 2024року уштатному розписіКУ «ЦНСПБучацької міськоїради» посадаінженера відсутня,а томувона немогла бутизапропонована позивачу. Представником позивача у відповіді на відзив зазначено про завищену вартість витрат на правничу допомогу, яка не відповідає складності, однак, в порушення вимог ч.9 ст.139 ЦПК України, клопотання про їх зменшення не подано, і їх розміру не наведено. З огляду на вищевикладене, вважає, що позивачем не спростовано наведених відповідачем у відзиві фактів та аргументів щодо безпідставності позовних вимог.

Згідно ухвали Бучацькогорайонного судуТернопільської областівід 15 травня 2024року клопотання представникапозивача адвоката Мартищук Л.П. задоволено, залучено до участі у вказаній справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Бучацьку міську раду та Південно-Західне міжрегіональне управління державної служби з питань праці.

29 травня 2024 року представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Південно-Західногоміжрегіонального управліннядержавної службиз питаньпраці звернувся досуду зписьмовими поясненнямипо справі,в обґрунтуванняяких зазначено,щовідповідно до Положення про Південно-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці 23 вересня 2022 року № 172, основними завданнями Міжрегіонального управління є: реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. По суті предмету спору зазначає, що відповідно до вимог статті 15 Закону України «Про охорону праці» визначено, що на підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює службу охорони праці відповідно до типового положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці. На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку. На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку. Ліквідація служби охорони праці допускається тільки у разі ліквідації підприємства чи припинення використання найманої праці фізичною особою. Відповідно до Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України 15 листопада 2004 року № 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2004 оку за № 1526/10125 та, з урахуванням вимог Закону України «Про охорону праці», служба охорони праці створюється роботодавцем для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям у процесі трудової діяльності з урахуванням специфіки виробництва та видів діяльності, чисельності працівників, умов праці та інших факторів роботодавець розробляєі затверджуєПоложення прослужбу охоронипраці відповідногопідприємства,визначає структуруслужби охоронипраці,її чисельність,основні завдання,функції та права її працівників відповідно до законодавства. Зазначає, що стаття 13 Закону України«Про охоронупраці» визначаєобов`язкироботодавця усфері охоронипраці.Роботодавець зобов`язанийстворити наробочому місців кожномуструктурному підрозділіумови працівідповідно донормативно-правовихактів,а такожзабезпечити додержаннявимог законодавстващодо правпрацівників угалузі охоронипраці. Роботодавець несебезпосередню відповідальністьза порушеннязазначених вимог.Щодо питанняскорочення посадизгідно структуриі штатногорозпису,то відповідно до пункту 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України передбачено розірвання трудового договоруз ініціативироботодавця. Трудовий договір,укладений наневизначений строк,а такожстроковий трудовийдоговір дозакінчення строкуйого чинностіможуть бутирозірвані роботодавцемлише увипадках:1)змін ворганізації виробництваі праці,в томучислі ліквідації,реорганізації,банкрутства абоперепрофілювання підприємства,установи,організації,скорочення чисельностіабо штатупрацівників.У разінезгоди іздіями роботодавцяпрацівник маєправо оскаржититакі усудовому порядку.Просить розглянути справу за відсутності їх представника.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представникпозивача,адвокатМартищук Л.П. позовні вимогипідтримали повністюз підстав,зазначених упозові, просили їх задовольнити. Додатково позивач зазначив, що як перше, так і друге його звільнення відбувалися виключно з причини особистої неприязні керівника установи до нього. На роботі відносно нього вчинялося цькування зі сторони керівництва. Позивачу перед звільненням пропонувалися інші посади, зокрема посада юриста, проте у нього відсутня відповідна освіта, а також посада підсобного працівника, на яку він не погодився. Усі посади, які були вільними в установі, йому не пропонувалися. З неофіційних джерел ОСОБА_1 відомо, що обов`язки інженера з охорони праці центру покладені на одного із працівників центру. У штатному розписі на 2024 рік з 01 січня 2024 року була наявна посада інженера, яку ОСОБА_1 обіймав, однак запропонована йому не була. Профспілкової організації у центрі немає, проте позивач звертався до голови ради колективу, яка повідомила, що самостійно жодних з питань з приводу його звільнення не вирішує.

Представник відповідача,адвокат СупМ.Б.в судовомузасідання позовзаперечила, просила відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , посилалася на доводи поданого нею відзиву. Зазначила, що під час вивільнення позивача у зв`язку із скороченням штату відповідач дотримався процедури такого вивільнення, забезпечив право позивача на зайняття вакантної посади, тому позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Також зазначила, що стороною відповідача упродовж п`яти днів після ухвалення судом рішення у справі буде подано докази на підтвердження розміру витрат, які поніс відповідач у зв`язку із розглядом даної справи.

Представник третьої особи - Бучацької міськоїради всудове засідання не прибув з невідомої на те суду причини, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник третьоїособи -Південно-Західногоміжрегіонального управліннядержавної службиз питаньпраці всудове засіданняне з`явився,проте згідно поданого пояснення просить розглядати справу у його відсутності.

Заслухавшипоясненняприсутніх в судовому засіданні позивача ОСОБА_1 , його представника, адвоката Мартищук Л.П., представника відповідача, адвоката Суп М.Б., дослідивши таоцінивши зібраніпо справідокази,суд встановивнаступне.

Судом встановлено та записами у трудовій книжці підтверджено, що ОСОБА_1 20 червня 2023 року прийнятий на посаду інженера з охорони праці Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Бучацької міської ради» (наказ № 55 від 19 червня 2023 року).

18 серпня 2023 року ОСОБА_1 звільнено з посади інженера з охорони праці за результатами випробування, у зв`язку з встановленням його невідповідності займаній посаді протягом строку випробування відповідно до ст. 28, пункту 11 ст. 40 Кодексу Законів про працю України (наказ № 89 від 18 серпня 2023 року).

17 листопада 2023 року позивач поновлений на попередній посаді (наказ № 145 від 17 листопада 2023 року).

З посадовою інструкцією інженера з охорони праці центру надання соціальних послуг, затвердженою в.о. директора центру Лисим А.М. 20 червня 2021 року, ОСОБА_1 ознайомлений 23 листопада 2023 року.

07 лютого 2024 року на ім`я директора КУ «Центр надання соціальних послуг Бучацької міської ради» Лисого А.М. та голови Бучацької міської ради ОСОБА_4 ОСОБА_1 була подана службова записка щодо надання ним письмового звіту про виконану роботу з листопада 2023 року по 07 лютого 2024 року.

20 лютого 2024 року на ім`я директора КУ Центр надання соціальних послуг Бучацької міської ради» ОСОБА_3 написана ОСОБА_1 доповідна записка.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Комунальна установа «Центр надання соціальних послуг Бучацької міської ради» є юридичною особою, ідентифікаційний код 44104630; місцезнаходження: Україна, 4402, Тернопільська область, Чортківський район, м. Бучач, вул. Агнона, будинок 3. Дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 19.04.2024, 1006411070005001199.

Згідно Статуту комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Бучацької міської ради», затвердженого рішенням Бучацької міської ради від 12 квітня 2024 року № 3887, комунальна установа «Центр надання соціальних послуг» Бучацької міської ради (далі-Центр) є комплексною установою соціального захисту населення, що провадить соціальну роботу та надає соціальні послуги особам/сім`ям, які належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах (далі-особи/сім`ї). Центр утворюється, реорганізується та ліквідовується в порядку, передбаченому законодавством, Бучацькою міською радою з урахуванням потреб Бучацької територіальної громади. Власником і засновником центру є Бучацька міська рада, код ЄДРПОУ 04058479 (надалі засновник, власник).

Відповідно п. п. 14, 15 Статуту, Статут Центру, кошторис, структура та штатна чисельність Центру затверджується засновником, відповідно до законодавства. Утримання Центру забезпечується за рахунок коштів, передбачених міським бюджетом, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.

Центр є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства, печатку із своїм найменуванням, штампи та бланки (п. 24 Статуту).

Відповідно до рішення 18-ї сесії 8-го скликання від 22 грудня 2023 року № 3760 Бучацької міської ради «Про внесення змін до структури та загальної чисельності працівників комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Бучацької міської ради» та затвердження її у новій редакції», з метою оптимізації та вдосконалення роботи щодо надання соціальних послуг, Бучацька міська рада вирішила: внести зміни до структури та загальної чисельності працівників комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Бучацької міської ради», затвердженої рішенням Бучацької міської ради 8 скликання від 22 грудня 2021 року № 2109, а саме:

1.1. Вивести посади: 1) у розділі «Адміністрація» : - заступник директора - 1 (одну) штатну одиницю; - інженер з охорони праці - 1 (одну) штатну одиницю; 2) у відділенні соціальних послуг за місцем проживання: - соціальний працівник - 1 (одну ) штатну одиницю; - соціальний робітник - 5 (п`ять) штатних одиниць; 3) у відділенні соціальної роботи: - фахівець з соціальної роботи - 1 (одну) штатну одиницю;

1.2. Вивести із структури відділення натуральної та грошової допомоги із штатною чисельністю 4 (чотири) штатні одиниці, у тому числі: - завідувач відділення - 1 (одну) штатну одиницю; - соціальний працівник - 1 (одну) штатну одиницю; - соціальний робітник - 1 (одну) штатну одиницю; - робітник з комплексного обслуговування й ремонту будинків - 1 (одну) штатну одиницю;

1.3. Ввести посади у відділенні надання соціальних послуг в умовах цілодобового перебування (проживання): - сестра медична - 1 (одну) штатну одиницю; - сестра - господиня - 0,5 ( половину) штатної одиниці; - машиніст з прання та ремонту спец.одягу - 0.5 (половина) штатної одиниці; - підсобний робітник - 0,5 ( половину) штатної одиниці.

2. Затвердити та ввести в дію з 01 березня 2024 року структуру та загальну чисельність працівників комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Бучацької міської ради» у новій редакції, що додається.

3. Директору комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Бучацької міської ради» забезпечити внесення змін до штатного розпису комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Бучацької міської ради», подати його на затвердження у встановленому порядку та вжити необхідних заходів, пов`язаних із внесенням вказаних змін.

Згідно структури та загальної чисельності працівників Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Бучацької міської ради», як додаток 1 до рішення № 2109 Бучацької міської ради 8 скликання від 22 грудня 2021 року, кількість шатних одиниць становить 91.

За змістом штатного розпису на 01 січня 2023 року Комунальної установи «Центр наданнясоціальних послугБучацької міськоїради» затверджено штат у кількості 91 штатна одиниця, з яких у ньому зазначена 1 штатна посада інженера з охорони праці із зазначенням посадового окладу 4745,00 грн.

Згідно структури та загальної чисельності працівників Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Бучацької міської ради», як додаток до рішення № 3760 Бучацької міської ради від 22 грудня 2023 року, кількість шатних одиниць становить 80,5.

За змістом штатного розпису на 01 січня 2024 року Комунальної установи «Центр наданнясоціальних послугБучацької міськоїради» затверджено штат у кількості 91 штатна одиниця, з яких у ньому зазначена 1 посада інженера із зазначенням посадового окладу 5240,00 грн.

За змістом штатного розпису на 01 березня 2024 року Комунальної установи «Центр наданнясоціальних послугБучацької міськоїради» затверджено штат у кількості 80,5 штатна одиниця, та у ньому відсутня штатна посада інженера з охорони праці.

Як слідує із попередження про вивільнення від 27 грудня 2023 року, в зв`язку із змінами в структурі та штатним розписом комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Бучацької міської ради», відповідно до рішення Бучацької міської ради від 22 грудня 2023 року №3760 «Про внесення змін до структури та загальної чисельності працівників комунальної установи «ЦНСП Бучацької міської ради» та затвердження положення у новій редакції», та внесеними змінами до штатного розпису згідно наказу від 25 грудня 2023 року № 180 «Про введення в дію штатного розпису комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Бучацької міської ради» на 2024 рік, викладеного у новій редакції, позивача попереджено про наступне звільнення з посади інженера з охорони праці КУ «ЦНСП Бучацької міської ради» на підставі пункту 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, яке відбудеться після закінчення двомісячного строку з моменту цього попередження. Позивачу запропоновано наступні посади: юрисконсульт з посадовим окладом 5240 грн., психолог з посадовим окладом 5527 грн., медична сестра відділення надання соціальних послуг в умовах цілодобового перебування (проживання) з посадовим окладом 4920 грн., машиніст з прання та ремонту спецодягу відділення надання соціальних послуг в умовах цілодобового перебування (проживання) з посадовим окладом з посадовим окладом 3483 грн., соціальний робітник відділення соціальних послуг за місцем проживання (с. Нові Петликівці) з посадовим окладом з посадовим окладом 4633 грн., підсобний робітник відділення надання соціальних послуг в умовах цілодобового перебування (проживання) з посадовим окладом з посадовим окладом 3195 грн. У випадку погодження на зайняття вищепереліченої у попередженні посади, позивачу запропоновано подати відповідну заяву.

Наказом №18від 11березня 2024року ОСОБА_1 звільнено зпосади інженераз охоронипраці Комунальноїустанови «Центрнадання соціальнихпослуг Бучацькоїміської ради»11березня 2024року,у зв`язку із скороченням чисельності або штату працівників відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України. Підстава: наказ від 25 грудня 2023 року №180 «Про введення в дію штатного розпису комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Бучацької міської ради» на 2024 рік, попередження про звільнення з пропозицією зайняти вакантну посаду від 27 грудня 2023 року №02-4/419.

Згідно довідки про доходи КУ «Центр надання соціальних послуг Бучацької міської ради» № 02-4/130 від 16 квітня 2024 року, доходи ОСОБА_1 за два місяці, які передували звільненню, становлять 14005, 91 грн. (січень 2024 року 7100 грн., лютий 2024 року 6905,91 грн.). Середньоденна заробітна плата складає 318,32 грн., середньомісячна заробітна плата складає 7003,04 грн.

Як вбачається з Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 12 жовтня 2023 року в чергову частину ВП №2 Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області поступив рапорт о/у СКП про те, що в ході проведення оперативно-розшукових заходів встановлено, що посадові особи Бучацької міської ради, обіймаючи керівні посади, фіктивно оформили на роботу гр. ОСОБА_2 в період з 2021 року по даний час, вносивши в табелі обліку робочого часу завідомо неправдиві дані про перебування даної особи на роботі у вказаній установі, з метою незаконного нарахування заробітної плати. 12 жовтня 2023 року внесено відомості про кримінальне провадження №12023211130000312 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Згідно інформації слідчого відділення ВП №2 Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області №6630/103/03-2024 від 18 квітня 2024 року, наданої на адвокатський запит адвоката Суп М.Б. від 12 квітня 2024 року, 30 листопада 2023 року прийнято рішення про закриття кримінального провадження №12023211130000312 від 12 жовтня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КК України.

Також за клопотанням позивача, у судовому засіданні було переглянуто фрагмент відеозапису другого пленарного засідання дев`ятнадцятої сесії восьмого скликання (12 квітня 2024 року) , де приймав участь директор КУ «ЦНСП Бучацької міської ради» Лисий А.М. щодо вирішення питання про внесення змін до Статуту КУ «ЦНСП Бучацької міської ради». При перегляді вказаного фрагменту позивачем було акцентовано увагу на те, що, даючи відповідь на запитання депутата міської ради, керівник ОСОБА_3 відповів, що жодних змін у штатному розписі установи не внесено.

Не погоджуючись зі звільненням, позивач 10 квітня 2024 року звернувся до суду для вирішення трудового спору.

Представник Комунальноїустанови «Центрнадання соціальнихпослуг Бучацької міської ради», адвокат Суп М.Б., заперечуючи проти позову, надала до суду відзив на позов, заперечення на відповідь на відзив та письмові докази.

Згідно статті 4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 43Конституції України визначає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до статті 5-1Кодексузаконівпро працюУкраїни (далі -КЗпП України) держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно зі статтею 21КЗпПУкраїни трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 36КЗпПУкраїни підставами припинення трудового договору є, зокрема, ініціатива власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41).

Згідно з пункту 1 частини 1 статті 40КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках, зокрема змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

За змістом частини другоїстатті 40 КЗпП України, звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці (частини 1-3статті 49-2 КЗпП України).

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно достатті 48 Закону України «Про зайнятість населення», власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Відповідно до частини 3статті 49-2 КЗпП Українироботодавець є таким, що належно виконав вимоги частини 2 статті40, частини 3 статті49-2 КЗпП Українищодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Процедура звільнення працівника у разі скорочення має відбуватися на підставі пункту 1 частини 1статті 40 КЗпП України, відповідно до якого скорочення чисельності або штату працівників - одна з підстав для розірвання трудового договору.

Розірвання трудового договору за зазначеною підставою відбувається в разі реорганізації підприємства (через злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення), зміни його власника, ухвалення власником або уповноваженим ним органом рішення про скорочення чисельності або штату у зв`язку з перепрофілюванням, а також з інших причин, які супроводжуються змінами у складі працівників за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професією.

Згідно з позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 16 січня 2018 року у справі № 519/160/16-ц, від 06 лютого 2018 року у справі № 696/985/15-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 297/868/18, від 28 квітня 2021 року у справі № 373/2133/17, суд не може вдаватися до обговорення та оцінки питання про доцільність і правомірність скорочення штату та чисельності працівників. Право визначати чисельність і штат працівників належить винятково власнику або уповноваженому ним органу, суд зобов`язаний тільки з`ясувати наявність підстав для звільнення.

Саме роботодавець визначає доцільність скорочення чисельності або штату працівників. Прийняття такого рішення є виключною компетенцією власника підприємства чи установи або уповноваженого ними органу та є складовою права на управління діяльністю підприємства чи установи (постанова Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 451/706/18).

Виходячи із наведених вимог закону, право визначати чисельність і штат працівників належить тільки власникові або уповноваженому органу підприємства. Власник має право, на свій розсуд, вносити зміни в штатний розпис. Суд не вправі обговорювати питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно із роз`ясненнями, наданими у ч. 1 п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Скорочення чисельності та скорочення штату - поняття не тотожні. Скорочення штату - це зменшення кількості посад або ліквідація певних посад, спеціальностей, професій тощо (роз`яснення Міністерства юстиції від 25 січня 2011 року «Гарантії працівників у разі ліквідації або реорганізації підприємства, установи, організації»), а скорочення чисельності - це звільнення працівників у зв`язку з тим, що фактична кількість працівників є економічно необґрунтованою і має бути зменшена (лист Мінпраці від 07 квітня 2011 року № 114/06/187-11). Таким чином, у разі скорочення штату звільняються працівники певної професії, а в разі скорочення чисельності зменшують кількість працівників певної професії.

Відповідно достатті 64 Господарського кодексу України(далі -ГК України) підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Частиною другоюстатті 65 ГК Українипередбачено, що власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства.

Процедура скорочення вимагає видання наказу (розпорядження) про скорочення штату. У ньому зазначають причини (підстави) скорочення штату, конкретні посади (роботи), що підлягають скороченню.

Після затвердження наказу (розпорядження) про скорочення штату складається новий штатний розпис або вносяться зміни до діючого штатного розпису.

Є два варіанти внесення змін до штатного розпису: 1. Затвердити новий штатний розпис. У разі структурної перебудови (реорганізації) на підприємстві видається наказ про затвердження штатного розпису в новій редакції та про скасування чинного. Новий штатний розпис набуває чинності з першого числа наступного місяця, але не заборонено це робити і в середині місяця; 2. Видати наказ про внесення змін до штатного розпису. Можливо видавати наказ про внесення змін до штатного розпису без його зміни. Надалі у роботі керуються чинним штатним розписом та наказом про внесення змін (додається до штатного розпису).

Новий або змінений штатний розпис (вже без урахування посад, що підлягають скороченню) має бути введений в дію тільки після дати закінчення двомісячного строку попередження працівників про їх звільнення. Фактично оновлений штатний розпис розпочне діяти після дати звільнення працівників у зв`язку зі скороченням штату.

Відповідно до Статуту, Комунальна установа «Центр надання соціальних послуг» Бучацької міської ради, (далі-Центр) утворюється, реорганізується та ліквідовується в порядку, передбаченому законодавством, Бучацькою міською радою з урахуванням потреб Бучацької територіальної громади. Власником і засновником Центру є Бучацька міська рада. Статут Центру, кошторис, структура та штатна чисельність затверджується засновником, відповідно до законодавства. Утримання Центру забезпечується за рахунок коштів, передбачених міським бюджетом, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.

Як встановлено у судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, рішенням 18-ї сесії 8-го скликання від 22 грудня 2023 року № 3760 Бучацької міської ради з метою оптимізації та вдосконалення роботи щодо надання соціальних послуг внесено зміни до структури та загальної чисельності працівників Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Бучацької міської ради», затвердженої рішенням Бучацької міської ради 8 скликання від 22 грудня 2021 року № 2109. 25 грудня 2023 року відповідачем було видано наказ №180 «Про введення в дію штатного розпису комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Бучацької міської ради» на 2024 рік. 27 грудня 2023 року позивача попереджено про наступне звільнення з посади інженера з охорони праці комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Бучацької міської ради» на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, яке відбудеться після закінчення двомісячного строку з моменту цього попередження, а також йому запропоновано вакантні посади із зазначенням розміру посадового окладу. У випадку погодження на зайняття перелічених у попередженні посад позивачу запропоновано подати відповідну заяву.

Факт того, що вказане попередження позивачу було надано, не заперечувалось сторонами в судовому засіданні і підтверджується, зокрема, підписом самого позивача на тексті попередження.

Досліджені судом докази підтверджують, що позивач був звільнений на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням штату, зокрема і його посади.

Також, судом встановлено, що відповідачем запроваджені зміни в організації виробництва і праці шляхом скорочення штату і чисельності працівників, зокрема, серед інших посад, було вирішено скоротити і посаду позивача.

Суд зазначає, що скорочення штату і чисельності працівників є виключним правом роботодавця, за умови дотримання визначеного законом порядку. Так, суду надані затверджені роботодавцем зміни у штатному розписі.

Водночас, у цій справі позивачем не було надано доказів на підтвердження штучності запроваджених відповідачем організаційних змін.

На переконання суду, під час звільнення ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням штату працівників відповідачем дотримано вимоги трудового законодавства: позивач був належним чином повідомлений про наступне звільнення за два місяці; з метою продовження трудових відносин позивачу було запропоновано переведення на вакантні посади, на які останній не реагував.

У постанові від 01 квітня 2015 року у справі № 6-40цс15 Верховний Суд України дійшов висновку, що власник є таким, що належно виконав вимоги частини 2 статті40, частини 3 статті49-2 КЗпП Українищодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Крім цього, Верховний Суд у постанові від 18 березня 2020 року у справі №461/3024/18 вказав, що законодавством не встановлена заборона для роботодавця ознайомлювати працівника, посада якого скорочується, із усіма вакантними посадами на підприємстві, як і не встановлено жодного обмеження для працівника претендувати на будь-яку вакантну посаду, яку він має бажання обіймати. При цьому бажання працівника бути переведеним на певну посаду не встановлює жодного обов`язку щодо переведення такого працівника на обрану ним посаду у разі невідповідності кваліфікації такого працівника до обраної посади.

Також, Верховний Суд у постанові від 14 лютого 2023 року № 519/1151/18 дійшов висновку, що обов`язок роботодавця запропонувати робітнику, якого звільняють у зв`язку зі скороченням, не всі вакантні на підприємстві посади, а тільки ті, які відповідають його професії чи спеціальності, або іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду.

При вирішенні питання про те, чи мав змогу роботодавець виконати вимоги статті 49-2 КЗпП України про надання роботи працівникові, який вивільняється в зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, суд має виходити з того, що за змістом цієї норми працівнику має бути запропонована наявна робота за відповідною професією чи спеціальністю і лише при відсутності такої роботи інша наявна робота.

Враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, суд не вбачає порушення відповідачем норм законодавства під час звільнення позивача із займаної посади, зокрема вимог ст. 49-2 КЗпП України.

У частині третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2018 року у справі № 273/212/16-ц (провадження № 61-787св17) вказано, що з урахуванням вимог трудового законодавства у справах, у яких оспорюється незаконність звільнення, саме відповідач повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що звільнення позивача відбулося на законних підставах і з додержанням норм трудового законодавства, а тому підстави для скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі позивача відсутні.

Оскільки судом не встановлено порушень законодавства при звільненні позивача з роботи, не підлягають задоволенню і похідні вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Доводи позивача та його представника на те, що у штатному розписі на 2024 рік з 01 січня 2024 року була наявна посада інженера, яку він і обіймав, однак запропонована йому не була, суд не приймає до уваги з наступних підстав. Штатний розпис КУ «ЦНСП Бучацької міської ради» на 2024 рік, на який посилається представник позивача, діяв з 01 січня 2024 року по 01 березня 2024 року до введення в дію штатного розпису КУ «ЦНСП Бучацької міської ради» в новій редакції, оскільки новий або змінений штатний розпис (вже без урахування посад, що підлягають скороченню) має бути введений в дію тільки після дати закінчення двомісячного строку попередження працівників про їх звільнення. Із 01 березня 2024 року у штатному розписі КУ «ЦНСП Бучацької міської ради» посада інженера відсутня, відтак вона не могла бути запропонована позивачу.

Аргументи представника позивача про порушення відповідачем вимог ст. 15 Закону України «Про охорону праці» під час скорочення посади інженера з охорони праці не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, так як, на підставі Статуту, власником і засновником Центру є Бучацька міська рада, яка утворює та реорганізовує Центр, затверджує його кошторис, структуру та штатну чисельність (п. п. 14, 15 Статуту).

Суд не погоджується із твердженням позивача, що його звільнення 11 березня 2024 року відбувалось виключно з причин особистої неприязності керівника установи до нього через звернення ним із заявою в жовтні 2023 року до правоохоронних органів про корупційні діяння керівництва установи, оскільки, як встановлено в судовому засіданні, кримінальне провадження №12023211130000312 від 12 жовтня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, на яке посилається позивач, як на підставу неприязного ставлення зі сторони керівника відповідача, 30 листопада 2023 року закрите на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КК України (встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення). Тобто, на час прийняття рішення власником установи про запровадження змін в організації виробництва і праці шляхом скорочення штату і чисельності працівників вказане кримінальне провадження уже було завершене.

Інші доводи позивача висновків про дотримання відповідачем процедури його звільнення не спростовують, а твердження про його цькування нароботі,перешкоджання увиконанні нимпосадових обов`язків, що стало підставою для звільнення, також не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд враховує висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Таким чином, оцінюючи здобуті по справі докази за своїм внутрішнім переконанням щодо їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємності зв`язку у сукупності, суд, розглядаючи даний спір в межах заявлених позовних вимог, приходить до висновку що звільнення позивача на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП відбулося з дотриманням вимог трудового законодавства, а тому у задоволенні позовних вимог про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - слід відмовити.

Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частина 1ст. 141 ЦПК Українивизначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 6ст. 141 ЦПК України).

Приймаючи до уваги, що згідно з вимогамиЗакону України «Про судовий збір»від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, а також те, що у задоволенні даного позову відмовлено повністю, виходячи з предмету та ціни пред`явленого позову, судовий збір необхідно компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст. ст. 4,12,13, 76-78,81, 133, 141,247, 258, 259, 264, 265, 273, 274, 279, 352, 354,355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунальноїустанови «Центрнадання соціальних послуг Бучацькоїміської ради», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Бучацька міська рада, Південно-Західне міжрегіональне управління державної служби з питань праці, про скасування наказу про звільнення, поновленняна роботіта стягненнязаробітку зачас вимушеногопрогулу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текстрішення судускладено 17червня2024 року.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Комунальнаустанова «Центрнадання соціальних послуг Бучацькоїміської ради», місцезнаходження: м. Бучач, вул. Агнона, 3 Чортківського району Тернопільської області, 48402, код ЄДРПОУ 44104630.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору:Бучацькаміськарада,місцезнаходження:майданВолі,1м.БучачТернопільської області, 48400, код ЄДРПОУ:04058479.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору:Південно-Західне міжрегіональне управліннядержавної службиз питаньпраці, місцезнаходження: м.Івано-Франківськ,вул.Франка,4,76018,код ЄДРПОУ:44840602.

Суддя: Л. І. Созанська